Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №754/15756/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2932/26

Справа №754/15756/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколами про адміністративні правопорушення, 08.08.2026 о 21 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно свого тестя - ОСОБА_2 , а саме: розбив міжкімнатні двері, кидався в бійку, виражався брутальною лайкою, голосно кричав, погрожував фізичною розправою, подряпав обличчя та тіло, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим завдав психологічної, фізичної та економічної шкоди в присутності малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково, зазначив, що дитини під час сварки не було вдома і сварка була з обох боків, наразі вже все врегульовано, непорозумінь немає. Загалом всі сварки виникають з тих підстав, що тесть зловживає алкогольними напоями, а крім того не хоче щоб він проживав разом з дружиною у їхній квартирі.

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вони з чоловіком прийшли додому, батько ОСОБА_2 вже був вдома з розбитою головою, між ними почалась сварка, під час якої була присутня вона, її чоловік та батько, малолітня дитина перебувала в іншій кімнаті та з неї не виходила, про що вона повідомляла працівникам поліції.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Враховуючи викладене, дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є повністю доведеною, при цьому суд керується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою на те особою та іншими матеріалами адміністративної справи.

Доказів, які б підтверджували відсутність вини ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно з вимогами ч.2 ст.173-2 КУпАП, Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Дослідивши письмові матеріали справи, покази свідка, а також враховуючи той факт, що будь-яких доказів того, що порушником було завдано шкоду фізичному або психічному здоров`ю малолітньої ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, приходжу до висновку, що в даному випадку відсутні в діях ОСОБА_1 подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з особи судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 173-2, 251, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340, 00 грн.) у дохід держави.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути зі ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 310 КУпАП, постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

Повний текст постанови виготовлено 11.09.2026.

Суддя: Т. А. Зотько