Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №908/1686/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/95/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 Справа № 908/1686/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Глория-Д”, 69032, м. Запоріжжя, пров. Туристський, буд. 5

про стягнення штрафу та зобов`язання виконати договір

без повідомлення (виклику) учасників справи

установив

14.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Глория-Д” про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глория-Д” на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” штраф у розміру 20% від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару в сумі 39 200,00 грн;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Глория-Д” замінити, поставлені Акціонерному товариству “Українська залізниця”, неналежної якості вставки пантографа тип “А” на відповідні вставки пантографа тип “А” належної якості, що відповідають вимогам ТУ У3222117843.003-2000.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026, справу № 908/1686/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1686/26, присвоєно справі номер провадження 15/95/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1686/26.

Запропоновано відповідачу в строк до 19.08.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання; позивачу запропоновано у строк до 03.09.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк до 18.09.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо поставки товару належної якості. При проведенні контролю якості було виявлено невідповідну якість поставленої продукції. У зв`язку з поставкою товару неналежної якості просить стягнути штраф та зобов`язати відповідача здійснити заміну товару.

20.08.2026 через систему “Електронний суд” від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній щодо позову заперечив з наступних підстав. Перевірку якості товару здійснювали із застосуванням методів, які не передбачені ТУ та ДСТУ та за властивостями товару, які є недіючими на території України ДСТУ. У протоколах НДКТІ присутнє посилання на нормативні документи, які на дату складання протоколів вже втратили чинність (не є дійсними) на території України, а також у розрахунках зазначених у протоколах містяться помилки, що призводить до невірного розрахунку. Відповідач відзначив, що 30.12.2025 та 20.01.2026 працівники позивача склали акти вхідного контролю, а 14.01.2026 та 28.01.2026 складені односторонні акти про фактичну якість та комплектність щодо 200 кг і 500 кг відповідно, що свідчить, що саме внутрішні комісії позивача, а не лабораторія, оголосили неякісними всі 700 кг. За доводами відповідача, листами від 13.01.2026 № 11 та від 26.01.2026 № 20 ним своєчасно надані мотивовані заперечення на протоколи позивача, на які позивач технічно обґрунтованої відповіді не надав. Відповідач вважає, що належна якість товару підтверджена документами виробника і не спростована належним висновком. Паспорти якості та декларація про відповідність є передбаченими договором доказами. В свою чергу, позивач не провів перевірки достовірності паспортів якості у виробника, не заявив вимоги про визнання їх недійсними, не довів порушення системи виробничого контролю та не надав альтернативного комплексного висновку про середні показники всієї партії. Наявність окремих лабораторних значень сама по собі не анулює передбачені договором документи якості, а створює технічний спір, який потребує належної експертної оцінки. На адресу ТОВ “Глория-Д”, не надходило жодної пропозиції з боку Регіональної філії “Південно-західна залізниця” щодо проведення незалежної експертизи для остаточного вирішення спірних питань. Також відповідач вважає недоведеним розмір заявленого до стягнення штрафу, оскільки базою розрахунку штрафу визначено вартість 700 кг товару (196 000,00 грн), а жодний протокол НДКТІ не визнає всі 700 кг неякісними, акти не містять фактично перевіреної кількості, нормативне правило повного бракування партії не наведено. Крім того відповідач зазначає, що спір стосується матеріалознавчих, метрологічних і статистичних питань, які неможливо достовірно вирішити лише шляхом юридичного тлумачення документів, тому, якщо суд не вважатиме наявні невідповідності достатніми для відмови у позові, необхідно призначити судову інженерно-технічну та/ або товарознавчу експертизу у державній спеціалізованій експертній установі. Відповідач просить у задоволенні позову АТ “Українська залізниця” до ТОВ “Глория-Д” відмовити повністю, а також, у разі встановлення судом порушення з боку відповідача, зменшити штраф із 39 200,00 грн до 1,00 грн на підставі частини третьої статті 551 ЦК України.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що за умовами укладеного сторонами договору (п. п. 2.4, 2.5.), Покупець має право перевіряти фактичну якість поставленого Товару будь-коли протягом гарантійного періоду і при цьому договором не вимагається обов`язкова присутність Постачальника. Тільки при виявлені невідповідності (дефекту) Товару Покупець зобов`язаний викликати Постачальника у спосіб, передбачений п.4.5 договору, що і було виконано позивачем після виявлення дефектів у зразках з партії №7. Позивач звертає увагу не неодноразовість допущених відповідачем порушень щодо якості поставленого Товару та наявність у Господарському суду Запорізької області справи № 908/509/26 між тими ж сторонами і тим же предметом спору.

У додаткових поясненнях від 03.09.2026 АТ «Укрзалізниця» просило долучити до справи атестат акредитації Науково-дослідного та конструкторського – технологічного інституту залізничного транспорту № 201454 чинний до 15.02.2028, витяг з протоколу № Ц-1.1-05/9-2025 Ком.т.засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 03.02.2025, стандарт АТ «Укрзалізниця», протоколи НДКТІ.

У відзиві на позовну заяву по тексту ТОВ «Глория-Д» зазначала про те, що якщо суд не вважатиме наявні прогалини достатніми для відмови у позові, необхідно призначити судову інженерно-технічну та/або товарознавчу експертизу у державній спеціалізованій установі. Однак, прохальна частина відзиву на позовну заяву не містить прохання щодо призначення судової експертизи у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновків експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд вважає, що відповідачем не подано клопотання про призначення судом експертизи, з власної ініціативи суд не вбачає підстав для призначення експертизи.

10.09.2026 відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив суд:

1) Відмовити у прийнятті до розгляду вперше поданих із додатковими поясненнями документів «ВИТЯГ інспекторський контроль.pdf», «Лист НТО.pdf», «Перелік продукції.pdf», «Якість продукції.pdf» на підставі частини восьмої статті 80 ГПК України за відсутності доведених причин неможливості їх подання у встановлений строк.

2) У разі вирішення питання про прийняття цих матеріалів, надати окрему оцінку підставам їх несвоєчасного подання та забезпечити відповідачу можливість ознайомитися з усіма прийнятими матеріалами й подати відповідь на додаткові доводи щодо них до ухвалення рішення.

3) При оцінці прийнятих матеріалів не вважати внутрішні рішення, листи та стандарт позивача доказами виникнення у відповідача додаткових, не погоджених договором і не встановлених обов`язковими нормами законодавства обов`язків щодо документів, гарантії або критеріїв якості.

4) У порядку частини шостої статті 91 ГПК України витребувати для перевірки відповідності поданих копій оригінали обох примірників акта відбору № 435 від 10.12.2025, зокрема примірника, відтвореного в додатку Б протоколу № НДКТІ/ НВЦ УІ 048-2025. Провести їх зіставлення з актом № 439 і протоколом № 048 2025. Заперечення стосуються конкретної відмінності записів «двадцять» і «двадцять кг» у графі кількості одиниць та її зв`язку з лабораторним обліком 44 вставок. Наслідки частини шостої статті 91 ГПК України застосувати лише щодо конкретної копії, сумнів у відповідності якої оригіналу не усунуто за неподання оригіналу. Якщо копія правильно відтворює оригінал, суперечності змісту оцінювати за статтями 78 і 86 ГПК України.

5) Надати оцінку розбіжностям між масою й кількістю продукції, доказам походження робочих зразків та наявності правила поширення результатів вибіркового контролю на всі 700 кг; не вважати саму суму 125 + 44 доказом усунення зазначених суперечностей.

6) У задоволенні позову АТ «Українська залізниця» до ТОВ «ГЛОРИЯ-Д» про стягнення 39 200,00 грн штрафу та зобов`язання замінити товар відмовити повністю.

Розглянувши заяву відповідача про витребування оригіналів доказів, суд зазначає наступне.

Належність доказів є предметом регулювання ст. 76 ГПК України, де у частині першій визначено, що належними є ті докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з положеннями ч. 1, 2, 4 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

У той же час, згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України, у разі, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Тобто за змістом наведеної норми доказ не береться судом до уваги лише тоді, якщо оригінал письмового доказу не був поданий стороною та якщо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії доказу.

Разом з тим відповідач, посилаючись на неналежність та недостовірність поданих відповідачем доказів, вказує на допущені при оформленні конкретного документа помилки, однак не надав суду належних та допустимих доказів підробки наданих позивачем документів, а отже, у суду відсутні сумніви щодо належності та достовірності наданих позивачем доказів.

Відносно заяви відповідача про неприйняття до розгляду поданих позивачем 03.09.2026 разом із додатковими поясненнями документів з огляду на пропущений строк їх надання, суд її відхиляє як необґрунтовану. Ухвалою від 20.07.2026 судом встановлено строк для надання позивачем відповіді на відзив, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача – до 03.09.2026. Отже, відсутні підстави вважати пропущеним процесуальний строк надання позивачем наведених відповідачем документів.

При цьому суд враховує, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі та яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності.

Суд відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас, за приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, для виконання завдань господарського судочинства суд має особисто дослідити наявні у матеріалах справи докази та надати їм правову оцінку.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

07.11.2025, за результатом проведеної закупівлі UA-2025-10-15-010604-а, між АТ “Укрзалізниця” в особі філії “Південно-західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” (Покупець, позивач у справі) та ТОВ “Глория-Д” (Постачальник, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів ПЗ/НХ-25950/НЮ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1) та Технічних та якісних характеристик товару, документів з якості та оцінки відповідності товару (Додаток 2), що є невід`ємними частиною цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього договору.

Найменування Товару визначається в Специфікації № 1 (Додаток 1), що є невідомою частиною цього договору (п.1.2 договору).

Постачальник гарантує, що Товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Рік / дата виробництва (виготовлення) Товару зазначається в Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, Постачальник повинен поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає вимогам цього договору, в тому числі нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток 1) до цього договору. Сторони узгодили, що для цілей цього договору Товаром неналежної якості вважається Товар, що не відповідає вимогам нормативно-технічних документів та / або характеристикам, зазначеним у Технічних та якісних характеристиках товару, документах з якості та оцінки відповідності товару (Додаток 2) до цього договору.

Згідно із п. 2.2 договору, підтвердженням якості та відповідності Товару з боку Постачальника є документи, визначені у Технічних та якісних характеристиках товару, документах якості та оцінки відповідності товару (Додаток 2) до цього договору, та які надаються Покупцю разом з Товаром.

Постачальник гарантує якість Товару, що постачається протягом гарантійного строку експлуатації/гарантійного строку зберігання, визначеного (-их) у Специфікації №1 (Додаток 1) та Технічних та якісних характеристиках товару, документах якості та оцінки відповідності товару (Додаток 2) до цього договору ( п. 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту Товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні Товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов`язковим. Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого Постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього Договору, не приймається Покупцем до врегулювання питання сторонами.

Відповідно до п. 2.5 Договору, при виявлені виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації, зберігання виклик представника Постачальника для складання двостороннього акта є обов`язковим.

Сторони узгодили у п 2.6 договору, що повідомлення про виклик представника Постачальника направляється в один із способів передбачених п. 4.5 цього договору.

Згідно із п. 2.7 договору, Постачальник зобов`язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний Товар.

Строк усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійних строків становить не більше 20 (двадцять) робочих днів з дня підписання відповідного акта (п. 2.8 договору).

Відповідно до п. 2.10 договору, вхідний контроль, приймання Товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом Покупця, згідно з вимогами п. 5.1, п.5.2 та іншими умовами цього договору.

Приймання Покупцем Товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред`явити Постачальнику претензії у зв`язку з недоліками поставленого Товару, які будуть виявлені в ході використання (п. 2.11 договору).

Умовами п. 2.12 договору зокрема передбачено, що на кожному етапі приймання Товару Покупцем за кількістю, якістю, комплектністю, асортиментом, а також в межах гарантійних строків Товару Покупець може самостійно вибирати проби (зразки) Товару для проведення експертиз чи досліджень (випробовувань) на відповідність технічним характеристикам, визначеним умовами цього договору, у випробувальних лабораторіях з відповідною галуззю акредитації.

Відповідно до п.4.1 Договору, Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DD Delivered Duty Paid (Поставка з оплатою мита) відповідно до “ІНКОТЕРМС” у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами “ІНКОТЕРМС” у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.

Згідно із пунктом 4.2 договору, поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару. В рознарядці зазначаються найменування Товару, одиниця виміру та кількість Товару, конкретна адреса поставки Товару в межах населеного пункту, визначеного цим пунктом договору. Сторони узгодили, що для цілей цього договору партією товару вважається обсяг одиниць Товару, що постачається одночасно на адресу, вказану в рознарядці Покупця. Строк поставки товару – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем. Місце поставки Товару:м. Козятин (Хмельницький район, Вінницька обл.) або на адресу іншого підрозділу вказаного у рознарядці Покупця. Право власності на товар переходить до Покупця з дати поставки Товару.

Датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами акту прийому-передачі товару або видаткової накладної (п. 4.7 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що приймання товару за кількістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6.

Відповідно до пункту 5.2 договору, приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

За визначенням п. 5.4 Договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за наявності документів, що підтверджують якість та відповідність Товару, а також гарантійні зобов`язання виробника згідно з п. 2.2 цього договору, та таких товаросупровідних документів:

- підписаний Постачальником рахунок-фактура;

- підписаний Постачальником акт прийому-передачі товару або підписана постачальником видаткова накладна;

- підписана Постачальником товарно-транспортна накладна (у разі поставки товару автомобільним транспортом) або електронна залізнична накладна (у разі поставки товару залізничним транспортом), або відповідний документ, виданий оператором поштового зв`язку;

- підписані Постачальником пакувальні аркуші (за наявності).

Згідно із п. 6.1 договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (Додаток 1) до цього договору. Ціна Товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням цього договору.

Ціна Договору становить 840 000,00 грн без ПДВ (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору, оплата за Товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 договору передбачений обов`язок Покупця своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отриманий товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору.

Згідно із підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 договору, Покупець має право повернути Постачальнику товар, якість, комплектність чи асортимент якого не відповідає умовам цього договору.

Пунктом 8.3 договору на Постачальника покладені зобов`язання:

8.3.1. Забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим Договором.

8.3.2. Забезпечити поставку товару, якість, кількість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору.

8.3.3. При виявленні Покупцем невідповідності кількості, якості, комплектності або асортименту товару при прийманні товару або виробничих дефектів в гарантійні строки експлуатації та зберігання направляти на виклик Покупця свого уповноваженого представника.

8.3.4. Забезпечити вивіз та провести заміну Товару невідповідної якості, та/або комплектності, та/або асортименту, усунути виявлені дефекти Товару за власний рахунок та з дотриманням умов цього договору.

8.3.5. Виконувати належним чином інші зобов`язання, визначені цим Договором.

Умовами п. 9.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством України.

В пункті 9.3.2 договору сторони узгодили, що за поставку Товару неналежної якості, та/або комплектності, та/або асортименту, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого Товару невідповідної якості, та/або комплектності, та/або асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює Товар Товару невідповідної якості, та/або комплектності, та/або асортименту.

При порушенні строків усунення недоліків або заміни Товару невідповідної якості, та/або комплектності, та/або асортименту, визначених п. 2.8 цього договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості незаміненого у строк дефектного Товару, Товару невідповідної якості, та/або комплектності, та/або асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання Постачальником зобов`язання або останнього дня строку дії цього договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання, визначене п.2.8 цього договору, яке виникло під час дії цього договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань здійснити заміну дефектного Товару, Товару невідповідної якості, та/або комплектності, та/або асортименту, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Строк дії цього Договору встановлюється з дати його підписання сторонами до 31.12.2025 (п. 17.1 договору).

Пунктом 17.2 договору передбачено, що закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов`язань щодо поставки та оплати Товару, а також гарантійних зобов`язань на Товар, на умовах, визначених цим договором.

Специфікацією №1 до Договору № ПЗ/НХ-25950/НЮ від 19.02.2025 сторони обумовили поставку товару: вставка пантографа тип “А” (Вставка пантографа (тип А)); рік/дата виробництва (виготовлення), виробник – вересень-грудень 2025 року, ТОВ “Глорія-Д”, Україна, м. Запоріжжя; гарантійний строк експлуатації (місяці) – вставки, встановлені на полозі, забезпечує пробіг: - струмоприймача легкого типу (до 1200 А) не менше 60*103 км, – струмоприймача важкого типу (понад 1200 А) не менше 25*103 км; гарантійний строк зберігання або гарантійний строк придатності – 36 місяців з дня виготовлення; одиниця виміру – кг; кількість – 3000,00; ціна за одиницю без ПДВ, грн. – 280,00, сума без ПДВ -840000,00 грн.

Додатком 2 до договору сторони обумовили технічні та якісні характеристики Товару, документи з якості та оцінки відповідності Товару.

На виконання договору №ПЗ/НХ-25950/НЮ відповідачем відповідно до рознарядок позивача здійснено поставку товару партіями - вставок пантографа тип «А» в м. Козятин (Вінницька обл.) на виробничий підрозділ «Козятинський територіальний відділ матеріально технічного забезпечення» регіональної філії «ПЗЗ» АТ «Укрзалізниця» у загальній кількості 700 кг, про що сторонами оформлено видаткові накладні № 44 від 02.12.2025 (на поставку 200 кг товару на суму 56 000,00 грн) та № 46 від 05.12.2025 (на поставку 500 кг товару на суму 140 000,00 грн).

Згідно листа від 10.12.2025 № ПЗЗНХ-01-04/4167н, вставка пантографа партії № 7 була відібрана та передана на філію «Науково-дослідного та конструкторського технологічного інституту залізничного транспорту» (НДКТІ) для визначення відповідності вимогам п. 1.2.4 НД (ТУ У 32.22117843.003- 2000, ДСТУ ГОСТ 32680:2016).

29.12.2025 від філії «Науково-дослідного та конструкторського технологічного інституту залізничного транспорту» (НДКТІ) отримані протоколи випробування, а саме: від 26.12.2025 №НДКТІ/НВЦУХ 470-2025; від 23.12.2025 №НДКТІ/НВЦУМ 195-2025; від 29.12.2025 №НДКТІ/НВЦУІ 048-2025. До вказаних протоколів випробування долучені відповідні додатки (акти відбору зразків під час проведення вхідного контролю).

30.12.2025 та 20.01.2026 на виробничому підрозділі «Локомотивне депо Козятин» який є основним споживачем відповідної продукції, інженерно-технічними працівниками підрозділу був зроблений аналіз протоколів НДКТІ по вставкам пантографа, та складені акти вхідного контролю від 30.12.2026 №2312 та від 20.01.2026 №2, якими визначено, що вставка пантографа тип А, партія № 7, виробництва ТОВ “Глория-Д”, не відповідає технічним вимогам НД (ТУ У 32.22117843.003- 2000, ДСТУ ГОСТ 32680:2016) через великі показники питомого опору, геометричних розмірів ( висоти, ширини, довжини), твердості за Брінеллем та не може бути прийнята до експлуатації в ВП Локомотивному депо Козятин філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця».

Листами від 09.01.2026 № ПЗЗНХ-01-15/18 та від 23.01.2026 № ПЗЗНХ-01-15/70 службою організації та проведення закупівель на 14.01.2026 та 28.01.2026 на ВП «Козятинський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення» був викликаний представник Постачальника для складання актів про фактичну якість та комплектність.

Листами від 13.01.2026 № 11 та 26.01.2026 № 20 постачальником ТОВ “Глория-Д” надано відповідь щодо актів вхідного контролю, в яких наведено заперечення на визнавши комісії та зазначень, що вугільна вставка партії №7 відповідає вимогам технічним умовам та не потребує складання акту і може бути прийнята до експлуатації.

14.01.2026 та 28.01.2026 на виробничому підрозділі «Козятинський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення» разом з основним споживачем відповідної продукції інженерно-технічними працівниками виробничого підрозділу «Локомотивне депо» Козятин, комісією був зроблений аналіз протоколів НДКТІ по вставкам пантографа, та складені акти про фактичну якість та комплектність.

Комісією прийнято рішення щодо заміни вставок пантографа партії № 7 у кількості 700 кг, які не відповідають вимогам вищевказаного договору.

04.05.2026 листом № ПЗЗНХ-01-15/396 служба організації та проведення закупівель повідомила постачальника ТОВ “Глория-Д” про кількість вставок пантографа у кількості 700 шт, які не відповідають умовам договору поставки № ПЗ/НХ-25950/НЮ від 07.11.2025 та потребують заміни, а також сплати 39200,00 грн штрафу за поставку неякісної продукції.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За визначенням ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правовідносини, що виникли між сторонами даного спору регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Згідно з ч., ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

За визначенням ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 4 статті 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

За приписами ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Статтею 679 ЦК України обумовлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений,- в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлено відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

За умовами укладеного сторонами договору (п. 5.2 договору), приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі – Інструкція П-7).

Згідно пункту 20 Інструкція П-7, при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

В пункті 21 Інструкції П-7 зазначено, що керівники підприємств та організацій чи їх заступники на прохання підприємства - отримувача виділяють йому представників для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю.

Як встановлено з матеріалів справи, після отримання від філії «Науково-дослідного та конструкторського технологічного інституту залізничного транспорту» протоколів випробування по відібраним зразкам, Локомотивним депо Козятин філії “Локомотивна компанія” АТ “Укрзалізниця” були складені акти вхідного контролю від 30.12.2026 №2312 та від 20.01.2026 №2, якими визначено, що вставка пантографа тип А, партія № 7, виробництва ТОВ “Глория-Д”, не відповідає технічним вимогам через великі показники питомого опору, геометричних розмірів (висоти, ширини, довжини), твердості за Брінеллем та не може бути прийнята до експлуатації.

В подальшому, 14.01.2026 та 28.01.2026 на виробничому підрозділі «Козятинський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення» комісією був зроблений аналіз протоколів НДКТІ по вставкам пантографа, та складені акти про фактичну якість та комплектність продукції. Зазначені акти складені інженерно-технічними працівниками виробничого підрозділу «Локомотивне депо» Козятин за відсутності представника відповідача.

Комісією прийнято рішення щодо заміни вставок пантографа партії № 7 у кількості 700 кг, які не відповідають вимогам вищевказаного договору, про що листом від 04.05.2026 повідомлено постачальника ТОВ “Глория-Д”.

Постачальник неякісний товар, поставлений партією № 7 в кількості 700 кг не замінив.

Суд відзначає, що позивачем дотримано вимоги пунктів 2.4, 2.5 договору та здійснено виклик представника відповідача для складання акту, однак, відповідач зобов`язання, визначені п. 8.3.3 Договору не виконав, на виклик Покупця свого уповноваженого представника не направив. Також не дотримано відповідачем п 8.3.4 договору, не забезпечено вивіз неякісної продукції та не здійснено її заміну.

Стала практика Верховного Суду викладена у справах № № 904/5002/18, 904/8794/17, 904/974/21, 925/1429/21, 916/604/21, 921/622/16-г/6, 924/1168/21 є релевантою до спірних правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі

Так, Верховний Суд у зазначених справах наголосив, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлено причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця в такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо поставки якісної продукції та невиконання обов`язку щодо заміни товару на належну якість, свідчить про наявність підстав для стягнення штрафу та зобов`язання відповідача замінити товар на належну якість.

Заперечення відповідача щодо позову суд вважає безпідставними з урахуванням наступного.

Пунктом 2.1 договору від 07.11.2025 № ПЗ/НХ-25950/НЮ установлено, що постачальник, повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток 1) та Технічних та якісних характеристиках товару (Додаток 2).

Додатком 2 до договору сторони погодили, що вставка пантографа має відповідати за якістю вимогам ТУ У 32.22117843.003-2000 та ДСТУ ГОСТ 32680:2016.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті. 1 Закону України “Про стандартизацію” технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про стандартизацію” стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті центральними органами виконавчої владі набрання чинності цим Законом, а також галузеві стандарти (ОСТ) та прирівняні до них інші нормативні документи колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, галузеві стандарти України (ГСТУ) (галузеві нормативні документи) застосовуються до їх заміни на технічні регламенти, національні стандарти, кодекси усталеної практики чи скасування в Україні, але не більш як 15 років з дня набрання чинності цим Законом.

Вказаний Закон набув чинності 04.07.2014, прийняті до його набрання нормативно-технічні документи, зокрема і ГОСТ, зберігають чинність до 04.07.2029.

Відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцеві та Перехідні положення Закону України “Про стандартизацію” протягом 15 років з дня набрання чинності цим Законом центральні органи виконавчої влади мають право у відповідних сферах діяльності та в межах своїх повноважень, зокрема, скасовувати галузеві нормативні документи.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 26.11.2014 № 1163-р на виконання абзацу другого пункту 6 розділу VI Прикінцеві та Перехідні положення Закону України “Про стандартизацію” визначити, що державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” виконує функції національного органу стандартизації.

Відповідно до наказу державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” № 439 від 21.12.2017 перенесено термін скасування чинності в Україні міждержавних нормативних документів з 01 січня 2018 року на 01.01.2019 року: ГОСТ 23776-79 “Изделия углеродные. Методы измерения удельного электрисческого сопротивления”.

Суб`єкти господарювання можуть використовувати ГОСТ якщо визначать їх для себе як обов`язкові до виконання стандарти.

Відповідно до таблиці № 5 пункту 3.6 ТУ У 32.22117843.003-2000 (у чинній редакції із останніми змінами № 5, які введені в дію з 16.02.2018) (Технічні умови) випробування вугільних вставок щодо визначення питомого електричного опору на відповідність вимогам пункту 1.2.4 Технічних умов здійснюється відповідно до пункту 4.4 Технічних умов.

Відповідно до пункту 4.4 Технічних умов (аркуш 20) контролі, питомого електричного опору вставки (1.2.4) проводять за ГОСТ 23776.

Відповідно до таблиці № 5 пункту 3.6 Технічних умов випробування вугільних вставок щодо визначення твердості та міцності на відповідність вимогам пункту 1.2.4 Технічних умов здійснюється відповідно до пункту 4.5 Технічних умов.

Відповідно до пункту 4.5 Технічних умов (аркуш 21) контроль твердості (1.2.4) проводять за ГОСТ 9012 або за ГОСТ 23273, а твердоміри повинні відповідати вимогам ГОСТ 9013 та ГОСТ 23677.

Наведене спростовує доводи відповідача про використання позивачем при перевірці якості нормативних документів, які не є дійсними.

Випробування поставленої вугільної вставки (вставка пантографа) на відповідність вимогам щодо якості на замовлення позивача були здійснені акредитованою на проведення відповідних досліджень випробувального лабораторією Науково-впроваджувального центру філії “НДКТІ” АТ “Укрзалізниця” за методом Брінелля та відповідно до вимог нормативно-технічної документації, зокрема, ГОСТ 32680:2016 та ТУ У 32.22117843.003-2000.

Документального підтвердження не допуску директора ТОВ “Глорія-Д” до лабораторії, де здійснювалась перевірка продукції не надано.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч., ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 договору визначено відповідальність постачальника за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту. При цьому постачальник власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товар неналежного асортименту.

У зв`язку з поставкою ТОВ “Глория-Д” товару неналежної якості позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного товару в сумі 39 200,00 грн (196 000,00 грн /вартість неякісного товару згідно видаткових накладних * 20 %).

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що розрахунок виконаний правильно.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тому він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст. 86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

Слід відзначити, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідач, заявляючи у відзиві на позов клопотання про зменшення розміру штрафу до 1,00 грн на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, посилається на необґрунтованість заявленого позивачем позову, однак, не наводить жодного пояснення та не надає жодного доказу в обґрунтування наявності виняткових обставин для зменшення нарахованого штрафу.

Факт порушенням відповідачем умов договору щодо поставки товару відповідної якості встановлений, тому нарахований позивачем у відповідності до вимог діючого законодавства штраф підлягає стягненню на його користь. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.05.2018 у справі №908/1453/14.

Водночас, суд звертає увагу, що нарахований штраф є співмірним із допущеним ТОВ “Глория-Д” порушенням та його наслідками. Крім того, відповідач, підписавши та скріпивши договір печаткою, погодився з його умовами, в тому числі з умовами пункту 9.3 договору про накладення на постачальника штрафу за поставку товару неналежної якості в розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до положень пункту 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею Сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що унеможливлюють виконання зобов`язань (військові дії, воєнний стан, аварія, протиправні дії третіх осіб тощо).

Пунктом 10.2 договору передбачено, що Сторона, що не може виконати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцять) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Згідно усталеної судової практики щодо застосування судом законодавства про форс-мажорні обставини неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Проте, сертифікату Торгово-промислової палати України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну не можливість виконання в строк зобов`язань відповідача за укладеним спірним договором, останнім до суду не подано, і в матеріалах справи відсутній.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за прострочення заміни неякісного товару.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні, оскільки відповідачем не доведено поважність причин його невиконання договірних зобов`язань.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу, розрахованого та заявленого до стягнення Акціонерним товариством “Українська залізниця”.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні” було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з “Достатність доказів” на нову – “Вірогідність доказів” та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування “вірогідність доказів”.

Стандарт доказування “вірогідність доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведених обставин, наданих доказів та вимог законодавства України, суд вважає, що відповідачем не спростовано обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню повністю.

В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глория-Д” (провулок Туристський 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38024782) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вулиця Єжи Гедройця 5, м. Київ, 03150, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару в розмірі 39 200,00 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті гривень 00 коп.). Видати наказ.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Глория-Д” (провулок Туристський 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38024782) замінити поставлені Акціонерному товариству “Українська залізниця” (вулиця Єжи Гедройця 5, м. Київ, 03150, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) неналежної якості вставки пантографа тип «А» у кількості 700 кг на відповідні вставки пантографа тип «А» належної якості, що відповідають вимогам ТУ У32.22117843.003-2000.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глория-Д” (провулок Туристський 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38024782) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вулиця Єжи Гедройця 5, м. Київ, 03150, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) витрати із сплати судового збору в розмірі 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.09.2026.

Суддя І. С. Горохов