Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №911/969/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/969/26

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (03037, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, каб. 1405)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛАР МЕРК 24" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Нижній Вал, буд. 2)

про стягнення 320889,55 грн.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" (далі – позивач, ДП "Маріупольський морський торговельний порт") через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛАР МЕРК 24" (далі – відповідач, ТОВ "СТЕЛЛАР МЕРК 24") про стягнення 320889,55 грн., у тому числі - 241341,03 грн. невикористаної попередньої оплати за договором про надання послуг з передплати друкованих періодичних видань № 20-17/22-43 від 31.01.2022 р., 61378,52 грн. інфляційних втрат та 18170,00 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов укладеного сторонами договору № 373-В-МАФ-21 від 17.12.2021 р. позивач перерахував на користь відповідача передоплату за постачання періодичних видань, однак відповідач зобов`язання по договору не виконав та товар не поставив. За таких обставин, ДП "Маріупольський морський торговельний порт" просить у позові стягнути з відповідача сплачену попередню оплату у сумі 241341,03 грн., а також 61378,52 грн. інфляційних втрат та 18170,00 грн. 3% річних.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою позовною заявою підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2026 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/969/26 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу було отримано позивачем та відповідачем 09.04.2026 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

31.01.2022 р. між Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ ЕКСПРЕС» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з передплати друкованих періодичних видань № 20-17/22-43 (далі -договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з передплати друкованих періодичних видань, за замовленням замовника, а останній зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги за умовами цього договору. Доставка друкованих періодичних видань здійснюється за адресою замовника, а саме: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 99, протягом 5 робочих днів з моменту виходу видання з друку.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ ЕКСПРЕС» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЛЛАР МЕРК 24».

Згідно з п. 1.2 договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги за умовами цього договору.

Замовник зобов`язується відповідно до умов даного договору користуватися даними послугами та вчасно оплатити вартість замовлення на видання (вартість приймання передплати та вартість видання з доставкою) згідно з умовами передплатних каталогів (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено поняття терміну «приймання передплати» - оформлення передплатної документації з виданням квитанції (касового чека), абонемента або іншого документа, який засвідчує факт передплати і містить у собі назву періодичного видання, кількість його комплектів, вартість передплати, період, протягом якого буде здійснюватися доставка на адресу передплатника,

Згідно з п. 2.2 договору доставка періодичних видань - сукупність виробничих процесів з переміщення періодичного друкованого видання від розповсюджувача до замовника, що складається з оброблення замовлень, експедирування, перевезення та вручення періодичного друкованого видання замовнику.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2.1 договору замовник зобов`язується здійснити оплату протягом 5-ти банківських днів з моменту направлення рахунку на оплату вартості замовлення на видання згідно з даним договором.

Пунктами 3.3.2, 3.3.3 договору визначено, що виконавець зобов`язується здійснити замовлення на обрані замовником видання згідно з Переліком замовлень на видання (специфікація) (додаток № 1), в установлені виконавцем терміни та здійснювати доставку передплачених видань по мірі їх виходу з друку враховуючи технічні можливості товариства та режимів роботи об`єктів поштового зв`язку.

Згідно з п. 4.1 договору встановлено, що сума цього договору визначена сторонами у переліку замовлень на видання (специфікації) (додаток № 1) на підставі цін, зазначених у передплатних каталогах виконавця, та становить 269895,36 грн. без урахування ПДВ.

Оплата за надані послуги здійснюється замовником у безготівковій формі національною валютою (у гривнях), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (п. 4.4 договору).

Оплата за надані послуги здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання від виконавця рахунку на оплату (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що виконавець несе відповідальність перед замовником в межах своїх повноважень за несвоєчасну доставку, втрату чи пошкодження видань.

Пунктами 8.1, 8.2 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 р. включно, але в будья-кому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань, яке мало місце під час дії цього договору, та сплати штрафних санкцій за його невиконання.

Як слідує з позову, сторонами було підписано додаток № 1 до договору № 20-17/22-43 від 31.01.2022 р. – перелік замовлень на видання (специфікація).

Також сторонами було підписано додаток № 2 до договору № 20-17/22-43 від 31.01.2022 р. – технічна специфікація.

На виконання умов договору позивачем було здійснено попередню оплату на загальну суму 241341,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 926 від 15.02.2022 р.

Натомість, як стверджує позивач, ТОВ «МЕРКУРІЙ ЕКСПРЕС» (на даний час - ТОВ «СТЕЛЛАР МЕРК 24») передбачені договором послуги з передплати періодичних видань надані не були, фактично товар позивачу не поставлено.

21.09.2023 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 330/ВС від 21.09.2023 р. про повернення передплати в розмірі вартості товару, що не був поставлений відповідно до умов договору.

ТОВ «МЕРКУРІЙ ЕКСПРЕС» в листі № 9/16/112023 від 06.11.2023 р. надало відповідь на вказане звернення позивача, за змістом якої стверджувало, що до 24 лютого 2022 року товариство належним чином виконувало свої зобов`язання, однак, починаючи з 24.02.2022 р., товариство було неспроможне виконувати зобов`язання у зв`язку із повномастшабним вторгненням РФ в Україну та окупацією м. Маріуполь, активними бойовими діями на території Києва та Київської області. Останнє замовило для позивача видання на суму 6402,03 грн., однак не змогло їх направити через відсутність інформації про можливу адресу доставки. Також у листі було зазначено, що сума невиконаного зобов`язання за договором становить 232410,96 грн.

Оскільки відповідач не повернув позивачу на його вимогу попередню оплату за договором № 20-17/22-43 від 31.01.2022 р., останній і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Поряд з цим, згідно з приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спір у даній справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо надання послуг з передплати періодичних видань та їх поставки як оплаченого позивачем товару за договором № 20-17/22-43 від 31.01.2022 р. та неповерненням здійсненої позивачем попередньої оплати.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як встановлено судом, позивачем належним чином було виконано умови договору № 20-17/22-43 від 31.01.2022 р. та перераховано відповідачу попередню оплату, однак відповідач, в порушення умов договору та положень законодавства, не виконав свої збов`язання щодо надання послуг з передплати періодиних видань та не здійснив їх поставку позивачу і не повернув попередню оплату в сумі 241341,03 грн. на вимогу останнього.

Суд констатує відсутність у даній справі будь-яких доказів повного чи часткового виконання відповідачем зобов`язань за укладеним договором або повернення невикористаної суми здійсненої позивачем попередньої оплати.

Тобто, відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, доводів позивача не спростував, належними та допустимими доказами не довів ані факту здійснення повної чи часткової поставки позивачеві періодичних видань на суму здійсненої попередньої оплати, ані факту повернення попередньої оплати чи її залишку.

При цьому, судом враховано відсутність у справі будь-яких видаткових накладних чи актів приймання-передачі, які б підтверджували передачу замовнику періодичних видань, як це визначено п. 2.2 договору.

Як зазначалося вище, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем договірного зобов`язання, заявлення замовником вимоги про повернення авансу, а також відсутність в матеріалах справи доказів на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що здійснена позивачем попередня оплата в розмірі 241341,03 грн. є такою, що підлягає поверненню відповідачем, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 61378,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.10.2023 р. по 28.02.2026 р. на суму 241341,03 грн., та 18170,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 29.09.2023 р. по 02.04.2026 р. на суму 241341,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є обгрунтованим та арифметично вірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат також підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛАР МЕРК 24" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Нижній Вал, буд. 2, код 39320758) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (03037, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, каб. 1405, код 01125755) 241341 (двісті сорок одну тисячу триста сорок одну) грн. 03 коп. попередньої оплати, 18170 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп. 3% річних, 61378 (шістдесят одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10.09.2026 р.

Суддя В.М. Бабкіна