Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №708/961/26 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/961/26

Провадження № 2/708/711/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 04 листопада 2017 року Чигиринським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 65.

Підставою для розірвання шлюбу позивачка вказала, що у сторін наразі відсутні спільні інтереси, кожен із них має різні погляди на шлюб та сім`ю, що привело до фактичного припинення шлюбних відносин. Від шлюбу сторони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою. Шлюбні відносини між ними припинилися, сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства.

За таких обставин позивачка вважає, що збереження сім`ї, примирення та подальше спільне проживання між ними неможливе, що стало підставою для звернення до суду. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, не надаючи їм строку для примирення.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 03.08.2026 провадження у справі відкрито і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачеві встановлений строк для подання відзиву.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзиву на позов, у якому щодо розірвання шлюбу та проживання спільного сина із позивачкою не заперечував, просив не надавати їм строк для примирення.

Суд, дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно до ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Під час розгляду справи судом установлено, що 04 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований Чигиринським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 65.

Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 від 08.05.2018, актовий запис № 155.

Ураховуючи, що сторони не підтримують шлюбних стосунків протягом тривалого часу та не відновлюють сімейних відносин, не мають спільної згоди щодо примирення, проживають окремо, що свідчить про стійкий розлад подружніх стосунків, суд дійшов переконання, що такий шлюб існує формально і сім`ю зберегти неможливо, за таких обставин позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Аналізуючи питання у частині залишення спільної дитини проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 , суд керується положеннями чинного Сімейного кодексу України, яким урегульовані питання визначення місця проживання дітей.

Право батьків на визначення місця проживання дитини регламентовано статтею 160 Сімейного кодексу України, з якої вбачається, що за загальним правилом місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У свою чергу, у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 161 СК України).

Одночасно суд ураховує, що для об`єктивного вирішення вказаного питання серед іншого також наявна потреба отримання висновків органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання дитини із батьком чи матір`ю, дослідження можливих умов проживання дитини з кожним із батьків, з`ясування думки дитини тощо.

У матеріалах справи висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання дитини з одним батьків відсутній, водночас відповідач щодо проживання сина з позивачкою у поданому відзиві не заперечував, що свідчить про відсутність між сторонами спору з даного питання.

За наведених обставин, ураховуючи недоведеність наявності спору між батьками в частині визначення місця проживання дитини, вирішення судом цього питання можливо під час розгляду відповідного спору, ініційованого заінтересованою особою. У свою чергу одночасний розгляд такого питання під час вирішення питання про розірвання шлюбу неможливий та суперечить вимогам чинного законодавства.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судом установлено таке.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються зокрема особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідачем надано копію довідки до акту огляду МСЕК № 356505 від 20.10.2021, відповідно до якої ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи безстроково, а отже звільнений від сплати судового збору.

За наведених обставин понесені позивачкою судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1 331,20 грн підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 76-83, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 04 листопада 2017 року Чигиринським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 65.

У іншій частині позову відмовити.

Сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони та їх адреси:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ