Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №138/2987/25 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2987/25

Провадження №:2/138/286/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Савкової І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2019 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2024310407, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на придбання товару, який відповідач зобов`язався повернути та сплати проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та позивачем укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого ТОВ «Брайт Інвестмент» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2024310407 від 14.06.2019. Разом з тим, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору у неї утворилась заборгованість, яка становить 21746,90 грн. (13400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8346,90 грн. – заборгованість за відсотками). На даний час вказана заборгованість не погашена, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Цибульського О.Є. від 16.10.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

12.03.2026 ухвалою судді Савкової І.М. дану справу прийнято до свого провадження.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд встановив, що 14.06.2019 АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 підписали кредитний договір № 2024310407, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в загальній сумі 3627,00 грн. на споживчі цілі, визначено дату остаточного повернення кредиту 14.06.2021 та розмір процентів за користування кредитними коштами за ставкою 0,01 % річних, які повинні сплачуватись відповідно до Графіку платежів, який підписано відповідачем.

Також, 14.06.2019 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2024310407 CARD, відповідно до якої відповідачу було відкрито поточний картковий рахунок та встановлено кредитну лінію та передбачено, що відсотки за користування кредитними коштами складають 0,01 % річних протягом пільгового періоду та 5% в місяць.

До вказаного вище договору позивачем також долучено графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, а також відповідач 14.06.2019 підписала Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому сторонами погоджено основні умови кредитування, зокрема, сума кредиту 3627,00 грн. на строк 24 місяці за типом кредит та мінімальний кредитний ліміт 1500 грн. з можливістю збільшення за типом кредитна лінія на строк 36 місяців з можливістю пролонгації, процентна ставка фіксована та становить 0,01 % річних протягом пільгового періоду та 5% (в місяць) після закінчення пільгового періоду, анкету-заяву на отримання кредиту, згоду на обробку персональних даних.

Згідно з розпискою АТ «ОТП Банк» відповідачу було видано картку № НОМЕР_1 строком дії до 04/22.

Позичальник використала отримані кошти на придбання товару в ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», що підтверджується рахунком-фактурою № СФМРD-0000001600 та специфікацією до кредитного договору від 14.06.2019, видатковою накладною № ЧМРD1-0014 від 14.06.2019, а також квитанцією ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

З наданої позивачем виписки з рахунка клієнта ОСОБА_1 за період з 14.06.2019 по 24.03.2023, вбачається що відповідач частково вносила кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2024310407 від 14.06.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, 24.03.2023 Акціонерне товариство «ОТП Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» уклали Договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ОТП Банк»», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2024310407 від 14.06.2019, що підтверджується Додатком № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 Реєстр боржників № 1.

Факт укладення вказаного договору підтверджується копією самого договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., Актами приймання передачі реєстру боржників № 1, № 2 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023, Реєстром боржників № 1 до договору факторингу та платіжною інструкцією № 46 від 24.03.2023 про сплату коштів згідно Договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

У свою чергу, відповідач не виконала умови взятих на себе зобов`язань та не погасив кредит, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка становить 36528,38 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 2024310407 від 14.06.2019, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 заборгованість відповідача станом на 24.03.2023 не погашена та становить 21746,90 грн, з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 13400,00 грн., заборгованість за відсотками 8346,90 грн.

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним, відповідачем вказаний розрахунок не спростовано.

Отже, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору від 14.06.2019 отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з базовою відсотковою ставкою на залишок заборгованості в розмірі 0,01 % річних за пільговою ставкою та за базовою ставкою в розмірі 5% на місяць за користування кредитними коштами, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник позивача у своєму позові просила суд стягнути з відповідача судові витрати у виді витрат на правничу допомогу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній в постанові від 23.11.2020 у цивільній справі № 638/7748/18.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, 01.07.2025 між адвокатським бюро «Ольги Клещ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» укладено договір про надання правової допомоги №43115064.

У розділі 4 вказаного вище договору передбачено, що загальна вартість послуг, що надається адвокатським бюро, складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.7 даного Договору, а також гонорар, який зазначений у п. 4.8. даного Договору. У п.4.7 договору наведено тарифікацію наданих послуг клієнту.

01.09.2025 між тими самим сторонами укладено додаткову угоду №2024310407 до договору 43115046 про надання правової допомоги від 01.07.2025 якою розширили розділ «1.Предмет договору» доповнивши його, а також розділ «4.Порядок здійснення розрахунків» доповнили новим пунктом 4.9.

Відповідно до акту №2024310407 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 30.09.2025 до вказаного вище договору, сторони погодили, що вартість послуг адвоката становить 5000,00 грн. Вказаний розрахунок також детальний опис робіт (наданих послуг) від 17.11.2025.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, ціни позову, розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, виходячи з конкретних обставин даної справи та те що дана категорія справ не є складною і з даного питання є установлена судова практика, а також те, що окрім позовної заяви стороною позивача більше жодних заяв, клопотань чи заперечень суду подано не було, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 3500,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 3 ч. 1 п. 3, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 638 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 128 ч. 11, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 275, 279 ч. 5 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064) заборгованість за кредитним договором № 2024310407 від 14.06.2019 у розмірі 21746 (двадцять одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064) судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місце знаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43115064.

Представник позивача: Кириченко Ольга Миколаївна, адреса для листування: м. Дніпро, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: І.М. Савкова