Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №553/1914/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/1914/26 Номер провадження 33/814/752/26Головуючий у 1-й інстанції Фоміна Ю. В. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, 10.05.2026 року о 00.38 годині в м. Полтава, провулок Ломаний, 8, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував електричним двоколісним ТЗ оснащеним електродвигуном ємністю 0,45 кВт Оkai 400, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку, зі згоди ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою алкотестера Drager 7510, результат огляду позитивний 2,08 проміле алкоголю у видихуваному повітрі, із результатом згоден, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить постанову суду щодо нього скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на незаконну зупинку транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом нагрудної бодікамери, відповідно до якого поліцейський взагалі не називає причину зупинки, а відразу починає запитувати про наявність документів, у зв`язку з чим усі докази, зібрані внаслідок незаконної зупинки, є недопустимими.

Вказує, що він не є суб`єктом правопорушення, оскільки електросамокат ОКАІ 400, яким він керував, відповідно до вимог п. 1.10 ПДР України не відноситься до категорії «інших двоколісних транспортних засобів», оскільки потужність його мотору менша ніж від 3 до 4 кВт., а саме складає 350В/835В.

Також вказує, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія для проходження огляду, у зв`язку з чим вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про апеляційний розгляд, в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 10.05.2026 серії ЕПР1 № 661917; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатами огляду за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 від 10.05.2026, згідно з якими ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з результатом 2,08 проміле, відеозапису події.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував електричним двоколісним ТЗ оснащеним електродвигуном ємністю 0,45 кВт Оkai 400 за викладених у протоколі та постанові суду обставин.

Поряд із цим, суд не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки зазначене перебуває поза межами предмету розгляду по даній справі.

Під час спілкування із ОСОБА_1 , у працівників поліції виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, що він не заперечував та вказав, що вживав алкоголь.

Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.

Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, ОСОБА_1 погодився проходити огляд на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу – газоаналізатора Drager Alcotest 7510.

ОСОБА_1 також було повідомлено про можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я або відмовитися від проходження огляду, роз`яснено наслідки відмови.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатами огляду за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з показником 2,08 проміле, з чим він погодився.

Згода ОСОБА_1 з результатами огляду зафіксована на відеозаписі та його підписом у акті огляду, а тому були відсутні підстави для його направлення до найближчого закладу охорони здоров`я, оскільки згідно з вимогами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, водій направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для здійснення огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду.

На підставі наведеного вважаю, що наданий суду відеозапис та долучені до справи докази в повному обсязі відображають обставини вчиненого правопорушення.

Істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку оформлення результатів його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Надуманими є ствердження ОСОБА_1 про те, що оскільки електросамокат не є механічним транспортним засобом та має потужність двигуна, що не перевищує 3 кВт, а тому він не є суб`єктом адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», до електричних колісних транспортних засобів відноситься дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії; легким персональним електричним транспортним засобом слід вважати колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом, який на момент зупинки рухався за допомогою електродвигуна.

Слід також звернути увагу, що у диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП прямо зазначено, що суб`єктом цього адміністративного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом. Вимоги про наявність у такої особи посвідчення водія, у зазначеній нормі відсутні.

Враховуючи викладене, оскільки самокат Оkai 400 є електричним двоколісним транспортним засобом, оснащеним електродвигуном ємністю 0,45 кВт, а ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан