Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №922/2411/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2411/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-ІНДУСТРІЯ» (61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, будинок 111А)

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-ІНДУСТРІЯ», в якому просить:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Індустрія» (код ЄДРПОУ 38626183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45192910) збитки в сумі 96 333,33 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та судові витрати в сумі 3662,40 грн, на рахунок НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк МФО 326461.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2411/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Крім цього, повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Січ-Індустрія» про обов`язок зареєструвати свій Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав. Обов`язок щодо реєстрації Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не виконав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.07.2026 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута до суду з позначкою пошти «Адресат відсутній».

Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на цю особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

28.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (надалі - Позивач, Покупець), в особі виконуючого обов`язки директора Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Січ-Індустрія» (далі – Відповідач, Постачальник) укладено Договір № МФ/100/2-Р-НД-76/25 (далі - Договір).

Згідно п.п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) габіони (код ДК 021:2015: 44210000-5) (далі - товар) у власність Покупця для використання його у господарській діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього визначену у відповідності до умов Договору суму коштів.

Асортимент, найменування, кількість та ціна Товару узгоджується Сторонами у Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено загальну вартість (ціну) товару за цим Договором, яка становить: 578 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 333,33 грн. Вартість (ціна) кожної окремої одиниці товару визначається у Специфікації.

Покупець здійснює оплату за кожну партію одержаного товару згідно наданого Постачальником рахунка-фактури у безготівковій формі на вказаний у Договорі рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня одержання відповідної партії товару Покупцем (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка Товару, здійснюється окремими партіями у відповідності до письмових заявок Покупця, які направляються Постачальнику електронною поштою. Подана Покупцем заявка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару.

Згідно п. 3.2. Договору Постачальник здійснює поставку відповідної (-их) партії (-й) товару протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання письмової заявки від Покупця на склад Покупця, розташований за адресою: 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159.

Позивач вказує, що ТОВ «СІЧ-ІНДУСТРІЯ» 20.02.2025 року виконала умови укладеного Договору та поставила замовлений Товар, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 20.02.2025.

В свою чергу, Миколаївська філія ТОВ «ГРМУ» 25.02.2025 сплатила 578 000,00 грн. за отриманий товар, що підтверджується платіжною інструкцією №146 від 25.02.2025. В суму оплати включено ПДВ у розмірі 96 333,33 грн.

Пунктом 5.3.5. Договору передбачено обов`язок Постачальника скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений чинним законодавством термін.

Як вказує позивач, задля виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, 18.03.2025 року ТОВ «СІЧ-ІНДУСТРІЯ» в ЄРПН складено та направлено на реєстрацію податкову накладну від 20.02.2025 року № 1 на загальну суму 529 664,00 грн, що не відповідає загальній сумі поставленого Товару.

Крім того, згідно квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами).

Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Втім, як зауважує позивач, відповідач не вчинив жодних дій задля продовження реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, при порушенні постачальником термінів реєстрації належним чином складеної та оформленої податкової накладної (розрахунку коригування), в тому числі з підстав зупинення реєстрації в ЄРПН, та/або віднесення платника до категорії ризикових відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (із змінами та доповненнями)», постачальник зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі 20% від суми поставки та відшкодувати покупцю збитки, понесені останнім у зв`язку з порушенням постачальником своїх зобов`язань (у тому числі штрафні санкції згідно з податковим законодавством та компенсувати суму ПДВ, сплаченого у складі товару (послуги) на користь такого постачальника).

Позивач звернувся до відповідача з Претензією про порушення умов укладеного договору в частині реєстрації податкової накладної № МФ/109/1-ВИХ-3078-26 від 16.02.2026, в якій пропонував добровільно компенсувати Товариству суму ПДВ 96 333, 33 грн. та додатково сплатити неустойку в сумі 115 600,00 грн, що складає 20% від суми поставленого товару.

Разом з тим, відповіді на зазначену претензію позивачем отримано не було.

Зважаючи на викладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача збитки в сумі 96 333,33 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима,

- дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/ послуг, який за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну хоча і не є обов`язком постачальника перед покупцем, однак невиконання такого обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Отже, саме від дій відповідача залежить вирішення питання реєстрації податкових накладних та, відповідно, можливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача.

Як встановлено судом, 18.03.2025 року ТОВ «СІЧ-ІНДУСТРІЯ» в ЄРПН складено та направлено на реєстрацію податкову накладну від 20.02.2025 року № 1 на загальну суму 529 664,00 грн, що не відповідає загальній сумі поставленого Товару. Крім того, згідно квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 передбачено, що строки подання письмових пояснень та копій документів 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Втім, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем були вчинені дії задля продовження реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

При цьому, судом встановлено, що станом на дату звернення позивача з позовом, встановлений абзацом першим пункту 6 Порядку № 520 строк для подання до контролюючого органу документів і пояснень закінчився, а отже має місце бездіяльність відповідача щодо вчинення всіх дій для реєстрації податкових накладних, наслідком чого відповідні податкові накладні не зареєстровані в реєстрі.

Також, внаслідок вказаного ТОВ "Газорозподільні мережі України" позбавлено права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 96 333,33 грн.

Отже, суд зауважує, що для застосування до Відповідача такого заходу відповідальності як стягнення збитків, наявні усі елементи складу господарського правопорушення:

1) протиправна поведінка полягає у відсутності реєстрації податкової накладної та бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧІ-НДУСТРІЯ» щодо вчинення всіх необхідних дій для реєстрації податкової накладної (не подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної згідно з п. 6 Порядку № 520, не оскарження дій контролюючого органу з зупинення реєстрації податкової накладної в судовому порядку);

2) шкідливого результату такої поведінки - збитків позивача у вигляді втраченого податкового кредиту в сумі 96 333,33 грн.;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та збитками - право на відображення податкового кредиту безпосередньо залежить від факту реєстрації податкової накладної;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду - бездіяльність контрагента у виконанні обов`язку з належної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, слід зауважити, що відповідач не спростував обставини, повідомлені позивачем. Жодних доказів належного виконання своїх зобов`язань та заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Індустрія» (61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, будинок 111А, код ЄДРПОУ 38626183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» ((04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 45192910) збитки в сумі 96 333, 33 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн на рахунок НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк МФО 326461.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вул. Погранична, 159, м.Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 45192910).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Січ-Індустрія» (61145, Харківська обл., місто Харків, вул.Клочківська, будинок 111А, код ЄДРПОУ 38626183).

Повне рішення складено "11" вересня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/2411/26