Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №916/2637/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2637/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача – Куделя Д.В.,

від відповідача – не з`явився,

від третьої особи – Буцан С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення заборгованості у загальному розмірі 30571,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” про стягнення заборгованості у загальному розмірі 30571,80 грн., з яких: 26294,42 грн. – заборгованість з орендної плати, 2667,29 грн. – інфляційні втрати, 817,55 грн. – 3% річних, 792,54 грн. – пеня.

Як вказує позивач, 29.12.2020 р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” укладено договір оренди землі, кадастровий номер 5110137500:46:002:0046, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова (на сьогодні - вул. Добровольців), буд. 28, площею 0,0300 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі медичного центру, строком на 25 років, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 29.12.2020 р. та зареєстрований в реєстрі за № 291.

При цьому позивач повідомляє, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.12.2019 р. НВ-5112818782019 датою державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки є 11.12.2019 р.

Так, позивач зазначає, що згідно з п. 2.1 розділу 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0300 га, у тому числі по угіддях: землі під соціально-культурними об`єктами – 0,0300 га.

Додатково позивач зазначає, що 10.11.2021 р. Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ “Курортінвестсервіс” безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою у період з 11.12.2019 р. (дата державної реєстрації земельної ділянки) по 28.12.2020 р. (остання дата перед укладанням договору) у сумі 8559,37 грн.

Додатково позивач повідомляє, що рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2022 р. у справі № 916/3422/21 позовні вимоги Одеської міської ради задоволено та стягнуто з ТОВ “Курортінвестсервіс” на користь Одеської міської ради безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою у сумі 8559,37 грн.

Однак, як стверджує позивач, на сьогодні, ТОВ “Курортінвестсервіс” не виконує зобов`язання за укладеним договором щодо сплати орендної плати, у зв`язку із чим утворилася заявлена до стягнення сума заборгованості за період з 01.01.2024 р. по 31.03.2026 р. включно.

Наразі позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради на адресу ТОВ “Курортінвестсервіс” направлено претензію від 10.10.2024 р. № 01-13/1901 щодо необхідності сплати заборгованості за договором. Однак, станом на дату подання цієї позовної заяви заборгованість ТОВ “Курортінвестсервіс” залишається непогашеною.

Крім того, позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням умов договору ТОВ “Курортінвестсервіс” нараховано 3% річних у сумі 817,55 грн., а також інфляційний втрати у розмірі 2667,29 грн.

Також 26.09.2026 Одеською міською радою подано до господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову:

1) накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс”, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс”, у межах розміру позовних вимог на загальну суму 30571,80 грн.;

2) накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс”, у межах розміру позовних вимог на загальну суму 30571,80 гри. лише в межах різниці між сумою ціни позову та розміром арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 р. частково задоволено заяву Одеської міської ради (вх. 2-1255/26 від 25.06.2026) про забезпечення позову у справі № 916/2637/26, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс”, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс”, у межах розміру позовних вимог на загальну суму 30571,80 грн.; у задоволенні решти частини заяви Одеської міської ради відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2026 р. позовну заяву Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2637/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21 липня 2026 р. об 11:15 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів – Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85; код ЄДРПОУ 45839467).

Судове засідання, призначене на 21.07.2026 р. об 11:15 год., не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у Одеському районі повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2026 р. судове засідання призначено на 10.09. 2026 р. об 11:30 год.

22.07.2026 р. від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради до господарського суду надійшли пояснення на позовну заяву (вх. № 25636/26), в яких третя особа просить суд задовольнити позов Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” про стягнення 30571,80 грн. у повному обсязі, посилаючись на наступне. Так, третя особа зазначає, що відповідно до фінансового моніторингу департаменту заборгованість ТОВ “Курортінвестсервіс” з орендної плати за землю за період з 01.01.2024 по 31.03.2026 станом на 30.04.2026 складає 28961,71 грн. з урахуванням індексації. При цьому третя особа повідомляє, що на підставі того, що ТОВ “Курортінвестсервіс” не виконало умови договору оренди землі, боржнику за весь час прострочення нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Крім того, департамент зауважує, що для врегулювання спору в досудовому порядку останнім направлено на адресу ТОВ “Курортінвестсервіс” претензію від 10.10.2024 № 01-13/1901 щодо сплати заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання вимог договору оренди землі, проте зазначену вимогу відповідачем не було отримано та повернуто у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Між тим третя особа додає, що відповідно до інформаційного листа департаменту від 26.11.2024 р. № 01-13/2288 земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 28 (кадастровий номер 5110137500:46:002:0046) використовується для розміщення нежитлової споруди, яка знаходиться у занедбаному стані та фактично не експлуатується. Земельна ділянка не огороджена, доступ до неї вільний.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду про забезпечення позову від 29.06.2026 р., про відкриття провадження у справі від 30.06.2026 р. та про призначення судового засідання від 21.07.2026 р. були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, з позначкою “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвал суду господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 10.09.2026 р. позивач та третя особа підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради № 2945-VIII від 16.04.2025 р. припинено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради та Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради шляхом ліквідації, натомість створено Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради та визначено, що останній є правонаступником повноважень зазначених вище виконавчих органів, що припиняються.

29.12.2020 року між Одеською міською радою, що діє від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі Закону України “Про оренду землі” та рішення Одеської міської ради № 6626-VІІ від 16.09.2020 року передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 0,0300 га, місце розташування: Одеська область, місто Одеса, вулиця Маршала Говорова, 28 (двадцять вісім).

Згідно з п. 1.2 договору від 29.12.2020 р. зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси. Орган, який зареєстрував земельну ділянку – Відділ у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, дата державної реєстрації земельної ділянки – 11.12.2019, кадастровий номер 5110137500:46:002:0046. Державна реєстрація права власності територіальної громади міста Одеси на земельну ділянку, яке набуто відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності”, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки в порядку встановленому законом.

У п. 2.1 договору від 29.12.2020 р. закріплено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,0300 га, у тому числі по угіддях: землі під соціально-культурними об`єктами - 0,0300 га.

Відповідно до п. 2.2 договору від 29.12.2020 р. на земельній ділянці розташовано об`єкт нерухомого майна, що належить орендарю, право власності на який зареєстровано 12 листопада 2012 року Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості” номер запису: 3391 в книзі: 115неж-61, реєстраційний номер: 15282488, на підставі свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (САЕ № 799811), виданого 18 жовтня 2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради. Інженерне забезпечення об`єкту - від існуючих міських мереж.

Пунктом 2.3 договору від 29.12.2020 р. встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на день укладання договору становить: 272145,72 (двісті сімдесят дві тисячі сто сорок п`ять) гривень 72 копійки, згідно з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси № 1019 від 05.06.2020 р., складеного Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Положеннями п. 3.1 договору від 29.12.2020 р. встановлено, що договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі медичного центру.

Згідно з п. 3.1.1 договору від 29.12.2020 р. цим договором встановлюється умова про його поновлення та після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії цього договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії цього договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Відповідно до п. 3.2 договору від 29.12.2020 р. після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (укласти на новий строк).

Приписами п. 4.1 договору від 29.12.2020 р. визначено, що орендна плата за земельну ділянку площею 0,0300 га, розрахована у розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 8164,37 (вісім тисяч сто шістдесят чотири гривні 37 копійок) на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.

У п. 4.3 договору від 29.12.2020 р. погоджено, що орендна плата сплачується вноситься орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем, податкового (звітного) місяця на Банк Казначейства України (ЕАН), МФО 899998 код ЄДРПОУ 38016923 на рахунок одержувача – УДКСУ у м. Одесі Одеської області, УК у м. Одесі Приморського району № UA458999980334179812000015008, код бюджетної класифікації 18010600.

Згідно з п. 4.4 договору від 29.12.2020 р. орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Орендар надає виконавчому органу Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин копію платіжного документу щодо внесеної орендної плати за його вимогою (п. 4.6 договору від 29.12.2020 р.).

Пунктом 4.7 договору від 29.12.2020 р. передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України. Пеня перераховується орендарем на рахунок, зазначений в п.4.3 цього договору.

Положеннями п. 5.1 договору від 29.12.2020 р. визначено, що земельна ділянка передається в оренду орендарю для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі медичного центру.

За умовами п. 6.1 договору від 29.12.2020 р. об`єкт оренди за цим договором вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Підпунктом 9.1.2 пункту 9.1 договору від 29.12.2020 р. визначено, що орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. 12.1 договору від 29.12.2020 р. зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 12.2 договору від 29.12.2020 р. дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи – орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

За умовами п. 12.3 договору від 29.12.2020 р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Орендар несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства згідно з законами України. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 13.1 договору від 29.12.2020 р.).

Відповідно до п. 14.1 договору від 29.12.2020 р. договір набирає чинності після підписання сторонами та його нотаріального посвідчення. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Відомості про поновлення договору із зазначенням строку, передбаченого договором, обов`язково вносяться до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації такого права.

Вказаний договір оренди землі від 29.12.2020 р. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. та зареєстрований у реєстрі за № 291.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5112818782019 від 11.12.2019 р., 11.12.2019 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 0,0300 га, з кадастровим номером 5110137500:46:002:0046, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 28, з цільовим призначенням - 03.03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Водночас відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ро реєстрацію права власності № 239273385 від 29.12.2020 (а.с. 35) вбачається, що 29.12.2020 року проведено державну реєстрацію права власності Одеської міської ради на земельну ділянку, загальною площею 0,03 га, з кадастровим номером 5110137500:46:002:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2262287251101, що також підтверджується інформаційної довідкою № 472081326 від 09.04.2026 р.

При цьому із вказаної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 472081326 від 09.04.2026 р. вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” на підставі договору оренди землі № 291 від 29.12.2020 р. зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:46:002:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2262287251101.

Між тим відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 396332215 від 24.09.2024 (а.с. 37), 12.11.2012 року зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” на нежитлову будівлю, загальною площею 77 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 28.

Так, із матеріалів справи вбачається, що об`єкт нерухомого майна відповідача – ТОВ “Курортінвестсервіс”, а саме нежитлова будівля, площею 77 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 28, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:46:002:0046, що на праві власності належить позивачу – Одеській міській раді.

Крім того, згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-5101065252024 від 24.09.2024 р. річна нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 51101637500:002:0046 складає 361825,44 грн.

Натомість відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-5100065392025 від 17.01.2025 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 51101637500:002:0046 складає 405240,39 грн.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 24 Закону України “Про оренду землі” визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про оренду землі” орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Так, за умовами п. 4.1 договору від 29.12.2020 р. орендна плата за земельну ділянку площею 0,0300 га, розрахована у розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 8164,37 (вісім тисяч сто шістдесят чотири гривні 37 копійок) на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.

У п. 4.3 договору від 29.12.2020 р. погоджено, що орендна плата сплачується вноситься орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на Банк Казначейства України (ЕАН), МФО 899998 код ЄДРПОУ 38016923 на рахунок одержувача – УДКСУ у м. Одесі Одеської області, УК у м. Одесі Приморського району № UA458999980334179812000015008, код бюджетної класифікації 18010600.

Відповідно до листа Головного управління ДПС в Одеській області (вхід. № 0119/1691 від 18.11.2024 р.) згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ТОВ “Курортінвестсервіс” подано до ГУ ДПС в Одеській області податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за період 2021-2024 року по Одеській територіальній громаді та задекларовано використання земельної ділянки кадастровий номер 51101637500:002:0046, площею 0,0300 га, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 28, та сплачено орендної плати: за 2021 рік задекларовано – 8164,44 грн., сплачено – 8230,59 грн.; за 2022 рік задекларовано – 8980,92 грн., сплачено – 680,00 грн., за 2023 рік задекларовано – 10328,04 грн., сплата не проводилася; за 2024 рік задекларовано – 10854,81 грн., сплата не проводилася (станом на дату надання відповіді). Відтак, зазначено, що станом на дату надання відповіді заборгованість ТОВ “Курортінвестсервіс” з плати за землю складає 26769,39 грн.

Також Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради у листі № 01-13/186 від 04.02.2025 р. повідомляв Юридичному департаменту Одеської міської ради, що за даними моніторингової системи Департаменту щодо надходжень орендної плати, заборгованість зі сплати орендної плати за ТОВ “Курортінвестсервіс” за період з 01.01.2022 по 30.11.2024 р. станом на 31.12.2024 обліковується у розмірі 33716,20 грн. з урахуванням індексації.

Натомість відповідно до листа Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради № 01-19/628 від 31.03.2026 р. (а.с. 43) станом на 03.03.2026 р. заборгованість ТОВ “Курортінвестсервіс” за період з 01.01.2022 по 31.01.2026 з врахуванням індексації складає 42449,25 грн.

При цьому у листі № 01-19/628 від 06.05.2026 р. (а.с. 44) Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради вказав, що ТОВ “Курортінвестсервіс” 28.04.2026 р. сплачено орендну плату за 2023 рік у сумі 10327,93 грн., з огляду на що заборгованість відповідача за період з 01.01.2024 по 31.03.2026 станом на 30.04.2026 з врахуванням індексації складає 28961,71 грн., з якої: заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 26294,42 грн. та інфляційні втрати у сумі 2667,29 грн.

Між тим відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів № 01-13/2288 від 26.11.2024 р. станом на 24.12.2024 земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 28, (кадастровий номер 5110137500:46:002:0046), загальною площею 0,0300 га, використовується для розміщення нежитлової споруди, яка знаходиться у занедбаному стані та фактично не експлуатується, при цьому земельна ділянка не огороджена, орієнтовно відповідає визначеним договором межам, доступ до неї вільний.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ “Курортінвестсервіс” з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 5110137500:46:002:0046 за договором № 39979344 від 29.12.2020 року за період з 01.01.2024 по 31.03.2026 складає 26294,42 грн.

Відтак, за ствердженнями позивача, відповідач всупереч положенням договору оренди земельної ділянки не виконує належним чином зобов`язання за вказаним договором оренди щодо своєчасного внесення орендної плати, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість по орендній платі за період з період з 01.01.2024 по 31.03.2026 у розмірі 26294,42 грн.

Як убачається з матеріалів справи, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” з вимогою № 01-13/1901 від 10.10.2024 р., в якій вимагав у місячний термін сплатити кошти у сумі 25640,59 грн. на рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади за період з 01.01.2022 по 31.07.2024. Вказану вимогу разом із відповідним розрахунком безпідставно збережених коштів було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600971523201.

Так, несплата відповідачем орендної плати за вище вказаним договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2024 по 31.03.2026 включно у розмірі 26294,42 грн., що заявлений позивачем до стягнення.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 29.12.2020 р. На підтвердження протилежного відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Так, невнесення відповідачем орендної плати за вище вказаним договором оренди у повному обсязі та своєчасно є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в заявленій сумі 26294,42 грн.

Разом з тим з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині сплати орендних не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Адже за ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо сплати орендної плати, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 817,55 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено, контррозрахунку не наведено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату за надані послуги за договором про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, у сумі 817,55 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Приймаючи до уваги невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо сплати орендної плати, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні втрати. Наразі судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за зобов`язаннями з січня 2024 по березень 2026 та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних нарахувань є вірним, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено, контррозрахунку не наведено. Отже, загальний розмір інфляційних збитків у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за договором оренди землі складає 2667,29 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 792,54 грн. суд зазначає наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем орендних платежів) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Так, п. 4.7 договору оренди землі від 29.12.2020 р. передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України. Пеня перераховується орендарем на рахунок, зазначений в п. 4.3 цього договору.

Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Наразі слід зазначити, що умовами договору оренди землі від 29.12.2020 р. не передбачено розмір штрафних санкцій (пені), який сплачуватиметься орендарем у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на а суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що відповідачем не було виконано зобов`язання за договором оренди щодо внесення орендної плати, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню. Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 792,54 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 792,54 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача; по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн., понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення заборгованості у загальному розмірі 30571,80 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” (65028, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 16, кв. 18; код ЄДРПОУ 33723284) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська (Біржова), буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691; за наступними реквізитами: за наступними реквізитами: Одеська міська ТГ, отримувач – ГУК в Одеської області/м. Одесі/,код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету – 18010600 “орендна плата з юридичних осіб”) заборгованість за договором оренди землі від 29.12.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 29.12.2020 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 291, за період з 01.01.2024 р. по 31.03.2026 р., а саме основну заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі у розмірі 26294/двадцять шість тисяч двісті дев`яносто чотири/грн. 42 коп.; інфляційні втрати у сумі 2667/дві тисячі шістсот шістдесят сім/грн. 29 коп.; 3% річних у розмірі 817/вісімсот сімнадцять/грн. 55 коп.; пеню у сумі 792/сімсот дев`яносто дві/грн. 54 коп.

3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Курортінвестсервіс” (65028, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 16, кв. 18; код ЄДРПОУ 33723284) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Біржова, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2662/дві тисячі шістсот шістдесят дві/грн. 40 коп. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331/одна тисяча триста тридцять одна/грн. 20 коп. на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради за наступними реквізитами: код 26302537, р/р UA 19820172034429021300003 4995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 11 вересня 2026 р.

Суддя В.С. Петров