Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №477/530/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 477/530/26

Провадження №2/485/897/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 вересня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" (далі ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 23.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" "ДЖОБЕР" (далі ТОВ "ФК "ДЖОБЕР") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 413947 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 3600,00 грн на строк 29 днів зі сплатою відсотків в розмірі 1,9 % на добу із зобов`язанням повернення та сплати процентів за користування кредитом. За договором факторингу № 1-30/11/2023 від 30.11.2023 ТОВ "ФК "ДЖОБЕР" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН". Відповідачкою умови кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 92246,40 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені судові витрати.

10.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат - Козирєва А.В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки кредитний договір № 413947 від 23.11.2019 з ТОВ "ФК ДЖОБЕР" вона не укладала, не підписувала та грошові кошти не отримувала. На підтвердження видачі первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 23.11.2019 на її картковий рахунок було перераховано кредитні кошти в сумі 3600,00 грн за реквізатами платіжної картки № НОМЕР_1 , але вказана платіжна картка їй не належала і не належить. Особистий кабінет для отримання інформації та документів, пов"язаних з обслуговуванням кредиту за спірним договором вона не відкривала і не реєструвала. У листопаді 2019 року відповідачка дізналася про те, що невідоою особою викрадені її персональні дані, за допомогою яких від її імені були оформлені онлайн кредити. За її заявою 27.11.2019 було зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст.190 КК України № 12019150310000722 (а.с. 104-105).

12.08.2026 від представника позивача - Пархомчука С.В. надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , яка обґрунтовується тим, що між первісним кредитором та відповідачкою було укладено кредитний договір в електронній формі, підписання якого здійснювалося шляхом застосування електронного підпису відповідачки. Зазначений підпис було сформовано із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону, зазначений відповідачкою під час укладення договору. Відповідачка, діючи добровільно та усвідомлено, без жодного примусу, скористалася доступом до мережі Інтернет та перейшла на офіційний веб-сайт первісного кредитора, де самостійно, з використанням інтегрованого калькулятора, обрала бажану суму кредиту та строк кредитування. Після цього, нею було надано персональні дані, зокрема, реквізити банківської картки, на яку в подальшому були зараховані кошти. У процесі укладення правочину відповідачка пройшла передбачені етапи ідентифікації та підтвердження наміру укласти кредитний договір, за результатами чого між сторонами було укладено договір у встановленому законом порядку. На виконання умов договору, перерахування коштів здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН", яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок відповідачки за реквізитами банківської картки, зазначеної нею під час реєстрації. Зазначені обставини підтверджуються листом ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" з якого вбачається, що 23.11.2019 о 17:26:04 було проведено транзакцію на суму 3600,00 грн, маска картки - НОМЕР_1 . Також представник звертає увагу на те, що подання заяви про вчинення злочину саме по собі не є підтвердженням факту відсутності волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору. Заява є лише підставою для початку досудового розслідування, а не встановлення факту злочину та визнання угоди недійсною (а.с. 116-121).

В судове засідання сторони не з"явились.

Представник позивача Пархомчук С.В. у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача та позовні вимоги ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Козирєва А.В. також згідно письмової заяви просила про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, в задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 23.11.2019 між ТОВ "ФК "ДЖОБЕР" та позичальником, вказаним у договорі як ОСОБА_1 , в електронній формі укладено кредитний договір № 413947 (а.с.10-15).

Відповідно до умов п. 1.2, 1.3, 1.4, 2.1 вище вказаного договору, ТОВ "ФК "ДЖОБЕР" надає позичальнику кредит у розмірі 3600,00 грн на строк 29 днів по 23.12.2019, зі сплатою процентів у розмірі 1,9% в день від суми позики. Кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

Як убачається із Договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором G0648, який було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 19).

Транзакція зарахування кредитних коштів у розмірі 3600,00 грн проведена 23.11.2019 на платіжну картку № НОМЕР_1 , згідно інформаційної довідки по платіжним операціям ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" (а.с. 31 зворот).

30.11.2023 між ТОВ "ФК "ДЖОБЕР" та ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 , у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ДЖОБЕР" передав (відступив) ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" за плату, а ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" прийняв належні ТОВ "ФК "ДЖОБЕР" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 20-22).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 1-30/11/2023 від 30.11.2023, вбачається що ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 413947 від 23.11.2019 в сумі 92246,40 грн, з яких: 3600,00 грн залишок по тілу кредиту, 88646,40 грн залишок по відсотках (а.с. 18).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 11 Закону України “Про електронну комерцію” визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Даними документами є зокрема, як і визначено Законом, направлення споживачу оферти на укладення договору, отримання акцепту, погодження умов, отримання споживачем екземпляру кредитного договору, підписання даного договору споживачем.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено порядок підписання електронного договору, зокрема порядок обміну інформацією, яка є по своїй суті істотними умовами електронного договору. Частина 6 вказаної статті містить відомості щодо порядку підписання електронних договорів, яка відразу робить відсилку на порядок підписання, передбаченого статтею 12.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент отримання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Таким чином, наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первісному кредитору належним.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач посилається на ті обставини, що підписання спірного кредитного договору № 413947 від 23.11.2019 відповідачкою здійснювалось її електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону відповідачки. Кошти кредиту надані відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування первісним кредитодавцем в сумі 3600,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , як встановлено судом емітованої в АТ "Райффайзен Банк".

Відповідачка вказані обставини заперечила.

На виконання ухвали суду щодо надання запитуваної інформації АТ "Райффайзен Банк" надало відповідь про те, що на ім"я ОСОБА_1 банківська картка № НОМЕР_1 не знайдена (а.с. 133).

Крім того, рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03.07.2025 у цивільній праві № 945/449/25, яке наявне в Єдиному державному реєстрі судових рішення, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалюючи зазначене рішення, судом також встановлено, зокрема, що банківська картка № НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк" не емітувалась на ім"я ОСОБА_1 .

За змістом вище зазначеного судового рішення також вбачається, що згідно витягу з ЄРДР, ОСОБА_2 27.11.2019 звертався до Снігурівського ВП ГУНП із заявою, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 23.11.2019 використовуючи персональні дані заявника, а аткож його дружини ОСОБА_1 оформила на них в фінансових установах онлайн кредити. Кримінальне правопорушення кваліфіковане за ч. 1 ст. 190 КК України.

Судове рішення від 03.07.2025 у цивільній праві № 945/449/25 набрало законної сили 05.08.2025.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На спростування вище зазначених обставин, позивачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, на підтвердження перерахування первісним кредитором та відповідно отримання відповідачкою кредитних коштів за кредитним договором № 413947 від 23.11.2019, право вимоги за яким перейшло до позивача, та доказів, що такий договір взагалі був укладений ОСОБА_1 , а не іншою особою з використанням анкетних даних ОСОБА_1 .

Позивачем взагалі не зазначено яким саме чином, враховуючи, що банківська картка № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 , було ідентифіковано позичальника під час укладення кредитного договору.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, за відмови у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати залишаються покладеними на нього ж.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 11.09.2026.

Суддя О. В. Соловйов