Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №712/12081/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12081/26

Провадження 2-о/712/233/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Троян Т.Є., за участі секретаря Чумак Д.І., розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заяви зазначили, що 07 серпня 2020 року між ними зареєстровано шлюб Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 931.

Від шлюбу заявники мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявники зазначили, що фактично шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства вони не ведуть, подальше збереження шлюбу не відповідає їхній волі та намірам щодо подальшого сімейного життя.

Питання щодо місця проживання малолітньої доньки, її утримання та участі кожного з батьків у її вихованні заявниками погоджені. Спору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків стосовно дитини між ними немає.

Майновий спір між подружжям на час звернення до суду відсутній.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 серпня 2026 року заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що вона була підписана лише ОСОБА_1 , у зв`язку з чим подані матеріали не давали можливості встановити спільне волевиявлення обох із подружжя на звернення до суду в порядку статті 109 Сімейного кодексу України.

На усунення зазначених недоліків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали спільно підписану заяву, якою підтвердили своє взаємне волевиявлення щодо розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та, враховуючи характер заявлених вимог, спільне волевиявлення подружжя та відсутність між ними спору, призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку обставинам, які мають значення для її вирішення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною третьою статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

Відповідно до частини першої статті 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу.

За змістом частини третьої статті 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка та що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Отже, при розгляді справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя суд має встановити дійсність та взаємність волевиявлення дружини і чоловіка на припинення шлюбу, а також перевірити, чи не призведе його розірвання до порушення їхніх особистих і майнових прав та прав їхньої дитини.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 07 серпня 2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 931.

Від шлюбу подружжя має малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту поданих заявниками документів вбачається, що рішення про припинення шлюбу є взаємним. Обоє з подружжя підтвердили своє волевиявлення на розірвання шлюбу та відсутність наміру продовжувати шлюбні відносини.

Вирішуючи питання про вплив розірвання шлюбу на права та інтереси малолітньої дитини, суд враховує, що питання щодо її проживання, утримання та виховання погоджені батьками, спору щодо цих питань між ними немає.

При цьому, предметом цього провадження є саме припинення шлюбу за спільною заявою подружжя, а не вирішення спору між батьками щодо дитини. За відсутності такого спору суд не визначає місце проживання дитини та не встановлює порядок участі кожного з батьків у її вихованні, а перевіряє погоджені сторонами обставини з точки зору дотримання прав та інтересів дитини внаслідок розірвання шлюбу.

Суд також враховує, що припинення шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав та обов`язків щодо дитини. Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу між батьками не звільняє жодного з них від виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, досягнення заявниками згоди щодо питань, пов`язаних із проживанням, утриманням та вихованням доньки, відсутність між ними відповідного спору, а також збереження за кожним із батьків у повному обсязі батьківських прав та обов`язків дають суду підстави для висновку, що розірвання шлюбу між заявниками саме по собі не порушуватиме прав та законних інтересів їхньої малолітньої дитини.

Обставин, які б свідчили про те, що волевиявлення будь-кого із заявників щодо розірвання шлюбу не є вільним або не відповідає його дійсній волі, матеріали справи не містять.

Судом також не встановлено обставин, які б свідчили про порушення внаслідок розірвання шлюбу особистих чи майнових прав заявників.

Відповідно до частини четвертої статті 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

На час вирішення справи встановлений законом строк сплив, заявники свого волевиявлення щодо розірвання шлюбу не відкликали.

За сукупності наведених обставин суд дійшов висновку, що спільна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а розірвання шлюбу не порушуватиме їхніх особистих і майнових прав та прав їхньої малолітньої дитини, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись статтями 104, 109, 114, 115 Сімейного кодексу України, статтями 263–265, 293, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 07 серпня 2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 931 - розірвати.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян