Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №178/537/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5538/26 Справа № 178/537/25 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №178/537/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватної Агрофірми «Агробізнес» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, за апеляційною скаргою представника Приватної Агрофірми «Агробізнес» - Голобородька Дениса Ігоровича на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про призначення експертизи у справі,постановленої у складі судді Берелет В.В., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Криничанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа №178/537/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватної Агрофірми «Агробізнес» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підпис виконаний на Договорі оренди земельної ділянки №80 від 18 грудня 2015 року від імені ОСОБА_1 вчинений не позивачем, а іншою особою.

У січні 2026 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Верховською О.В. заявлено до суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування клопотання зазначає, що для встановлення істини у справі та підтвердження справжності підпису необхідно провести судово-почеркознавчу експертизу, оскільки предметом даної справи є, зокрема дострокове припинення Договору оренди земельної ділянки № 80 від 18 грудня 2015 року, а доводи позивача ґрунтуються на тому, що вказаний договір він особисто не підписував, підпис зроблено іншою особою, тому для з`ясування даної обставини необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту.

У зв`язку з чим, просила суд призначити по цивільній справі №178/537/25 почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року клопотання адвоката Верховської О.В., діючої в інтересах ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи – задоволено. Призначено по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАФ «Агробізнес» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання судово-почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Представник ПАФ «Агробізнес» - адвокат Голобородько Д.І.подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з із ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року у справі №178/537/25, вважає її незаконною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги зазначає, що воскарженій ухвалі суду вказано, що представник відповідача (скаржника), адвокат Голобородько Д.І., в судове засідання не з`явився. Однак, про проведення підготовчого судового засідання, на якому розглядалося клопотання позивача, представник відповідача (скаржника) дізнався 26 лютого 2026 року, тобто в день проведення засідання.

Зауважує, що він не отримав жодного сповіщення про призначення вказаного судового засідання ні через електронний кабінет, ні через поштовий зв`язок. І, відповідно, він був позбавлений можливості представити заперечення та аргументи під час судового розгляду.

Звертає увагу суду, що у оскаржуваній ухвалі також відсутні будь які згадки про розгляд судом поданого представником відповідача заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Вказує, що суд першої інстанції повідомив про проведення підготовчого судового засідання в день його проведення, що зафіксовано у ЄСІТС.

Вважає, що позивач не довів (не обґрунтував) необхідність та доцільність проведення судової почеркознавчої експертизи у справі, його тези у процесуальних документах суперечать одна одній, а суд першої інстанції з`ясував обставини, важливі для справи, не в повному обсязі (не було враховано заперечення скаржника), і повідомив відповідача (скаржника) про проведення судового засідання з порушенням вимог ст.128 ЦПК.

У зв`язку з чим проситьухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року у справі №178/537/25, якою призначено судово-почеркознавчу експертизу скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Верховська О.В.,скориставшись своїм правом, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що апеляційна скарга скаржника є безпідставною та необґрунтованою, а тому необхідно відмовити в її задоволені повному обсязі.

Зазначає, що відповідач (представник відповідача) у період з відкриття провадження у справі і до зупинення провадження, будучи належним чином поінформованим про дати засідань, жодного разу не взяв участь у засіданнях, не виконав ухвалу про витребування доказів – не надав до суду оригінал спірного договору, безпідставно заявляв клопотання про перенесення розгляду справи, чим зловживав своїми процесуальними правами. Твердження щодо приєднання до справи в ЄСІТС також є хибним, оскільки як суд, так представник позивача проводить листування через електронну систему. Також, матеріали справи не містять клопотання адвоката Голобородько Д.І. про залучення у справу та надання доступу до електронної справи №178/537/25.

Вказує, що призначаючи судово-почеркознавчу експертизу у справі, суд першої інстанції надважливого значення надав тому, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та недопущення порушення прав кожної із сторін, виникає необхідність в спеціальних знаннях судово-почеркознавчого експерта, з метою вирішення питання щодо здійснення особисто ОСОБА_1 підписів та записів у визначених документах.

Вважає, що апеляційна скарга на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року у справі №178/537/25 не підлягає задоволенню. Ухвала має залишитися без змін, про що клопоче перед судом апеляційної інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін.

Позивач в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАФ «АГРОБІЗНЕС» з позовом про дострокове припинення договору оренди землі №80 від 18 грудня 2015 року шляхом його розірвання,у зв`язку з систематичною не сплатою відповідачем орендної плати.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Верховською О.В. в ході розгляду справи заявлено до суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, в обґрунтування якого сторона позивача зазначає, що для встановлення істини у справі та підтвердження справжності підпису необхідно провести судово-почеркознавчу експертизу, оскільки предметом даної справи є, зокрема дострокове припинення Договору оренди земельної ділянки №80 від 18 грудня 2015 року, а доводи позивача ґрунтуються на тому, що вказаний договір він особисто не підписував, підпис зроблено іншою особою, тому для з`ясування даної обставини необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту.

Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та недопущення порушення прав кожного із сторін, виникла необхідність в спеціальних знаннях судово-почеркознавчого експерта, з метою вирішення питання щодо здійснення особисто ОСОБА_1 підписів та записів у визначених документах.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пунктом 3 частини першої статті 382 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

Отже, вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У справі, що переглядається, судом встановлено, що представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Верховською О.В. заявлено до суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, в обґрунтування якого посилається не те, що для встановлення істини у справі та підтвердження справжності підпису, необхідно провести судово-почеркознавчу експертизу, оскільки предметом даної справи є, зокрема дострокове припинення Договору оренди земельної ділянки №80 від 18 грудня 2015 року, а доводи позивача ґрунтуються на тому, що вказаний договір він особисто не підписував, підпис зроблено іншою особою, тому для з`ясування даної обставини необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту.

Між тим, як вбачається з тексту позовної заяви у позивача ОСОБА_1 таких сумнівів не існує.

Безпосередньо у позові позивач зазначає, що між ним та ПАФ «Агробізнес» (код ЄДРПОУ 30720783) укладено договір оренди земельної ділянки №80 від 18 грудня 2015 року. Договір оренди зареєстровано 29 липня 2016 року (номер запису 15710534).

Підставою позову є те, що відповідач не здійснював оплату орендної плати за Договором оренди у 2022, 2023 та 2024 роках, тому просив дію даного Договору достроково припинити, шляхом його розірвання.

Колегія суддів наголошує, що матеріалами справи підтверджується, що позивач самостійно в позові зазначає, що предметом позову є дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання через несплату відповідачем орендної плати за 2022-2024 р.р., а не визнання договору неукладеним.

Відповідно, експертиза не стосується з`ясування обставин, що мають значення для справи, т.я. позивач фактично сам визнає факт укладання договору та не виконання відповідачем його умов. Крім того договір пройшов державну реєстрацію.

Правова позиція про недопустимість проведення експертизи за відсутності спору щодо підпису підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №320/3052/17 зазначено: «Оскільки відповідач визнав, що підпис на спірному документі виконаний ним особисто, а позивач не навів переконливих підстав сумніватися в цьому, суд дійшов висновку, що підстави для призначення почеркознавчої експертизи відсутні. Проведення експертизи в такій ситуації суперечить принципу процесуальної економії».

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 643/4781/17: «Призначення експертизи для перевірки підпису є необґрунтованим, якщо особа не заперечує факт його виконання. Суд не повинен витрачати процесуальний час на отримання висновку експерта щодо обставин, які не є спірними».

У даній справі факт підписання договору ОСОБА_1 не є спірним, оскільки позивач у своєму позові не заперечує факт укладення договору. Таким чином призначення експертизи підпису позивача не є доречною, з урахуванням предмету та підстав позову.

Крім того, призначення експертизи у ситуації, коли її предмет не є спірним, порушує принцип розумності строків розгляду справи, закріплений у статті 2 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки така експертиза неминуче спричиняє затягування процесу. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 липня 2026 року у справі №638/4326/24 (провадження №61-529св26).

Колегія суддів звертає увагу, що твердження позивача, у клопотанні про призначення експертизи, щодо підписання договору оренди не позивачем, а іншою особою, що є підставою для проведення експертного дослідження, не заслуговують на увагу, оскільки сама особа, яка вчинила такий підпис (позивач), не піддає його сумніву як в позовній заяві, так і в ході підготовки справи до розгляду до моменту подання клопотання про проведення експертизи, що не може викликати сумніви в позиції сторони позивача щодо підстав та предмета його ж позову.

Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшов помилкового висновку, що для вирішення спору в даній справі (з урахуванням вимог і підстав позову) наявна потреба у проведенні судової експертизи, оскільки її результати не впливають на правову оцінку встановлених обставин в межах заявлених вимог та їх обґрунтувань.

Доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення клопотання про призначення експертизи, що є підставою для застосування наслідків передбачених ст.376 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що ухвала Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про призначення експертизи у справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватної Агрофірми «Агробізнес» - Голобородька Дениса Ігоровича -задовольнити.

Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про призначення експертизи у справі -скасувати.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про призначення експертизи - відмовити.

Справу №178/537/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватної Агрофірми «Агробізнес» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 09.09.2026 року

Головуючий суддя О.В.Агєєв