Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №398/2783/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/437/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Москалик В. В.

Справа № 398/2783/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року. м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

із секретарем Степановою Д.К., за участі захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ковальова А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький дистанційно в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ковальова А.І. на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 23 квітня 2026 року о 21 год 30 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області, по вул. Кременчуцька, 47, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 648383 від 23.04.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, долученим до матеріалів справи диском з відеофіксацією вчиненого правопорушення.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 – адвокат Ковальов А.І. просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що наявні в матеріалах справи докази жодним чином не підтверджують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. з наявних у матеріалах справи відеозаписів, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише наполягав на залученні до зазначеної процедури адвоката з метою дотримання своїх прав та законних інтересів. Він самостійно зателефонував адвокату з проханням приїхати на місце зупинки керованого ним автомобіля та здійснити його супровід, проте, адвокат, з незалежних від ОСОБА_1 причин, не зміг прибути до місця його зупинки. Після цього ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що не відмовляється від проходження огляду на визначення стану сп`яніння та просив співробітників поліції залучити йому адвоката з числа осіб, які надають безоплатну правничу допомогу. Такі дії ОСОБА_1 були мотивовані побоюванням за власну безпеку, оскільки він припускав можливість його доставлення співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшою примусовою мобілізацією. Наступного ранку ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичної установи та пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, за висновком якого в його організмі відсутні будь-які наркотичні препарати (їх залишки). Викладена обставина свідчить про відсутність у нього будь-яких причин для відмови від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, за виключенням побоювання за власну безпеку.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши висновок захисника ОСОБА_1 – адвоката Ковальова А.І., який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об`єктивно з`ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і його вина повністю підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 серії ЕПР1 №648383, який складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.04.2026, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, відмовився від проходження медичного огляду в КП «Олександрійська міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради; відеозаписом із бодікамер патрульних поліції, що є додатком до протоколу.

В той же час, диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп`яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція № 1452/735).

Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення та додатки до нього, складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доводи скарги про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водія, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише наполягав на залученні до зазначеної процедури адвоката з метою дотримання своїх прав та законних інтересів є не обґрунтованими.

Так, відеозаписом з відео реєстратора працівників поліції підтверджується, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку з не увімкненням покажчика повороту.

Після встановлення особи водія, у останнього працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саметремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, про що було чітко повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що той дійсно не заперечував проти проходження огляду з метою визначення стану алкогольного сп`яніння, однак на пропозицію працівника поліції пройти огляд, він своєю поведінкою намагався спотворити процедуру проходження огляду, затягував час багато чисельними проханнями надати йому безоплатного захисника, не реагував на вимоги працівників поліції, що свідчить про те, що водій такою поведінкою намагався ухилитися від обов`язку, який встановлений вимогами п.2.5 ПДР України. Працівники поліції на місці події дійшли до правильного висновку, що така поведінка ОСОБА_1 свідчить про те, що він в цілому відмовляється від пропозиції проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

При цьому, при впевненості у відсутності стану наркотичного сп`яніння, водій зобов`язаний був підтвердити свою добросовісність відповідним тестом у лікарні. Однак своїми правами розпорядився самостійно, що є наслідком відповідальності за ухилення від огляду на стан сп`яніння, яке виразилось відмовою, зафіксованою відеозаписом.

Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Більш того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, стороною захисту не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані наркотичного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичної установи та пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, за висновком якого в його організмі відсутні будь-які наркотичні препарати є безпідставними.

Так, наданий суду висновок медичного закладу, отриманий за результатами самостійного звернення, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. З моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення до моменту забору біологічних зразків у лікарні водій перебував поза контролем працівників поліції, що позбавляє суд можливості об`єктивно встановити його стан саме на момент керування транспортним засобом.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Крім того, з урахуванням вищезазначених обставин справи та положень КУпАП, районний суд правильно обрав вид та розмір адміністративного стягнення, а саме у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що є мінімально можливим, як видом, так і розміром адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за даних обставин справи, з урахуванням особи правопорушника, послужить його вихованню в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

За таких обставин, районний суд правильно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтовано призначив йому вид та розмір стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі, як того просить скаржник у своїй апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Ковальова А.І. залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.08.2026 щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: