Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №295/9066/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/9066/25 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.

Номер провадження №33/4805/494/26

Категорія ч.1ст.483, ст.485 МК Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Красовського Володимира Миколайовича, представника Житомирської митниці - Кондратюка Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Охрімчук Тетяни Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.483, ст.485 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року об`єднано в одне провадження справи №295/9066/25, №295/9067/25, №295/9068/25, №295/9069/25, №295/9070/25, №295/9071/25, №295/9072/25, №295/9073/25, №295/9075/25, №295/9076/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 та ст.485 МК України, об`єднаній справі присвоєно №295/9066/25.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.485 МК України, за протоколами №0089/UA101000/2025, №0090/UA101000/2025, №0091/UA101000/2025, №0092/UA101000/2025 та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу відповідно у розмірах 122 902,25 грн, 10 023,52 грн, 23 999,79 грн та 35 280,75 грн.

Також ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.483 МК України, за протоколами №0096/UA101000/2025, №0097/UA101000/2025, №0098/UA101000/2025, №0099/UA101000/2025, №0101/UA101000/2025, №0102/UA101000/2025 та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів відповідно в сумі 350 464,85 грн, 39 760,60 грн, 67 844,67 грн, 85 478,09 грн, 87 657,19 грн та 156 842,85 грн.

На підставі ст.36 КУпАП остаточно застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 350 464,85 грн без конфіскації предметів порушення митних правил. Стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись із постановою місцевого суду, адвокат Охрімчук Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на те, що ОСОБА_1 не вчиняв дій, спрямованих на приховування транспортних засобів від митного контролю, а матеріали справи не містять належних доказів наявності в його діях умислу на порушення митних правил та мети ухилення від сплати митних платежів.

Вказує, що висновки митного органу ґрунтуються переважно на інформації, одержаній від митних органів Королівства Нідерландів, та здійснених митницею розрахунках, натомість митний аудит не проводився, акти визначення митної вартості товарів та рішення про коригування митної вартості не складались. На думку захисника, виявлені розбіжності могли бути лише підставою для проведення додаткової перевірки, а не для висновку про вчинення порушення митних правил.

Захисник також зазначає, що рахунок-проформа має попередній інформаційний характер, не підтверджує укладення договору купівлі-продажу та не може вважатися спеціально виготовленим документом для приховування товару від митного контролю. Вважає, що недостовірність документів належними доказами не підтверджена, експертні дослідження не проводилися, а митний орган не уповноважений вирішувати питання про дійсність чи недійсність господарських правочинів.

Окремо захисник ставить під сумнів допустимість документів, одержаних від компетентних органів Королівства Нідерландів, та їх перекладів українською мовою, посилається на відсутність офіційного перекладу частини матеріалів та на здійснення перекладу, на її думку, неуповноваженими особами. Крім того, вважає, що протоколи про порушення митних правил складено з пропуском установлених законом строків.

Під час апеляційного розгляду захисник Красовський В.М. додатково посилався на неправильне застосування судом першої інстанції положень ч.1 ст.483 МК України, зазначаючи, що ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушень за редакцією закону, яка не діяла на час відповідних подій, а місцевий суд не зазначив, яку саме редакцію цієї норми застосував.

Також заявив клопотання про оголошення перерви для надання документів щодо проведених ТОВ «АВТОТАТО» розрахунків за транспортні засоби, посилаючись на те, що особисто участі у розгляді справи судом першої інстанції як захисник Савчука С.С. не брав.

У задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Як вбачається з матеріалів справи, під час її розгляду судом першої інстанції ОСОБА_1 користувався правовою допомогою іншого захисника. Проте зміна захисника на стадії апеляційного перегляду не свідчить про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали стороні захисту надати відповідні документи місцевому суду. Інших причин, які б обґрунтовували неможливість подання таких доказів під час розгляду справи судом першої інстанції, захисником не наведено.

Представник Житомирської митниці проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вказуючи, що зібрані у справі докази є належними та допустимими, а інформація і документи, отримані від митних органів Королівства Нідерландів у порядку міжнародної адміністративної допомоги, безпосередньо стосуються спірних транспортних засобів та підтверджують фактичні обставини їх придбання і вартість.

Зазначив, що ТОВ «АВТОТАТО» виступало покупцем транспортних засобів та особою, відповідальною за фінансове врегулювання, ОСОБА_1 як керівник товариства та особа, уповноважена на роботу з митними органами, особисто здійснював їх митне оформлення та подавав митні декларації, тоді як документи, отримані від іноземних митних органів, містять підтвердження сплати ТОВ «АВТОТАТО» за відповідні автомобілі сум, які значно перевищують суми, зазначені у документах, поданих митним органам України.

Щодо допустимості документів, отриманих від митних органів Королівства Нідерландів, представник Житомирської митниці зазначив, що відповідно до ч.3 ст.10 Протоколу № II про взаємну адміністративну допомогу в митних справах інформація та документи, отримані відповідно до положень цього Протоколу, можуть використовуватися як докази у судовому провадженні.

Заперечуючи доводи сторони захисту щодо неналежного перекладу таких документів, представник митниці пояснив, що їх переклад здійснювався в установленому порядку, у тому числі із залученням перекладача на підставі укладеного договору.

Також представник митниці вважав безпідставними доводи захисту щодо застосування редакції ст.483 МК України, зазначивши, що протиправність інкримінованих ОСОБА_1 діянь була передбачена цією нормою і на час їх вчинення, а подальші зміни законодавства не усунули відповідальності за такі дії, а пом`якшили санкцію.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, суддя апеляційного суду дійшов такого висновку.

Згідно зі ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що ним не регулюється, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст.245 КУпАП та ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 у спірний період був керівником ТОВ «АВТОТАТО» та особою, уповноваженою на роботу з митними органами. При митному оформленні транспортних засобів ТОВ «АВТОТАТО» зазначалося їх одержувачем/імпортером та особою, відповідальною за фінансове врегулювання, а ОСОБА_1 особисто подавав електронні митні декларації.

15 лютого 2023 року на митну територію України ввезено автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, VIN НОМЕР_1 , при переміщенні якого митному органу подано рахунок-проформу від 02.02.2023 №03922 із зазначенням ТОВ «АВТОТАТО» покупцем та вартості автомобіля 8 000 євро. 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 щодо цього автомобіля подано ЕМД №23UA101020005394U4, у якій також заявлено ціну 8 000 євро.

Натомість із документів, отриманих від митних органів Королівства Нідерландів, зокрема рахунку-проформи AUTO1 European Cars B.V. від 26.01.2023 №DEPR01324964, експортної митної декларації MRN №23PL331020E0146250 та інформації про оплату, встановлено, що цей же транспортний засіб, ідентифікований за тим самим VIN, був придбаний ТОВ «АВТОТАТО» у AUTO1 European Cars B.V. за ціною 17 817 євро. Саме така сума була сплачена банківським переказом із посиланням на відповідний рахунок, платником зазначено AUTOTATO LLC. За результатами перевірки компанії AUTO1 також повідомлено, що рахунки, надані українським митним органом для перевірки, не відповідають рахункам, складеним компанією AUTO1.

У зв`язку із зазначенням при митному оформленні вартості 8 000 євро замість фактично сплаченої вартості 17 817 євро сума митних платежів була зменшена на 122 902,25 грн, з яких ввізне мито - 38 406,95 грн та ПДВ - 84 495,30 грн. За цим епізодом складено протокол №0089/UA101000/2025 за ст.485 МК України.

Крім того, використання рахунку-проформи №03922 із зазначенням вартості автомобіля 8 000 євро як підстави для його переміщення через митний кордон України, тоді як документами продавця та банківським платежем підтверджена його вартість 17 817 євро, стало підставою для складання протоколу №0096/UA101000/2025 за ч.1 ст.483 МК України. Вартість безпосереднього предмета правопорушення за курсом НБУ на час переміщення становила 700 929,69 грн.

Щодо автомобіля SKODA FABIA, VIN НОМЕР_2 , при його ввезенні 14 квітня 2023 року митному органу подано рахунок-проформу від 15.03.2023 №15620 із зазначенням вартості автомобіля 1 200 євро. 17 квітня 2023 року ОСОБА_1 подано ЕМД №23UA101020013424U4 із такою ж заявленою ціною.

Водночас відповідно до отриманого від митних органів Королівства Нідерландів рахунку-проформи AUTO1 №DEPR01353143 вартість цього ж автомобіля становила 1 975 євро, а матеріали містять підтвердження банківського переказу цієї суми, платником якого є AUTOTATO LLC. Компанією AUTO1 також не підтверджено відповідність рахунку, поданого українському митному органу, документам, складеним самою компанією.

Внаслідок заявлення вартості 1 200 євро замість 1 975 євро сума митних платежів була зменшена на 10 023,52 грн, з яких ввізне мито - 3 132,35 грн та ПДВ - 6 891,17 грн, що стало підставою для складання протоколу №0090/UA101000/2025 за ст.485 МК України.

Подання рахунку-проформи №15620 із вказаною у ньому вартістю 1 200 євро як підстави для переміщення цього ж автомобіля через митний кордон України за наявності документів AUTO1 про його вартість 1 975 євро стало підставою для складання протоколу №0097/UA101000/2025 за ч.1 ст.483 МК України. Вартість предмета правопорушення за курсом НБУ становила 79 521,20 грн.

Щодо автомобіля SKODA OCTAVIA, VIN НОМЕР_3 , при його переміщенні через митний кордон України та подальшому митному оформленні ОСОБА_1 за ЕМД №23UA101020013708U3 подано рахунок-проформу від 15.03.2023 №37135 із зазначенням вартості 1 500 євро.

За отриманими від митних органів Королівства Нідерландів документами, зокрема рахунком-проформою AUTO1 №DEPR01353133, вартість цього ж транспортного засобу становила 3 370 євро. Оплата цієї суми підтверджується банківським переказом, платником якого зазначено AUTOTATO LLC.

Внаслідок зазначення вартості 1 500 євро сума митних платежів була зменшена на 23 999,79 грн, у тому числі ввізне мито — 7 499,93 грн та ПДВ - 16 499,86 грн. За цим епізодом складено протокол №0091/UA101000/2025 за ст.485 МК України.

Водночас подання рахунку-проформи №37135 із зазначенням вартості 1 500 євро як підстави для переміщення автомобіля, фактична вартість якого за документами AUTO1 та банківською оплатою становила 3 370 євро, стало підставою для складання протоколу №0098/UA101000/2025 за ч.1 ст.483 МК України. Вартість предмета правопорушення становила 135 689,34 грн.

Щодо автомобіля SKODA OCTAVIA, VIN НОМЕР_4 , при його переміщенні 25 березня 2023 року та митному оформленні ОСОБА_1 28 березня 2023 року за ЕМД №23UA101020010936U2 використано рахунок-проформу від 23.03.2023 №33136 із зазначенням вартості 1 500 євро.

Натомість за рахунком-проформою AUTO1 №DEPR01350874 вартість цього ж транспортного засобу становила 4 299 євро, а матеріали містять підтвердження сплати саме цієї суми банківським переказом AUTOTATO LLC.

Різниця митних платежів внаслідок заявлення меншої вартості становила 35 280,75 грн, з яких ввізне мито - 11 025,23 грн та ПДВ - 24 255,52 грн, у зв`язку з чим складено протокол №0092/UA101000/2025 за ст.485 МК України.

За цим же транспортним засобом подання при його переміщенні через митний кордон України рахунку-проформи №33136 із вартістю 1 500 євро замість документально підтвердженої вартості 4 299 євро стало підставою для складання протоколу №0099/UA101000/2025 за ч.1 ст.483 МК України. Вартість предмета правопорушення становила 170 956,18 грн.

Крім того, 11 травня 2023 року на митну територію України ввезено автомобіль VOLKSWAGEN TOURAN, VIN НОМЕР_5 , при переміщенні якого подано рахунок-проформу від 05.05.2023 №00382 із зазначенням вартості 2 500 євро. 12 травня 2023 року ОСОБА_1 цей документ використано при митному оформленні автомобіля.

За матеріалами, отриманими від митних органів Королівства Нідерландів, вартість цього ж автомобіля відповідно до рахунку-проформи AUTO1 №DEPR01361919 становила 4 378 євро. Факт оплати підтверджується банківським переказом, платником якого є AUTOTATO LLC.

Подання рахунку-проформи із зазначенням вартості 2 500 євро як підстави для переміщення транспортного засобу, вартість якого за документами продавця та фактичним платежем становила 4 378 євро, стало підставою для складання протоколу №0101/UA101000/2025 за ч.1 ст.483 МК України. Вартість автомобіля за курсом НБУ на час переміщення становила 175 314,38 грн.

17 грудня 2023 року на митну територію України ввезено автомобіль MAZDA CX-5, VIN НОМЕР_6 . Як підставу для його переміщення подано рахунок-проформу від 22.11.2023 №46546 із зазначенням ТОВ «АВТОТАТО» покупцем та вартості автомобіля 3 000 євро. Наступного дня ОСОБА_1 подано ЕМД №23UA101020048777U0 із зазначенням цієї ж ціни.

Разом із тим згідно з документами, отриманими від митних органів Королівства Нідерландів, зокрема рахунком-проформою AUTO1 №FRPR00649940 та рахунком на транспортування, загальна вартість цього транспортного засобу становила 7 762 євро. Вказана сума сплачена банківським переказом, платником якого є AUTOTATO LLC.

Подання рахунку-проформи №46546 із зазначенням вартості 3 000 євро як підстави для переміщення автомобіля за наявності документально підтвердженої вартості 7 762 євро стало підставою для складання протоколу №0102/UA101000/2025 за ч.1 ст.483 МК України. Вартість предмета правопорушення за курсом НБУ становила 313 685,71 грн.

Таким чином, встановлені у справі розбіжності мають не формальний та не випадковий характер. У кожному з наведених епізодів документи, отримані в порядку міжнародної адміністративної допомоги, стосуються того самого конкретного транспортного засобу, ідентифікованого за VIN, та містять відомості про покупця, номер рахунку, вартість товару і його оплату.

Відповідно до ст.485 МК України відповідальність настає, зокрема, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст.485 МК України недостатньо самого встановлення відмінності між відомостями у митній декларації та іншими документами або самого факту зменшення митних платежів. Необхідним є встановлення винної поведінки особи та спеціальної мети - неправомірного зменшення розміру митних платежів.

У цій справі наявність такої мети та умисний характер дій ОСОБА_1 підтверджуються сукупністю встановлених обставин.

ОСОБА_1 був керівником ТОВ «АВТОТАТО» та особою, уповноваженою на роботу з митними органами, особисто подавав митні декларації щодо транспортних засобів. ТОВ «АВТОТАТО» у документах зазначалося покупцем, одержувачем та особою, відповідальною за фінансове врегулювання. При цьому платіжними документами підтверджено сплату саме ТОВ «АВТОТАТО» за конкретні автомобілі сум, зазначених у документах AUTO1, які значно перевищували суми, заявлені митним органам України.

Тобто у справі йдеться не про визначення митницею іншої орієнтовної чи ринкової вартості транспортних засобів після завершення їх митного оформлення, а про документально підтверджену різницю між вартістю конкретного автомобіля, фактично сплаченою покупцем, та вартістю того самого автомобіля, заявленою при митному оформленні.

При цьому така ситуація повторювалася щодо декількох транспортних засобів, що у сукупності з безпосередньою участю ОСОБА_1 у їх митному оформленні, його статусом керівника товариства та фактом здійснення розрахунків самим товариством спростовує твердження про випадкову помилку чи необізнаність ОСОБА_1 щодо фактичної вартості придбаних автомобілів.

Наявні у матеріалах справи платіжні документи узгоджуються з рахунками AUTO1 та підтверджують сплату AUTOTATO LLC за відповідні транспортні засоби сум, зазначених у цих рахунках.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.485 МК України, є обґрунтованим.

Щодо відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України суддя апеляційного суду виходить із такого.

Частиною першою ст.483 МК України у редакції, чинній на час вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій, була передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується прямим умислом.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила.

Разом із тим обставини цієї справи підтверджують саме умисний характер дій ОСОБА_1 .

Використані при переміщенні автомобілів рахунки-проформи містили значно нижчу вартість товарів порівняно з вартістю, підтвердженою документами компанії AUTO1 та фактичними банківськими платежами ТОВ «АВТОТАТО». ОСОБА_1 , будучи керівником цього товариства та особою, уповноваженою на роботу з митними органами, надалі особисто подавав митні декларації із використанням цих же документів та відповідних відомостей про вартість.

Отже, висновок про умисел ОСОБА_1 ґрунтується не лише на його посадовому статусі, а на сукупності конкретних обставин: його безпосередній участі у митному оформленні; зазначенні ТОВ «АВТОТАТО» покупцем і особою, відповідальною за фінансове врегулювання; здійсненні товариством платежів за іншими, значно більшими сумами; використанні при переміщенні та митному оформленні документів із меншою вартістю; повторюваності такого способу щодо кількох транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги про необхідність встановлення факту особистого підроблення ОСОБА_1 відповідних документів та проведення експертного дослідження їх підробки не ґрунтуються на змісті ч.1 ст.483 МК України.

Диспозиція цієї норми передбачає альтернативні способи приховування товарів від митного контролю: поряд із поданням підроблених документів окремо передбачено подання документів, що містять неправдиві відомості. Тому для встановлення інкримінованого ОСОБА_1 способу вчинення правопорушення не вимагається доведення того, що він особисто виготовив або підробив відповідний документ.

Визначальним є встановлення того, що документ містив неправдиві відомості, передбачені диспозицією ч.1 ст.483 МК України, був використаний як підстава для переміщення товару, а особа усвідомлювала неправдивість таких відомостей та бажала використати документ як підставу для переміщення товару з приховуванням від митного контролю. Сукупність досліджених доказів підтверджує ці обставини.

Посилання захисту на те, що рахунок-проформа є лише попереднім інформаційним документом і тому не може бути предметом оцінки в контексті ч.1 ст.483 МК України, також не спростовує висновків місцевого суду.

Для застосування ч.1 ст.483 МК України визначальним є не найменування документа, а його фактичне використання як підстави для переміщення товару та характер відомостей, які він містить.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідні рахунки-проформи фактично подавалися митним органам при переміщенні конкретних транспортних засобів через митний кордон України та надалі використовувалися при їх митному оформленні. Зазначена у них вартість відповідала вартості, заявленій у митних деклараціях.

При цьому неправдивість відомостей про вартість установлена не шляхом порівняння із довільно визначеною митницею ринковою ціною, а на підставі документів продавця щодо тих самих автомобілів, ідентифікованих за VIN, та банківських документів про фактичну оплату цих автомобілів покупцем.

Не заслуговують на увагу і доводи щодо недопустимості документів, одержаних від митних органів Королівства Нідерландів.

Частиною третьою статті 10 Протоколу II про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачено можливість використання інформації та документів, отриманих відповідно до цього Протоколу, як доказів, зокрема у судовому провадженні.

У цій справі відповідь митних органів Королівства Нідерландів від 31.01.2025 №NL24DZA01882096WZ отримана Державною митною службою України в офіційному порядку у відповідь на запит про надання адміністративної допомоги та направлена Житомирській митниці листом Департаменту міжнародної взаємодії від 06.02.2025 №26/26-04/7/321.

До відповіді долучені документи, які дозволяють ідентифікувати конкретні транспортні засоби за VIN, містять відомості про продавця та покупця, номери рахунків, вартість транспортних засобів, експортні документи та інформацію про їх оплату.

Документи, отримані від митних органів Королівства Нідерландів, узгоджуються між собою: зазначена у рахунках AUTO1 вартість конкретних транспортних засобів відповідає сумам банківських переказів, здійснених AUTOTATO LLC з посиланням на відповідні рахунки.

Водночас у документах, поданих митним органам України щодо тих самих транспортних засобів, зазначена значно нижча вартість.

Отже, твердження сторони захисту про те, що висновки митного органу ґрунтуються лише на припущеннях чи неофіційній інформації, матеріалам справи не відповідають.

Доводи захисту щодо неналежного перекладу документів також не дають підстав для визнання їх недопустимими.

Статтею 503 МК України передбачено участь у провадженні перекладача — особи, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу, при цьому перекладачем може виступати і посадова особа митного органу.

Матеріали справи містять відповіді митних органів Королівства Нідерландів та додані до них документи з перекладами українською мовою. При цьому сторона захисту не зазначила, які саме відомості, що мають значення для вирішення справи, перекладені неправильно та яким чином це вплинуло на правильність установлених обставин.

Не ґрунтуються на положеннях закону й доводи апеляційної скарги про те, що отримані після завершення митного оформлення відомості не могли бути використані без проведення документальної перевірки, митного аудиту, складання акта та прийняття окремого рішення про коригування митної вартості.

Провадження у справі про порушення митних правил та процедура контролю правильності визначення митної вартості мають різне правове призначення. Предметом цього провадження є встановлення факту порушення митних правил, винуватості конкретної особи та наявності підстав для її адміністративної відповідальності.

Відсутність окремого рішення про коригування митної вартості після випуску товару не позбавляє митний орган права використовувати в установленому законом порядку отримані від уповноважених органів іноземної держави відомості як докази у справі про порушення митних правил.

Посилання захисту на 90-денний строк, передбачений положеннями ст.55 МК України, також є безпідставним, оскільки такий строк регулює правовідносини, пов`язані з процедурою визначення та коригування митної вартості і забезпеченням сплати відповідних митних платежів, та не встановлює строку, після спливу якого митний орган позбавлений можливості отримувати в порядку міжнародної адміністративної допомоги відомості про фактичні обставини зовнішньоекономічної операції та використовувати їх у провадженні про порушення митних правил.

Не свідчить про недопустимість доказів і та обставина, що відповідь компетентних органів Королівства Нідерландів отримана у 2025 році щодо операцій, здійснених у 2023 році.

Щодо доводу апеляційної скарги про пропуск установлених законом строків слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Відповідь митних органів Королівства Нідерландів датована 31 січня 2025 року та направлена Житомирській митниці листом Департаменту міжнародної взаємодії від 06 лютого 2025 року, після чого протоколи №0089–0092 складено 20 березня 2025 року, а протоколи №0096–0102 - 24 березня 2025 року.

Отже, на час складення протоколів шестимісячний строк, передбачений ч.1 ст.467 МК України, не сплив. При цьому зазначена норма встановлює строк накладення адміністративного стягнення, а не окремий строк складення протоколу про порушення митних правил.

Доводи захисника, висловлені під час апеляційного розгляду, про застосування до ОСОБА_1 редакції ч.1 ст.483 МК України, яка не діяла на час вчинення інкримінованих йому дій, також є безпідставними.

На час вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій - у лютому, березні, квітні, травні та грудні 2023 року - ч.1 ст.483 МК України передбачала відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Рішенням Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року №5-р(II)/2023 неконституційним визнано не диспозицію ч.1 ст.483 МК України, а її абзац другий, яким була встановлена санкція за це правопорушення. При цьому Конституційний Суд України визначив, що зазначений абзац втратить чинність через шість місяців із дня ухвалення рішення.

Законом України від 21 листопада 2023 року №3475-IX частину першу ст.483 МК України викладено у новій редакції. Пункт 13 розділу I цього Закону, яким внесені відповідні зміни до ст.483 МК України, набрав чинності 05 січня 2024 року.

При цьому у новій редакції не усунуто протиправність діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 : як попередня, так і нова редакція передбачають відповідальність за переміщення товарів із приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості.

Зміни стосувалися, зокрема, санкції: замість штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів з обов`язковою конфіскацією встановлено штраф у розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів із передбаченою законом альтернативою щодо конфіскації.

Отже, на час вчинення ОСОБА_1 відповідних дій їх протиправність уже була встановлена ч.1 ст.483 МК України, а нова редакція цієї норми не запровадила нового складу правопорушення, за який його притягнуто до відповідальності.

Водночас відповідно до ч.3 ст.3 МК України норми законів, які пом`якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, мають зворотну дію в часі.

Тому застосування судом першої інстанції більш м`якої санкції ч.1 ст.483 МК України, чинної на час розгляду справи, до правопорушень, вчинених до набрання нею чинності, відповідає принципу зворотної дії закону, який пом`якшує відповідальність.

Місцевим судом за кожним із правопорушень, передбачених ч.1 ст.483 МК України, призначено мінімальний передбачений новою санкцією штраф - 50 відсотків вартості безпосереднього предмета порушення митних правил - без застосування конфіскації.

Отже, незазначення судом першої інстанції безпосередньо у тексті постанови дати редакції ч.1 ст.483 МК України не свідчить про застосування закону, який не діяв на час вчинення правопорушення, і не вплинуло на правильність його кваліфікації та призначеного адміністративного стягнення.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень підтверджується не одним окремо взятим документом і не лише фактом наявності розбіжностей у вартості транспортних засобів, а сукупністю взаємопов`язаних та узгоджених між собою доказів: митними деклараціями та товаросупровідними документами, поданими під час переміщення і митного оформлення транспортних засобів; документами, отриманими від митних органів Королівства Нідерландів у порядку міжнародної адміністративної допомоги; рахунками компанії AUTO1 щодо відповідних транспортних засобів; документами про здійснення банківських переказів ТОВ «АВТОТАТО» із посиланням на відповідні рахунки; а також розрахунками сум митних платежів.

Такі докази стосуються конкретних транспортних засобів, ідентифікованих за VIN, узгоджуються між собою щодо покупця, рахунків, вартості та сум проведених платежів і в сукупності спростовують доводи захисту про випадковий характер установлених розбіжностей та відсутність у діях ОСОБА_1 умислу.

Суд першої інстанції належним чином дослідив зібрані у справі докази та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.483 та ст.485 МК України.

Доводи апеляційної скарги та додаткові доводи, наведені стороною захисту під час апеляційного розгляду, цього висновку не спростовують і підстав для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП не дають.

Адміністративні стягнення за окремими епізодами призначені у межах санкцій відповідних норм, а остаточне стягнення визначено судом першої інстанції відповідно до ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 350 464,85 грн без конфіскації предметів порушення митних правил.

Неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які вплинули на правильність вирішення справи та могли бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, під час апеляційного перегляду не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Охрімчук Тетяни Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич