Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №911/2075/24 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2075/24

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/2075/24

За позовом Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11)

до Гребінківської селищної ради (08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Гребінки, просп. Науки, 2)

про стягнення 146352,30 грн,

без повідомлення (виклику) сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» до Гребінківської селищної ради прo стягнення 146352,30 грн, з яких 143000,00 грн основного боргу та 3352,30 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2075/24 (суддя Кошик О.Ю.) зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

На підставі Розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області від 03.09.2024 №111-АР, у зв`язку з відрахуванням та звільненням ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Київської області на підставі наказу суду від 12.08.2024 №18-К призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2075/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 матеріали справи №911/2075/24 передано на розгляд судді Третьяковій О.О.

В установлений строк позивач подав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 16.08.2024, яким усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 відкрито провадження у справі №911/2075/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

До Господарського суду Київської області за допомогою підсистеми «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.10.2024 (Вх№10970/24 від 04.10.2024), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, мотивуючи тим, що станом на момент розгляду справи у нього не виник обов`язок прийняти виконану позивачем роботу, а відтак і не настав строк оплати виконаної позивачем роботи, оскільки від позивача не надходив акт виконаних робіт. Так відповідач зазначає, що у відповідності до п.9.14 договору контактною особою з боку замовника – відповідача є ОСОБА_2 , проте надані до матеріалів позовної заяви документи свідчать, що позивачем направлявся аудиторський висновок фізичній особі – ОСОБА_3 , а відтак зазначені документи не можуть бути належними та допустимими доказами надіслання аудиторського висновку позивачем відповідачу.

Крім того, відповідач вказує, що з експрес-накладної «Укрпошта» №0100100073620, наданої в якості направлення на адресу відповідача аудиторського висновку неможливо встановити дату вказаної експрес накладної, а відтак вона не може бути належним доказом такого направлення.

До Господарського суду Київської області за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив від 11.10.2024 (Вх№11300/24 від 11.10.2024) в якій позивач проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечує, мотивуючи тим, що акт наданих послуг від 16.05.2024 №12 разом з рахунком на оплату від 16.05.2024 №21 направлено на адресу відповідача з зазначенням отримувача – Радкевич Ярославу Олександрівну, оскільки про вказану особу було повідомлено безпосередньою контактною особою – ОСОБА_2 , оскільки вона є секретарем Гребінківської селищної ради, а отже особою, яка має право отримувати поштову кореспонденцію як представник юридичної особи.

Як вказує позивач, згідно з даними з офіційного сайту Гребінківської селищної ради Радкевич Ярослава Олександрівна займає посаду секретаря керівника відділу загально-організаційної роботи управління персоналом апарату виконавчого комітету Гребінківської селищної ради.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що 15.05.2024 на офіційну електронну адресу КНП «Гребінківська центральна лікарня» grl-aster@ukr.net було надіслано остаточний проект аудиторського висновку, а 24.05.2024 замовнику було надіслано остаточний варіант аудиторського висновку після внесення відповідних погоджених коригувань на поштову адресу через ТОВ «Нова пошта» на ім`я приватної особи ОСОБА_3 , яка є працівником Гребінківської селищної ради.

Позивач у відповіді на відзив зауважує, що ОСОБА_3 повертала аудиторський висновок на додаткові правки позивачу, що підтверджує отримання такого висновку відповідачем. Більш того, 25.06.2024 відповідач надсилав додаткові запитання до аудиторського висновку, якого він начебто не отримував. Такі обставини, на переконання позивача, свідчать про спеціальне затягування розгляду аудиторського висновку та відповідно затримки проведення оплати за надані послуги, а відповідачем не надано жодних коментарів чи запитань з приводу, як він зазначає, неотримання аудиторського звіту у відповідні терміни.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечення на відповідь на відзив до суду не надіслав.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Між Гребінківською селищною радою (далі – замовник) та Аудиторською фірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» (далі – виконавець) укладено договір про надання аудиторських послуг від 13.03.2024 №54 (далі – договір), відповідно до умов якого замовник зобов`язується надати, а виконавець прийняти належним чином надані аудиторські послуги, згідно з ДК021:2015:79210000-9 Бухгалтерські та аудиторські послуги, що полягають у перевірці повного пакету річної фінансової звітності замовника за 2021, 2022, 2023 звітні роки з метою висловлення виконавцем думки про те, чи відображає фінансова звітність замовника достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан замовника на 31.12.2021 рік, на 31.12.2022 рік, на 31.12.2023 рік, його фінансові результати, звіт про власний капітал та рух грошових коштів за рік, що закінчився на зазначені дати, відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) (далі – завдання з аудиту) (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору у результаті надання аудиторських послуг виконавець має надати замовникові звітні документи, викладені українською мовою: - звіт незалежного аудитора щодо аудиту фінансової звітності за 2021, 2022, 2023 роки (далі – аудиторський звіт) у кількості 3 (трьох) примирників; - лист до тих, хто наділений найвищими повноваженнями замовника з питань, які привернули увагу аудитора в період надання аудиторських послуг.

Згідно з п.1.3 договору виконавець повинен надати аудиторські послуги замовнику якісно відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України з досягненням результатів визначених у п.1.2 цього договору.

Відповідно до п.1.4 договору аудит фінансової звітності за 2021-2023 роки є завданням з ініціативного аудиту для підприємства. Замовник стверджує, що він не є підприємством, що становить суспільний інтерес.

Аудит фінансової звітності проводиться у відповідності до міжнародних стандартів аудиту (далі – МСА), вимоги яких є обов`язковими для виконавця та замовника (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.3 договору аудиторський звіт, що буде надано замовнику за результатами аудиту (схема, форма, термінологія) має відповідати вимогам МСА. Сторони погодили, що аудиторська перевірка має забезпечити достатній рівень впевненості. Можуть існувати обставини, за яких звіт може відрізнятись від очікуваної форми та змісту.

Згідно з п.2.4 договору в аудиторському звіті, що буде надано замовнику за результатами аудиторської перевірки, буде зазначено, чи забезпечують аудиторські докази, на думку аудитора, достатню та відповідну основу для висловлення аудиторської думки щодо фінансової звітності, зазначеної у п.1.1 цього договору.

Відповідно до п.3.1.1 виконавець зобов`язаний якісно та вчасно провести аудиторську перевірку у відповідності до умов цього договору.

Згідно з п.3.1.2 договору виконавець зобов`язаний своєчасно повідомляти управлінський персонал замовника та, за потреби, тих кого наділено найвищими повноваженнями, про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, недоліки в системі внутрішнього контролю замовника, проблеми з дотриманням законодавчих та нормативних актів, про іншу інформацію з питань аудиту, передбачену МСА, зокрема, шляхом надсилання листів та надання письмових звітів згідно з МСА 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями», МСА 265 «Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу», МСА 450 «Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту».

Відповідно до п.3.2.1 договору виконавець має право самостійно визначати форми і методи проведення аудиту у відповідності до МСА, законодавства України та умов цього договору.

Згідно з п.3.2.2 договору виконавець має право мати вільний та необмежений доступ до всіх первинних бухгалтерських документів, облікових даних та записів, комп`ютерних баз даних, будь-якої інформації та отримувати необхідну інформацію та документи (копії документів), які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб, а також вільний доступ до працівників замовника. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов`язані надати їх на вимогу виконавця. Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником у спосіб, який визначається виконавцем.

Відповідно до п.3.3.1 договору замовник зобов`язаний нести відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності, іншої фінансової інформації та документів, що надаються виконавцю для проведення аудиторської перевірки.

Згідно з п.3.3.8 договору замовник зобов`язаний прийняти результати аудиторської перевірки шляхом вчасного підписання акта приймання-передачі результатів аудиту та провести повний розрахунок (платежі) з виконавцем відповідно до умов договору.

Замовник зобов`язаний виконувати інші зобов`язання та нести відповідальність, передбачені цим договором (п.3.3.9 договору).

Відповідно до п.4.1 договору загальна вартість послуг є договірною, узгоджена сторонами та протоколом погодження договірної ціни, що є додатком 2 до цього договору, та визначена з врахуванням часу, який необхідний для якісного виконання аудиту, належного рівня навичок, знань, професійної кваліфікації та ступеню відповідальності аудитора.

Згідно з п.4.2 договору загальна вартість аудиторських послуг, наданих виконавцем замовнику, згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток 2 до цього договору) становить 143000,00 (сто сорок три тисячі) гривень. Оплата аудиторських послуг, наданих на умовах цього договору, здійснюється шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок виконавця, зазначений у розділі 11 цього договору, грошових коштів протягом 10 (десяти) робочих днів з підписання акта приймання-передачі результатів аудиту. Джерелом фінансування за цим договором є власні кошти (кошти отримані від господарської діяльності підприємства).

Відповідно до п.5.1 договору строк проведення аудиту за договором поетапно: за фінансовою звітністю 2021 року до 31.03.2024 року, за фінансовою звітністю 2022 року до 30.04.2024 року, за фінансовою звітністю 2023 року до 31.05.2024 року. Термін аудиту за договором є датою, на яка виконавець має завершити аудиторські процедури та, відповідно, отримати достатні та прийнятні докази, на яких буде ґрунтуватись думка аудитора щодо фінансової звітності. Аудит фінансової звітності може бути завершений раніше терміну встановленого в цьому договорі, але не пізніше обумовленої дати. Місце надання послуг: офіс замовника та/або офіс виконавця. Строк проведення аудиту за договором є датою, на яку виконавець має завершити всі аудиторські процедури та, відповідно, отримані достатні та прийнятні докази, на яких буде ґрунтуватись думка аудитора щодо фінансової звітності.

За результатами етапу отримання аудиторських доказів у відповідності з МСА 450 «Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту» виконавцем буде підготовлено та надано письмовий звіт, в якому крім питань, повідомлення про які вимагається МСА 260 та іншими окремим МСА, увага управлінського персоналу замовника буде звернута на недоліки і помилки у організації та веденні бухгалтерського обліку, складанні фінансової звітності, які будуть виявлені під час цього етапу аудиторської перевірки. Метою цього інформування буде спонукання управлінського персоналу замовника до прийняття рішень для здійснення коригувань та виправлень у обліку та фінансовій звітності замовника. Відмова управлінського персоналу замовника від проведення коригувань та виправлень вказаних виконавцем недоліків та помилок, в тому числі обумовлених невідповідністю облікової політики замовника концептуальній основі фінансової звітності, необґрунтованістю облікових оцінок, буде вимагати від виконавця модифікації аудиторського висновку (п.5.7 договору).

Відповідно до п.5.11 договору на дату, зазначену у п.5.1 договору, виконавець складає та надає (направляє) замовнику підписаний остаточний варіант аудиторського звіту в 3 (трьох) примірниках та акт приймання-передачі результатів аудиту в 2 (двох) примірниках за зразком встановленим додатком 3 до цього договору. Виконавець, має право на власний розсуд, проте не зобов`язаний, долучити до вказаних вище в цьому пункті договору, документів листи, письмові звіти, що надавались протягом аудиторської перевірки, або додати узагальнюючий звіт, що стосується результатів аудиту.

Згідно з п.5.12 договору замовник зобов`язаний впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати передачі йому аудиторського звіту та акту приймання-передачі результатів аудиту повернути виконавцю по одному підписаному примірнику вказаних документів. Незгода управлінського персоналу замовника з думкою аудитора щодо фінансової звітності не є підставою для відмови від підписання відповідною повноважною особою замовника акта приймання-передачі результатів аудиту. У випадку ненадходження до виконавця підписаного з боку замовника акта приймання-передачі результатів аудиту після закінчення 8 (восьми) календарних днів після направлення виконавцем замовникові проекту акту приймання-передачі результатів аудиту, або ненадходження у такий же строк до виконавця мотивованих зауважень/заперечень від прийняття результатів аудиту, результати аудиту вважаються такими що відповідають умовам договору, є прийнятими замовником без зауважень та такими, що підлягають негайній оплаті.

Відповідно до п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором замовник та виконавець несуть відповідальність у відповідності до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п.8.1 договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їхніх підписів відбитками печаток (за наявності).

Згідно з п.8.3 договору строк дії договору розпочинається з дати його укладення та діє до повного виконання зобов`язань сторін за цим договором.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії договору (п.8.5 договору).

Пунктом 1 додаткової угоди №1 від 20.03.2023 до договору №54 від 13.03.2024 сторони погодили пункт 1.1 договору викласти у наступній редакції: « 1.1 в порядку та на умовах, визначених договором, замовник зобов`язується надати, а виконавець прийняти належним чином надані аудиторські послуги, згідно з ДК 021:2015:79210000-9 Бухгалтерські та аудиторські послуги, що полягають у перевірці повного пакету річної фінансової звітності КНП «Гребінківська центральна лікарня» Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області за 2021, 2022, 2023 звітні роки з метою висловлення виконавцем думки про те, чи відображає фінансова звітність КНП «Гребінківська центральна лікарня» достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан підприємства на 31.12.2021 рік, на 31.12.2022 рік, на 31.12.2023 рік, його фінансові результати, звіт про власний капітал та рух грошових коштів за рік, що закінчився на зазначені дати, відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП (С)БО) (далі – завдання з аудиту).».

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 143000,00 грн, що підтверджується актом надання послуг від 16.05.2024 №12 на суму 143000,00 грн.

Для оплати вартості наданих послуг позивачем сформовано відповідачу рахунок на оплату від 16.05.2024 №21 на суму 143000,00 грн.

Як стверджує позивач вказані акт надання послуг та рахунок на оплату вартості наданих послуг надіслано відповідачу поштовим відправленням ТОВ «Нова пошта» 22.05.2024 «Експрес накладна №59001156787325» на ім`я Радкевич Ярослави Олександрівни.

Позивач зазначає, що звіт незалежного аудитора від 15.05.2024 №346 також надіслано відповідачу поштовим відправленням ТОВ «Нова пошта» 24.05.2024 «Експрес накладна №59001157726385» на ім`я Радкевич Ярослави Олександрівни.

На підтвердження повторного направлення на адресу відповідача акта надання послуг та рахунку на оплату вартості наданих послуг, позивачем надано копію фіскального чеку «Укрпошта» від 18.07.2024.

Листом від 07.06.2024 №427 позивач повідомив відповідача, що після неодноразових внесень уточнень позивачем було надано звіт незалежного аудитора разом з актом виконання робіт 22.05.2024. Крім того, позивач просив повідомити про результати розгляду звіту щодо проведення аудиторської перевірки, оскільки позивачем підписаного акту виконаних робіт від відповідача отримано не було.

Листом від 10.06.2024 №428 позивач звернувся до відповідача з проханням провести оплату наданих послуг за вказаним договором.

У листі від 14.06.2024 №437 позивач зазначив, що розглянувши повідомлення відповідача про неможливість оплати вартості наданих послуг у зв`язку з неможливістю виконання селищним головою своїх повноважень, вважає його безпідставним, оскільки у відповідності до ч.2 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у разі неможливості виконання селищним головою своїх повноважень, такі повноваження покладаються на секретаря селищної ради.

Зазначені листи надіслано позивачем на електронну адресу відповідача gs_rada@ukr.net, яка є офіційною електронною адресою відповідача.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості наданих послуг, позивач звернувся до нього з претензією від 21.06.2024 №440, в якій пропонував протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії здійснити оплату вартості наданих за вказаним договором послуг.

Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, заявлену до стягнення суму боргу у розмірі 143000,00 грн не сплатив, у зв`язку з чим відповідач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за укладеним договором своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми 143000,00 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними та відповідачем належним чином не спростованими.

З огляду на те, що відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги,чим порушив умови вказаного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3352,30 грн пені за загальним період прострочення з 17.06.2024 по 19.07.2024.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.3.2 договору замовник несе відповідальність за несвоєчасність виплати виконавцю винагороди, передбаченої розділом 4 договору, і в разі прострочення оплати сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, які зводяться до неотримання ним звіту незалежного аудитора від 15.05.2024 №346, акта надання послуг від 16.05.2024 №12 та рахунку на оплату вартості наданих послуг від 16.05.2024 №21, то суд зазначає, що матеріалами справи з більшою вірогідністю підтверджується надіслання зазначених документів, як засобами поштового зв`язку так і на офіційну електронну пошту відповідача gs_rada@ukr.net.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія електронного листа відповідача від 25.06.2024 з додатковими питаннями до звіту, що свідчить про наявність у відповідача звіту незалежного аудитора від 15.05.2024 №346.

Також, суд зазначає, що Радкевич Ярослава Олександрівна входить до персонального складу виконавчого комітету Гребінківської сещиної ради VІІІ скликання, та обіймає посаду секретаря керівника відділу загально-організаційної роботи та управління персоналом апарату виконавчого комітету Гребінківської селищної ради. Зазначена інформація розміщена на офіційній сторінці Гребінківської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області

За вказаних обставин, суд дійшов висновку що направлення позивачем, за допомогою поштової служби ТОВ «Нова Пошта», з зазначенням отримувача «Радкевич Я.О.» є належним та допустимим доказом направлення відповідачу відповідної кореспонденції.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 143000,00 грн основного боргу та 3352,30 грн пені є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» до Гребінківської селищної ради про стягнення 143000,00 грн основного боргу та 3352,30 грн пені задовольнити повністю.

2. Стягнути з Гребінківської селищної ради (08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Гребінки, просп. Науки, 2, ідентифікаційний код 04359152) на користь Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконто» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 21581627) 143000 (сто сорок три тисячі) грн 00 коп. основного боргу, 3352 (три тисячі триста п`ятдесят дві) грн 30 коп. пені та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2026.

Суддя О.О. Третьякова