Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №558/654/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 558/654/25

Провадження № 22-ц/4815/1237/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання – Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

позивач – ТОВ "Західна агровиробнича компанія",

відповідачі – ОСОБА_1 ,

– Товариство з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2026 року (ухвалене у складі судді Олексюк А.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро" про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації оренди землі, –

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" звернулося до Демидівського районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ "Хавест-агро" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації оренди землі.

Позов обґрунтовувано тим, що 02.01.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Райз-Захід" було укладено договір оренди землі №б/н та Додаткову угоду № 1 від 17.09.2018 року, якою визначено нового орендаря ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та внесено зміни до Договору оренди (земельна ділянка площею 3.11 га., кадастровий номер земельної ділянки 5621482000:03:000:0318), право оренди за яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 139739310).

Договір укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію».

20.05.2025 року позивачем спрямовано відповідачу-1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі.

Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідач не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк.

Отже, позивач вважає поновленим Договір оренди землі, а тому наявні підстави для визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2025 року, право оренди вказаної земельної ділянки, яка знаходиться на території Вовковиївської сільської ради Демидівського району Рівненської обл., проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 61572913. Таким чином, позивач дізнався про те, що ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилася в оренді у позивача, з відповідачем – ТОВ "Хавест-Агро".

Дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин.

Вважає неправомірними дії відповідача щодо укладення договору оренди на земельну ділянку, яка знаходилась в оренді у позивача, що грубо порушує норми ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", а заявлені позивачем вимоги є належним способом захисту порушених прав позивача і є ефективним способом їх захисту у спірних правовідносинах.

Просили визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 20.05. 2025 року до договору оренди землі №БН від 02.01.2015 року, укладеного між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 та визнати відсутнім у ТОВ "Хавест-Агро" права оренди земельної ділянки площею 3,11 га, кадастровий номер 5621482000:03:000:0318, скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,11 га, кадастровий номер 5621482000:03:000:0318, яка розташована на території Вовковиївської сільської ради Демидівського району Рівненської області (номер запису про інше речове право: 61572913).

Вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2026 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро", про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро" понесені витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду мотивовано тим, що проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що апелянтом відповідачу – 1 направлявся лист-повідомлення про намір продовжити строк дії договору оренди землі, проте відповідач відмовився від отримання такого листа.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відправлення відповідачем -1 апелянту саме листа із запереченнями щодо продовження строку дії договору.

Відсутність опису вкладення унеможливлює ідентифікацію вкладення та вмісту конверта.

Щодо стягнених витрат на професійну правничу допомогу вказує, що відшкодування таких витрат не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

10.07.2026 року ТОВ "Хавест-Агро" та 11.07.2026 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Перепечай К.В. подано відзиви на апеляційну скаргу, у яких зазначають, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Просять залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду – без змін.

Стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02 січня 2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Райс-Захід" (орендар) укладено договір оренди землі з кадастровим номером 5621482000:03:000:0318 площею 3,11 га строком на сім років.

Додатковою угодою №б/н від 17 вересня 2018 року замінено сторону орендаря - на ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" та строк дії оренди - до 17.09.2025 року, а відповідні зміни зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 жовтня 2018 року.

Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 17.09.2018 року), договір укладено строком на 7 років (до 17.09.2025 року). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Маючи намір продовжити договірні відносини з ОСОБА_1 , ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. №3485 від 20 травня 2025 року звернулося до відповідача з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки від 02.01.2015 року.

До вказаного листа було долучено додаткову угоду №БН від 20 травня 2025 року до договору оренди від 02.01.2015 року, в якій запропоновано: 1.1 доповнити розділ "Строк дії Договору "наступним пунктом: Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялися; 1.2. доповнити розділ "Умови використання земельної ділянки" наступним пунктом: Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.

Лист-повідомлення та додаткову угоду ОСОБА_1 направлено 11.06.2025 року поштовим відправленням, що підтверджується описом вкладення в пріоритетний лист, адресованим орендодавцю.

Вказаний лист-повідомлення ОСОБА_1 не отримав (повернення, вручено відправнику).

У свою чергу, листом від 17 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" з листом-повідомленням, в якому він повідомляє позивача про те, що не бажає поновлювати дію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5621482000:03:000:0318, площею 3,1141 га, який вручено адресату 04.04.2025 року (т.1 а.с. 60).

Після спливу строку дії договору оренди від 02.01.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Західна агровиробнича компанія", 19 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Хавест-Агро" було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5621482000:03:000:0318. Строк 10 р. Дата закінчення дії: 19 вересня 2032 року з автоматичним продовженням дії договору. Державна реєстрація іншого речового права на підставі такого договору оренди землі проведена 19 вересня 2025 року (а. с. 22.).

ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вважаючи порушеним своє переважне право на поновлення договору оренди землі, звернулося з цим позовом до суду.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої статті 777 ЦК України.

У постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) Великою Палатою Верховного Суду сформульовано висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру продовжувати дію договору оренди належної їй на праві власності земельної ділянки та повідомив про це орендаря, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 60).

Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі є можливою лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, тоді як встановлені у зазначеній справі обставини свідчать про відсутність такого волевиявлення орендодавця, право власності якого на розпорядження належною йому земельною ділянкою шляхом укладення нового договору оренди землі на більш вигідних умовах є визначальним, у порівнянні з переважним правом орендаря на поновлення договору оренди землі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року № 695/992/18 (провадження № 61-6237св19).

Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року а справі № 143/591/20).

Право орендаря на поновлення договору оренди землі не є абсолютним, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря не порушено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, врахував відсутність волевиявлення орендодавця на продовження орендних відносин з ТОВ "Західна агровиробнича компанія", яке ОСОБА_1 виклав у листі-повідомленні до позивача та підтвердив укладенням 19.09.2025 року договору оренди з іншим орендарем на більш вигідних для себе умовах, строк дії якого розпочинався після закінчення дії договору оренди від 02.01.2015 року.

Доводи апеляційної скарги про неможливість встановлення надіслання відповідачем -1 на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" 01.04.2025 року саме заперечень щодо продовження строку дії договору оренди землі не заслуговують на увагу, оскільки не визначено імперативної норми щодо надсилання таких заперечень листом із описом вкладення.

Укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушило переважного права ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася, а новий договір укладений відповідачем вже після його припинення.

За встановлених обставин, місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро" про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації оренди землі.

Доводи апеляційної скарги в частині неправомірності стягнення судом витрат на правничу допомогу апеляційний суд відхиляє, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача ТОВ "ХАВЕСТ-АГРО" надано: договір про надання правової допомоги від 21.10.2025 року, ордер від 29.10.2025, проміжний звіт про надану правову допомогу по справі № 558/654/25 від 23.02.2026, рахунок від 21.10.2025 на суму 13 000 грн. та платіжну інструкцію № 24556 від 24.10.2025 року на суму 13 000 грн. (а. с. 31-37 т. 2).

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ТОВ "ХАВЕСТ-АГРО" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 гривень.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Перепечай К.В. у присудженому судом першої інстанції розмірі 13000 грн є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" залишити без задоволення, а рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2026 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2026 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.