Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №910/7422/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 910/7422/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛЕНДТРАНС», Київська обл., Бучанський р-н, село Гавронщина

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРНЕШНЛ КУР`ЄР СЕРВІС», місто Київ

про стягнення заборгованості за договором оренди

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області з Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 17.06.2026 року (вх. №476/26 від 06.07.2026) ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛЕНДТРАНС» (далі - позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРНЕШНЛ КУР`ЄР СЕРВІС» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди №01/07-19 від 01.07.2019 в загальній сумі 119000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 13.07.2026 року (вх. №12222/26 від 13.07.2026) про усунення недоліків вказаної позовної заяви.

Розглянувши подану позивачем заяву б/н від 13.07.2026 року (вх. №12222/26 від 13.07.2026) про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 10.07.2026 року.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7422/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись відповідачу на юридичну адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Інформацію про розгляд справи №910/7422/26 оприлюдено на сайті «Судова влада України».

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове відправлення №R068129648850, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЛЕНДТРАНС» (за договором - Орендодавець) та ТОВ "ІНТЕРНЕШНЛ КУР`ЄР СЕРВІС" (за договором - Орендар) 01.07.2019 укладено Договір оренди №01/07-19 (далі – Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у тимчасове строкове платне користування (строком на два роки 11 місяців): майданчик для стоянки автомобілів загальною площею 250 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с.Гавронщина, вул. Шевченка, 19а (надалі - „Об`єкт оренди”), а Орендар зобов`язується прийняти вказаний об`єкт оренди та сплачувати орендну плату, обумовлену цим Договором.

Згідно п.п. 3.12, 3.2 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Об`єктом оренди в термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами Договору та Акту приймання-передачі Об`єкту оренди. Строк дії Договору починає свій перебіг з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту оренди і становить 3 (три) місяці.

Орендна плата за кожен місяць оренди Об`єкта оренди становить 7000,00 грн., в тому числі ПДВ 1166,67 грн. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця, вказаний у Договорі, у гривнях України. Орендна плата вноситься до десятого числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних сторонами відповідних актів (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

01.07.2019 сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв відповідно до Договору оренди № 01/07-19 від 01.07.2019 року Об`єкт оренди: - майданчик для стоянки автомобілів загальною площею 250 кв.м, що знаходиться за адресою: Макарівський р-н., с.Гавронщина, вул.Шевченка, 19а. Об`єкт оренди, що передається в оренду, перебуває в задовільному стані, та є придатним до використання згідно цільового призначення.

Як зазначено позивачем, факт надання послуг з оренди підтверджується підписаними сторонами Актами надання послуг: №765 від 30.09.2020р., №872 від 31.10.2020р., №965 від 30.11.2020р., №1052 від 31.12.2020р., №65 від 31.01.2021р., №157 від 28.02.2021р., №268 від 31.03.2021р., №358 від 30.04.2021р., №437 від 31.05.2021р., №540 від 30.06.2021р., №640 від 31.07.2021р., №750 від 31.08.2021р., №871 від 30.09.2021р., №985 від 31.10.2021р., №1096 від 30.11.2021р., №1180 від 31.12.2021р., №46 від 31.01.2022, а також, Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2019 – 09.06.2026 який підписаний позивачем

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату: №765 від 30.09.2020р., №872 від 31.10.2020р., №965 від 30.11.2020р., №1052 від 31.12.2020р., №65 від 31.01.2021р., №157 від 28.02.2021р., №268 від 31.03.2021р., №358 від 30.04.2021р., №437 від 31.05.2021р., №540 від 30.06.2021р., №640 від 31.07.2021р., №750 від 31.08.2021р., №871 від 30.09.2021р., №985 від 31.10.2021р., №1096 від 30.11.2021р., №1180 від 31.12.2021р., №46 від 31.01.2022р. на загальну суму 119000,00 грн.

Однак, як зазначено позивачем, починаючи з жовтня 2020 відповідач, в порушення своїх зобов`язань за Договором перестав здійснювати оплату за надані послуги з оренди.

Позивачем зазначено, що у лютому 2022 року відповідач без попереджень звільнив орендований майданчик для стоянки автомобілів, однак, сторонами не було підписано акту приймання-передачі Об`єкту оренди, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати по січень 2022 включно у сумі 119000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем підписано Акти надання послуг за Договором №765 від 30.09.2020р., №872 від 31.10.2020р., №965 від 30.11.2020р., №1052 від 31.12.2020р., №65 від 31.01.2021р., №157 від 28.02.2021р., №268 від 31.03.2021р., №358 від 30.04.2021р., №437 від 31.05.2021р., №540 від 30.06.2021р., №640 від 31.07.2021р., №750 від 31.08.2021р., №871 від 30.09.2021р., №985 від 31.10.2021р., №1096 від 30.11.2021р., №1180 від 31.12.2021р., №46 від 31.01.2022, згідно яких, орендар прийняв надані послуги (оренди), а загальна вартість оренди становить 119000,00 грн., претензій щодо якості, повноти, строків та обсягу в цілому орендар до орендодавця не заявляв.

Відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати не виконано, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 119000,00 грн. за період дії Договору за період жовтень 2020 по лютий 2022 (дата звільнення орендованого майна).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що у встановлений Договором строк і станом на день прийняття рішення, відповідач свої зобов`язання з оплати орендної плати за користування орендованим майном не виконав, доказів протилежного не надав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 119000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи Актами наданих послу за Договором, які підписано представниками обох сторін без зауважень, та відповідачем не спростовані.

В процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування орендованим майном за Договором.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 119000,00 грн. є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем у позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, відповідачем надано суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.12.2010, ордеру серії АІ №2229339, договору про надання правничої допомоги №15-06 від 15.06.2026, акту приймання-передачі правничої допомоги №01-26 від 15.06.2026, платіжної інструкції №674 від 15.06.2026, копію виписки з рахунку АБ «РОМАНА ГАНЕНКА».

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи те, що відповідачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, суд дійшов висновку, що вказані витрати відповідача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.

Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом під час розгляду справи, а також, задоволення позову, суд вважає заявлений розмір витрат на послуги адвоката в сумі 6000,00 грн. обґрунтованим. За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката у сумі 6000,00 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, позивачем подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягав сплаті становить 2662,40 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн., тобто, внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв`язку з чим, на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Однак, в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛЕНДТРАНС» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРНЕШНЛ КУР`ЄР СЕРВІС» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРНЕШНЛ КУР`ЄР СЕРВІС» (04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 10А, офіс 407, код ЄДРПОУ 36392903) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛЕНДТРАНС» (08001, Київська область, Бучанський район, село Гавронщина, вулиця Шевченка, будинок 19-А, код ЄДРПОУ 32101892) 119000 (сто дев`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору, 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць