Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №727/6760/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 вересня 2026 року м. Чернівці справа № 727/6760/25

провадження №22-ц/822/1391/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 квітня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Позов обґрунтовано наступним. Посилався на те, що має рахунок у АТ «Банк «Кліринговий дім», відкритий на підставі заяви-договору на відкриття поточного рахунку фізичній особі – нерезиденту для здійснення інвестицій в Україну в межах продукту Поточний рахунок для фізичних осіб № договору 92.44.0000006154, а також індивідуальний банківський сейф. Оскільки є іноземцем та часто перебуває за кордоном, вирішив призначити довірену особу для представництва своїх інтересів в банках та фінансових установах України та для виконання різних доручень пов`язаних з розпорядженням його коштами.

11.07.2020 року він, враховуючи сформовані довірливі відносини з ОСОБА_2 , видав на її ім`я нотаріальну довіреність серії НОР №135642 для надання доступу до банківських сейфів та розпорядження вкладами в українських банках. У свою чергу, факт високих довірливих відносин з відповідачкою щодо розпорядження його фінансами підтверджується наданням їй доступу відразу до сейфів у кількох банках, зокрема в АТ КБ «Приват Банк» (де відповідачка отримала доступ до сейфу №107) та АТ «Банк «Кліринговий дім». Поряд з цим, відповідачка безпосередньо займалася оформлення необхідних довіреностей, про що свідчить електронне листування між ними.

Приблизно 15.01.2022 року він поклав до свого індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім» (адреса відділення: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5А) 100 000 доларів США.

31.01.2022 року з індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім» було вилучено 95 000 доларів США без відома та без відповідного розпорядження. Після вилучення коштів з індивідуального сейфу ОСОБА_2 не передала йому кошти, не повідомила про мету своїх дій та не надала звіт про їх використання. Більше того, вилучивши кошти із індивідуального сейфу, ОСОБА_2 на зв`язок не виходить, на телефонні дзвінки не відповідає. Строк дії нотаріально посвідченої довіреності серії НОР №135642 від 11.07.2020 р. для надання доступу до банківських сейфів та розпорядження вкладами в українських банках закінчився 11.07.2023 р., проте ОСОБА_2 , вилучені з індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім» грошові кошти, повернуті не були, звіт про їх використання не надано, жодних пояснень остання не надала.

Листом від 03.06.2025 року він звернувся до ОСОБА_2 із вимогою повернути вилучені кошти з індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім» та надати звіт і пояснення у разі їх використання, однак ні відповіді, ані жодних пояснень ОСОБА_2 не надала, так само як і не повернула кошти.

Вважав, що ОСОБА_2 вилучила кошти в сумі 95 000 доларів США з його індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім» з власною корисливою метою та без відповідної правової підстави.

Просив стягнути з ОСОБА_2 суму безпідставно набутих коштів, яка на дату звернення до суду з позовною заявою, згідно офіційного курсу НБУ становить 3 942 500 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 квітня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 квітня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду таким, що прийняте при неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, та з невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Посилаючись на обставини позову, зазначає, що фактично суд визнав існування правовідносин доручення, але не перевірив належність їх виконання.

Натомість, саме після візиту відповідачки до сейфу 31.01.2022 з нього зникли грошові кошти в сумі 95 000,00 доларів США, про що позивач одразу повідомив правоохоронні органи після виявлення факту нестачі. При цьому судом першої інстанції не надано належної оцінки наявності порушеного кримінального провадження за фактом крадіжки грошових коштів з сейфу позивача та продовження досудового розслідування цих обставин.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Вказує на те, що позивач не довів факт набуття ОСОБА_2 95 000 доларів США.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що відповідно до довіреності від 11.07.2020 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в усіх державних і недержавних установах, підприємствах, організаціях, в т.ч. фінансових та будь-яких банківських установах України в тому числі в банках – Екобанк, ОТП банк, Альфа-Банк, Ощадбанк, а у разі ліквідації установи банку – перед його правонаступниками, ліквідаторами, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з питань відкриття будь-яких рахунків на його ім`я, в тому числі карткових, розміщення на них коштів, переведення коштів з одного рахунку на інший рахунок, зняття коштів, вкладів, з будь-яких рахунків відкритих на його ім`я, включаючи карткові, поточні рахунки, депозитні рахунки в національній та іноземній валютах, користуватися та розпоряджатися індивідуальними сейфами, банківськими комірками, сейф-боксами, з питань обслуговування та розпорядження належними йому всіма рахунками та депозитними рахунками, відкритими на його ім`я та коштами розміщеними на них, з питань закриття рахунків відкритих на його ім`я, а також бути представником в усіх установах, з питань захисту його прав та законних інтересів. Строк дії довіреності три роки, тобто до 11.07.2023 року .

Згідно договору №001469/2021-ВЦ про надання індивідуального банківського сейфу від 28.09.2021 року слідує, що АТ «Банк «Кліринговий дім» надав ОСОБА_1 в тимчасове користування індивідуальний банківський сейф № 1117 на строк з 28.09.2021 року по 28.09.2022 року для зберігання цінностей та/або документів.

З Правилами користування індивідуальним сейфом та Тарифами по зберіганню цінностей в індивідуальних сейфах ОСОБА_1 ознайомився.

Зі змісту вказаного договору, зокрема п. 3.4.2 вбачається, що орендар сейфу має право дозволити користуватися сейфом довіреній особі згідно розділу 6 договору.

Пунктом 3.4.4 визначено, що орендар має право продовжити строк дії договору шляхом укладення (підписання) з банком додаткового договору.

Згідно п. 4.4 договору банк не несе відповідальність за вилучення цінностей орендаря із сейфу його довіренною (-ними) особою (-бами).

З п.6.1 договору вбачається, що у вказаному пункті відсутній перелік довірених осіб, яким орендар надає право користування орендованим сейфом №1117 в АТ «Банк «Кліринговий дім».

Згідно додаткового договору №1 до договору №001469/2021-ВЦ від 28.09.2021 року про надання індивідуального банківського сейфу від 11.11.2024 року строк користування індивідуальним банківським сейфом продовжено з 29.09.2022 року до 11.08.2024 року. З Тарифами по зберіганню цінностей в індивідуальних сейфах ОСОБА_1 ознайомився.

З додаткового договору №1 до договору №001469/2021-ВЦ від 28.09.2021 року про надання індивідуального банківського сейфу від 28.01.2022 року слідує, що п.6.1 основного договору викладено в наступній редакції: орендар надає право користування орендованим сейфом №1117 в АТ «Банк «Кліринговий дім» довіреній особі - ОСОБА_2 .

Згідно додаткового договору №2 до договору №001469/2021-ВЦ від 28.09.2021 року про надання індивідуального банківського сейфу від 11.11.2024 року строк користування індивідуальним банківським сейфом продовжено з 12.08.2024 року до 30.12.2024 року. З Тарифами по зберіганню цінностей в індивідуальних сейфах ОСОБА_1 ознайомився.

Відповідно до додаткового договору №3 до договору №001469/2021-ВЦ від 28.09.2021 року про надання індивідуального банківського сейфу від 08.01.2025 року строк користування індивідуальним банківським сейфом продовжено з 31.12.2024 року до 31.01.2025 року. З Тарифами по зберіганню цінностей в індивідуальних сейфах ОСОБА_1 ознайомився.

З карток реєстрації договорів про зберігання цінностей і документів в індивідуальних сейфах АТ «Банк «Кліринговий дім», зокрема листа з відмітками про дні відкриття індивідуального сейфу вбачається, що 28.09.2021 року працівником банку був відкритий індивідуальний сейф ОСОБА_1 , 31.01.2022 року працівником банку був відкритий індивідуальний сейф ОСОБА_2 .

30.11.2022 року представник ОСОБА_1 – адвокат Балдук А.О. звернувся до Офісу Генерального прокурора України із заявою на підставі ст. 214 КПК України про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. ст. 185, 190 КК України.

07.12.2022 року внесено відомості до ЄРДР за №42022260000000271 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України: згідно заяви ОСОБА_1 , 31.01.2022 року менеджер його компанії ОСОБА_2 , зловживаючи довірою незаконно заволоділа належними йому грошовими коштами в особливо великих розмірах, у сумі 95000 доларів США, що складає 2 734 470,5 грн., які знаходились в індивідуальному сейфі ОСОБА_1 у відділенні АТ «Банк «Кліринговий дім»

З листа Чернівецької обласної прокуратури від 12.12.2022 року вбачається досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022260000000271 доручено СВ Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві.

03.06.2025 року адвокат Шабельніков А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся із вимогою до ОСОБА_2 повернути у строк, не пізніше 30.06.2025 року вилучені останньою з індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім», грошові кошти у розмірі 95 000 доларів США.

21.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою на бездіяльність начальника Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві, у зв*язку з тим, що починаючи з грудня 2022 року жодних процесуальних дій в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні №42022260000000271 від 07.12.2022 року не здійснюється.

З відповіді Подільської окружної прокуратури м. Києва від 11.08.2025 року вбачається, що прокурором – процесуальним керівником надано письмові вказівки слідчому, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №42022260000000271 від 07.12.2022 року.

Відповідно до заяви-договору на відкриття поточного рахунку фізичній особі – нерезиденту для здійснення інвестицій в Україну в межах продукту Поточний рахунок для фізичних осіб № договору 92.44.0000006154 від 02.12.2021 року ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок в гривні в АТ «Банк «Кліринговий дім». Укладаючи цей договір ОСОБА_1 приєднався до Умов та порядку надання банківських послуг в АТ «Банк «Кліринговий дім», які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, ознайомився з Правилами користування платіжною карткою АТ «Банк «Кліринговий дім», а також з Тарифами Банку. Крім того, надав банку доручення самостійно, без додаткового узгодження з ним, протягом строку дії заяви-договору здійснювати договірне списання грошових коштів з його рахунків, які відкриті в Банку чи в інших фінансових установах, в межах сум, які підлягають сплаті Банку за цією Заявою-договором, кредитними договорами, укладеними ним чи особою, за яку він виступив поручителем, та у випадках передбачених умовами даної Заяви-договору, оформлювати заяви на здійснення банківських операцій купівлі валюти згідно вимог валютного законодавства. Із змістом Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів ознайомився. Йому відомо про те, що цей рахунок забороняється використовувати для проведення операцій, пов?язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Письмові розпорядження підписуватимуться ним або уповноваженою ним особою за довіреністю. У разі зміни повноважень особи на право розпоряджатися рахунком зобов?язується негайно повідомити про це в письмовій формі.

З довідки АТ «Банк «Кліринговий дім» про систему гарантування вкладів фізичних осіб слідує, що кожному вкладнику відшкодовуються кошти в розмірі вкладу (включно з відсотками) станом на день початку процедури виведення банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

Згідно договору приєднання до умов і правил надання банківських послуг №20180704000059 від 15.01.2000 року вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання відкрити комплект «Ключ доступу» - надати в тимчасове користування індивідуальний сейф для збереження цінностей і документів на термін з 04.07.2018 року по 04.07.2019 року. Банк на підставі вказаного договору надав ОСОБА_1 у користування індивідуальний сейф №107, ключ №107 та відкрив спеціальний картковий рахунок «Ключ доступу» №5523245800065367.

З Умовами та Правилами користування комплектом «Ключ доступу» та правилам користування сеймовими скриньками, які розміщені на сайті www.privatbank.ua ОСОБА_1 ознайомився.

З відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб від 12.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 працювала в ТОВ «Міма-Трейд» з 09.07.2020 року по 18.02.2022 року .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що в орендованому позивачем індивідуальному сейфі знаходились грошові кошти у розмірі 95 000 доларів США, а подані позивачем докази на підтвердження факту завдання йому збитків не є належними доказами у розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Особа вправі вчиняти правочини самостійно або через представника.

Так, згідно з положеннями ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Зі змісту ст. ст. 1000, 1003 ЦК України вбачається, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Водночас, договір доручення і довіреність, видана на його виконання, можуть мати різну форму. Так, закон не визначає обов`язкової письмової форми для укладення договору доручення, а відтак форма договору доручення може бути як усною, так і письмовою, однак довіреність, в будь-якому випадку, укладається у письмовій формі (ч. 3 ст. 244 ЦК).

Довіреність видається однією особою, тобто довірителем іншій особі (представнику), тому видача довіреності є одностороннім правочином, вона підписується тільки довірителем, а договір доручення, у випадку укладення його в письмовій формі, - довірителем і повіреним.

Довіреність може слугувати підтвердженням того, що між повіреним та довірителем укладено усний договір доручення, однак наявність довіреності не є беззаперечним свідченням того, що представництво виникло саме на підставі договору доручення, а відтак під час вирішення спору необхідно з`ясувати характер спірних правовідносин та правову природу правовідносин представництва, які виникли між сторонами.

Довіреність та договір доручення є одними з основних документів, які посвідчують права представників під час вчинення ними певних дій. Так, довіреність видається для представництва перед третіми особами, а договір доручення передбачає обов`язок вчинення повіреним певних юридичних дій від імені та коштом довірителя.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції встановив, що 11.07.2020 року позивач видав нотаріально посвідчену довіреність за № НОР 135642, якою уповноважив відповідачку виконувати всі дії та формальності пов`язані з дорученням.

Таким чином, зазначеними доказами позивач уповноважив відповідачку, в тому числі на здійснення дій щодо матеріальних цінностей та речей, які знаходились в індивідуальному банківському сейфі в АТ «Банк «Кліринговий дім». В свою чергу відповідачка діяла в межах довіреності і щодо обсягу наданих їй прав.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави як на підставу позову вказував, що 15.01.2022 року він поклав до свого індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім» (адреса відділення: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5А) 100 000 доларів США.

31.01.2022 року з індивідуального сейфу у АТ «Банк «Кліринговий дім» було вилучено 95 000 доларів США без відома та без відповідного розпорядження.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що договір, укладений між АТ «Банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_1 слід кваліфікувати як договір про надання особі банківського сейфу без відповідальності банку за вміст сейфу, оскільки умови договору не містять такого обов`язку банку контролювати його вміст, тобто процедура отримання цінностей з індивідуальних сейфів не супроводжується та не контролюється працівниками банків та є анонімною.

Згідно Правил користування індивідуальним сейфом для отримання доступу до орендованого сейфу Орендар повинен пред`явити паспорт, показати ключ від сейфу та назвати номер сейфу. Відповідальний працівник Банку, після ідентифікації Орендаря, супроводжує Орендаря до орендованого ним індивідуального сейфу. Після відкриття сейфу Орендар повинен перейти до кімнати клієнта для здійснення операцій з цінностями. Після того як орендар залишив кімнату клієнта, він повинен одразу перейти до орендованого ним сейфу. Після закриття Орендарем сейфу він повинен покинути приміщення сейфового залу.

Отже, АБ «Кліринговий Банк», приймаючи та затверджуючи вищевказані правила та умови, гарантував наймачам недоторканність їх права на таємницю вмісту індивідуального сейфу, проте не ніс відповідальності за вміст індивідуального сейфу наймача, а також по зобов`язаннях наймача перед третіми особами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Враховуючи всі обставини справи та оцінюючи надані докази, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Судді І.Б. Перепелюк І.Н. Лисак

І.М. Литвинюк