Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №481/1055/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1055/26

Провадж.№ 3/481/272/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Вжещ С.І., за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особи з інвалідністю ІІІ групи, учасника бойових дій, не працюючого,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

15.07.2026 року відносно ОСОБА_1 поліцейським СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Савченко М.С. складено протокол серії ВАД № 873240 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, про те, що 15.07.2026 року близько 22:35 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці Миколаївська область м. Новий Буг по вул. Захисників України 12, висловлювався нецензурною лайкою в бік прохожих людей, чим порушив громадський порядок щодо громадян.

У судовому засіданні 26.08.2026 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Підтвердив факт суперечки у зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення день, час і місці з водієм ОСОБА_2 , з приводу стоянки його великогабаритного транспортного засобу в невстановленому місці та створенням перешкод для руху інших транспортних засобів. Заперечував хуліганський мотив своїх дій.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій також підтвердив свої письмові пояснення надані ним 15.07.2026, підтримавши їх в повному обсязі .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»).

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого так і непрямого умислу та полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст. 173 КУпАП обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у вигляді порушення громадського порядку та спокою громадян та суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Дії під час сварки або конфлікту утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративних правопорушень та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Він є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У ст. 256 КУпАП надається перелік тих даних, що обов`язково повинні бути закріплені у протоколі для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його неможливо було заперечувати.

Згідно положень вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Особа, яка складає протокол, повинна ретельно розібратися в характері правопорушення і вірно кваліфікувати дії винного. В протоколі має бути зазначено обставини, що підтверджують вчинення адміністративного проступку та свідчать про його характер. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Вказані вимоги при складанні матеріалів про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не дотримані особою, яка склала протокол.

Так, до матеріалів адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП додано:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873240 від 15.07.2026 за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 ;

копію рапорту інспектора САП ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області А.А. Проніна;

копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.07.2026., зі змісту яких вбачається, що 15.07.2026 року близько 22:35 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці Миколаївська область м. Новий Буг по вул. Захисників України 12, до нього підійшов невідомий чоловік з явними ознаками алкогольного сп`яніння, який вчинив конфлікт, голосно кричав та висловлювався на адресу потерпілого нецензурною лайкою, що стало підставою для виклику працівників поліції.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що наданий органом поліції відеозапис на диску не стосується предмету розгляду цієї справи та не містить інформації щодо обставин правопорушення, яке є предметом судового розгляду, у зв`язку з чим судом був витребуваний належний відеозапис з нагрудної камери поліцейського за фактом події від 15.07.2026 року в строк до 09.09.2026 року. Але вище зазначені докази працівниками ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області в строки подані не були.

Це в свою чергу свідчить про те, що органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність,упередженість суддіпри розглядісправи,порушенням правана захист,рівності сторінпроцесу, що призведе до порушенняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу правопорушення, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи, прирівнюється до доведеної невинуватості цієї особи.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду справи судом мають бути витлумачені на користь останнього.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, особою, відносно якої її винесено, потерпілим.

Постанова в повному обсязі проголошена 11.09.2026 о 15:10.

Суддя С.І. Вжещ