Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №712/11334/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/11334/26

Провадження № 2/712/5540/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 7574696, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після прийняття відповідачем пропозиції про укладення договору кредитні кошти були перераховані на зазначену ним платіжну картку, у зв`язку із чим первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Натомість відповідач належним чином зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість.

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 7574696 від 12 серпня 2024 року.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 31 984,10 грн, яка складається з: 5 000 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту; 22 784,10 грн простроченої заборгованості за процентами; 4 200 грн заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 662,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 12 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 7574696, відповідно до якого останньому надано кредит у сумі 5 000 грн.

Договір укладено в електронній формі з використанням відповідачем одноразового ідентифікатора.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не впливає на його дійсність та не звільняє позичальника від виконання взятих на себе зобов`язань.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи доказами перерахування коштів на визначену ним платіжну картку. Доказів повернення отриманих кредитних коштів відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимога про стягнення основної суми кредиту в розмірі 5 000 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих процентів за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами визначена у розмірі 22 784,10 грн.

Оцінюючи обґрунтованість цієї складової заборгованості, суд враховує не лише арифметичний розрахунок кредитора, але й зміст погоджених сторонами умов кредитування та період, протягом якого кредитодавець мав право нараховувати договірні проценти.

Умовами кредитного договору строк кредитування визначено тривалістю 345 днів. Спірні проценти нараховані первісним кредитором за період, що розпочався 12 серпня 2024 року та закінчився не пізніше 26 листопада 2024 року - дати відступлення права вимоги позивачу.

Таким чином, нарахування процентів здійснювалося в межах погодженого сторонами строку кредитування, а не після його закінчення.

При цьому значний розмір нарахованих процентів порівняно із сумою фактично отриманого кредиту сам по собі не є достатньою правовою підставою для довільного зменшення судом плати за користування кредитними коштами, якщо відповідна процентна ставка була погоджена сторонами, нарахування здійснено в межах строку кредитування, а відповідна умова договору не визнана недійсною чи нікчемною в установленому законом порядку.

Наданий позивачем розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору щодо застосовуваних процентних ставок та періоду їх нарахування. Доказів здійснення платежів, які не були враховані кредитором, або контррозрахунку, який би спростовував визначену позивачем суму, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 22 784,10 грн. заборгованості за процентами.

Щодо 4 200 грн. неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання.

Окремою складовою заявленої до стягнення заборгованості позивач визначив 4 200 грн як «заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання».

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Право суду на зменшення неустойки спрямоване на забезпечення балансу інтересів кредитора та боржника та недопущення використання цивільно-правової відповідальності як джерела отримання кредитором невиправданого додаткового доходу. Неустойка за своєю правовою природою насамперед виконує стимулюючу та компенсаційну функції і не повинна набувати карального характеру.

У цій справі суд враховує розмір фактично отриманого відповідачем кредиту - 5 000 грн., розмір договірних процентів, що вже підлягають стягненню - 22 784,10 грн., а також те, що додатково до цих сум кредитором заявлено ще 4 200 грн. саме у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання.

Отже, сукупний обсяг майнових наслідків невиконання відповідачем зобов`язання вже істотно перевищує суму фактично отриманих ним коштів.

З огляду на конкретні обставини справи, принципи розумності, добросовісності та справедливості, закріплені пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, а також необхідність дотримання розумного балансу майнових інтересів сторін, суд вважає можливим застосувати положення частини третьої статті 551 ЦК України та зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки до 0 грн.

При цьому таке зменшення не звільняє відповідача від виконання основного зобов`язання та сплати погоджених сторонами процентів за користування кредитними коштами, а лише забезпечує пропорційність додаткової цивільно-правової відповідальності наслідкам допущеного порушення.

Щодо переходу права вимоги суд зазанчає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ. Належність до переданого портфеля права вимоги за договором № 7574696 підтверджується витягом із реєстру боржників.

Таким чином, позивач набув право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором в обсязі тих прав, які належали первісному кредитору на момент їх відступлення.

Ураховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути 27 784,10 грн., з яких 5 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 22 784,10 грн. - заборгованість за процентами. У частині стягнення 4 200 грн неустойки її розмір підлягає зменшенню до нуля.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 31 984,10 грн., з яких судом визнано обґрунтованими вимоги на суму 27 784,10 грн., що становить 86,87 % від заявленої суми.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., а тому з відповідача на його користь пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягає стягненню 2 313,00 грн судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року та акт наданих послуг № Д/29260 від 15 липня 2026 року.

За змістом статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, їх необхідності, а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи, складності виконаної адвокатом роботи, її обсягу та значення справи для сторони.

Суд враховує, що спір стосується стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, не характеризується винятковою фактичною чи правовою складністю, обсяг доказів та характер спірних правовідносин не вимагали проведення значного обсягу юридичної роботи, а предмет позову становить 31 984,10 грн.

Сам по собі факт погодження між адвокатом та клієнтом певного розміру гонорару не зумовлює обов`язку іншої сторони компенсувати його в повному обсязі, оскільки суд при розподілі судових витрат має оцінити їх необхідність та співмірність.

З огляду на характер спору, обсяг наданих послуг, ціну позову, принципи пропорційності та розумності суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Водночас, ураховуючи часткове задоволення позову та положення частини другої статті 141 ЦПК України, зазначені витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 171,75 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «КредіАгріколь Банк», місце реєстрації: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 7574696 від 12 серпня 2024 року в загальному розмірі 27 784, 10 гривень, судовий збір 2 313,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 2 171,75 гривень, а всього стягнути 32 268,85 гривень (тридцять дві тисячі двісті шістдесят вісім грн. 85 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 11.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян