Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №145/1162/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1162/26

Провадження № 2/145/1122/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "ЄАПБ" 06.07.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач аргументував тим, що 30.11.2025 між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7698727.

Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (п.п. 5.1. п. 5 договору позики), а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку "MONTO" (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі (п.п. 5.3. п. 5 договору позики).

27.04.2026 між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 27042026, відповідно до умов якого ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 27.04.2026 до договору факторингу №27042026 від 27.04.2026, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14512,50 грн, з яких: 4500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13,05 грн – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; 9000,00 грн – сума заборгованості за пенею; 999,45 грн – сума заборгованості за комісією.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором № 7698727 в розмірі 14512,50 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" суму заборгованості за договором позики № 7698727 в розмірі 14512,50 грн, з яких: 4500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13,05 грн – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - 9000,00 грн – сума заборгованості за за пенею, 999,45 грн - сума заборгованості за комісією, та понесені судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.07.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

29.07.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково, виключно в межах суми фактично отриманого тіла кредиту (основного боргу), та повністю заперечує проти стягнення будь-яких нарахованих відсотків, комісій, штрафів та пені з наступних підстав.

Він є військовослужбовцем Збройних Сил України та має статус учасника бойових дій. На теперішній час він проходить військову службу під час дії воєнного стану та виконує завдання з оборони України.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості, грубо порушив вимоги чинного законодавства України та нараховував йому відсотки та штрафні санкції в період його військової служби під час дії воєнного стану, що є незаконним.

Зазначена норма закону є імперативною та повністю звільняє його від сплати будь-яких додаткових нарахувань, окрім "тіла" кредиту.

Крім того, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору за подачу процесуальних документів та вирішення справ у суді.

Просить прийняти даний відзив на позовну заяву до розгляду. Позовні вимоги ТОВ "ФК "ЄАПБ" задовольнити частково та стягнути з нього на користь позивача виключно суму основного боргу (тіло кредиту) у розмірі, що був фактично отриманий та не повернутий до моменту призову на службу. В задоволенні решти позовних вимог ТОВ "ФК "ЄАПБ" щодо стягнення нарахованих процентів, комісій, пені та штрафів - відмовити повністю. Справу розглядати за його відсутності у зв`язку з перебуванням на військовій службі в лавах ЗСУ.

Відповідь на відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Судом установлено, що 30.11.2025 між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7698727 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (а.с.9-17).

Відповідно до умов договору: сума позики: 4500 гривень (п.2.1). Строк позики: 30 днів (п.2.2). Процентна ставка (фіксована), діє протягом строку договору визначеного в п.2.2 п. 2 договору - 0,01% в день (п.2.3), комісія від суми позики, зазначеної п.п. 2.1 п. 2 договору - 22,21 %, що складає 999,45 грн (п. 2.4). Дата надання позики: 30.11.2025. Дата повернення позики: 29.12.2025. Денна процентна ставка: 0,75 % в день. Інші платежі, проценти за понадстрокове користування позикою/залишком позики: 5 %. Пеня: 5 % в день. Орієнтована реальна річна процентна ставка: 1186,17 %. Орієнтована загальна вартість позики: 5512,50 грн.

Крім того, сторони погодили додаток № 1 до договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7698727 від 30.11.2025 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.8).

Договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7698727 від 30.11.2025, додаток № 1 до договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7698727 від 30.11.2025 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - zek533.

ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" умови договору виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит, що стверджується квитанцією про виплату № 46450-11119-77313 від 30.11.2025 (а.с.9-10) та визнається самим відповідачем.

Відповідач ОСОБА_1 умови договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7698727 від 30.11.2025 не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 14512,50 грн, з яких: 4500,00 грн - основний борг, 13,05 грн - відсотки, 9000,00 грн - пеня, 999,45 грн - комісія, що стверджується даними по кредиту (розрахунком заборгованості) (а.с.11-12).

27.04.2026 між ТОВ "СІРОКО ОФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 27042026 (а.с.14-18), відповідно до умов якого ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Цього ж дня сторонами договору факторингу підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 27.04.2026 за договором факторингу № 27042026 від 27.04.2026 (а.с.19).

ТОВ "ФК "ЄАПБ" здійснило оплату ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" згідно з договором факторингу № 24072026 від 27.04.2026, що стверджується платіжною інструкцією № 91 від 30.04.2026 (а.с.20).

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 27.04.2026 до договору факторингу №27042026 від 27.04.2026 (а.с.21), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14512,50 грн, з яких: 4500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 999,45 грн - сума заборгованості за комісією, 13,05 грн – сума заборгованості за процентами; 9000,00 грн – сума заборгованості за за пенею.

До цього часу зобов`язання не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "ЄАПБ"є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклав договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7698727 від 30.11.2025,отримав кредит, користувався кредитними коштами й допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач не оспорює факт отримання кредитних коштів за вищевказаним договором позики, тому тіло кредиту, несплачене ОСОБА_1 , підлягає стягненню.

Щодо нарахованих відсотків за кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Матеріалами справи підтверджено, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися первісними кредиторами відповідно до умов договорів та в межах строку дії договору.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Позивачем надано до суду наступні документи на підтвердження того, що він є військовослужбовцем: посвідчення серії НОМЕР_1 видане 07.12.2023, довідка видана військовою частиною НОМЕР_2 НГУ № 1/101/6-1436 від 29.06.2026, про те, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та працює у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, військовий квиток серії НОМЕР_3 , із відміткою в п. 9, що 23.02.2023 на підставі наказу КЧ 3027 від 23.02.2023 № ОСОБА_1 зарахований на військову службу за контрактом в НГУ, довідка видана військовою частиною НОМЕР_4 НГУ про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 18.09.2025 № 1522, довідка видана військовою частиною НОМЕР_2 НГУ про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 23.10.2025 № 164, де містяться записи про проходження військової служби ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за договором позики, який укладений 30.11.2025, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" звільняється від сплати процентів (неустойки) в особливий період, оскільки брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу було неправомірно нараховано неустойку в розмірі 9000,00 грн за договором позики № 7698727 від 30.11.2025, укладеного з ТОВ "СІРОКО ФІНАНС".

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за надання кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача за договором позики № 7698727 від 30.11.2025 комісії за його видачу у розмірі 999,45 грн, також слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) в розмірі 4500,00 грн.

Враховуючи наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

За змістом п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Законодавець, формулюючи в п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" правову норму правило поведінки для суду, використав розмежування статусу учасників справи, не вказавши в ній слово "позивач", як в інших нормах цього Закону. Саме таким чином визначається прийом законодавчої техніки з метою з`ясування дійсного змісту сформульованої правової норми.

За загальним правилом, якщо правова норма надає якесь право або гарантію особам приватного права, зміст такої норми повинен тлумачитись або буквально, або розширено, проте не може тлумачитися звужено. Правозастосовний орган не може шляхом звуженого тлумачення зменшувати обсяг наданих законодавцем прав або гарантій.

У ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Системне тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у поєднанні зі ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" свідчить про те, що законодавець не пов`язує сплату / звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій у разі захисту ними питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, з тим, мають вони статус позивача чи відповідача у справі.

Отже, суд не стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі задоволених позовних вимог у сумі 825,55 грн (4500*2662,4/14512,50), з вказаних вище підстав.

Керуючись ст. 526, 530, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики № 7698727 від 30 листопада 2025 року в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 11 вересня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Лісова, буд. 2, м.Бровари Броварського району Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Д. Іванець