Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №145/942/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. с-ще Тиврів 145/942/25

2/145/89/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, треті особи: Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_5 , Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 з 03.03.2022 призваний під час мобілізації на військову службу і з 01.02.2024 є старшим кулеметником 1-го відділення 3-го взводу солдатом військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 07.03.2024 ОСОБА_4 вважається безвісти зниклим.

Між нею та відповідачем ОСОБА_4 були відносини, як чоловіка та дружини, вони вели спільний бюджет та домашнє господарство, піклувалися один про одного, проводили спільно час, спілкувалися з родичами та друзями один одного.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації та перебуванням відповідача ОСОБА_4 на військові службі та її перебуванням в попередньому офіційно зареєстрованому шлюбі укласти офіційний шлюб вони не встигли.

На новорічні свята на початку 2024 року відповідач ОСОБА_4 приїхав на декілька днів до с-ща Сутиски до своєї матері та до неї. ОСОБА_6 під час його перебування вдома і спільного проведення часу вона та відповідач ОСОБА_4 зачали дитину. Внаслідок чого, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_7 .

Однак, так як на момент народження сина вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_8 , в актовому записі про народження сина батьком вказано відповідача ОСОБА_9 . Незважаючи на офіційний запис, відповідач ОСОБА_3 не є біологічним батьком сина і ніколи ним не визнавав себе. На той час шлюб носив лише формальний характер і був на стадії розірвання. Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.11.2024 у справі №145/1794/24 шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_8 розірвано.

Саме з цих причин, зважаючи на об`єктивну неможливість забезпечення фізичної особистої явки обох відповідачів до РАЦСу, з метою досудового вирішення даного питання, і визнання батьківства біологічним батьком, тому сину, за її ініціативою, за рішенням виконавчого комітету Сутисківської селищної ради Івану було надано її прізвище, як матері - " ОСОБА_10 ".

Незважаючи на територіальну віддаленість і проходження військової служби відповідачем ОСОБА_4 , він продовжував спілкуватися з нею у формі листування. З листування вбачається, що він знав про її вагітність і був дуже радий вагітності.

Більше того, вона скидала відповідачу ОСОБА_4 фото УЗД з вагітністю. Також з листування вбачається, що він допомагав їй матеріально, регулярно спілкувався з нею, надсилав свої фото під час проходження військової служби і час-від-часу скидав гроші.

Більше того, відповідач ОСОБА_4 вказав у своїх особових відомостях при військовій частині, що він одружений і дружиною є саме вона, ОСОБА_2 .

При цьому, відповідач ОСОБА_4 з об`єктивних причин не може подати заяву про визнання батьківства, адже є безвісти зниклим.

Просить визнати ОСОБА_4 батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни до актового запису № 13 від 15.11.2024 вчиненого Сутисківською селищною радою Вінницького району Вінницької області про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виключити відомості про батька громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_3 , уродженця Цзянсу, вказати у відомостях про батьківство батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Змінити прізвище дитини з " ОСОБА_10 " на " ОСОБА_11 ", та по батькові з " ОСОБА_12 " на " ОСОБА_13 ".

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.08.2025 клопотання представника позивача задоволено, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: МОУ, ГУ НГУ, військову частину НОМЕР_1 НГУ, ОСОБА_5 .

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.09.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення молекулярно-генетичної експертизи задоволено частково. Витребувано з військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця ОСОБА_4 11.11.2025 до суду надійшла відповідь на ухвалу суду від 22.09.2025 про витребування доказів.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.09.2025 клопотання представника позивача про виклик свідків задоволено, викликано для допиту свідків.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.11.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано зі слідчого відділу Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області біологічні зразки ДНК військовослужбовця ОСОБА_4 03.12.2025 до суду надійшли витребувані зразки.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.12.2025 призначено по справі судову генетично-молекулярну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

19.12.2025 до суду надійшло клопотання експерта щодо вирішення питання по суті.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 29.12.2025 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.01.2026 задоволено клопотання експерта, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

31.03.2026 до суду надійшов висновок експерта.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.04.2026 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.04.2026 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Тиврівський відділ ДРАЦС у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.07.2026 підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задоволити. Зазначила, що відповідач ОСОБА_4 визнавав своє батьківство, тим більше вказаний факт підтверджується висновком судово-генетичної експертизи, показами свідка. Представники третіх осіб не висловлювали позицій щодо відмови в позові, третя особа ОСОБА_14 , мати відповідача ОСОБА_4 , просила позов задоволити. Крім того, просила врахувати, що ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання, тому не може виконати вимоги ст.138 СК України, однак такий формальний підхід не забезпечить найкращих інтересів дитини.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час судового засідання повідомлений у порядку, встановленому законом. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду за його відсутності не надходило.

Представник третьої особи Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій простить розгляд справи проводити за його відсутності, заперечень щодо задоволення позову не має.

Представник третьої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, згідно з поданими до суду додатковими поясненнями, просить розгляд справи проводити без участі представника МОУ, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи ГУ НГУ в судове засідання не з`явився, згідно з поданими до суду додатковими поясненнями, просить розгляд справи проводити без участі представника ГУ НГУ, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 НГУ в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час судового засідання повідомлений у порядку, встановленому законом. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду за його відсутності не надходило.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, у якій зазначила, що не заперечує щодо задоволення позову та просить проводити усі судові засіданні за її відсутності.

Представник третьої особи Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, згідно з поданою до суду заявою, просить розгляд справи проводити за його відсутності, за наявними матеріалами, відповідно до норм чинного законодавства України.

Допитана в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 показала, що в 2019 році розписалася з громадянином КНР ОСОБА_15 . Останнього бачила лише один раз в ДРАЦС м. Вінниці, з ним не проживала та не знає де він. З 2020 року почала разом працювати з ОСОБА_4 та в цьому ж році вони стали мешкати разом. Стосунки в них були гарні, ОСОБА_4 дуже добре ставився до її сина та хотів власних дітей. Спочатку їй не вдавалося завагітніти. ОСОБА_4 знав про її шлюб з громадянином Китаю, однак не розлучилася з ним, оскільки не думала про наслідки та не було грошей. У 2022 році ОСОБА_4 пішов добровольцем до лав Збройних сил України. Вона часто їздила до нього та він приїжджав у відпустки до неї. Коли ОСОБА_4 приїхав на Новий рік, а саме в 2024 році, вона завагітніла. Коли повідомила співмешканцю про це, то він дуже зрадів, адже дітей у нього не було. Вона скидала йому результати УЗД, постійно з ним переписувалася в месенджерах, він систематично скидав їй гроші. ОСОБА_4 служив на Запорізькому напрямку, де під час виконання бойового завдання, зник безвісти. Саме її він вказав в особових відомостях у військовій частині як дружину. Коли їй повідомили, що ОСОБА_4 зник безвісти, то вона одразу зателефонувала його матері ОСОБА_5 . З ОСОБА_5 у неї нормальні відносини, буває у неї 2-3 рази на місяць. ОСОБА_5 щомісяця дає їй 10 тисяч грн на утримання онука. Крім матері у ОСОБА_4 є рідна сестра, бабуся та тітка.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показала, що є подругою відповідача ОСОБА_4 та позивачки ОСОБА_2 , а також хресною матір`ю їх сина ОСОБА_7 . Знає позивачку з дитинства, а ОСОБА_4 з 2020 року. Саме у 2020 році ОСОБА_4 та ОСОБА_2 познайомилися на роботі, на полі, та почали зустрічатися. Спочатку ОСОБА_2 мешкала разом із ОСОБА_4 в бабусі останнього. У 2021 році вона допомагала їм у пошуках квартири та в переїзді, оскільки вони хотіли мешкати окремо. Про те, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_15 не знала, останнього ніколи не бачила, про нього подруга ніколи не згадувала. Саме цей шлюб став перешкодою, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 хотіли розписатися. ОСОБА_4 гарно відносився до дитини ОСОБА_17 та хотів власних дітей, про що просив позивачку. З перших днів війни ОСОБА_4 пішов добровольцем до армії. ОСОБА_2 часто їздила до нього, коли це було можливим, та ОСОБА_4 постійно приїжджав у відпустки, де жив разом із співмешканкою у своєї матері. ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4 , що вагітна від нього та останній дуже зрадів цій новині. Вона була на родах ОСОБА_2 , дитина дуже схожа на свого батька - ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 визнає дитину ОСОБА_7 своїм онуком та називає його «мій ОСОБА_13 ».

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, судом установлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_7 , батьками якого зазначені ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження від 15.11.2024 серія НОМЕР_2 (а.с.23 т.1).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сутисківської селищної ради від 08.11.2024 № 121 при державній реєстрації народження новонародженої дитини чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня "Центр матері та дитини", в органі державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительці АДРЕСА_2 визначити прізвище матері " ОСОБА_10 " (а.с.28 т.1).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 27.02.2025 ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підстава запису : актовий запис про шлюб № 698 від 17.04.2019 (а.с.100, 101 т.1).

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із сином ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (а.с.15 т.1) та витягом з реєстру Сутисківської територіальної громади від 15.11.2024 (а.с.17 т.1).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 14.08.2024: 17.04.2019 Вінницьким міським відділом ДРАЦС зареєстрований шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , актовий запис № 698 (а.с.25-27 т.1)

Згідно з заочним рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.11.2024 позов ОСОБА_2 задоволено, розірвано шлюб між нею та ОСОБА_8 (а.с.24 т.1).

Відповідно до акту від 26.06.2025 комісією у складі депутата Сутисківської селищної ради Соколенко С.М., та жителів АДРЕСА_1 , обстежено факт проживання громадян по АДРЕСА_2 щі Сутиски, під час якого установлено, що ОСОБА_4 , 1993 р.н., фактично з 2020 року по листопад 2021 року проживав разом із ОСОБА_2 , 1989 р.н. (а.с.19 т.1).

Згідно з копією довідки (Ф-1) солдат (26.10.2021) ОСОБА_4 , призваний під час мобілізації, з 01.02.2024 перебуває на посаді старшого кулеметника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходження служби з 21.11.2017, одружений, дружиною зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , контактний номер НОМЕР_5 (а.с.20 т.1)

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) № 77 від 10.03.2024 уважати безвісно зниклим ОСОБА_4 , з 07.03.2024, під час виконання бойового завдання по стримуванню військової агресії рф, перебуваючи поблизу с. Вербове Пологівського району Запорізької області, підстава: витяг з ЄРДР № 12024082320000651 від 10.03.2024 (а.с.21 т.1).

Згідно з витягом з ЄРДР № 12024082320000651 від 10.03.2024 внесеного за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України: 07.03.2024, перебуваючи поблизу населеного пункту с. Вербове Пологівського району Запорізької області, під час виконання бойового завдання по стримуванню військової агресії рф, військовослужбовці НГУ ВЧ НОМЕР_1 , у тому числі ОСОБА_4 , зникли безвісти, їх місцезнаходження невідоме (а.с.22 т.1).

Відповідно до листування в месенджері між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , (абонент "Коханий") номер мобільного телефону НОМЕР_5 , що відповідає номеру відповідача, позивач та відповідач постійно листувалися між собою та спілкувалися, скидали один одному фото. Згідно з листуванням позивачка скидала відповідачу ОСОБА_4 фото УЗД, останній знав про її вагітність, радів цьому, систематично скидав ОСОБА_2 грошові кошти (а.с.29-33 т.1).

Згідно зі світлинами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проводили вільний час, остання проводжала його на службу, а ОСОБА_4 скидав їй фото (а.с.34 т.1).

Відповідно до висновку судово-генетичної експертизи від 16.03.2026 № СЕ-19/102-25/27267-БД ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (об`єкт № 1 у копії висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС від 10.03.2025 № СЕ-19/108-25/2601-БД), може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ймовірність даної події складає 99,99999999% (а.с.8-25 т.2).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою та третьою статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1-4 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з постановою пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.

Сімейний кодекс України будь-яких особливостей щодо доказів у даній категорії справ не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок генетичної експертизи.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів і відомостей, які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно з правовою позицією Верховного суду, яка була висловлена в постанові від 9 липня 2025 року в справі №201/1017/25 у разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є безпосереднє звернення до суду саме із позовом про визнання батьківства (стаття 128 СК України). На переконання колегії суддів, відсутність судового рішення про визнання особи померлим або належних доказів його смерті виключає саму можливість звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства саме в порядку окремого провадження на підставі статті 130 СК України.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року №3 в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК (2947-14), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти Російської Федерації №3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №939/335/23, від 26.04.2023 у справі №199/3284/19 та від 04.08.2021 у справі №494/1611/18.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін у записи цивільного стану. Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Критерії оцінки судом наданих сторонами доказів визначені у статтях 77-80 ЦПК України.

У ході судового розгляду даної справи обставини, на які посилалася позивачка та її представник, знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами, які є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності свідчать про походження малолітнього ОСОБА_7 від ОСОБА_4 . Так, судом установлено, що позивачка та відповідач ОСОБА_4 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2020 року, вели спільний побут та спільно виховували дитину позивачки, що підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування, показаннями позивачки та свідка ОСОБА_16 , яка безпосередньо знала сторони та підтвердила факт спільного проживання, ведення сімейного життя, а також визнання відповідачем свого батьківства щодо дитини. Крім того, проти задоволення позову не заперечувала третя особа, мати відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка відповідно до показів свідка та самої позивачки також визнає ОСОБА_7 як свого онука. Окрім цього, суд враховує долучені до матеріалів справи фотознімки, листування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , що також підтверджують факт їх піклування один про одного, участь відповідача у сімейному житті, обізнаність останнього про вагітність позивачки, та визнання ним дитини. Також відповідач ОСОБА_4 вказав ОСОБА_2 як дружину під час подання відомостей про себе до військової частини, де він проходив службу, що підтверджується його довідкою Ф-1.

Також суд бере до уваги висновок молекулярно-генетичної експертизи від 16.03.2026 № СЕ-19/102-25/27267-БД, відповідно до якого ймовірність біологічної спорідненості між малолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_4 становить 99,99999999%.

За таких обставин, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про встановлення факту батьківства є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас щодо вимог ч. 3, 4 ст. 128 СК України про те, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, дитиною, яка досягла повноліття або особою, яка вважає себе батьком дитини та прийнятий судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч., 2 ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Як установлено судом дитина ОСОБА_19 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 під час перебування позивачки ОСОБА_2 у шлюбі з відповідачем ОСОБА_15 .

Під час визначення підсудності судом отримано відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, Сутисківської територіальної громади та УДМС України у Вінницькій області згідно з якими інформація про відповідача ОСОБА_20 , який записаний батьком дитини, не значиться, відомості щодо його перебування на території України відсутні. Відповідно до матеріалів справи позивач бачила відповідача ОСОБА_20 один раз 17.04.2019 у Вінницькому міському відділі ДРАЦС, коли зареєструвала з ним шлюб.

Крім того інший відповідач ОСОБА_4 , якого позивач просить визнати батьком дитини ОСОБА_7 , з 07 березня 2024 року вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання по стримуванню військової агресії рф, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, з об`єктивних причин відповідач ОСОБА_4 не може подати позов про встановлення свого батьківства, а інший відповідач ОСОБА_18 - позов про оспорювання батьківства. Також не може оспорити в силу ст. 138 СК України батьківство відповідача ОСОБА_20 позивачка ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю заяви іншого чоловіка, в цій справі - ОСОБА_4 , про своє батьківство.

Верховний суд України постановляючи рішення у справі №755/14176/18 від 06.10.2021 зазначив, що встановлена національним сімейним законодавством (ч.2 ст.138 СК України) конструкція, за якою вимога матері про виключення даних про її чоловіка як про батька дитини задовольняється лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство, спрямована саме на захист інтересів дитини, щоб забезпечити стабільність умов життя дитини, уберегти її від душевних потрясінь та унеможливити ситуацію, за якої жоден чоловік не визнає своє батьківство щодо дитини.

Однак, у цій справі залишаються незахищеними саме інтереси дитини, її право на повагу до приватного життя та право знати свого батька.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У рішенні в справі «М. Є. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

У справі "Йевремович проти Сербії" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини ("Jevremovic v.Serbia", заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17.05.2007).

Крім того, у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції - це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

Зазначена практика Європейського суду з прав людини застосована у постанові Верховного Суду від 26.08.2025 у справі № 374/155/21.

Право дитини знати свого батька, узгоджується з римською позицією lurasanguinis nulloiure civilidirimi possunt (жодні встановлення цивільного права не можуть скасувати права, що випливають із кровної спорідненості), про що також зазначено у в постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 336/1357/16-ц (провадження № 61-1452св20).

У рішенні від 14 березня 2024 року за заявою № 62020/14 у справі «Молдован проти України (Moldovan v. Ukraine)» ЄСПЛ вказав, що висновок експертизи ДНК у таких правовідносинах не можна ігнорувати, оскільки він є чи не єдиним об`єктивним доказом, який може свідчити про факт батьківства однієї особи стосовно іншої.

Отже, як установлено судом відповідач ОСОБА_18 жодної участі у житті дитини не бере і не брав, ще задовго до народження і зачаття ОСОБА_7 припинив проживання і будь-яке спілкування з матір`ю, а тим паче з дитиною, в свою чергу відповідач ОСОБА_4 , який вважається безвісно зниклим, почав спільно проживати з ОСОБА_2 з 2020 року, визнавав своє батьківство та відповідно до висновку судово-генетичної експертизи ймовірність того, що він є біологічним батьком дитини становить 99,99999999%.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини в повній мірі аргументують необхідність встановлення батьківства над дитиною ОСОБА_7 саме відповідача ОСОБА_4 , яке безумовно підтверджується матеріалами справи, оскільки таке рішення відповідатиме якнайкращим інтересам дитини та забезпечить право дитини знати свого батька, інші механізми захисту інтересів позивача і її дитини відсутні.

Позивач та її представник про стягнення судових витрат не заявляли, тому суд дійшов висновку, що їх слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, ст. 7, 121, 122, 125, 128, 134, 138 СК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, треті особи: Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_5 , Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задоволити.

Визнати громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Зобов`язати Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 13 від 15 листопада 2024 року вчиненого Сутисківською селищною радою Вінницького району Вінницької області про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , виключити відомості про батька громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_3 , уродженця Цзянсу, вказати у відомостях про батьківство батьком - громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , змінити прізвище дитини з " ОСОБА_10 " на " ОСОБА_11 ", та по батькові з " ОСОБА_12 " на " ОСОБА_13 ".

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса невідома.

Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса: АДРЕСА_3 ;

- Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326282, адреса: проспект Перемоги, 21, с-ще Сутиски Вінницького району Вінницької області;

- Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: проспект Повітряних сил України, буд. 6, м. Київ, 03168;

- Головне управління Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 08803498, юридична адреса: вул. Святослава Хороброго, буд. 9а, м. Київ, 03151;

- Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 ;

- Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 20089893, адреса: вул. Тиверська, 53, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області.

Суддя Іванець В. Д.