Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №916/2444/26 — Господарський суд Одеської області

Суд: Господарський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №916/2444/26

Суддя: Волков Р.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2444/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши справу

за позовом Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради (73003, Херсонська обл., м. Херсон, просп. Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 44326699)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "КРЕДО" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 1; код ЄДРПОУ 14118917)

про стягнення 9 680,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради (далі - позивач, Управління) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "КРЕДО" (далі - відповідач, Товариство) витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 9 680,00 грн.

В обґрунтування позову Управління покликається на неправомірне встановлення відповідачем нестандартного рекламного засобу, розміром 3х12 м, по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні, ігнорування відповідачем припису щодо самостійного демонтажу вказаного рекламного засобу, в результаті чого позивач був змушений демонтувати його у примусовому порядку та поніс витрати на такий демонтаж.

Ухвалою від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2444/26, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка від 22.06.2026 про доставку ухвали про відкриття провадження у справі від 17.06.2026 до електронного кабінету відповідача (дата та час доставки: 18.06.2026 о 19:38 год.).

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, враховуючи те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та водночас був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, суд виснував про можливість її розгляду за наявними доказами.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, враховуючи обставини, пов`язані із запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення електропостачання, беручи до уваги навантаження суду, а також перебування судді Волкова Р. В. у щорічній відпустці з 30.07.2026 по 04.09.2026, справу було розглянуто поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, але у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення справи та виконання завдань господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.11.2025 уповноваженими особами Управління здійснено обстеження за місцем розташування нестандартного рекламного засобу, розміром 3х12 м, по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "КРЕДО".

За результатами обстеження було складено Акт від 25.11.2025 вих. № 03-03-48/25, яким зафіксовано, що вказаний рекламний засіб розміщено без дозвільних документів (а.с. 13).

25.11.2025 Управління склало Припис щодо самостійного демонтажу рекламного засобу (а.с. 15).

У вказаному Приписі йдеться про необхідність вжиття відповідачем заходів щодо самостійного демонтажу рекламного засобу до 03.12.2025.

Як зазначає позивач, Припис було направлено на електронну пошту відповідача kredokherson@gmail.com.

Належність відповідачу зазначеної електронної пошти підтверджується Відповіддю № 36284470 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, яку сформовано засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 11.06.2026 (а.с. 45).

16.12.2025 питання щодо виявленого незаконно розміщеного рекламного засобу, належного відповідачу, було розглянуто на засіданні Комісії щодо перевірки дотримання вимог чинного законодавства при встановленні тимчасових споруд, елементів благоустрою, рекламних конструкцій (засобів) та виявлення самовільно розташованих об`єктів на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади у період дії воєнного стану.

Відповідно до Протоколу засідання Комісії № 10 від 16.12.2025, прийнято рішення рекомендувати Управлінню підготувати розпорядчі документи про демонтаж рекламного засобу, розташованого без дозвільних документів, а саме нестандартного рекламного засобу, розміром 3х12 м, по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні (а.с. 17-19).

16.12.2025 начальником Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради видано Наказ "Про демонтаж самовільно встановленого рекламного засобу" № 01-09-64/25 (а.с. 20).

16.12.2025 Управлінням складено Повідомлення за № 03-15-106/25, в якому йдеться про те, що до 24.12.2025 вживатимуться заходи щодо демонтажу нестандартного рекламного засобу, розміром 3х12 м, розташованого по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні (а.с. 21).

Вказане Повідомлення було направлено відповідачу на електронну пошту kredokherson@gmail.com, а також на юридичну адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 1.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Повідомлення за № 03-15-106/25 від 16.12.2025 було вручено відповідачу 22.12.2025 (а.с. 22).

В подальшому, у зв`язку з невиконанням відповідачем демонтажу рекламного засобу самостійно, Управлінням забезпечено проведення примусового демонтажу рекламного засобу, про що складено Акт проведення демонтажу рекламного засобу від 18.12.2025 № 03-14-67/25 (а.с. 25).

У матеріалах справи наявна фотофіксація місця розташування рекламного засобу до і після демонтажу (а.с. 25(зворот)).

Супровідним листом № 03-15-107/25 від 23.12.2025 Управління надіслало на електронну пошту відповідача kredokherson@gmail.com Акт проведення демонтажу рекламного засобу від 18.12.2025 № 03-14-67/25 (а.с. 28).

До виконання послуг щодо демонтажу рекламного засобу було залучено виконавця - Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Херсона" (далі - Підприємство), з яким Управління, як замовник, уклало Договір про закупівлю послуг № 14 від 09.04.2025 (а.с. 29-34).

За результатами проведення демонтажних робіт між Управлінням та Підприємством підписано Акт надання послуг № 41 від 18.12.2025 на суму 9 680,00 грн з ПДВ (а.с. 27).

Управління сплатило на користь Підприємства 9 680,00 грн за послуги з демонтажу рекламного засобу, що підтверджується копією платіжної інструкції № 186 від 25.12.2025 (а.с. 41).

25.12.2025 Управління виставило відповідачу рахунок № 27д на відшкодування витрат проведеного демонтажу рекламного засобу на суму 9 680,00 грн (а.с. 39(зворот)).

Листом від 25.12.2025 вих. № 01-32-582/25 Управління просило відповідача здійснити оплату рахунку № 27д від 25.12.2025 на суму 9 680,00 грн (а.с. 39).

Лист від 25.12.2025 вих. № 01-32-582/25 та рахунок № 27д від 25.12.2025 Управління направило на електронну пошту відповідача kredokherson@gmail.com.

В подальшому Управління склало претензію від 25.03.2026 вих. № 04-20-03/26, в якій повідомило відповідача про необхідність сплатити 9 680,00 грн за демонтаж рекламного засобу протягом 10 днів з моменту отримання цієї претензії (а.с. 43).

Вказану претензію разом з рахунком на оплату № 39д від 24.03.2026 на суму 9 680,00 грн Управління 25.03.2026 направило на електронну пошту kredokherson@gmail.com, а 26.03.2026 - на юридичну адресу відповідача: 73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 1.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, претензія від 25.03.2026 вих. № 04-20-03/26 була вручена відповідачу 30.03.2026 (а.с. 44).

Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 9 680,00 грн.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з такого.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про рекламу", Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Типові правила), Правилами розміщення та експлуатації об`єктів зовнішньої реклами та інформації в місті Херсоні, затвердженими рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.10.2015 № 369 (далі - Правила), Тимчасовим порядком демонтажу, транспортування та зберігання рекламних засобів на території Херсонської міської територіальної громади, затвердженим розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації від 13.09.2024 № 832р (далі - Тимчасовий порядок), та іншими актами законодавства.

Згідно із п. 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління.

Пунктом 2.1 Правил унормовано, що робочий орган - це виконавчий орган міської ради, уповноважений Херсонською міською радою укладати договори про право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів та виконувати інші повноваження, передбачені даними Правилами та установчими документами.

Положенням про управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, затвердженим рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2021 № 73, закріплено, що Управління уповноважено здійснювати функції робочого органу із регулювання діяльності у галузі розміщення об`єктів зовнішньої реклами на території Херсонської міської територіальної громади, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (із змінами та доповненнями), які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Пунктом 24 Типових правил передбачено, що лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Пунктом 3.1.17 Правил передбачено, що робочий орган організовує, провадить власними силами та/або на замовлення з відповідною організацією демонтаж самовільно розміщених рекламних засобів, із подальшим стягненням затрачених коштів за виконані роботи.

Відповідно до пунктів 4.8, 4.9 Положення про відділ маркетингу, промоції міста та зовнішньої реклами управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, затвердженого Херсонським міським головою (а.с. 47-50), до повноважень відділу належить організація та вжиття заходів демонтажу самовільно встановлених рекламних засобів.

Пунктом 2.1. Правил визначено, що самовільно встановлений рекламний засіб - це рекламний засіб, розміщений без виданого в установленому порядку Дозволу або не демонтований власником після прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про відмову в продовженні Дозволу або його анулювання.

Порядок проведення демонтажу рекламних засобів, розміщених на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади, врегульовано Тимчасовим порядком демонтажу, транспортування та зберігання рекламних засобів на території Херсонської міської територіальної громади, затвердженим розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації від 13.09.2024 № 832р.

Відповідно до п. 3.1 Тимчасового порядку у примусовому порядку демонтажу підлягають рекламні засоби встановлені після закінчення строку дії дозволу, самовільно розміщені, власник яких відомий.

Пунктом 3.5 Тимчасового порядку унормовано, що примусовий демонтаж рекламного засобу здійснюється на підставі наказу начальника управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, після спливу строку для виконання власником (законним користувачем) рекламного засобу, вимог, викладених у приписі Робочого органу, та відсутності у Робочого органу підтвердження його добровільного виконання.

Відповідно до пункту 3.22 Тимчасового порядку відшкодування витрат Робочого органу, понесених у зв`язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням рекламного засобу, покладається на власника (законного користувача) такого рекламного засобу.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з частиною другою цієї статті збитками, зокрема, є реальні збитки, до яких належать витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 4.11 Тимчасового порядку передбачено, що Робочий орган вживає заходів, спрямованих на відшкодування власником (законним користувачем) рекламного засобу витрат за проведений демонтаж, транспортування та зберігання рекламного засобу у порядку, визначеному чинним законодавством.

Матеріали справи свідчать, що 25.11.2025 уповноваженими особами Управління здійснено обстеження за місцем розташування нестандартного рекламного засобу, розміром 3х12 м, по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні, власником якого є відповідач.

За результатами обстеження було складено Акт від 25.11.2025 вих. № 03-03-48/25, яким зафіксовано, що вказаний рекламний засіб розміщено без дозвільних документів.

25.11.2025 Управління склало Припис щодо самостійного демонтажу рекламного засобу, який того ж дня направило на електронну пошту відповідача. У Приписі йдеться про необхідність вжиття відповідачем заходів щодо самостійного демонтажу рекламного засобу до 03.12.2025.

16.12.2025 питання щодо виявленого незаконно розміщеного рекламного засобу, належного відповідачу, було розглянуто на засіданні Комісії щодо перевірки дотримання вимог чинного законодавства при встановленні тимчасових споруд, елементів благоустрою, рекламних конструкцій (засобів) та виявлення самовільно розташованих об`єктів на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади у період дії воєнного стану. Відповідно до протоколу засідання Комісії № 10 від 16.12.2025, прийнято рішення рекомендувати Управлінню підготувати розпорядчі документи про демонтаж рекламного засобу, розташованого без дозвільних документів, а саме нестандартного рекламного засобу, розміром 3х12 м, по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні.

16.12.2025 начальником Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради видано Наказ "Про демонтаж самовільно встановленого рекламного засобу" № 01-09-64/25.

Того ж дня Управлінням складено Повідомлення за № 03-15-106/25, в якому йдеться про те, що до 24.12.2025 вживатимуться заходи щодо демонтажу нестандартного рекламного засобу, розміром 3х12 м, розташованого по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні.

Вказане Повідомлення було направлено відповідачу на електронну пошту kredokherson@gmail.com, а також на юридичну адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 1.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Повідомлення за № 03-15-106/25 від 16.12.2025 було вручено відповідачу 22.12.2025.

В подальшому, у зв`язку з невиконанням відповідачем демонтажу рекламного засобу самостійно, Управлінням забезпечено проведення примусового демонтажу рекламного засобу, про що складено Акт проведення демонтажу рекламного засобу від 18.12.2025 № 03-14-67/25.

Супровідним листом № 03-15-107/25 від 23.12.2025 Управління надіслало на електронну пошту відповідача kredokherson@gmail.com Акт проведення демонтажу рекламного засобу від 18.12.2025 № 03-14-67/25.

До виконання послуг щодо демонтажу рекламного засобу було залучено виконавця - Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Херсона", з яким Управління, як замовник, уклало Договір про закупівлю послуг № 14 від 09.04.2025. Факт виконання робіт з демонтажу підтверджується Актом надання послуг № 41 від 18.12.2025 на суму 9 680,00 грн з ПДВ, який підписано між Управлінням та Підприємством.

Управління сплатило на користь Підприємства 9 680,00 грн за послуги з демонтажу рекламного засобу, що підтверджується копією платіжної інструкції № 186 від 25.12.2025, та в той же день виставило відповідачу рахунок № 27д від 25.12.2025 на відшкодування витрат проведеного демонтажу рекламного засобу на суму 9 680,00 грн.

Листом від 25.12.2025 вих. № 01-32-582/25, який було надіслано на електронну пошту відповідача, Управління просило здійснити оплату рахунку № 27д від 25.12.2025 на суму 9 680,00 грн.

В подальшому Управління склало претензію від 25.03.2026 вих. № 04-20-03/26, в якій повідомило відповідача про необхідність сплатити 9 680,00 грн за демонтаж рекламного засобу протягом 10 днів з моменту отримання цієї претензії.

Вказану претензію разом з рахунком на оплату № 39д від 24.03.2026 на суму 9 680,00 грн Управління 25.03.2026 направило на електронну пошту kredokherson@gmail.com, а 26.03.2026 - на юридичну адресу відповідача: 73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 1.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, претензія від 25.03.2026 вих. № 04-20-03/26 була вручена відповідачу 30.03.2026.

Відповіді на претензію, як і доказів сплати відповідачем витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 9 680,00 грн матеріали справи не містять.

Статті 22 та 1166 ЦК України у їх системному взаємозв`язку визначають загальні підстави деліктної відповідальності та передбачають необхідність встановлення факту завдання майнової шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою, а також вини особи, яка її завдала. При цьому на позивача покладається обов`язок доведення факту шкоди, її розміру, протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку, тоді як відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Як свідчать матеріали справи, нестандартний рекламний засіб розміром 3х12 м, що розташовувався по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії у районі будинку 11а у м. Херсоні, в порушення ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", був установлений відповідачем без дозвільних документів, що відповідач в ході розгляду справи жодним чином не спростував.

Відповідно до приписів наведеного вище по тексту рішення законодавства та локальних нормативних актів, такий рекламний засіб підлягав демонтажу, оскільки відповідач не відреагував на Припис позивача щодо самостійного демонтажу.

Так, оскільки відповідач добровільно не здійснив демонтаж рекламного засобу, позивач вжив заходів щодо примусового демонтажу, залучивши до проведення відповідних робіт Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Херсона», на користь якого сплатив грошові кошти за послуги з демонтажу у розмірі 9 680,00 грн.

Понесення позивачем вказаних витрат було зумовлено протиправним розміщенням відповідачем рекламного засобу та невиконанням ним обов`язку щодо його самостійного демонтажу.

Таким чином, між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем витратами на примусовий демонтаж існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

За таких обставин суд вважає доведеними необхідні елементи цивільно-правової відповідальності відповідача, а саме: протиправність його поведінки, наявність майнової шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину відповідача. Доказів, які б свідчили про відсутність вини або спростовували причинний зв`язок між діями відповідача та понесеними позивачем витратами, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 680,00 грн витрат на примусовий демонтаж рекламного засобу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, на відповідача підлягають покладенню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "КРЕДО" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 1; код ЄДРПОУ 14118917) на користь Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради (73003, Херсонська обл., м. Херсон, просп. Незалежності, буд. 37; код ЄДРПОУ 44326699) 9 680,00 грн витрат на демонтаж рекламного засобу та 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 11 вересня 2026 р.

Суддя Р.В. Волков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua