Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №345/3434/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/3434/26

Провадження № 22-ц/4808/1658/26

Головуючий у 1 інстанції Гапоненко Р. В.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,

суддів: Луганської В.М., Максюти І.О.,

секретаря Кузів А.В.

за участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене головуючим суддею Гапоненко Р.В. 13 липня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання права на шлюб неповнолітній,

встановив:

В червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про надання права на шлюб з ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви зазначила, що у 2025 році познайомилася з ОСОБА_3 , з яким у неї виникли близькі стосунки та спільний намір створити сім`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна донька ОСОБА_4 . ОСОБА_3 проходить військову службу за контрактом у військовій частині у Національній гвардії України з 22 березня 2024 року по теперішній час. Вказувала, що її батьки не заперечують проти укладення шлюбу та підтримують рішення створити сім`ю.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 13 липня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання права на шлюб неповнолітній.

Не погодившись з рішенням суду та посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Вважає необгрунтованим висновок суду про те, що для надання права на шлюб повинні існувати виключні, об`єктивні та переконливі обставини, а також те що заявниця повинна довести неможливість дочекатись досягнення повноліття. Проте, в статті 23 Сімейного кодексу зазначена одна підстава для задоволення заяви особи, яка досягла шістнадцяти років, а саме - буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Суд не звернув увагу, що між сторонами існують тривалі сімейні відносини, є спільна дитина, вони обоє мають бажання зареєструвати шлюб, а батьки заявниці не заперечують проти укладення шлюбу. Крім того, ОСОБА_3 зараз проходить військову службу. Ці обставини підтверджені матеріалами справи.

Вважає, що сам факт народження дитини є однією із найбільш вагомих обставин при вирішенні питання про відповідність шлюбу інтересам неповнолітньої особи. Натомість суд зробив припущення щодо не встановленого батьківства, хоча ОСОБА_3 вказану обставину визнає та просив задовольнити заяву. Також, суд не взявши до уваги письмову заяву батьків заявниці, не викликав їх для з`ясування обставини надання згоди на шлюб.

Крім того, суд заслухавши справу без участі заявниці, прийшов до нео бгрунтованого висновку, що остання не переконала суд у розумінні наслідків укладення шлюбу.

За наведених обставин просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким її заяву задовольнити.

Правом на подання відзиву інші учасники справи не скористались.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 та представник Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно в судове засідання не з`явились, хоча вони належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення названих осіб, колегія суддів відповідно до статті 372 ЦПК України перешкод розглядові справи в зв`язку із неявкою учасників справи не вбачає.

В засіданні апеляційного суду представник скаржниці доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника скаржниці, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд послався на те, що не надано жодного доказу чи аргументованого пояснення щодо того, що ранній шлюб заявниці відповідає її найкращим інтересам. Крім того, судом не встановлено, чи ОСОБА_3 дійсно являється біологічним батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не переконала суд, що вона розуміє наслідки набуття повної цивільної дієздатності, якої неповнолітня особа набуває з моменту реєстрації шлюбу. Суд вважав, що народження ОСОБА_1 дитини не є достатньою підставою для надання неповнолітній особі права на шлюб та не свідчить про винятковість життєвої ситуації чи існування обставин, за яких вона не має можливості зачекати досягнення повноліття з огляду на те, що такого віку вона досягне через 2 роки.

З вказаним висновком суду колегія не погоджується.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент звернення до суду із заявою про надання їй права на укладення шлюбу з ОСОБА_3 досягла 16-річного віку.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 заявниця народила доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України в графі батько зазначено « ОСОБА_6 ».

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 26.05.2026 ОСОБА_3 на даний час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 22.03.2024.

ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив надати право на укладення шлюбу між ним та ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься спільна заява батьків заявниці, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в якій вони вказали, що не заперечують щодо укладення шлюбу між їх донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб.

Згідно з ч. 4 ст. 35 ЦК України повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов`язки.

Статтею 22 СК України визначено, що шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Право на шлюб чоловіка та жінки, які досягли шлюбного віку, і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, закріплено у ст. 12 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Частиною 1 ст. 4 СК України визначено, що особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім`ї.

Відповідно до ст. 23 СК України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Згідно з ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Як встановлено судом, заявниця ОСОБА_1 на момент звернення до суду із заявою про надання їй права на шлюб із ОСОБА_3 досягла шістнадцятирічного віку, а відтак в силу положень ст. 23 СК України, має право на звернення із такою заявою.

Особа, з якою просить надати їй право на шлюб, просив суд надати право на шлюб з заявницею.

Відповідно до заяви батьків ОСОБА_1 останні не заперечують щодо надання дозволу на укладення шлюбу між їх донькою та ОСОБА_3 .

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про надання права на шлюб, колегія суддів враховує спільне бажання заявниці та особи, з якою має бути укладено шлюб – ОСОБА_3 , фактичне спільне проживання, їх спільний намір створити сім`ю, та відсутність заперечень зі сторони батьків заявниці. Крім того, народження заявницею дитини є поважною обставиною, яка з огляду на фактичні сімейні відносини та необхідність забезпечення інтересів дитини свідчить про доцільність надання їй права на укладення шлюбу.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких обставин, які б вказували, що шлюб може зашкодити інтересам ОСОБА_1 . У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про можливість надання їй права на шлюб, що відповідає інтересам заявниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового судового рішення, яким заяву ОСОБА_1 слід задовольнити, надати ОСОБА_1 право на реєстрацію шлюбу з ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 374, 375, 381 – 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 13 липня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання права на шлюб неповнолітній.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на укладення шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Луганська

І.О. Максюта

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2026 року.