Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №904/4416/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4416/26

за позовом Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 415 828, 29 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Філонов Євген Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" на свою користь суму заборгованості, а саме: 300 000, 00 грн. основного боргу, 24 299,11 грн. 3% річних, 91 529, 18 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 245 від 12.08.2024 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху; позивачу протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

28.07.2026 від Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доказами їх усунення.

29.07.2026 від Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

17.08.2026 від Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Так, в своєму відзиві відповідач зазначає, що обов`язковою передумовою здійснення відповідачем оплати за партію товару є надання позивачем рахунку на оплату. У випадку не виконання цього обов`язку позивачем у відповідача не настає обов`язок здійснювати оплату за товар, а штрафні санкції до відповідача за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються відповідачем.

Також вважає, що у відповідача не настав обов`язок здійснити оплату за договором внаслідок прострочення позивача, то нарахування 3 % річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період є необґрунтованими та неправомірним.

Відповідач посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 вказує про настання форс-мажорних обставини, а тому вважає, що ним не порушені жодні права та законні інтереси позивача, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач скористався наданим законом правом на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 між Фізичною особою – підприємцем Філоновим Євгеном Володимировичем (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "СУХА БАЛКА" (Замовник) було укладено Договір №245 про надання послуг/виконання робіт , відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з наплавлення та проточки шийки валу скіпкової підіймальної установки ш. "Ювілейна" (інв. Номер установи №10238) згідно Додатку №1 до цього Договору (далі – роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього Договору згідно до акту прийому – передачі виконання робіт, інших документів, передбачених цим Договором.

Вартість робіт за цим Договором визначається згідно Додатку №1 до цього Договору і становить 1 500 000.00 грн. в тому числі ПДВ 250 000.00 грн.

Додатком №1 до даного Договору визначено перелік робіт та їх вартість, а саме: Наплавлення та проточка шийки валу скіпової підіймальної установи (інв. № установки №10238) в кількості 1 одиниця – 1 250 000.00 без ПДВ та 250 000.00 грн. ПДВ, разом 1 500 000.00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. Договору оплата за виконані роботи здійснюється Замовником в наступному порядку: попередня оплата 10% вартості протягом 5 к. днів з моменту отримання рахунку, залишок суми рівними частинами по 30% вартості за наступним графіком:

І платіж – через 15 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт;

ІІ платіж – через 45 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт;

ІІІ платіж – через 90 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт.

Після виконання робіт, згідно Договору, Виконавець надає Замовнику підписаний зі свого боку Акт прийому – передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання від Виконавця підписаного з його боку Акту прийому – передачі виконаних робіт, підписати Акт прийому - передачі виконаних робіт або в цей же трок надати мотивовану відмову з переліком недоробок (недоліків), допущених Виконавцем.

20.08.2024 між Фізичною особою – підприємцем Філоновим Євгеном Володимировичем та Приватним акціонерним товариством "СУХА БАЛКА" підписаний акт від 20 серпня 2024 року, яким підтверджується виконання Виконавцем робіт (надання послуг) з наплавлення та проточки шийки валу скіпової підіймальної машини в кількості 1 загальною вартістю 1 500 000.00 грн. з урахуванням ПДВ – 250 000.00 грн.

На виконання умов договору Приватним акціонерним товариством "СУХА БАЛКА" було здійснено попередню оплату в сумі 150 000.00 грн. – 13 серпня 2024 року, а Фізичною особою – підприємцем Філоновим Євгеном Володимировичем виконано обсяг робіт, покладений на нього, що підтверджується вищевказаним Актом.

Фізична особа – підприємець Філонов Євген Володимирович зазначає, що у Замовника виникло зобов`язання з оплати наданих послуг (виконаних робіт), а саме:

І платіж – 450 000.00 грн. до 05 вересня 2024 року включно (з 06.09.2024 року прострочення виконання грошового зобов`язання);

ІІ платіж – 450 000.00 грн. до 07 жовтня 2024 року включно (з 08.10.2024 року прострочення виконання грошового зобов`язання);

ІІІ платіж – 450 000.00 грн. до 18 листопада 2024 року включено (з 19.11.2024 року прострочення виконання грошового зобов`язання).

Приватним акціонерним товариством "СУХА БАЛКА" здійснена часткова оплата отриманих послуг, заборгованість з оплати виконаних робіт (наданих послуг) перед Виконавцем складає 300 000.00 грн.

Фізична особа – підприємець Філонов Євген Володимирович посилається на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "СУХА БАЛКА" зобов`язань за договором №245 від 12.08.2024 в частині оплати виконаних робіт, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 300 000, 00 грн. основного боргу, 24 299,11 грн. 3% річних, 91 529, 18 грн. інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №245 від 12.08.2024ї, факт надання послуг за вказаним договором, строк надання послуг за договором, строк дії договору, наявність / відсутність прострочення надання послуг, наявність / відсутність підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1. Договору оплата за виконані роботи здійснюється Замовником в наступному порядку: попередня оплата 10% вартості протягом 5 к. днів з моменту отримання рахунку, залишок суми рівними частинами по 30% вартості за наступним графіком:

І платіж – через 15 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт;

ІІ платіж – через 45 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт;

ІІІ платіж – через 90 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт.

20.08.2024 між Фізичною особою – підприємцем Філоновим Євгеном Володимировичем та Приватним акціонерним товариством "СУХА БАЛКА" підписаний акт від 20 серпня 2024 року, яким підтверджується виконання Виконавцем робіт (надання послуг) з наплавлення та проточки шийки валу скіпової підіймальної машини в кількості 1 загальною вартістю 1 500 000.00 грн. з урахуванням ПДВ – 250 000.00 грн.

Таким чином, у Замовника виникло зобов`язання з оплати наданих послуг (виконаних робіт), а саме: І платіж – 450 000.00 грн. до 05 вересня 2024 року включно; ІІ платіж – 450 000.00 грн. до 07 жовтня 2024 року; ІІІ платіж – 450 000.00 грн. до 18 листопада 2024 року включно.

Приватним акціонерним товариством "СУХА БАЛКА" здійснена часткова оплата отриманих послуг, заборгованість з оплати виконаних робіт (наданих послуг) перед Виконавцем складає 300 000.00 грн.

Доказів сплати заборгованості за виконані роботи у сумі 300 000,00 грн. відповідач до суду не надав.

Проти позову відповідач заперечує тим, що обов`язковою передумовою здійснення відповідачем оплати за партію товару є надання позивачем рахунку на оплату відповідно до пункту 3.2 договору, а у випадку не виконання цього пункту у відповідача не настає обов`язку здійснювати оплату за товар і відповідно штрафні санкції за порушення строків розрахунків не застосовуються, 3% річних та інфляційні втрати не нараховуються. Відповідач стверджує, що позивачем не додано до позовної заяви доказів надання відповідачу рахунків на оплату, що є передумовою здійснення відповідачем оплати за поставлений товар. Відповідач вважає, що позивач не надав суду доказів виникнення у відповідача обов`язку здійснення оплати, а відповідно нарахування 3% річних та інфляційних втрат на думку відповідача є неправомірними та необґрунтованими. Також відповідач посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 вказує про настання форс-мажорних обставини, а тому вважає, що ним не порушені жодні права та законні інтереси позивача, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Господарський суд не погоджується із такими доводами відповідача та зазначає, що умовами договору сторони такий порядок оплати: попередня оплата 10% вартості протягом 5 кал. днів з моменту отримання рахунку, залишок суми рівними частинами по 30% вартості за наступним графіком: І платіж – через 15 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт; ІІ платіж – через 45 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт; ІІІ платіж – через 90 к.д. з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 29.09.2009 у справі №37/405, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару. Від зазначеної правової позиції не відступив Верховний Суд при прийнятті рішень у справах №923/712/17 (постанова від 22.05.2018) та №925/2028/15 (постанова від 21.01.2019), а також не вбачає за необхідне відступати колегія суддів Верховного Суду при розгляді даної справи №918/537/18.

Враховуючи, що сторони передбачили порядок здійснення розрахунків, який відраховується від моменту акту виконаних робіт, сторонами 20.08.2024 підписаний акт, яким підтверджується виконання Виконавцем робіт (надання послуг), господарський суд дійшов до висновку, що строк оплати наданих послуг є таким, що настав та правильно визначений позивачем.

Стосовно форс-мажорних обставин, про які відповідач зазначає у відзиві, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 28.02.2022 "Про введення воєнного стану".

У пункті 8.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили після укладення договору.

Згідно з пунктом 8.2 договору до форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором. До обставин непереборної сили відносяться: стихійні лиха, пожежа, землетрус, повінь, епідемії та інші природні явища, що знаходяться поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули на виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

У разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили строк виконання за договором відповідно відсувається на час, протягом якого діяли обставини. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, зобов`язана сповістити іншу сторону про це в письмовому вигляді протягом 10-ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факсу або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки (пункти 8.3, 8.4 договору).

Доказів вчинення таких дій (повідомлення позивача) відповідач суду не надав.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до Висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором. Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності.

Наявність форс-мажорних обставин, які підтверджені належним чином, можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, однак не звільнять від обов`язку сплати основного боргу.

За викладеного господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних про стягнення заборгованості у сумі 300 000,00 грн.

Згідно з статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 24 299,11 грн. за загальний період з 06.09.2024 по 20.07.2026, інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 91 529,18 грн. за загальний період з вересня 2024 року по червень 2026 року (з урахуванням строків оплати по кожному платежу та частковою оплатою заборгованості).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 415 828,29 грн. (300 000, 00 грн. основного боргу, 24 299,11 грн. 3% річних, 91 529, 18 грн. інфляційних втрат).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Ціна позову становить 415 828,29 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 4 989,23 грн (6 237,42 грн х* 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 237,42 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1309 від 20.07.2026.

Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1 247,49 грн (6 237,42 грн – 4 989,23 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 4 989,23.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" про стягнення 415 828, 29 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" (50029, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Конституційна, будинок 5; код ЄДРПОУ 00191329) на користь Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 300 000, 00 грн. основного боргу, 24 299,11 грн. 3% річних, 91 529, 18 грн. інфляційних втрат, 4 989,23 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2026

Суддя Ю.А. Бажанова