Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №761/50385/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50385/25

Провадження № 2/761/6403/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в спрощеному позовному провадження в заочному порядку цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами №8526036 в розмірі 106527,60 грн, №8299634 в розмірі 27907,00 грн, №73663819 в розмірі 27480,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 29.11.2014 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8526036.

12.09.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12092025, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8526036 в розмірі 106527,60 грн, з яких 39330,72 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 47196,88 грн - заборгованість за процентами, 20000,00 грн - пеня та штрафи.

Крім цього, 04.02.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8299634.

27.03.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8299634. в розмірі 27907,00 грн, з яких 11000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 9509,50 грн - заборгованість за процентами., 5500,00 грн - неустойка, 1897,50 грн - комісія.

Крім цього, 17.12.2024 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №73663819.

27.03.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №73663819 в розмірі 27480,00 грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2400,00 грн - заборгованість за процентами, 16000,00 грн - пеня, 1080,00 грн - комісія.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві є прохання розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, в черговий раз подав клопотання про відкладення розгяду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2022 року у справі №260/4504/20.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що відповідач вже втретє подав особисто через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не зазначив, своїм правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористався, є підстави для розгляду справи у відсутність відповідача.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 12.02.20265 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 29.11.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8526036, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 40000 грн., строком на 360 днів, стандартна процента ставка - 1,0% день, знижена -0,68 % в день. Кошти мають бути перераховані на картку № НОМЕР_1 .

Договір містить вичерпну інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону.

Договір зі сторони ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кошти в розмірі 40000,00 грн були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 ., що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек»

Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду не надав.

04.02.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8299634, за яким сума кредиту - 11000,00 грн, строком на 360 днів, процента ставка - 0,95 %, комісія - 17,25 %. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника шляхом підписання одноразовим ідентифікатором та містить вичерпну інформацію щодо ОСОБА_1 а саме індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону.

Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду не надав.

17.12.2024 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №73663819, за яким сума кредиту - 8000,00 грн, строком на 30 днів, процента ставка - 0,250 %, комісія - 15,00 %. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника шляхом підписання одноразовим ідентифікатором та містить вичерпну інформацію щодо ОСОБА_1 а саме індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону.

Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду не надав.

Зазначене свідчить про належне укладення кредитних договорів, в тому числі погодження з умовами кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, де зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

12.09.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12092025, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8526036 в розмірі 106527,60 грн, з яких 39330,72 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 47196,88 грн - заборгованість за процентами, 20000,00 грн - пеня та штрафи.

27.03.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8299634. в розмірі 27907,00 грн, з яких 11000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 9509,50 грн - заборгованість за процентами., 5500,00 грн - неустойка, 1897,50 грн - комісія.

27.03.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №73663819 в розмірі 27480,00 грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2400,00 грн - заборгованість за процентами, 16000,00 грн - пеня, 1080,00 грн - комісія.

Вищевказані договори факторингу ні в цілому, а ні в будь-якій із його частин, не оспорювались та не визнані недійсними.

У частині 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

У зв`язку з простроченням відповідачем платежів у відповідача наявна заборгованість за кредитними договорами №8526036 в розмірі 106527,60 грн, №8299634 в розмірі 27907,00 грн, №73663819 в розмірі 27480,00 грн.

Між тим, суд не погоджується з нарахуванням пені, штрафів та неустойки виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу та доповнено його Пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення цього пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені та штрафів.

24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год30 хв 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

Таким чином, враховуючи, що договори укладено у 2024, 2025 році, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а нараховані платежі в сумі 20000,00 грн пені за договором №8526036, 5500,00 грн неустойки за договором №8299634, 16000,00 грн пені за договором № 73663819, за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання (пенею та штрафом), суд вважає, що на правовідносини сторін підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на зазначене, відповідач на період дії воєнного стану звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені, неустойки) та інших санкцій, пов`язаних із простроченням виконання грошового зобов`язання, а нараховані після 24 лютого 2022 року такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Щодо стягнення тіла та процентів, комісій будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як кредитні договори, так і договори факторингу відповідачем не оспорені, в установленому законом порядку недійсними їх не визнано, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України підлягають до виконання.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості кредитними договорами №8526036 в розмірі 86527,60 грн (106527,60-20000,00), №8299634 в розмірі 22407,00 грн (27907,00-5500,00), №73663819 в розмірі 11480,00 грн (27480,00-16000,00).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2252,83 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 74,4 %)

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст.610, 1048, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

в и р і ш и в :

Позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитними договорами №8526036 в розмірі 86527,60 грн, №8299634 в розмірі 22407,00 грн, №73663819 в розмірі 11480,00 грн та судовий збір сумі 2252,83 грн, а всього 122667,43 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Осаулов А.А.