Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №182/626/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 182/626/24

провадження № 61-4114 св 26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шашликова Дениса Геннадійовича, на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 рокуу складі судді

Кобеляцька-Шаховал І. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 03 березня 2026 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Макарова М.О., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»

(далі - ТОВ «Глобал Спліт») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 ,

в якому просило суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 402 161,95 грн, що складається зі: строкової заборгованості - у сумі 252 868,59 грн; простроченої заборгованості - у сумі

35 54,84 грн; нарахованих процентів - у сумі 29 459,09 грн; прострочених процентів - у сумі 34 999,43 грн; комісії - у сумі 3 520,00 грн; простроченої комісії - у сумі

45 760,00 грн, та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 26 листопада 2021 року між

АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір

№ 8/3151520, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі

320 000,00 грн строком на 75 місяців, тобто до 25 листопада 2027 року.

29 серпня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір про відступлення прав вимог № 4-2023, за умовами якого

ТОВ «Глобал Спліт» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8/3151520

від 26 листопада 2021 року.

15 вересня 2023 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про те, що відбулося відступлення прав вимоги за договором до ТОВ «Глобал Спліт», яке стало новим кредитором та має право вимагати погашення кредитної заборгованості. На вимоги повернення боргу вона не реагувала.

У зв`язку невиконанням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 25 січня 2024 року, заборгованість становить 402 161,95 грн.

Ураховуючи викладене, ТОВ «Глобал Спліт» просило суд позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року, ухваленим у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, позов ТОВ «Глобал Спліт» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість

за кредитним договором у розмірі 402 161,95 грн, яка складається зі: строкової заборгованості - 252 868,59 грн; простроченої заборгованості - 35 554,84 грн; нарахованих процентів - 2 9459,09 грн; прострочених процентів - 34 999,43 грн; комісії - 3 520,00 грн; простроченої комісії - 45 760,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Заочне рішення міськрайонного суду мотивовано тим, що в добровільному порядку позичальник не повернула отримані та використані кредитні кошти, що свідчить про порушення прав позивача, як нового кредитора. Розмір кредитної заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору.

При цьому міськрайонний суд зазначив, що відповідачка повідомлялася про розгляд справи належним чином, проте конверт, в якому їй надсилалися копія позовної заяви та додані до позову документи, суду повернуто із зазначенням «за закінченням строку зберігання», відзиву на позов вона не подала.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 13 жовтня 2025 року заяву Шашликова Д. Г. , який діє в інтересах

ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року у цій справі залишено без задоволення.

Міськрайонний суд виходив із того, що відповідачка не довела підстави, передбачені статтею 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав нового кредитора. Розмір кредитної заборгованості відповідачкою належними й допустимими доказами не спростовано, а докази про відступлення права вимоги їй надсилалися належним чином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шашликов Д. Г., шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року,в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким

у задоволенні позову ТОВ «Глобал Спліт» відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката

Шашликов Д. Г., на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Шашликов Д. Г., звернувся до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 квітня 2026 року й надав відповідні докази.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у вказаній малозначній справі, так як касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, витребувано матеріали справи № 182/626/24 із Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шашликова Д. Г., про

зупинення виконання заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2026 року клопотання представника

ОСОБА_1 - адвоката Шашликова Д. Г.,про зупинення виконання заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 04 вересня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 03 березня 2026 року у цій справі задоволено частково. Зупинено виконання заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

У задоволенні клопотання у частині зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шашликова Д. Г., мотивована тим, що оскаржувані судові рішення винесенні з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження

№ 61-8862сво18) зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника».

Також не враховано висновок Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21.

Замовчування та не роз`яснення Банком про невідповідність умов підпункту 1.4.2 пункту 1.4 кредитного договору № 8/3151520 від 26 листопада 2021 року вимогам законодавства, зокрема статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», частини третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Судами проігноровано факт порушення первісного кредитора щодо своєчасного інформування боржника про переуступку права вимоги. Так, судами не взято до уваги порушення строків, встановлених самим же договором, про своєчасне направлення відповідного повідомлення про зміну кредитора.

Районний суд розглянув справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи і на підставі статті 280 ЦПК України ухвалив заочне рішення.Разом з тим поштове відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява) від суду направлялося на її адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, проте на конверті із зазначеним поштовим відправленням вказано, що він повернутий за закінченням строку зберігання. Отже, відсутні докази, які б вказували на обізнаність відповідача про дату, час судового засідання та про можливість скористуватись своїми процесуальними правами в частині надання відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням заперечень проти заявлених позовних вимог. Таким чином, судом було порушено принцип змагальності сторін в судовому процесі та доступ до суду.

Зазначається, що у вересні 2022 році під час обстрілу м. Нікополя з території тимчасового окупованого м. Енергодара у зв`язку із збройної агресії російської федерації було пошкоджено будинок АДРЕСА_1 , у тому числі було пошкоджено квартиру АДРЕСА_2 , що належить відповідачу. Під час чергового обстрілу м. Нікополя відповідач була вимушена переїхати з січня

2024 року до іншого місця проживання, оскільки квартира, в якій вона зареєстрована, зазнала пошкоджень та проживання у квартири неможливе, що підтверджується відповідними документами.

Таким чином, відповідач не могла знати про дату, час судового засідання та про можливість скористуватись своїми процесуальними правами в частині надання відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням заперечень проти заявлених позовних вимог, оскільки до виїзду не отримувала їх. Неповідомлення про дату та час розгляду справи позбавило відповідача передбаченого цивільним процесуальним законодавством права надати суду відзив, пояснення та докази, якими вона заперечує проти позову у повному обсязі, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також посилається на відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, як щодо належного повідомлення відповідача, у тому числі при спрощеному провадженні, при заочному розгляді справи, так і по суті спору.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу та відповідь на відзив

У травні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив від ТОВ «Глобал Спліт»на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди відповідача з ухваленими судовими рішеннями та спроби повторної переоцінки встановлених судами обставин справи. Вказує, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Судами надано належну правову оцінку поданим доказам.

У травні 2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом

Шашликовим Д. Г., подано до Верховного Суду відповідь на відзив ТОВ «Глобал Спліт» на касаційну скаргу, в якій зазначається, що доводи відзиву є безпідставними, позивачем у відзиву не спростовані належними та допустимими доказами факт порушення прав та законних інтересів відповідача.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шашликова Д. Г., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 30 травня 2024 року відкрито провадження за вказаним вище позовом

ТОВ «Глобал Спліт» за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а. с. 94-95).

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Супровідним листом (без дати і вихідного номера) лише ОСОБА_1 направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та пакет документів на 9 аркушах (а. с. 96). При цьому Верховний Суд зазначає, що позовна заява та додані до неї документи містяться на 90 аркушах. Отже, докази на підтвердження позову відповідачці суд першої інстанції не надсилав.

Надіслані судом відповідачці пакет документів повернуто суду 27 червня 2024 року із зазначенням поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 97).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі

№ 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) викладений висновок про те, що приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Крім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

За фактичних обставин цієї справи вказаних вимог процесуального закону місцевий суд не виконав.

Процедура спрощеного провадження включає в себе відкриття провадження у справі, про що суд постановляє ухвалу, та надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї додатками. Зокрема, у частині четвертій статті 187 ЦПК України зазначено, якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі(частина перша статті 278 ЦПК України).

Отже, матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками до неї. Тобто процедура проведення спрощеного провадження була порушена.

При цьому, згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Зазначене позбавило відповідача можливості надати зауваження щодо позовної заяви, а суд першої інстанції це позбавило обов`язку надати оцінку доводам й обґрунтуванням заперечення. Отже, суд не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод справедливого судового розгляду й принципу рівності сторін.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див.: постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18, провадження № 61-13667сво21).

В апеляційній скарзі представник відповідача посилався, зокрема на порушення міськрайонним судом норм цивільного процесуального права, а саме - неповідомлення відповідача належним чином про розгляд справи, що є порушенням права на доступ до правосуддя та ефективний захист (а. с. 145-154).

Жодних доводів апеляційної скарги про те, що відповідачка не отримувала ні ухвали про відкриття провадження у справі, ні позовної заяви, у зв`язку з чим не могла подати відзив на позов та надати докази (поштові відправлення повернуті із спливом строку зберігання, так як через війну і постійні агресивні обстріли російської федерації вона з січня 2024 року (позов подано у лютому 2024 року) виїхала з міста Нікополя, так як її житло було пошкоджено до неможливості проживання і через безпекову ситуацію) постанова апеляційного суду мотивів взагалі не містить.

Отже, оцінку зазначених доводів заявника суд апеляційної інстанції взагалі не надав.

Прохання касаційної скарги про ухвалення Верховним Судом судового рішення про відмову в позові є передчасним, так як допущені судами порушення норм процесуального права, про які вказано в цій постанові, унеможливили встановлення фактичних обставин справи, порушили право відповідачки на судовий захист.

При цьому відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення судом першої інстанції заявника про дату, час та місце судового засідання і розгляд справи судом за його відсутності є доведеними та обґрунтованими. Апеляційний суд також допустився порушень норм процесуального права, про які зазначено в цій постанові.

За наведених обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам процесуального закону та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий судовий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шашликова Дениса Геннадійовича, задовольнити частково.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 04 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 03 березня 2026 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк