Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №926/922/25 — Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/922/25

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Цемка Янека Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100)

про стягнення збитків в сумі 249359,00 грн

Представники сторін:

від позивача – Фодчук О.В. – адвокат;

від відповідача – Фуркал С.О. – представник.

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Приватне підприємство «Алекс Промбуд» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення збитків в сумі 249359,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.10.2016 між сторонами було укладено договір підряду №72/16 щодо будівництва проспекту Незалежності у м. Чернівці. Договірною ціною до вказаного договору передбачено отримання підрядником (позивачем) прибутку в розмірі 249359,00 грн.

Далі позивач зазначає, що відповідач (Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради) систематично ухилявся від виконання своїх зобов`язань з оплати робіт, безпідставно відмовлявся приймати акти виконаних робіт за червень 2021 року на суму понад 3,8 млн грн та відмовив у продовженні строку дії договору. Такі дії призвели до неможливості отримання підрядником очікуваного фінансового результату.

У зв`язку із цим позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) за невиконання договірних зобов`язань на суму 249359,00 грн.

07.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву (вх.№1142), в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що частина заявленого прибутку (18119,00 грн) вже була сплачена позивачу в межах розрахунків за виконані роботи у 2016, 2017, 2019 та 2023 роках. Інша частина прибутку в сумі 47593,00 грн є складовою вартості робіт, яка вже є предметом окремого судового спору у справі №926/145/25 про стягнення заборгованості. Відповідач не перешкоджав позивачу виконувати роботи та не вчиняв протиправних дій, а неотримання прибутку є наслідком бездіяльності самого позивача.

10.08.2026 представниця позивача подала додаткові пояснення у справі в яких вказує, що рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов у справі №926/145/25 було повністю задоволено. З відповідача стягнуто загальну суму боргу та санкцій у розмірі 6574927,89 грн. Судами преюдиційно встановлено, що позивач належним чином виконав роботи, а відповідач безпідставно ухилився від їх прийняття та своєчасної оплати, систематично порушуючи договір.

2. Рух справи.

21.03.2025 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№922.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2026 задоволено клопотання представника відповідача (вх.№1142) та зупинено провадження у справі №926/922/25 до набрання законної сили судового рішення у справі №926/145/25.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.07.2026 поновлено провадження у справі №926/922/25 та призначено підготовче засідання на 20.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.08.2026.

10.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника позивача отримано заяву (вх.№3260), в якій останній просить замінити позивача у справі №926/922/25 – приватне підприємство «Алекс Промбуд» його процесуальним правонаступником фізичною особою – підприємцем Цемком Я.А.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2026 відкладено розгляд заяви про заміну позивача його правонаступником (вх.№3260) та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 17.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.08.2026 заяви про заміну позивача у справі №926/922/25 його процесуальним правонаступником задоволено, замінено позивача у справі №926/922/25 – приватного підприємства «Алекс Промбуд» (код ЄДРПОУ 39737643) його процесуальним правонаступником – фізичною особою-підприємцем Цемком Янеком Анатолійовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ), закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 07.09.2026.

На призначений день розгляду справи представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на задоволені позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову вказуючи на його необґрунтованість.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

05.10.2016 між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та приватним підприємством «Алекс Промбуд» укладено договір підряду №72/16 на будівництво проспекту Незалежності на ділянці від вул. Сторожинецької до вул. Героїв Майдану в м.Чернівці.

Відповідно до п.1.1. Договору, підрядник, відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору, зобов`язується виконати роботи з будівництва проспекту Незалежності на ділянці від вул. Сторожинецької до вул. Героїв Майдану, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором.

Умовами п.3.1. Договору передбачено, що договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції переможця процедури закупівлі, є динамічною в межах кошторисної вартості та становить 30653,1696 тис.грн. (тридцять мільйонів шістсот п`ятдесят три тисячі сто шістдесят дев`ять грн. 60 коп.) з ПДВ та є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1). Ліміт асигнувань на 2016 рік становить 948,64560 тис.грн. (дев`ятсот сорок вісім тисяч шістсот сорок п`ять гри. 60 коп.) з ПДВ, Джерело фінансування — кошти міського бюджету.

Договірною ціною до вказаного договору (Додаток №1) передбачено прибуток в розмірі 249359,00 грн. (п. 7 договірної ціни).

Згідно з п.4.2. Договору, оплата виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника.

Акти приймання виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника не пізніше 20 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу та правильність застосування розцінок і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник зобов`язується протягом 10 календарних днів з моменту підписання належно оформленого Акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби України (п. 4.3. Договору).

Строк виконання робіт Підрядником не пізніше 25 грудня 2020 р. (включно). Підрядник розпочне виконання робіт після підписання Договору. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою з Замовником (п.5.1. Договору).

За змістом п.11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, але не пізніше 31 грудня 2020. Датою укладання Договору є дата підписання його Сторонами.

Строк дії Договору неодноразово продовжувався, Додатковим договором №3 від 23.11.2020 кінцевим строком договору сторони визначили 25.12.2023.

Додатковим договором №4 від 17.12.2021 до договору підряду №72/16 доповнено розділ 12 договору пунктом 12.5. та визначено, що у зв`язку із ліквідацією з 01.07.2021 року Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради згідно з пунктом 2.2. рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 15.04.2021р. № 177 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради VIII скликання від 25.03.2021 р. №132 «Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради», на підставі пункту 1.4. Положення про департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 31.05.2021 №253, беручи до уваги компетенційне правонаступництво, внаслідок якого передано владні повноваження та функції від департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради до департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, правонаступником всіх прав та обов`язків департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради по Договору з 01.07.2021р. є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.

Постановою Західного апеляційного господарського суду по справі №926/1572/18 від 05.03.2018 задоволено позовні вимоги приватного підприємства «Алекс Промбуд» та стягнуто з Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради 659226,00 грн основного боргу що виник у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору підряду № 72/16 від 05.10.2016.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/3172/22 від 03.01.2023, залишеного без змін постановою апеляційної інстанції, задоволено позовні вимоги приватного підприємства «Алекс Промбуд» та стягнуто з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради заборгованість у сумі 1173710,62 грн з яких: 758678,4 грн заборгованість за договором, 66532,05 грн 3% річних, 254308,87 грн інфляційні втрати, 94191,3 грн пеня за неналежне виконанням з боку відповідача умов договору підряду №72/16 від 05.10.2016 в частині оплати за виконані роботи з будівництва проспекту Незалежності на ділянці від вул. Сторожинецької до вул. Героїв Майдану в м. Чернівці.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/145/25 від 23.04.2025, залишеного без змін постановою апеляційної інстанції, задоволено позовні вимоги приватного підприємства «Алекс Промбуд» та стягнуто з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради заборгованість на загальну суму 6574927,89 грн, з яких: 3800408,40 грн борг, 2050359,48 грн інфляційні втрати, 397012,53 грн три процента річних, 327147,48 грн пеня у зв`язку із тим, що відповідач систематично ухилявся від виконання своїх зобов`язань з оплати у межах договору підряду №72/16 від 05.10.2016.

Як стверджує позивач, систематичність дій замовника щодо порушення строків оплати здійснених підрядником робіт за договором призвело до заподіяння йому збитків у формі упущеної вигоди, а саме на суму 249359,00 грн, яка передбачена Договірною ціною до договору підряду №72/16 від 05.10.2016 (Додаток №1).

Однак, як зазначає представник відповідача і не заперечується представницею позивача, відповідачем оплачено по актах приймання виконаних будівельних робіт №№1, 2 за грудень 2016 року, №№1, 2 за травень 2017 року та на виконання вищевказаних рішень судів встановлену заборгованість в тому числі й 65712,00 грн сума прибутку, який був включений у суму по актах виконаних робіт.

Таким чином, сума недоотриманого прибутку передбаченого Договірною ціною до договору підряду №72/16 від 05.10.2016 (Додаток №1) позивача станом на момент вирішення даного спору становить 183647,00 грн (249359,00 грн - 65712,00 грн).

07.08.2026 між ФОП Цемком Я.А. та ПП «Алекс Промбуд» укладено договір про відступлення прав вимоги за умовами якого, ПП «Алекс Промбуд» (первісний кредитор) відступає, а ФОП Цемко Я.А. (новий кредитор) набуває yci належні Первісному кредитору майнові права вимоги до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької мicькoї ради, які є предметом позову у справі №926/922/25 Господарського суду Чернівецької області про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих порушенням відповідачем своїх договірних зобов`язань за Договором поряду №72/16 від 05.10.2016. До Нового кредитора переходять yci права Первісного кредитора, пов`язані із зазначеною вимогою, зокрема: право вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 249359,00 грн, заявленої у справі №926/922/25; право вимоги будь-яких грошових сум, які будуть присуджені судом за результатами розгляду справи №926/922/25; yci інші майнові права та права вимоги, що випливають із заявлених позовних вимог, рішення суду та його виконання.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.4, 5 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших. Правило про преюдиціальність спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Як вже зазначалось, рішеннями Господарського суду Чернівецької області по справі №926/3172/22 від 03.01.2023, по справі №926/145/25 від 23.04.2025 та постановою Західного апеляційного господарського суду по справі №926/1572/18 від 05.03.2018 задоволено позовні вимоги приватного підприємства «Алекс Промбуд» та стягнуто з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради) заборгованість по договору підряду №72/16 від 05.10.2016.

Тобто, в даному випадку преюдиціальним є встановлений факт систематичного ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань з оплати у межах договору підряду №72/16 від 05.10.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України чинному на момент виникнення спірних правовідносин – далі ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №3-64гс11, постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20.

При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Згідно ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном (Постанова Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 910/7511/20).

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц).

При визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має урахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

Договірною ціною до договору підряду №72/16 від 05.10.2016 (Додаток №1) передбачено прибуток в розмірі 249359,00 грн (п. 7 договірної ціни), який ПП «Алекс Промбуд» повинно було отримати у випадку належного виконання сторонами умов укладеного договору.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що зобов`язання за договором підряду було порушене – підрядником. Проте, у справі наявні докази систематичного ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань з оплати виконаних робіт у межах договору підряду №72/16 від 05.10.2016, що підтверджується відповідними рішеннями судів.

Таким чином, дослідивши усі наявні у справі докази та достовірно встановивши обставини щодо порушення відповідачем договірних зобов`язань, суд встановив склад цивільного правопорушення у діях відповідача, а саме: факт порушення ним зобов`язань за договором в частині неналежного розрахунку за виконані роботи; наявна шкода, оскільки внаслідок невиконання договірних зобов`язань підряднику спричинені збитки у розмірі упущеної вигоди (неотриманого прибутку); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою полягає у тому, що неналежне виконання замовником умов договору не призвело до очікуваного підрядником результату; вина відповідача полягає у недбалому ставленні до виконання договірних зобов`язань в частині прийняття робіт та здійснення оплати їх вартості, що спричинило неможливість виконання договору в подальшому.

У той же час, як встановлено судом, відповідачем оплачено по актах приймання виконаних будівельних робіт №№1, 2 за грудень 2016 року, №№1, 2 за травень 2017 року та на виконання вищевказаних рішень судів встановлену заборгованість в тому числі й 65712,00 грн прибутку, який був включений у суму по актах виконаних робіт.

Таким чином, сума недоотриманого прибутку передбаченого Договірною ціною до договору підряду №72/16 від 05.10.2016 (Додаток №1) позивача станом на момент вирішення даного спору становить 183647,00 грн (249359,00 грн - 65712,00 грн).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 183647,00 грн. В частині позовних вимог про стягнення 65712,00 грн, на яких наполягала представниця позивача, слід відмовити за безпідставністю.

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За позовні вимоги сплачено 2992,30 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №ПН36286С1 від 21.03.2025.

З огляду на те, що позов задоволено частково, судові збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 2203,83 грн покладається на відповідача. Решта судового збору у розмірі 788,47 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) на користь фізичної особи-підприємця Цемка Янека Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) збитки в сумі 183647,00 грн та 2203,83 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.