Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №908/1784/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/104/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 Справа № 908/1784/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали за позовом Комунального некомерційного підприємства “Миколаївська обласна клінічна лікарня” Миколаївської обласної ради, 54058, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Київська, буд. 1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

установив

24.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства “Миколаївська обласна клінічна лікарня” Миколаївської обласної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс” про стягнення заборгованості за договором поставки № 76/05-ІФ від 23.05.2024 у розмірі 24 960,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026, справу № 908/1784/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1784/26, присвоєно справі номер провадження 15/104/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1784/26.

Запропоновано відповідачу в строк до 31.08.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк до 15.09.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк до 28.09.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що між сторонами у справі було укладено договір поставки бензину. На виконання умов договорів позивачем перераховані кошти за товар. Між сторонами підписані видаткова накладна щодо поставки товару та отримані скретч-картки на паливо. Відповідачем порушено зобов`язання щодо своєчасної передачі товару на загальну суму 24960 грн.

Відповідач заяви по суті справи та докази в їх обґрунтування не надіслав. Клопотання, заяви не надходили.

Про відкриття провадження у справі відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду у справі № 908/1784/26 направлялась до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс” та доставлена до електронного кабінету відповідача 30.07.2026, 18:40, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відзиву, як у встановлений в ухвалі суду від 30.07.2026 процесуальний строк для подачі відзиву, так і після отримання ухвали суду, відповідач не надав. Інших клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно із ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.

23.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс” (Постачальник, відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством “Миколаївська обласна лікарня відновного лікування” Миколаївської обласної ради (Покупець, позивач) укладено договір поставки № 76/05-ІФ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний Товар.

Найменування Товару: Бензин А-95 ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання Товару відповідно “Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Згідно з п. 2.1 договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту отримання Товару згідно умов договору.

У п. 3.2 договору визначено, що загальна сума ціна договору 52 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата Товару здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день складання рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру Товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх складання.

Оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку реквізити Постачальника (п. 4.2 договору).

Строк поставки товарів - до терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1 договору).

За визначенням п. 5.2 договору, місце поставки (передачі) товарів:

Передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п. 5.2.1);

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2);

Згідно із п. 5.3 договору, умови постачання Товару – самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього договору (6.3 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1 договору).

За умовами п. п. 10.1, 10.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за наявності). Даний договір діє до 31.12.2024.

Відповідно до специфікації до договору №76/05-ІФ від 23.05.2024 сторонами узгоджено поставку Товару: Бензину А-95 у кількості 1000 літрів вартістю за одиницю 43,333333 грн без ПДВ та 52,00 грн з ПДВ.

23.05.2024 ТОВ «Інкам Фінанс» надало КНП «Миколаївська обласна лікарня відновного лікування» МОР рахунок-фактуру №009/0000317 на оплату вартості бензину А-95 у кількості 1000 літрів загальною вартістю 52 000 грн.

На підставі наданого рахунку-фактури, КНП «Миколаївська обласна лікарня відновного лікування» МОР 23.05.2024 сплатило на користь ТОВ «Інкам Фінанс» вартість Товару на суму 52 000,00 грн, що підтверджується заключною випискою по рахунку позивача за період з 01.05.2024 по 31.05.2024.

Згідно із видатковою накладної №0009/0000292 від 23.05.2024 та Специфікації, позивач отримав від відповідача скретч-картки на отримання Бензину А-95 у кількості 1000 літрів, загальною вартістю 52 000,00 грн з ПДВ.

За поясненнями позивача, за вказаним договором КНП «Миколаївська обласна лікарня відновного лікування» МОР отримало від ТОВ «Інкам Фінанс» 580 літрів бензину А-95 на суму 27 040 грн, залишок ненаданого бензину А-95 становить 520 літрів загальною вартістю 24 960,00 грн.

10.04.2025 КНП «Миколаївська обласна лікарня відновного лікування» МОР припинено у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради.

Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради №7 від 25 квітня 2024 року КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» МОР є повним правонаступником КНП «Миколаївська обласна лікарня відновного лікування» МОР.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена претензія від 18.06.2026 №1031/01-12 про неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №76/05-ІФ від 23.05.2024 з вимогою повернути Комунальному некомерційному підприємству «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради 24960,00 грн вартості неотриманого палива. Претензія залишена відповідачем без реагування, товар в узгодженій в договорі кількості не поставлений, сплачена позивачем оплата в добровільному порядку не повернута.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (тут і надалі – в редакції до 28.08.2025, чинній на момент спірних правовідносин) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частинами 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кошти на суму 52 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Зі свого боку, на виконання умов договору відповідачем передано позивачеві згідно видаткової накладної № 0009/0000292 від 23.05.2024 скретч-картки на 1000 літрів Бензину А-95 на загальну суму 52 000,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).

Згідно з п. 9 вказаних Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання,транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами/картками визначений у п.п. 10.3.4 Інструкції, а саме: відпуск нафтопродуктів за платіжними картками здійснюється на підставі вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 N 137, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 543/10823, та інших нормативно-правових актів.

Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.4.2 Інструкції).

З огляду на викладене, талон/картка є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо видачі товару за довірчими документами (скретч-картками) належним чином не виконав, вартість недопоставленого товару становить 24 960,00 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлено договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його в установлений строк.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є, за своїм змістом, правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі – формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі №918/631/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених договором умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості. Відтак, у нього виник обов`язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем.

Відповідач попередню оплату в сумі 24 960,00 грн за договором не повернув.

На виконання своїх зобов`язань відповідачем жодних дій не здійснено, після пред`явлення позову останній не висловлював наміру вчинити дії по виконанню своїх зобов`язань. А тому, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми передплати в розмірі 24 960,0 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11а, каб. 8; ідентифікаційний код 40308189) на користь Комунального некомерційного підприємства “Миколаївська обласна клінічна лікарня” Миколаївської обласної ради, 54058, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Київська, буд. 1; ідентифікаційний код 01998383) заборгованість в розмірі 24 960,00 грн (двадцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11а, каб. 8; ідентифікаційний код 40308189) на користь Комунального некомерційного підприємства “Миколаївська обласна клінічна лікарня” Миколаївської обласної ради, 54058, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Київська, буд. 1; ідентифікаційний код 01998383) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.09.2026.

Суддя І. С. Горохов