Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №756/20637/25 — Оболонський районний суд міста Києва

11.09.2026 Справа № 756/20637/25

Справа 756/20637/25

Провадження № 2/756/3372/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2023393814 від 01.04.2019 у розмірі 5 507,67 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01.04.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав.

11.12.2020 АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги за цим договором ТОВ «Діджи Фінанс», яке того самого дня відступило його ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», а 12.04.2021 право вимоги за договором факторингу набув позивач.

Заборгованість відповідача становить 5 507,67 грн, з яких: 3 301,29 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,43 грн - за процентами, 2 205,95 грн - за комісією, яку відповідач не погасив.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 справу передано на розгляд судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 24.08.2026 справу прийнято до провадження та постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.04.2019 між АТ «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023393814, підписаний позичальником власноручно. Додатком № 1 до договору є Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, також підписаний позичальником.

Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк надав позичальнику кредит загальним розміром 4 798,90 грн, з яких 4 398,90 грн - на придбання товару у продавця та 400 грн - на сплату додаткових послуг банку, а саме послуги «СМС-Довідка». Дата остаточного повернення кредиту - 01.04.2021; строк, на який надається кредит, визначено Графіком платежів (п. 1.1 договору).

Для розрахунку процентів за користування кредитом застосовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних (п. 1.2 договору). Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у Додатку № 1 до договору (п. 1.3 договору).

Графіком платежів (Додаток № 1 до договору) передбачено 24 щомісячні платежі по 320 грн (останній - 318,75 грн) у період з 02.05.2019 по 01.04.2021, до складу яких, починаючи з 02.09.2019, включено по 143,97 грн за графою «інші послуги банку (Додаткові послуги Банку (згідно з Тарифами), Плата по кредиту (щомісячна комісія))».

11.12.2020 між АТ «ОТП Банк» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 11/2/20. Згідно з витягом з реєстру боржників до цього договору, підписаним обома сторонами, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2023393814 від 01.04.2019 на загальну суму 5 507,67 грн, з яких: 3 301,29 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,43 грн - за процентами, 2 205,95 грн - за комісією.

11.12.2020 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (фактор) укладено договір факторингу № 437/ФК-20, згідно з витягом з реєстру боржників до якого ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» набуло право вимоги до ОСОБА_1

12.04.2021 між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» (клієнт) та ТОВ «Цикл Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 12/4/21, за яким клієнт передає, а фактор приймає право грошової вимоги, згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників № 1 від 12.04.2021 та витягом з реєстру боржників до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2023393814 від 01.04.2019 на загальну суму 5 507,67 грн.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на час укладення договорів факторингу).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Суд встановив, що кредитний договір № 2023393814 від 01.04.2019 укладено в письмовій формі та підписано відповідачем власноручно, його істотні умови - розмір кредиту, процентна ставка, строк і порядок повернення - сторонами погоджено у пп. 1.1-1.3 договору та в Графіку платежів. Кредит мав цільовий характер і надавався шляхом безготівкового перерахування коштів продавцю товару за дорученням позичальника (п. 1.4 договору), а отримання кредиту та пов`язаних із ним послуг банку позичальник підтвердив підписанням договору (п. 1.5 договору). Укладення договору та отримання кредиту відповідач не заперечив, відзиву на позов не подав. Заборгованість за тілом кредиту, відображена в реєстрах боржників на кожному етапі відступлення (3 301,29 грн), є меншою за загальний розмір наданого кредиту (4 798,90 грн), що узгоджується з частковим погашенням кредиту позичальником.

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача за послідовним ланцюгом договорів факторингу: № 11/2/20 від 11.12.2020 (АТ «ОТП Банк» - ТОВ «Діджи Фінанс»), № 437/ФК-20 від 11.12.2020 (ТОВ «Діджи Фінанс» - ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп») та № 12/4/21 від 12.04.2021 (ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» - ТОВ «Цикл Фінанс»). Кожна ланка підтверджена договором факторингу, витягом з реєстру боржників, який містить дані саме цього кредитного договору, та платіжними документами про оплату. Вказані договори у встановленому законом порядку не оспорювалися та не визнавалися недійсними. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 301,29 грн та за процентами у розмірі 0,43 грн підтверджується витягами з реєстрів боржників до всіх трьох договорів факторингу, розмір якої є однаковим на кожному етапі відступлення. Проценти нараховано за фіксованою ставкою 0,01% річних, визначеною п. 1.2 договору, станом на 11.12.2020, тобто в межах строку кредитування, що тривав до 01.04.2021. Доказів повернення кредиту та сплати процентів відповідач не надав, розмір заборгованості не спростував.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 2 205,95 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»».

Як вбачається з п. 1.1 кредитного договору, комісійна винагорода за видачу кредиту становить 0 грн, а комісія за управління кредитом - 0% від суми кредиту щомісяця. Додаткова послуга банку «СМС-Довідка», погоджена сторонами, оплачена одноразово за рахунок кредитних коштів у сумі 400 грн і входить до тіла кредиту. Разом з тим Графіком платежів передбачено щомісячну плату в сумі 143,97 грн як «Плата по кредиту (щомісячна комісія)», проте ні кредитний договір, ні Графік платежів не містять переліку конкретних додаткових чи супутніх послуг, які банк зобов`язався надавати позичальнику за цю плату. Тарифів банку, на які міститься посилання в Графіку платежів, розрахунку комісії та доказів надання позичальнику будь-яких послуг, за які вона нараховувалась, позивач суду не надав.

За таких обставин щомісячна комісія, не пов`язана з наданням позичальнику визначених договором послуг, є платою за обслуговування кредиту, тобто за дії, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах або зобов`язаний вчиняти безоплатно в силу ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Така умова договору обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, і є нікчемною відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора лише в тому обсязі, що існував на момент переходу (ст. 514 ЦК України), нікчемна умова не породжує у позивача права вимагати сплати комісії. Тому в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 2 205,95 грн слід відмовити.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2023393814 від 01.04.2019 у розмірі 3 301,72 грн, з яких: 3 301,29 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,43 грн - заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових виртат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025, укладений з адвокатом Гулієвою С.А.; додаткову угоду № 2023393814 від 14.11.2025; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 14.11.2025; акт № 2023393814 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 14.11.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 12018/10 від 21.08.2025.

Дослідивши надані докази, суд встановив, що заявлені витрати є реальними, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими, а їх розмір є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору (ч. 3 ст. 141 ЦПК України). Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності не заявив.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 59,95% (3 301,72 грн із заявлених 5 507,67 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 798,43 грн (3000 грн х3 301,72 грн : 5 507,67 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.12.2025. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 452,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2023393814 від 01.04.2019 у розмірі 3301,72 грн, судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1452,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 798,43 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК