Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №916/3464/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3464/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

про стягнення 86930,32 грн

24.08.2026 року через підсистему “Електронний суд” до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова про стягнення 86930,32 грн заборгованості за договором постачання природного газу №14-12556/25-БО-Т від 27.02.2026, з яких – 79665,13грн основного боргу, 6026,18грн пені, 602,40грн 3% річних та 636,61грн інфляційних.

Ухвалою від 25.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань, встановлено відповідачу строк для подання відзиву 15 днів з дня отримання ухвали.

Відповідач отримав ухвалу 26.08.2026 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.

07.09.2026 через Електронний суд до суду надійшла заява відповідача за підписом керівника Труба В.І. про визнання позову.

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова (надалі – Відповідач, Споживач) було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі Позивач, Постачальник) Заяву від 25.02.2026 № 25/21 про приєднання до Договору постачання природного газу, що був розміщений за посилання https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bo-dogovir postachannya-gazu 2025-2026.pdf , на період лютий – березень 2026.

27.02.2026 Позивачем надано Згоду на приєднання до Договору постачання природного газу, повідомлено, що між Позивачем та Відповідачем укладений Договір постачання природного газу від 27.02.2026 № 14-12556/25-БО-Т (надалі – Договір) шляхом приєднання Споживача до умов Договору, розміщеного за посиланням: https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bo dogovir-postachannya-gazu-2025-2026.pdf , з врахуванням умов та інформації, зазначених Споживачем в Заяві приєднання до договору постачання природного газу від 25.02.2026 № 25/21. Дата набрання чинності Договору 27.02.2026.

На виконання умов Договору, у період лютий – березень 2026 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 207 620,48 грн згідно актів приймання – передачі природного газу, що додаються до цієї позовної заяви.

Згідно з п. 1.1 та 1.2 Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ) (далі також — газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб.

У п. 1.5 визначено, що Договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання Споживача до всіх його умов в цілому. Договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 5.2 Договору, Сторони погоджуються, що час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. Номер Договору формується Постачальником при укладанні цього Договору та зазначається у Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно на підставі листа, який надається Постачальнику, але в будь якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку Постачальника та надісланого Споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

У разі відсутності акта/актів приймання передачі природного газу, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі – ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з нормами цивільного законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Оплату за переданий газ Відповідач здійснив частково та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Отже, сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 79 665,13грн, детальний розрахунок якого викладено у додатку до цього позову.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 6 026,18 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 602,40 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 636,61 грн. Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 86 930,32 грн.

Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 86930,32 грн, з яких – 79665,13грн основного боргу, 6026,18грн пені, 602,40грн 3% річних та 636,61грн інфляційних.

З урахуванням того, що відповідач подав заяву про визнання позову, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічна за змістом норма щодо наявності у відповідача права визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, закріплена у ч. 1 ст. 191 ГПК України.

Частина 4 вказаної статті також зазначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України та частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Отже, судові витрати у справі підлягають розподілу наступним чином: 50 відсотків сплаченого судового збору у сумі 1331,20грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а решта 50 відсотків підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 73,74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 130, ч. ч. 3, 4 ст. 185, 191, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (код 02071091, м. Одеса, вул. Змієнка Всеволода, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код 42399676, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) 79665,13грн основного боргу, 6026,18грн пені, 602,40грн 3% річних, 636,61грн інфляційних та 1331,20грн судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код 42399676, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) з Державного бюджету України 1331,20грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 0000037103 від 14.08.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова