Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №713/2786/25 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2786/25

Провадження №2/713/36/26

РІШЕННЯ

іменем України

04.09.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибича І.А., з участю секретаря судових засідань Паучек Є.В., з участю представника позивачки адвоката Воробець А.В., представника відповідачів адвоката Данко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Воробець Арсен Вікторович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог є Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Воробець А.В. звернулась в суд із позовною заявою про визнання батьківства, до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог є Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни до актового запису №419 від 19 березня 2001 року, складеного міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького обласного управління юстиції м.Чернівці про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , а саме: відомості про батька записати батьком дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, в графі прізвище батька змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 . У її свідоцтві про народження в графі «батько» зі слів матері було вказано « ОСОБА_7 », оскільки матір на той момент не перебувала у шлюбі. ОСОБА_4 за життя проявляв до неї батьківське піклування, виховував, матеріально утримував. Попри те, що він не був записаний у свідоцтві про народження батьком, в них склались стосунки, як батька та дочки. Хоч і ОСОБА_4 піклувався про неї, як про доньку, питанню про визнання батьківства та внесення відповідних змін до свідоцтва про народження не надавалась особлива увага, оскільки на їх думку, це була формальність, яка не має нагальної потреби.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати - ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_5 під час участі в бойових діях, повязаних із захистом України від збройної агресії російської федерації загинув ОСОБА_4 . 22 серпня 2023 року тіло ОСОБА_4 привезли в місто Чернівці. Того ж дня у неї та загиблого ОСОБА_4 були відібрані зразки букального епітелію. Відповідно до звіту про встановлення батьківства ДНК від 22 серпня 2023 року ймовірність батьківства становить 99,999997 %.

Визнання батьківства є необхідним для реалізації спадкових прав, а також права на отримання відповідних соціальних виплат, оскільки її мати померла, а інших родичів, які могли б надати фінансову підтримку не має.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Воробець А.В. позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в позові, просив задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не заявились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідачів Данко М.В. позовні вимоги не визнав, підтримав надані відзиви, в яких зазначив, що справи за заявами про встановлення фактів батьківства враховуючи норми ст.130 СК України, розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст.128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, а у другому визнанні батьківства - особа батьківство якого встановлюється в судовому порядку, є відповідачем. В позовній заяві вказано відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є неналежними відповідачами. Просив відмовити в задоволені позову.

В судове засідання представник третьої особи Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.03.2026 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.

Суд, заслухавши представника позивача Воробець А.В. , представника відповідача Данко М.В. , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького обласного управління юстиції м.Чернівці, актовий запис №419.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 повторно виданого 04 грудня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №2904.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00049521896 від 18.02.2025 року.

Судом також встановлено, що відомості про батька записані за ч.1 ст.135 СК України.

До позову долучено копії фотографій, на яких за твердженнями позивачки, зображений загиблий ОСОБА_4 разом з позивачкою ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_8 .

Норми закону застосовані судом при розгляді даної заяви.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

У відповідності до ч.1 ст.128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно зі ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до роз`яснень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п.9 вищевказаної постанови).

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Змістом пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині третій 3 статті 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина перша статті 135 СК України).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.03.2026 року призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Чернівецького НДЕКЦ МВС України, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 77-Д, м. Чернівці. На вирішення судової молекулярно-генетичної експертизи поставлено питання: Чи є загиблий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ?

Згідно висновку експерта №СЕ-19/126-26/5238-БД від 16 червня 2026 року вбачається, що встановлено генетичні ознаки вирізки зі зразка крові від трупа ОСОБА_4 (об`єкт №1) та зразка букального епітелію ОСОБА_1 (об`єкт №2), які наведено в таблиці 1.1, додатку 1. Загиблий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ймовірно, є біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ймовірність походження аутосомних ДНК-профілів трупа ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як від батька та доньки складає не менше ніж 99,999999%.

Таким чином, факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 по відношенню до повнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується висновком експерта №СЕ-19/126-26/5238-БД від 16 червня 2026 року.

Сумнівів у правильності висновку дослідження не встановлено, доказів того, що висновок є недостатньо обґрунтованим чи суперечить іншим матеріалам справи немає.

Таким чином, з урахуванням наявності вищевказаного аналізу ДНК, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Воробець А.В. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за нормою ст.ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно з п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до пункту 2.16.4. зазначених Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Що стосується посилання представника відповідачів на невірно обраний позивачем спосіб захисту, а також на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки у справі №725/476/24, яка розглядалась Першотравневим районним судом міста Чернівці, постановою Чернівецького апеляційного суду від 10.07.2025 року змінено мотивувальну частину рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 04 квітня 2025 року та зазначено, що наявний склад сторін не відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, оскільки ОСОБА_3 не залучений до участі у справі, як співвідповідач, неналежний суб`єктний склад учасників справи. Апеляційний суд зауважив, що позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з таким позовом до належного кола відповідачів на загальних підставах.

Таким чином позивачкою вірно визначений спосіб захисту та суб`єктний склад учасників справи.

Оскільки між сторонами існує спір щодо батьківства та правових наслідків, які виникають у зв`язку з його визнанням, звернення позивачки з підстав ст.130 СК України у порядку окремого провадження є неефективним. Посилання представника відповідачів на те, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту, суд оцінює критично, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та характеру спірних правовідносин.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень; з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст.125, 128, 135 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 82 ч.4, 109, 110, 141, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Воробець Арсен Вікторович, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису №419 від 19 березня 2001 року, складеного міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецького обласного управління юстиції м.Чернівці про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , а саме: відомості про батька записати батьком дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, в графі прізвище батька змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », інші відомості залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 605 (Шістсот п`ять) гривень 60 (Шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 605 (Шістсот п`ять) гривень 60 (Шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Сторони по справі:

Позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 .

Третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса, 58002, м.Чернівці, вул.Кобилянської Ольги, 29, код ЄДРПОУ 44956923.

Суддя Іван КИБИЧ