Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №545/2989/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2989/26 Номер провадження 33/814/866/26Головуючий у 1-й інстанції Ткачук О. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Чемерис А.К., за участі адвоката Фесенко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Фесенко Юлії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 22 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 22 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 03 червня 2026 року керувала транспортним засобом Volkswagen Touran д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмовившись від проходження відповідного огляду, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За таких обставин, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддав його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись з постановою суду адвокат Фесенко Ю.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріалами справи не підтверджено фактичного керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до положень п. 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 07 листопада 2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд першої інстанції прийшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Разом з тим, направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів на підтвердження фактичного керування особою транспортним засобом, що є обов`язковою обставиною для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 09 листопада 2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже, згідно встановленої законом процедури, ініціювання проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння допускається у разі зупинки транспортного засобу і встановлення фактичного керування ним водієм саме працівниками патрульної поліції, із фіксацією відповідних дій з допомогою спеціальних технічних засобів відеозапису.

Разом з тим, у ході судового розгляду встановлено, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 під час керування нею транспортним засобом.

Так, долученим до матеріалів справи відеозаписом підтверджується, що працівники патрульної поліції прибули на місце знаходження автомобіля та пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у той момент коли транспортний засіб знаходився у статичному стані. Під час спілкування поліцейського з ОСОБА_1 нею не оголошувалась інформація, яка б могла бути однозначно оцінено судом як фактичне визнання нею керування автомобілем, яке було припинене вимогою поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що за встановленого факту не проведення патрульними поліцейськими зупинки транспортного засобу і фіксації керування ним ОСОБА_1 , то законність та обґрунтованості подальших вимог працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не підтверджена.

Апеляційний суд, провівши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, погоджується з доводами апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Наведені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутня об`єктивна сторона правопорушення керування транспортним засобом.

З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, то її причетність до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Фесенко Юлії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 22 липня 2026 року, скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця