Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №127/14624/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14624/26

Провадження № 2/127/4184/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Артеміда-Ф» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.01.2020 ТОВ «Лінеура Україна та ОСОБА_1 уклали договір №450340 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кошти в розмірі 3200,00 грн строком на 30 днів. В подальшому відповідач ініціював продовження користування кредитом до 18.03.2020. Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідачка здійснила платежі на суму 9,60 грн, дата останнього платежу 16.02.2020, не виконала свої зобов`язання, що передбачені умовами Кредитного договору.

22 лютого 2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за Договором № 450340.

У подальшому, 21.10.2024, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20241021/2, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», включно і до гр ОСОБА_1 за Договором № 450340.

Станом на 24.04.2026 заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 14193,25 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3200,00 грн; - залишок заборгованості по процентам за користування 8822,40 грн; - заборгованість за пенею та штрафами - 0,00 грн; - інфляційне збільшення 2170,85 грн.

Оскільки у добровільному порядку вказана заборгованість відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 27.05.2026 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи у його відсутність.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення-повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України, а також шляхом направлення кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, однак конверт повернувся до суду з відміткою на довідках «Укрпошти» про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву відповідачем не подавався.

Враховуючи зазначене вище та положення ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, 17.01.2020 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір №450340 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, доступ до якої забезпечувався відповідачу через веб-сайт або мобільний додаток, тобто в електронній формі на веб-сайті «www.credit7.ua». Договір зі сторони відповідача підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2. договору товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 3200,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Акційна процента ставка становить 0,01 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 % річних) у межах строку надання позики. Стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 % річних). У випадку прострочення клієнтом виконання зобов`язань за договором чи неможливості виконання зобов`язань у повному обсязі, застосовується стандартна процентна ставка, відповідно до п.3.4, 3.5 договору (п.1.3 договору).

Пунктом 1.6 договору сторони визначили, що позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний клієнтом.

Згідно із п.1.7 договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати повернення позики, шляхом укладення додаткової угоди до договору позики, у порядку, передбаченому в правилах. Товариство залишає за собою право відмовити клієнту у продовженні строку користування позикою.

Кредитодавцем виконано зобов`язання за договором позики №450340 та надано відповідачу кредит.

Як вбачається з довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1609 від 16.09.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 17.01.2020 14:37:09 на суму 3200 гривень, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 46705836.

16.02.2020 ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 уклали додатковий договір №647133 до Договору №450340 про надання коштів у позику від 17.01.2020, відповідно до умов якого у зв`язку із неможливістю виконання Клієнтом зобов`язань за Договором №450340 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 17.01.2020 у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт звернувся до Товариства із проханням продовження строку користування позикою, Сторони домовились про наступне: продовжити строк користування позикою на строк, що дорівнює установленому пунктом 1.2. Договору строку користування позикою. Встановити нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів – не пізніше 18.03.2020. Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: процентна ставка становить 1,60% процентів від суми позики за кожен день користування позикою (584,00 процентів річних) у межах строку повернення позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору

22.02.2021 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №015-220221.

Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що клієнт відступає факторові права грошових вимог до боржників, які виникли у клієнта на підставі кредитних договорів з боржниками, в розмірі дійсної заборгованості, права грошових вимог, що відступаються клієнтом факторові, їх кількість, сума та деталізація, визначаються відповідним реєстром.

Згідно витягу з реєстру прав вимог №015-220221 від 22.02.2021 до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №450340 від 17.01.2020.

21.10.2024 між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу №20241021/2. Пунктом 1.1. договору факторингу встановлено, що за цим договором фактор передає грошові кошти (розмір фінансування) в розпорядження клієнта за плату у передбачений договором строк, а клієнт відступає фактору належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №20240205/1, сформованого 21.10.2024 до ТОВ «ФК «»Артеміда-Ф» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №450340 від 17.01.2020.

З розрахунку заборгованості (виписки з особового рахунку), складеного ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №450340 від 17.01.2020 станом на 24.04.2026 становить 14193,25 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 3200,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування 8822,40 грн; інфляційне збільшення 2170,85 грн.

Повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, та досудову вимогу ТОВ Фінансова компанія «Артеміда-Ф» було направлено відповідачу ОСОБА_1 шляхом направлення на адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано.

Наданий позивачем розрахунок суми інфляційного збільшення відповідає вимогам ч. 2 ст. 625 та п. 18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованості за договором № 450340 від 17.01.2020 про надання коштів на умовах фінансового кредиту в розмірі 14193,25 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 3200,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування 8822,40 грн; інфляційне збільшення 2170,85 грн.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.

Крім того, позивачем понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 7000, 00 грн.

Як вбачається із долучених до позову письмових доказів, у зв`язку зі зверненням до суду позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн, що підтверджено копією договору про надання правової допомоги № 211100149 від 22.04.2026, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» та адвокатом Бачинським О.М., копією рахунку №1 від 22.04.2026, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7000 грн, платіжною інструкцією №2905 від 28.04.2026, відповідно до якої ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» здійснило переказ коштів ФОП ОСОБА_2 за надані послуги за Договором №211100149 в розмірі 7000,00 грн.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи задоволення позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за Договором №450340 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.01.2020 в розмірі 14193,25 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 3200,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування 8822,40 грн; інфляційне збільшення 2170,85 грн, а також 2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф», код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: вул. Степана Бандери, буд. 87, оф. 54, м. Львів;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07.09.2026.

Суддя О.О. Жмудь