Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №916/2492/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2492/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/2492/26

за позовом: Державного підприємства “Морський торговельній порт “Південний” (65481, Одеська область, м. Південне, вул. Берегова, буд. 13, код ЄДРПОУ 04704790)

до відповідача: Приватного підприємства науково-виробничого та правового об`єднання “ЕКО КОНСАЛТ ГРУП” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ (П), вул. Паркова, буд. 12, кв. 63, код ЄДРПОУ 33923885)

про стягнення 30 938грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємства “Морський торговельній порт “Південний” звернулось до Господарського суду Одеської області до Приватного підприємства науково-виробничого та правового об`єднання “ЕКО КОНСАЛТ ГРУП” про стягнення 30 938грн.

Ухвалою від 22.06.2026р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Державного підприємства “Морський торговельній порт “Південний” було залишено без руху.

25.06.2026р. до господарського суду надійшла заява (вх. №22192/26) Державного підприємства “Морський торговельній порт “Південний” про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2492/26. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

10.09.2025 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» (Замовник) та Приватним підприємством науково-виробничого та правового об`єднання “ЕКО КОНСАЛТ ГРУП” (Виконавець) був укладений Договір про надання послуги № Т/НС – 375/25, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послугу із здійснення розробки оновленого плану моніторингу викидів парникових газів від установки ДП «МТП «Південний» (далі - послуга) згідно з переліком, кількістю та за цінами, зазначеними в Додатку №1 (ПЕРЕЛІК ТА ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ), який є невід`ємною частиною цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити таку послугу на умовах цього договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк надання послуги – протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати направлення Замовником заявки на надання послуги.

Згідно п. 4.1.1 договору заявка направляється електронною поштою після погодження Замовником обґрунтованого розрахунку вартості послуги (калькуляції, кошторису тощо) та може бути надіслана поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Заявки, відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права і обов`язки для Сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися Сторонами Договору. Належним підтвердженням направлення письмової заявки та її отримання Виконавцем є звичайне технічне підтвердження Замовника про відправлення документу: звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо.

Відповідно до п.4.2 Договору, послуга включає в себе: ознайомлення Виконавця з установкою ДП «МТП «Південний» яка зареєстрована у Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі - Єдиний реєстр), підготовку та подання необхідного пакету документів для внесення змін до відомостей установки ДП «МТП «Південний» у Єдиному реєстрі відповідно до порядку державної реєстрації установок у Єдиному реєстрі (п. 4.2.1); розробку оновленого Плану моніторингу викидів парникових газів відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 960, (далі – Порядок) та наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15 лютого 2021 року №113 «Про затвердження типових форм документів у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та вимог до їх заповнення» (п. 4.2.2); оформлення та подачу необхідного пакету документів для затвердження оновленого Плану моніторингу викидів парникових газів до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (п. 4.2.3).

Згідно п.5.1 договору, Виконавець надає послугу відповідно до вимог Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів від 12.12.2019» № 377-IX, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» від 08.01.2025 № 4187-IX, Порядку, та інших нормативних документів.

Відповідно до ч.1. ст. 11 Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів від 12.12.2019» № 377-IX , до адміністративних послуг у сфері моніторингу, звітності та верифікації (далі - адміністративна послуга) належить проведення реєстраційної дії, затвердження плану моніторингу.

Таким чином, як вказує позивач, підтвердженням наданої послуги Виконавцем – є отримання Замовником затвердженого в установленому порядку плану моніторингу викидів парникових газів від установки ДП «МТП «Південний».

За посиланнями позивача, на виконання умов договору позивачем, листом від 15.09.2025 № 5625/12/122/25 було направлено заявку щодо початку надання послуги за Договором (строк надання послуги складав 60 робочих днів), отже,- кінцевий строк надання послуги – 05.12.2025.

Проте, як зазначає позивач, Виконавцем послуга була надана із порушенням умов Договору, так як фактично була надана – лише 10.03.2026, що підтверджується наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 10.03.2026 № 3879 «Про затвердження плану моніторингу із змінами оператора Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», а також Актом здавання-приймання наданих послуг б/н від 10.03.2026, укладеним між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» та Приватним підприємством науково-виробничого та правового об`єднання «ЕКО КОНСАЛТ ГРУП».

Як зазначає позивач, вартість наданих послуг Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» оплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.04.2026 № 1245.

Позивач наголошує, що кожен наступний день, з 06.12.2025 по 09.03.2026 (94 дні), - вже є простроченням виконання зобов`язання, у зв`язку із чим, відповідно до умов Договору, Постачальник зобов`язаний сплатити пеню за порушення строку виконання зобов`язання, а також – штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення Виконавцем строку виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,5 % вартості послуги, з якої допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% вказаної вартості.

Позивач вказує, що в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині строків надання послуг, останній зобов`язаний сплатити Державному підприємству «Морський торговельний порт «Південний» пеню в розмірі 23 453грн. та штраф в сумі 7 485грн.

Крім того, позивач зазначає, що 22.04.2026р. на адресу відповідача ним було направлено претензію №2479/01/102/26 від 21.04.2026р. про сплату штрафних санкцій за договором за прострочення строку виконання зобов`язання. Проте відповідна претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Державне підприємство “Морський торговельній порт “Південний” звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, 10.09.2025 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» (Замовник) та Приватним підприємством науково-виробничого та правового об`єднання “ЕКО КОНСАЛТ ГРУП” (Виконавець) був укладений Договір про надання послуги № Т/НС – 375/25, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послугу із здійснення розробки оновленого плану моніторингу викидів парникових газів від установки ДП «МТП «Південний» (далі - послуга) згідно з переліком, кількістю та за цінами, зазначеними в Додатку №1 (ПЕРЕЛІК ТА ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ), який є невід`ємною частиною цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити таку послугу на умовах цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк надання послуги – протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати направлення Замовником заявки на надання послуги.

Згідно п. 4.1.1 договору заявка направляється електронною поштою після погодження Замовником обґрунтованого розрахунку вартості послуги (калькуляції, кошторису тощо) та може бути надіслана поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Заявки, відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права і обов`язки для Сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися Сторонами Договору. Належним підтвердженням направлення письмової заявки та її отримання Виконавцем є звичайне технічне підтвердження Замовника про відправлення документу: звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо.

Відповідно до п.4.2 Договору, послуга включає в себе: ознайомлення Виконавця з установкою ДП «МТП «Південний» яка зареєстрована у Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі - Єдиний реєстр), підготовку та подання необхідного пакету документів для внесення змін до відомостей установки ДП «МТП «Південний» у Єдиному реєстрі відповідно до порядку державної реєстрації установок у Єдиному реєстрі (п. 4.2.1); розробку оновленого Плану моніторингу викидів парникових газів відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 960, (далі – Порядок) та наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15 лютого 2021 року №113 «Про затвердження типових форм документів у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та вимог до їх заповнення» (п. 4.2.2); оформлення та подачу необхідного пакету документів для затвердження оновленого Плану моніторингу викидів парникових газів до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (п. 4.2.3).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем, листом від 15.09.2025 № 5625/12/122/25 було направлено заявку щодо початку надання послуги за Договором.

Отже суд зазначає, що з урахуванням положень п.4.1 договору, кінцевий строк надання послуги є 05.12.2025р.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, як встановлено судом, відповідачем послуга була надана із порушенням умов Договору, а саме - 10.03.2026, що підтверджується наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 10.03.2026 № 3879 «Про затвердження плану моніторингу із змінами оператора Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», а також Актом здавання-приймання наданих послуг б/н від 10.03.2026, укладеним між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Південний» та Приватним підприємством науково-виробничого та правового об`єднання «ЕКО КОНСАЛТ ГРУП».

При цьому встановлені судом обставини, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині строків надання послуг, позивачем нараховано відповідачу 26 473,92грн. пені, та 10 071,60грн. штрафу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення Виконавцем строку виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,5 % вартості послуги, з якої допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% вказаної вартості.

Проаналізувавши та перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд доходить висновку про правильність та обґрунтованість здійснених Позивачем розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Державним підприємством “Морський торговельній порт “Південний” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на його користь пені в сумі 23 453грн. та штрафу в розмірі 7 485грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства “Морський торговельній порт “Південний” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства “Морський торговельній порт “Південний” (65481, Одеська область, м. Південне, вул. Берегова, буд. 13, код ЄДРПОУ 04704790) до Приватного підприємства науково-виробничого та правового об`єднання “ЕКО КОНСАЛТ ГРУП” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ (П), вул. Паркова, буд. 12, кв. 63, код ЄДРПОУ 33923885) – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства науково-виробничого та правового об`єднання “ЕКО КОНСАЛТ ГРУП” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ (П), вул. Паркова, буд. 12, кв. 63, код ЄДРПОУ 33923885) на користь Державного підприємства “Морський торговельній порт “Південний” (65481, Одеська область, м. Південне, вул. Берегова, буд. 13, код ЄДРПОУ 04704790) пеню в сумі 23 453 (двадцять три тисячі чотириста п`ятдесят три)грн., штраф в розмірі 7 485 (сім тисяч чотириста вісімдесят п`ять)грн. та судовий збір в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10 вересня 2026 р. (у зв`язку перебуванням судді Погребної К.Ф. у відпустці з 27.07.2026р. по 28.08.2026р. включно, та на лікарняному з 02.09.2026р. по 04.09.2026р.).

Суддя К.Ф. Погребна