Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №922/2552/26 — Господарський суд Харківської області

Суд: Господарський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №922/2552/26

Суддя: Трофімов І.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2552/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85)

до Відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (62702, Харківська область, Купянський район, смт Двурічна, пров. Спортивна, 14)

про стягнення 626'541,25 грн

за участю представників:

позивача - Павлова П.І.;

відповідача - Чернятіної К.І.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період січень-березень 2021 року в розмірі 626'541,25 грн, з яких: 251'346,96 грн – заборгованість за спожиту електричну енергію, 31'301,24 грн – пеня, 151'984,02 грн – інфляційні втрати, 191'909,03 грн – 15% річних. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", в частині повного та своєчасного розрахунку за електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2552/26. Призначено підготовче засідання на 12 серпня 2026 року о 14:00.

12.08.2026 відповідач подав відзив (вх.№ 19840), в якому проти стягнення основної заборгованості не заперечував та просив зменшити неустойку (пеню) та річні відсотки.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 вересня 2026 року о 14:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2026 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.09.2026 підтримала свій відзив, просила зменшити пеню та річні відсотки.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ, Правила), Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі за текстом - позивач, ДПЗД "Укрінтеренерго") виконує функції постачальника "останньої надії" та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої за постановою НКРЕКП від 06.11.2018 за № 1344.

Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (код ЄДРГІОУ 43925695) (раніше - Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02146417) (далі – відповідач, Споживач) перебував на постачанні електричної енергії у позивача як постачальника "останньої надії" у періоді: січень - березень 2021 року.

Відповідно до частини 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" позивач здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується НКРЕКП (додаток 7 до ПРРЕЕ), є публічним договором приєднання та оприлюднений на офіційному веб-сайті позивача (https://uie.kiev.ua/wp-content/uploads/2025/06/Dogovir.pdf).

Згідно з пунктом 6.2.1 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником "останньої надії" у випадках, визначених у розділі III цих Правил.

Положенням пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

Відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (у редакції, чинній до 01.07.2024) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії щодо відповідача, виконував відповідний ОСР, а саме Акціонерне товариство "Харківобленерго".

Відповідач звернувся до позивача з листом від 11.03.2021 № 01-24/202, яким повідомив про те, що з 01.03.2021 у базі даних АТ "Харківобленерго" Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02146417) змінено на Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (код ЄДРГІОУ 43925695), у зв`язку з чим останній попросив позивача надати необхідні документи для оформлення договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також попросив надати акти та рахунки для здійснення оплати за спожиту відповідачем електричну енергію у період січень - лютий 2021 року

Також Відповідач листом від 14.05.2021 № 01-24/475 повідомив позивача про те, що згідно рішення ІІ сесії VIII скликання Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області від 11.02.2021 року № 137- VIII "Про передачу в оперативне управління та на баланс відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області закладів та майна" заклади освіти, до яких постачалась електрична енергія у період з 01.01.2021 по 31.03.2021, передані на баланс Відповідача з 01.01.2021, у зв`язку з чим оплату за використану закладами освіти електричну енергію у вказаний період часу має здійснити останній, а саме Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області.

Крім того, АТ "Харківобленерго" (далі за текстом - ОСР) відповідно до вимог ПРРЕЕ було надано позивачу інформацію про переведення відповідача на постачання електричної енергії до позивача як постачальника "останньої надії", а саме: лист від 24.03.2021 № 56н-01/04-2292 з Повідомленням оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії", згідно з яким відповідача переведено на постачання електричної енергії до постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з 25.03.2021.

Таким чином, відповідач приєднався до публічного договору постачання електричної енергії Постачальником "останньої надії" (далі – Договір), який відповідно частини 8 статті 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії" вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, та у періоді січень - березень 2021 року споживав електричну енергію від Постачальника "останньої надії" на умовах відповідного договору.

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно із пунктом 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розділом "Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Комерційної пропозиції визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 5.10 Договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно з вимогами п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.

На виконання Договору позивачем на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від ОСР, зважаючи на реорганізацію Споживача Відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації шляхом перетворення у Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області, відповідачу було виставлено:

- на підставі наданого з листом ОСР від 08.02.2021 № 56н-01/04-738 Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року (копії листа, звіту – додатки №№8, 9) – рахунок №000043925695/19/К01/19969 від 07.07.2021 та Акт №013947/1 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 30.06.2021 на обсяг споживання електричної енергії – 11502 кВт.*год. на загальну суму 47'199,65 грн (з ПДВ). Зазначені рахунок та акт разом з коригуючими документами, складеними у зв`язку з покладенням обсягів електричної енергії на перетворену юридичну особу відповідача, були надіслані на електронну адресу відповідача разом з листом від 13.07.2021 № 44/10-7155/пон, а також рекомендованим поштовим відправленням, яке було отримано Відповідачем 20.07.2021, що підтверджується роздруківкою з системи Microsoft Outlook та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу;

- на підставі наданого з листом ОСР від 09.03.2021 № 56н-01/04-1508 Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2021 року (копії листа, звіту – додатки №№13, 14) – рахунок №000043925695/19/К02/19971 від 07.07.2021 та Акт №013947/2 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 від 30.06.2021 на обсяг споживання електричної енергії – 17820 кВт.*год. на загальну суму 67'820,21 грн (з ПДВ). Зазначені рахунок та акт разом з коригуючими документами, складеними у зв`язку з покладенням обсягів електричної енергії на перетворену юридичну особу Відповідача, були надіслані на електронну адресу Відповідача разом з листом від 13.07.2021 № 44/10-7155/пон, а також рекомендованим поштовим відправленням, яке було отримано Відповідачем 20.07.2021, що підтверджується роздруківкою з системи Microsoft Outlook та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу;

- на підставі наданого з листом ОСР від 12.04.2021 № 56н-01/04-2716 Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2021 року – рахунок №000043925695/19/О03/18755 від 12.04.2021 та Акт № 012889 купівлі-продажу електроенергії за березень 2021 від 31.03.2021 на обсяг споживання електричної енергії – 32408 кВт.*год. на загальну суму 136'327,10 грн (з ПДВ). Зазначені рахунок та акт були надіслані на адресу Відповідача рекомендованим поштовим відправленням, яке було отримано Відповідачем 11.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Отже, відповідач за період з січня 2021 по березень 2021 року спожив електричну енергію на загальну суму 251'346,96 грн, втім, своє зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за Договором в розмірі 251'346,96 грн.

Позивачем на електронну адресу відповідача було направлено вимогу про сплату штрафних санкцій на суму 215'566,56 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 251'346,96 грн № 44/11-006328 від 29.11.2023.

Проте зазначена вимога позивача була залишена без належного реагування з боку відповідача.

Станом на момент пред`явлення даного позову, заборгованість за спожиту електричну енергію у зазначений період відповідачем не сплачена.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію за період січень-березень 2021 року в розмірі 626'541,25 грн, з яких: 251'346,96 грн – заборгованість за спожиту електричну енергію, 31'301,24 грн – пеня, 151'984,02 грн – інфляційні втрати, 191'909,03 грн – 15% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

На підставі статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Загальні положення про договір визначені статям 626-637 Цивільного кодексу України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 Цивільного кодексу України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (с).

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Закону електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, суворо врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Статтею 64 Закону встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (п. 3.4.4 глави 3.4. розділу ІІІ ПРРЕЕ).

У період з 27.12.2018 на виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону про ринок, ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Додаток №1 до Комерційної пропозиції до Договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 64 Закону постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Положеннями пункту 3.1.7 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ передбачено, що Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Відповідно до пункту 3.2.1 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах.

Постачальники універсальних послуг та постачальники "останньої надії" повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" відповідно.

Електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій.

При цьому відповідно до положень частини восьмої статті 64 Закону постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Так, Договір розміщений на сайті ДПЗД "Укрінтеренерго" у вільному доступі, відповідає Типовому договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який є додатком 7 до ПРРЕЕ.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.

Так, абзацом першим пункту 1.2.9 глави 1.2 розділу I ПРРЕЕ встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії поста чальником "останньої надії".

Відповідно до положень пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Положеннями пункту 6.2.3. глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Відповідно до положень статті 64 Закону Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Відповідно до пункту 8.23. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20 - у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Отже, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є договором приєднання, та вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Двосторонній характер договору на постачання електроенергії зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків, а саме: з укладенням такого договору постачальник універсальних послуг бере на себе обов`язок забезпечити постачання електричної енергії, в свою чергу споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої електричної енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, про що визначено у змісті публічного договору.

Суд також зазначає, що згідно з п. п. 4.12, 4.13 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.46 ЗУ "Про ринок електричної енергії", ОСР зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором. ОСР щомісяця, відповідно до положень пункту 10 ПРРЕЕ та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), надає постачальнику "останньої надії" звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (надалі - Звіти), на підставі яких постачальник "останньої надії" визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Як свідчать матеріали справи, інформацію щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, позивач отримав від АТ "Харківобленерго", як оператора системи розподілу, який виконує функцію адміністратора комерційного обліку. Позивач не має повноважень та не зобов`язано самостійно здійснювати будь-які розрахунки, які стосуються визначення обсягів спожитої споживачем електричної енергії.

В свою чергу, позивач, як електропостачальник, використовуючи валідовані та сертифіковані дані про обсяг відпущеної споживачу електричної енергії, які отримав від оператора системи розподілу, здійснює нарахування вартості електричної енергії, застосовуючи відповідний тариф, передбачений умовами договору тощо.

Отже, у разі не згоди з такими обсягами, відповідач має право звернутися з позовною заявою до оператора системи розподілу, з яким у нього укладено відповідний договір про розподіл електричної енергії, який не є предметом дослідження у цій справі.

Ані чинним законодавством України, ані умовами договору не передбачено права Постачальника електричної енергії не враховувати чи ставити під сумнів обсяги спожитої електричної енергії по споживачу, які передаються йому оператором системи розподілу, адміністратором комерційного обліку.

Як установлено судом, для підтвердження обсягу відпущеної електричної енергії відповідачу у січні-березні 2021 року позивачем було отримано від Акціонерного товариства "Харківобленерго" звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку.

Таким чином, суд доходить висновку, що розрахунки за спожиту відповідачем у січні-березні 2021 року проведено позивачем на підставі отриманих у відповідності до наведених вище вимог законодавства України, звітів від оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго".

Згідно з переданими звітами від Акціонерного товариства "Харківобленерго", позивачем сформовано та виставлено відповідачу рахунки за січень-березень 2021 року. Судом також встановлено, що рахунки на оплату електричної енергії за січень-березень 2021 року та акти купівлі-продажу електричної енергії за відповідний період надсилались відповідачу поштовим зв`язком та електронною поштою, про що містяться відповідні докази в матеріалах справи.

Таким чином, суд рахує, що відповідно до положень пункту 4.14 ПРРЕЕ, Рахунки та Акти за спожиту електричну енергію, вважаються отриманими відповідачем належним чином.

В розрізі встановлених за матеріалами справи обставин, судом встановлено, що позивачем, як постачальником "останньої надії", було виконано всі свої зобов`язання за договором, що зумовлює виникнення у відповідача, як споживача, зустрічного обов`язку - сплати спожитої електричної енергії за січень-березень 2021 року, в порядку і на умовах, визначених договором, а саме: не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (пункт 5.10 Договору).

Доказів того, що відповідач виконав в повному обсязі свої зобов`язання зі сплати відпущеної січні-березні 2021 року електричної енергії постачальником "останньої надії", матеріали справи не містять. Як не містять матеріали справи доказів того, що відповідач не погоджувався із об`ємом відпущеної цьому періоді електричної енергії, або з розміром нарахованої за цю послугу - грошових коштів.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (у період, який вказано позивачем), а відтак порушив договірні зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, а відтак в сукупності стає правовою підставою для захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення в судовому порядку заборгованості в розмірі 251'346,96 грн.

Відсутність вчасної оплати виставлених рахунків, є порушенням з боку відповідача, як умови договору, а так і норм законодавства України, та є підставою для нарахування постачальником, в тому числі річних, інфляційних втрат та пені.

Разом з тим, відповідно до положень п.п. 6 п. 7.1. глави 7 Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Згідно із п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Розділом "Розмір пені" Комерційної пропозиції встановлено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 7.4 Комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Перевіривши розрахунки позивача, суд зазначає, що ним помилково здійснено нарахування на заборгованість в сумі 136'327,10 грн (березень 2021 року) з 20.04.2021, оскільки рахунок за березень 2021 року відповідач отримав 11.05.2021. Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати рахунка за березень 2021 року з 19.05.2021 (через 5 робочих днів з моменту отримання відповідачем рахунку).

Враховуючи викладене, суд відмовляє в позові в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1772,25 грн, пені в сумі 1624,74 грн та відсотків річних у сумі 324,95 грн.

Щодо стягнення пені та 15% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом зазначеної норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, яке пов`язане з наявністю виняткових обставин, вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України, на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Разом з цим, в постанові від 18.03.2020 у справі №902/471/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Суд зазначає, що в даному випадку розмір пені, 15 % річних та інфляційних втрат становлять більше 100 % від суми основного боргу, тобто наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/471/18 зауважила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам справи, які мають юридичне значення, та наведеним критеріям, є обмежити розмір санкцій які присуджені до стягнення.

Суд бере до уваги, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів, порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам процесу. Враховуючи те, що сума основного боргу становить 251'346,96 грн, а інші нарахування 375'194,29 грн, суд вбачає підстави для зменшення пені на 50% до 14'838,25 грн та річні відсотки до 3%.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку що позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі.

Відтак, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, за правомірно заявлені позовні вимоги покладається на Відповідача у розмірі 7473,84 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (62702, Харківська область, Купянський район, смт Двурічна, пров. Спортивна, 14; ідент. код 43925695) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідент. код 19480600) основний борг у сумі 251'346,96 грн, 14'838,25 грн пені, 3% річних у сумі 38'036,09 грн, інфляційні втрати в сумі 150'211,77 грн та 7473,84 грн сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідент. код 19480600).

Відповідач – Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (62702, Харківська область, Купянський район, смт Двурічна, пров. Спортивна, 14; ідент. код 43925695).

Повний текст рішення складено 11.09.2026.

СуддяІ.В. Трофімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua