Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №712/11345/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/11345/26

Провадження № 2/712/5544/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6800235 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 грн строком на 345 днів.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, натомість остання належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконала.

У подальшому на підставі договору відступлення права вимоги право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань, позивач зазначає про наявність заборгованості у загальному розмірі 34 792,60 грн, яка складається з: 5 000 грн заборгованості за сумою кредиту, 23 742,60 грн процентів, 1 150 грн комісії за надання кредиту та 4 900 грн неустойки та/або інших платежів, нарахованих у зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи підтверджено укладення 02 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 6800235, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5 000 грн та виникнення у неї обов`язку повернути отримані кошти і сплатити проценти відповідно до погоджених сторонами умов.

При цьому договір укладено строком на 345 днів, тобто сторони визначили не лише розмір наданого кредиту, але й часові межі користування кредитними коштами та порядок нарахування плати за таке користування.

Доказів належного виконання відповідачем грошових зобов`язань, повернення основної суми кредиту чи погашення заявленої заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення 5 000 грн. заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення 23 742,60 грн. процентів за користування кредитом.

Суд виходить із того, що проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, є платою за правомірне користування кредитними коштами та можуть нараховуватися протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Визначальним при вирішенні питання про правомірність нарахування таких процентів є не сам факт прострочення чергового платежу, а зміст погоджених сторонами умов щодо строку кредитування та порядку нарахування процентів.

Як убачається з кредитного договору, сторони погодили загальний строк кредитування тривалістю 345 днів.

Наданою первісним кредитором відомістю про щоденні нарахування та погашення підтверджується фактичне нарахування процентів за користування кредитом відповідно до умов договору. Зокрема, починаючи з 03 серпня 2024 року проценти нараховувалися щоденно: спочатку в розмірі 70 грн на день, надалі їх щоденний розмір змінювався відповідно до умов договору та фактичного стану кредитної заборгованості - 68,60 грн, 67,20 грн, 65,80 грн, 64,40 грн, 63 грн, 61,60 грн.

При цьому із зазначеної відомості вбачається чітке розмежування кредитором процентів за користування кредитом та штрафу, нарахованого у зв`язку з порушенням зобов`язання. Вказані платежі відображені окремими операціями та мають різні договірні підстави.

Отже, сам факт прострочення відповідачем виконання окремих платежів не змінює правової природи процентів за користування кредитом на неустойку чи інший вид цивільно-правової відповідальності.

Так само відступлення первісним кредитором права вимоги іншій особі не припиняє кредитного зобов`язання та не змінює його змісту.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, перехід права вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не є самостійною підставою для припинення нарахування передбачених договором процентів у межах погодженого сторонами 345-денного строку кредитування.

Суд також враховує, що заявлена позивачем сума процентів не виходить за часові межі погодженого сторонами строку кредитування, а матеріали справи не містять доказів дострокового припинення права кредитодавця на нарахування договірних процентів.

Відтак заявлені до стягнення 23 742,60 грн. процентів є платою за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, а не мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 23 742,60 грн. процентів підлягає задоволенню.

До складу заборгованості позивачем включено 1 150 грн. комісії за надання кредиту.

Вирішуючи зазначену вимогу, суд виходить із того, що плата у вигляді комісії може бути покладена на споживача за умови, якщо вона пов`язана з конкретною додатковою чи супутньою послугою кредитодавця, зміст якої визначений договором та яка фактично надається споживачу.

Водночас із наданих суду доказів не вбачається, які саме самостійні додаткові або супутні послуги, відмінні від безпосереднього виконання кредитодавцем свого основного обов`язку з надання кредитних коштів, були надані відповідачу за плату у розмірі 1 150 грн.

Надання кредитних коштів є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором. Саме по собі найменування відповідного платежу «комісією за надання кредиту» не визначає змісту окремої послуги, за яку споживач повинен додатково сплачувати кошти.

За відсутності доказів надання відповідачу самостійної додаткової послуги, яка мала б окрему споживчу цінність, покладення на неї обов`язку зі сплати комісії фактично означало б стягнення додаткової плати за виконання кредитодавцем власного основного договірного обов`язку.

Отже, вимога про стягнення 1 150 грн. комісії задоволенню не підлягає.

З наданої суду відомості про щоденні нарахування вбачається, що первісним кредитором окремими операціями нараховувався штраф у розмірі 700 грн., зокрема 24 серпня, 08 та 23 вересня, 08 та 23 жовтня, 07 та 22 листопада 2024 року.

Загальна сума таких нарахувань становить 4 900 грн., що відповідає заявленій позивачем сумі неустойки.

Разом із тим відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання зобов`язання, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

У цьому випадку кредитний договір укладено 02 серпня 2024 року, а всі сім штрафів нараховані у серпні–листопаді 2024 року, тобто в період дії наведеної законодавчої заборони.

З огляду на імперативний характер зазначеної норми права факт передбачення штрафу умовами кредитного договору не створює правових підстав для його стягнення в судовому порядку.

Тому у задоволенні вимоги про стягнення 4 900 грн штрафу слід відмовити.

Таким чином, із заявлених позивачем 34 792,60 грн заборгованості стягненню з відповідача підлягають 28 742,60 грн., які складаються з:

5 000 грн. - заборгованості за сумою кредиту;

23 742,60 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом.

У стягненні 1 150 грн комісії та 4 900 грн штрафу слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 34 792,60 грн., із яких судом задоволено 28 742,60 грн., що становить приблизно 82,61 % заявлених майнових вимог.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню 2 199,43 грн. судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статей 133, 137, 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має враховувати їх дійсність, необхідність та розумність, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений час, ціну позову та значення справи для сторін.

Суд враховує, що спір виник із типових кредитних правовідносин, справа не характеризується значною фактичною чи правовою складністю, обсяг доказів є незначним, правова позиція позивача та складені його представником процесуальні документи мають типовий характер для справ про стягнення заборгованості за договорами споживчого кредитування.

При цьому ціна позову становить 34 792,60 грн., що також має враховуватися при оцінці пропорційності заявлених до відшкодування 8 000 грн. витрат.

Врахувавши характер спору, обсяг і зміст наданої професійної правничої допомоги, складність виконаної роботи, часткове задоволення позовних вимог, а також засади розумності, справедливості та пропорційності судових витрат предмету спору, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат у сумі 8 000 грн. є надмірним, а розумним, необхідним та співмірним розміром витрат, який підлягає компенсації за рахунок відповідача, є 2 500 грн.

При цьому, суд враховує часткове задоволення позову безпосередньо при визначенні остаточного розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню, у зв`язку з чим до стягнення підлягає 2065, 25 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «КредіАгріколь Банк», місце реєстрації: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) суму заборгованості заборгованість за кредитним договором № 6800235 від 02 серпня 2024 року в загальному розмірі 28 742, 60 гривень, судовий збір в розмірі 2199,43 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2065, 25 гривень, а всього стягнути 33007,28 гривень (тридцять три тисячі сім грн. 28 коп).

У задоволенні решти поховних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 11.0 9.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян