Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №484/4173/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/2997/26

Справа: 484/4173/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

25.06.2026 до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 62910,00 грн за Договором № 539727-КС-003про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 25.11.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.11.2025 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладений Договір № 539727-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового ідентифікатора UA-6077, наданого позивачем на фінансовий номер позичальника +380664220271. Відповідно до Договору ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 26000,00 грн шляхом їх переказу у безготівковій формі на вказаний відповідачем поточний (картковий) рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 на засадах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку і на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА". Кредит надано строком на 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом становить 1% в день і є фіксованою. Загальний розмір наданого кредиту 26000,00 грн. Комісія за видачу кредиту 5200,00 грн. Дата повернення кредиту –12.05.2026. Орієнтовна загальна вартість кредиту 64303,81 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка – 6918,32%.

Відповідач свого зобов`язання за Кредитним договором № 539727-КС-003 від 25.11.2025 належним чином не виконав, здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 24790,00 грн.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» не нараховувало, заборгованість відповідача за кредитним договором після закінчення строку дії договору не змінювалася.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 08.06.2026 утворилась заборгованість за Договором № 539727-КС-003 про надання кредиту в розмірі 62910,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 25000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 32320,00 грн; суми заборгованості по відсотках, відповідно до ст. 625 ЦК України, - 5200,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 390,00 грн.

Враховуючи викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за Договором № 539727-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 25.11.2025 в розмірі 62910,00 грн та судові витрати.

Ухвалою від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

В судове засідання представник позивача не прибув, до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про час, день та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неприбуття суду невідомі. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав. Заяв та клопотань до суду не надходило.

Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.

Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні 08.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 11.09.2026.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частин 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

25.11.2025 ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надало пропозицію (оферта) ОСОБА_1 укласти Договір № 539727-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).

В той же день ОСОБА_1 акцептував пропозицію ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про укладення Договору про надання споживчого кредиту № 539727-КС-003, шляхом заповнення Анкети клієнта, яка містить його персональні дані, адресу проживання, РНОКПП, паспортні дані, електронну адресу, мобільний номер телефону та номер банківської картки для перерахунку коштів, шляхом підписання Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) електронним підписом.

Вказане підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства (ТОВ «БІЗПОЗИКА»), щодо укладення електронного Договору про надання кредиту 539727-КС-003 від 25.11.2025р. в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com.

25.11.2025 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 був укладений Договір № 539727-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора UA-6077, наданого ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" на фінансовий номер позичальника +380664220271.

Вказані обставини підтверджують укладення сторонами електронного кредитного договору.

Відповідно до п.2.1 Договору ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 26000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА". Тип кредиту: кредит (п.2.2). Строк кредиту - 24 тижні (п.2.3). Стандартна процентна ставка за кредитом фіксована - 1 % в день, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п.2.4). Комісія за видачу кредиту 5200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" в односторонньому порядку (п.2.5).

Загальний розмір наданого ОСОБА_1 кредиту 26000,00 грн (п.2.7). Строк дії Договору - до 12.05.2026 року (п.2.8). Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 64303,81 грн (п.2.9). Загальні витрати за кредитом 38303,81 грн (п.2.10). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 6918,32% (п.2.11). Денна процентна ставка 0,87%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16 "Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит". Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, загальні витрати за кредитом та орієнтовна загальна вартість наданого кредиту обчислені на основі припущення, що ОСОБА_1 буде дотримуватись графіку платежів, що вказаний в Додатку № 2 до Договору, та буде застосовуватись стандартна процентна ставка, а інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору (п.2.12).

Дата видачі кредиту –25.11.2025 (п.2.13). Дата повернення кредиту – 12.05.2026 (п.2.14). Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом (п.2.15).

Договір № 539727-КС-003про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 25.11.2025 підписаний позичальником ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора UA-6077.

Підписуючи Договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, ОСОБА_1 погодився на означені умови та погодився з розрахованим розміром наданого кредиту, який зобов`язався повернути до 12.05.2026.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір № 539727-КС-003 від 25.11.2025 укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» про надання споживчого кредиту в електронній формі і який підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-6077, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови (суму кредиту, строк кредиту, термін дії договору, процентну ставку), договір є дійсним, відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір в установленому порядку недійсним не визнавався.

При укладенні кредитного договору відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки. Саме на вказаний ним номер телефону позивачем було направлено одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористався, ввівши у відповідне поле на сайті Товариства, тим самим підписавши договір. При цьому кошти були перераховано на зазначену позичальником картку.

За нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами.

Отже, 25.11.2025 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладений Договір№ 539727-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора UA-6077, наданого ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" на фінансовий номер позичальника +380664220271.

Вказане також підтверджується Паспортом споживчого кредиту, який містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UA-2285.

Пунктом 7.5 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті ОСОБА_1 за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної ОСОБА_1 від ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних ОСОБА_1 від ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, виданого ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ "Профіт Гід" здійснило успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме: Номер платіжної інструкції 9ccf8a5e-ca33-11f0-b910-000c29d57ed2_1; платник ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код ЄДРПОУ 41084239; номер транзакції 46409-83550-36874; дата/час здійснення переказу 25.11.2025 21:19; сума переказу, грн 26000,00; номер платіжної картки отримувача НОМЕР_4 ; Емітент платіжної картки отримувача PRIVAT BANK; призначення переказу Перерах, коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , зг. кред.дог. № 539727-КС-003 від 25.11.2025(а.с.29).

Таким чином позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором № 539727-КС-003 від 25.11.2025 належним чином.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 539727-КС-003 від 25.11.2025 належним чином не виконав, здійснив часткову оплату за Договором № 539727-КС-003 від 25.11.2025 на загальну суму 24790,00 грн.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору.

Станом на08.06.2026 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором № 539727-КС-003 про надання кредитув розмірі 62910,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 25000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 32320,00 грн; суми заборгованості по відсотках, відповідно до ст. 625 ЦК України, - 5200,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 390,00 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, як належний, допустимий і достовірний доказ, відповідачем спростований не був, сторона відповідача не надала суду контррозрахунок суми заборгованості. З наявного розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник вносив кошти на виконання умов договору, чим підтвердив отримання ним кредитних коштів.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на те, що між сторонами укладено кредитний договір умови яких відповідач не виконав належним чином, суд на підставі ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, умов кредитного договору, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ТОВ «Бізнес Позика» та стягнення із ОСОБА_1 заборгованості.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір № 539727-КС-003 укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписано у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» про надання споживчого кредиту в електронній формі і які підписані відповідачем шляхом використання одноразових паролів, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови, договір є дійсними, відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір в установленому порядку недійсним не визнавався.

При укладенні кредитного договору відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки. Саме на вказаний ним номер телефону позивачем було направлено одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористався, ввівши у відповідне поле на сайті Товариства, тим самим підписавши договір. При цьому кошти були перераховано на зазначену позичальником картку.

За нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

Підписавши кредитний договір ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами.

Таким чином, суд знаходить, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та за процентами за Договором № 539727-КС-003 від 25.11.2025 підлягають задоволенню.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, який надало ТОВ «Бізнес Позика» станом на 12.06.2026. Згідно з цим розрахунком заборгованість за тілом кредиту складає 25000,00 грн, за відсотками за користування кредитом 32320,00 грн.

Також до розрахунку позивач включив комісію у розмірі 390,00 грн за надання кредиту відповідно до умов кредитного договору та відсотки, відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 5200,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (утому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.4.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Верховний Суду у своїй постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними.

Верховний Суду у вищевказаній постанові від 17 серпня 2022 року у справі №180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) дійшов висновку, що наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним в силу закону, а отже не підлягають визнанню недійсними судом.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 766/8096/20 (провадження № 61-15716св20) та від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг, які пов`язані з наданням кредиту, то умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 5200 грн, суперечить чинному законодавству, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, в позові ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення комісії у розмірі 390,00 грн слід відмовити.

Із розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що:

- 12.12.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості 5500,00 грн, з яких 3900,00 грн позивач зарахував на погашення відсотків за користування кредитом, 1430,00 грн на погашення комісії за надання кредиту та 170,00 грн на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України;

- 16.12.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості 1390,00 грн, які позивач зарахував на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України;

- 27.12.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості 7410,00 грн, з яких 3640,00 грн позивач зарахував на погашення відсотків за користування кредитом, 1690,00 грн на погашення комісії за надання кредиту та 2080,00 грн на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України;

- 14.01.2026 відповідач сплатив на погашення заборгованості 9490,00 грн, з яких 3640,00 грн позивач зарахував на погашення відсотків за користування кредитом, 1690,00 грн на погашення комісії за надання кредиту та 4160,00 грн на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України;

- 29.03.2026 відповідач сплатив на погашення заборгованості 1000,00 грн, які позивач зарахував на погашення тіла кредиту.

Оскільки комісія за надання кредиту, яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню, кошти в сумі 4810,00 грн, безпідставно зараховані позивачем на погашення комісії. Тому, мають бути включені в погашення заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином заборгованість за тілом кредиту з урахуванням сплачених ОСОБА_1 коштів має становити 20190,00 грн (25000,00 – 1430,00 - 1690,00 - 1690,00).

Нарахування відсотків за користування кредитом слід розраховувати шляхом множення заборгованість за тілом кредиту х відсоток, передбачений умовами договору х кількість днів періоду прострочення заборгованості:

з 25.11.2025 по 12.12.2025 розмір відсотків має становити 4680,00 грн (26000 грн х 1% х 18 дн);

з 13.12.2025 по 27.12.2025 розмір відсотків має становити 3685,50 грн (24570,00 грн х 1% х 15 дн);

з 28.12.2025 по 14.01.2026 розмір відсотків має становити 4118,40 грн (22880,00 грн х 1% х 18 дн);

з 15.01.2026 по 29.03.2026 розмір відсотків має становити 15680,00 грн (21190,00 грн х 1% х 74 дн);

з 30.03.2026 по 12.05.2026 розмір відсотків має становити 8883,6 грн (20190,00 грн х 1% х 44 дн);

Таким чином, загальний розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом має становити 37047,50 грн, а з урахуванням частково сплачених ОСОБА_3 коштів на погашення відсотків їх розмір складатиме – 25867,50 грн (37047,50 – 3900,00 - 3640 - 3640).

Щодо нарахування позивачем відсотків за ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, позивачем у період дії Договору відповідачу нараховувались відсотки за ст. 625 ЦК України. Крім цього, паралельно відбувалось нарахування і відсотків за користування кредитом.

Слід зазначити, що нарахування відсотків за користування кредитом та одночасне нарахування відсотків за ч.2 ст.625 ЦК України не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Так, право на одержання від позичальника процентів від суми позики передбачено нормами ст.1048 ЦК України.

В постанові від 18.03.2020, справа № 902/417/18, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Беручи до уваги період нарахування вказаних відсотків по ст.625 ЦК України, які нараховувались в період дії кредитних зобов`язань одночасно з відсотками за користування кредитом, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України в сумі 5200,00 грн не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Як зазначалося вище, із розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що 12.12.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості 5500,00 грн, з яких 170,00 грн позивач зарахував на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України; 16.12.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості 1390,00 грн, які позивач зарахував на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України; 27.12.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості 7410,00 грн, з яких 2080,00 грн позивач зарахував на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України; 14.01.2026 відповідач сплатив на погашення заборгованості 9490,00 грн, з яких 4160,00 грн позивач зарахував на погашення відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України.

З огляду на вказане, сплачені ОСОБА_1 7800,00 грн слід зарахувати на погашення відсотків, заборгованість за якими, з врахуванням згаданого платежу становитиме 18067,50 грн. (25867,50 - 7800,00).

За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 539727-КС-003 від 25.11.2025 в розмірі в розмірі 43067,50 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 25000,00 грн та суми прострочених платежів по процентах 18067,50 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з того, що вимоги позивача задовольняються судом на 68,46 %, з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1822,67 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 211, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором № 539727-КС-003 від 25.11.2025 в розмірі в розмірі 43067 (сорок три тисячі шістдесят сім) грн 50 коп., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 25000,00 грн та суми прострочених платежів по процентах 18067,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" понесені судові витрати по сплату судового збору в сумі 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн 67 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", адреса: бульв. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду складено та підписано 11.09.2026.

Суддя Н. А. Коваленко