Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №185/2613/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1295/26 Справа № 185/2613/26 Суддя у 1-й інстанції - Щербина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула матеріали за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 гривень.

При обставинах, встановлених місцевим судом, водій ОСОБА_1 , 15 лютого 2026 року о 12.40 год. в с. Нові Вербки траса Р51 керував автомобілем “DAF TRUKS” н.з. НОМЕР_1 , при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановк, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем “BMW 318“ д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч, в результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вказує, що суд першої інстанції не встановив належним чином механізм дорожньо-транспортної пригоди та причинно-наслідковий зв`язок між моїми діями та настанням ДТП. Суд дійшов висновку про порушення мною пункту 13.3 Правил дорожнього руху України, проте у постанові не наведено доказів того, яким саме чином було порушено безпечний боковий інтервал та яким чином це порушення перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Крім цього вказує, що у матеріалах справи містяться розбіжності щодо даних іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди. У схемі ДТП зазначено ОСОБА_2 , тоді як у постанові суду зазначено ОСОБА_3 , що свідчить про неточність встановлення обставин справи.

ОСОБА_1 про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, в апеляційній скарзі просив розглянути справу без його участі, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованими і безпідставними.

Так, висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592016 від 15 лютого 2026 року, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; схемою місця ДТП, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів, а також місце їхнього зіткнення, письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 15 лютого 2026 року.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ОСОБА_1 стравиться в провину порушення вимог п. 13.3 ПДР, відповідно до якого, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Порушення саме цього пункту ПДР водієм ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, а також наявними пошкодженнями транспортного засобу, механізм спричинення яких в повній мірі відповідає обставинам, викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до схеми місця ДТП, яка підписана кожним з учасників ДТП без зауважень до неї, автомобіль “DAF TRUKS” дійсно знаходиться поза межами уявної розподільної лінії. При цьому, автомобіль “BMW 318” перебуває виключно у своєму ряді для руху. Хоча схема місця ДТП дійсно не містить розділювальної смуги, однак при цьому, в такому випадку водій повинен рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини, якщо дорога має по одній смузі для руху в кожному напрямку, або займати відповідну крайню смугу залежно від рядності та напрямку руху.

Таким чином, як слідує зі змісту схеми місця ДТП, водій ОСОБА_1 не врахував наведених вище вимог та не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем “BMW 318”.

При вирішенні питання первинності порушень Правил дорожнього руху, відповідно до викладеній правовій позиції Верховного Суду України в своєму рішенні в справі № 5-18кс14 від 20 листопада 2014 року, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням ПДР) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні наслідку.

Причинний зв`язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками.

Дані обставини та причинний зв`язок між діями учасником дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, судом першої інстанції з`ясовано і встановлено в повному обсязі, а отже, первинне порушення правил дорожнього руху було допущене водієм ОСОБА_1 , який не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з іншим автомобілем, який рухався на зустріч.

Таким чином, саме первинні дії водія ОСОБА_1 , які полягли в порушенні ним вимог п. 13.3 ПДР, мають причинний зв`язок із настанням даної ДТП.

Таким чином, досліджені та перевірені місцевим судом обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При апеляційному перегляді постанови судді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на те, що у матеріалах справи містяться розбіжності щодо даних іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, а саме: у схемі ДТП зазначено ОСОБА_2 , тоді як у постанові суду зазначено ОСОБА_3 , що свідчить про неточність встановлення обставин справи, то такі обставини хоча і мають місце, однак є технічними описками, які не є вирішальними на те впливають на встановлення фактичних обставин справи.

За наведеного, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, не встановлено.

Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста