Суд: Господарський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №916/2264/26
Суддя: Літвінов С.В.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2264/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом: Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, Одеса, Одеська область, 65022) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС-Одеса" (вул. Одеса-Головна, 35, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65007) про стягнення 9773,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС-Одеса" про стягнення 9773,01 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2264/26, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного катінету.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач, відзив на позов не надав тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Приймаючи до уваги, що судове засідання не відбулося, а також розуміючи відповідальність держави перед людиною у сфері захисту її життя і здоров`я, недоторканості і безпеки, суд вважає доцільним призначити судове засідання у справі на іншу дату.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Отже у зв`язку з великою кількістю навантаження, враховуючи принцип незмінності складу суду та щорічну відпустку судді з 03.08.2026 по 02.09.2026, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом здійснено розгляд справи впродовж розумного строку.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКС-ОДЕСА» (далі ТОВ «АКС-ОДЕСА», відповідач) було розповсюджувачем зовнішньої реклами, з яким КУ «Одесреклама» укладало договір №2527-од від 19.06.2024 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів (далі – Договір).
Договір розірвано 31.03.2026 на підставі п.п. 8.5.4, п. 8.5. Договору.
Зазначений Договір укладений між позивачем та відповідачем є типовим договором (додаток 3 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 у редакції рішення виконавчого комітету Одеської міської ради 24.03.2011 № 120), зміст якого визначено та затверджено виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Додатками до Договорів Сторони узгодили «Перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування» та «Бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів».
Додатком № 1 від 19.06.2024 року № 2527-од від 19.06.2024 року, відповідності до бухгалтерського розрахунку розмір щомісячної плати за тимчасове користування складав 853,20 гривень.
У відповідності до розділу 2 Договору Установа надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам. Місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього Договору. Користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання Сторонами цього Договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
У відповідності до пп. 4.2.4. Договору Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим Договором.
Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Договору:
- плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених Виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього Договору (в редакції додаткової угоди від 01.09.2019 року
- плата за цим Договором визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі в новій редакції.)- Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений Договорі.
Позивач зазначає, що відповідач, із порушенням строків оплати визначених Договорами, несвоєчасно сплачував плату за цими Договорами за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у відповідача перед КУ «Одесреклама», як уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а в кінцевому рахунку перед бюджетом територіальної громади міста Одеси, виник борг по пені, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом для захисту порушених прав та законних інтересів.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку прострочення платежів, передбачених п.п. 5.1., 5.2. цього Договору, Користувач сплачує на користь Підприємства пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки Національного банку України.
За умовами п. 6.4. Договору нарахування штрафних санкцій та пені не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.
Згідно із п.6.5. Договору позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пп. 5.1, 6.1 Договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.
У зв`язку із простроченням Користувачем платежів за договором було нараховано пеню у розмірі 2094,21грн.
Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси позивача, Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС-Одеса" про стягнення 9773,01 грн, з яких основний боргу в сумі 7 678,80 грн. за договором № 2527-од від 19.06.2024 та пеня 2094,21 грн. за період з 01.12.2024 по 28.03.2026.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 1.5 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2008 №434 (із змінами та доповненнями) (далі - Правила) встановлено, що КУ «Одесрекла.ма» - комунальна установа «Одесрекла.ма» Одеської міської ради, створена для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених ними Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідач, із порушенням строків оплати визначених Договорами, несвоєчасно сплачував плату за цими Договорами за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у відповідача перед КУ «Одесреклама», як уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а в кінцевому рахунку перед бюджетом територіальної громади міста Одеси, виник борг в розмірі 7 678,80 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка нараховується у разі порушення боржником зобов`язання (ст. 610, п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК) з першого дня прострочення та доти, доки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватися на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку прострочення платежів, передбачених п.п. 5.1., 5.2. цього Договору, Користувач сплачує на користь Підприємства пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки Національного банку України.
За умовами п. 6.4. Договору нарахування штрафних санкцій та пені не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.
Згідно із п.6.5. Договору позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пп. 5.1, 6.1 Договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином тому сума стягнення пені в розмірі 2094,21 грн. підлягає стягненню
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКС ОДЕСА» (вул. Одеса-Головна, 35, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 40255829) на користь КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ОДЕСРЕКЛАМА» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (місцезнаходження: вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ: 25830211) заборгованість у сумі 7678,80 грн., пеню за неналежне виконання умов договорів у сумі 2094,21 грн. та 2662,40грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua