Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №904/2218/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2218/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Саранчук А.Т.

та представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 14360506)

до відповідача-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача-2 Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (49064, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Нігояна Сергія, будинок 68, кабінет 21 ідентифікаційний код 23943603)

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №ID667144-VKL/272 від 23.06.2025 у загальному розмірі 2 436 553,58 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулося до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №ID667144-VKL/272 від 23.06.2025 у загальному розмірі 2 436 553,58 грн, що складає 2 000 000,00 грн - простроченої заборгованості по кредиту та 436 553,58 грн - простроченої заборгованості за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником - Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитом. Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу-2 кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, що підтверджується заявами на видачу траншу №1, №2, №3, №4 та банківською випискою по рахунку.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поруки ID667144-VKL/272/П1 від 23.06.2025, за умовами якого за виконання зобов`язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що станом на 02.04.2026 заборгованість відповідача-2 за кредитним договором, становить 2 436 553,58 грн, що складає 2 000 000,00 грн - простроченої заборгованості по кредиту та 436 553,58 грн - простроченої заборгованості за процентами.

Позивач вважає заявлені вимоги правомірними, такими, що підтверджуються умовами договору та нормами цивільного законодавства, і просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

2.1 Стислий виклад заперечень відповідачів-1,2

Відповідачі-1,2 не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу дотримання судом прав відповідачів-1,2 під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення про судові засідання здійснюються шляхом вручення ухвали суду в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Господарським судом було з`ясовано, що відповідачі-1-2 мають зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, відповідно до відповіді про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі №34125269 від 28.04.2026 Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 87); відповідно до відповіді про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі №34125304 від 28.04.2026 ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 88);

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 08.05.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була надіслана судом в Електронний кабінет відповідачів-1,-2 в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено довідки про доставку електронного листа (а.с. 115), якими підтверджується, що ухвала суду від 08.05.2026 була доставлена до Електронного кабінету відповідача-1 - ОСОБА_1 09.05.2026 о 04:00 год. та до електронного кабінету відповідача-2 - Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" 09.05.2026 о 04:04 год.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем отримання відповідачами-1,-2 ухвали суду від 08.05.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі є 09.05.2026.

Крім того, за приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Відповідно до відповіді №2661158 від 28.04.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 90) місцезнаходженням відповідача-2 - Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" є: 49064, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Нігояна Сергія, будинок 68, кабінет 21, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача-2.

Крім того, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2699258 від 05.05.2026 (а.с. 110) адресою реєстрації відповідача-1 - ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача-1.

Так, з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 116) вбачається, що ухвала суду від 08.05.2026 вручена відповідачу-1 ОСОБА_1 - 13.05.2026, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні.

З метою належного повідомлення відповідача-2 про обставини даної справи, судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 08.05.2026 відповідачу-2 - Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, просп. Нігояна Сергія, будинок 68, кабінет 21, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак поштове відправлення на адресу відповідача-2 повернуто на адресу господарського суду з відміткою Акціонерного товариства "Укрпошта" "Адресат відсутній" (а.с.117-121).

Суд зазначає, що у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача-2 за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем-2 вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач-2, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Направлення господарським судом листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача-2 є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №910/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 08.05.2026 надіслано судом 08.05.2026, зареєстровано в реєстрі 08.05.2026 та забезпечено надання загального доступу 11.05.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136345702), тобто завчасно; отже у відповідачів-1,-2 були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, й поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного відповідачі-1,-2 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, відповідачем-1, яка одночасно є представником відповідача-2 в силу перебування на посаді керівника вказаної юридичної особи, було подано до суду заяви про відкладення судового засідання (вх. суду 27590/26 від 04.06.2026 та вх. суду №34663/26 від 13.07.2026) та про розгляд справи без участі відповідачів та їх представників (вх. суду №42840/26 від 02.09.2026).

Отже, суд констатує, що відповідачі-1,-2 обізнані про перебування в провадженні господарського суду справи №904/2218/26.

Так, ухвалою суду від 08.05.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

При цьому відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Отже, станом на 30.06.2026 (дата закриття підготовчого провадження) строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Як вказано вище, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд вважає, що відповідачі-1,-2 не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідачі-1,-2 у строк, встановлений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2026, не скористалися правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

23.04.2026 до господарського суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (далі - відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії №ID667144-VKL/272 від 23.06.2025 у загальному розмірі 2 436 553,58 грн, відповідно до якої позивач просить суд:

- відкрити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард"та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості;

- стягнути солідарно з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард"та ОСОБА_1 заборгованість за Договором №ID667144-VKL/272 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.06.2025 в розмірі 2 436 553,58 грн, з них: сума простроченої заборгованості по кредиту – 2 000 000,00 грн, сума простроченої заборгованості за процентами – 436 553,58 грн;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу №904/2218/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

28.04.2026 ухвалою господарського суду позовну заяву Акціонерного товариства "Банк Альянс" до ОСОБА_1 та до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії №ID667144-VKL/272 від 23.06.2025 у загальному розмірі 2 436 553,58 грн - залишено без руху.

04.05.2026 до господарського суду від представника позивача надійшла заява (вх. суду №21440/26 від 04.05.2026) про усунення недоліків з додатками.

08.05.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання 04.06.2026 о 11:00 год.

04.06.2026 до господарського суду від відповідача-1 ОСОБА_1 , що є за сумісництвом директором відповідача-2 Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", надійшла заява (вх. суду №27590/26 від 04.06.2026) про відкладення розгляду справи, відповідно до якої просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням повноважного представника на стаціонарному лікуванні у медичному закладі.

04.06.2026 у підготовче засідання з`явився повноважний представник позивача, повноважні представники відповідачів-1,2 у вказане підготовче засідання не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Суд протокольно вирішив задовольнити клопотання відповідача-1 ОСОБА_1 , що є також директором відповідача-2 Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", та відкласти підготовче судове засідання на іншу дату, повідомивши представника відповідача про наслідки зловживання процесуальними правами, зобов`язавши останнього подати до суду докази на підтвердження факту перебування представника відповідача на лікарняному, що унеможливило прийняття участі у судовому засіданні 04.06.2026.

Суд узгодив із представником позивача дату та час наступного судового засідання, а саме: 30.06.2026 о 12:40 год.

04.06.2026 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 30.06.2026 о 12:40 год.

30.06.2026 у підготовче засідання з`явився повноважний представник позивача, повноважні представники відповідачів-1,2 у вказане підготовче засідання не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

30.06.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі №904/2218/26, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 13.07.2026 о 12:00 год.

13.07.2026 до господарського суду від відповідача-1 ОСОБА_1 , що є за сумісництвом директором відповідача-2 Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", надійшла заява (вх. суду №34663/26 від 13.07.2026) про відкладення судового засідання та повідомлення про поважність неявки.

13.07.2026 у судовому засіданні з`явився повноважний представник позивача, повноважні представники відповідачів-1,2 у вказане судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

У вказаному судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання, що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступне слово представника позивача.

З огляду на графік призначених судових засідань суд протокольно оголосив перерву в судовому засіданні в межах розумного строку до 02.09.2026 о 12:30 год., з урахуванням перебування судді у щорічній основній відпустці.

Представник позивача не заперечував проти оголошення перерви в судовому засіданні в межах розумного строку.

13.07.2026 ухвалою господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні у справі №904/2218/26 в межах розумного строку, повідомлено сторін, що продовження судового розгляду відбудеться 02.09.2026 о 12:30 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 3-409 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

02.09.2026 до господарського суду від відповідача-1 через систему “Електронний суд” надійшла заява (вх. суду №42840/26 від 02.09.2026) про розгляд справи без участі, у якій заявник просить: - провести судове засідання у справі № 904/2218/26, призначене на 02 вересня 2026 року о 12 год. 30 хв., без участі відповідачів та їх представників; - врахувати, що ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги в частині солідарного стягнення з неї заборгованості та заперечує проти їх задоволення в цій частині; - повідомити відповідачів про дату та час наступного судового засідання у встановленому законом порядку.

У судове засідання 02.09.2026 з`явився повноважний представник позивача (в режимі відеоконференції), представники відповідачів-1,-2 у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

У вказаному судовому засіданні обговорені питання, що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступне слово представника позивача, досліджено докази, наявні в матеріалах справи, заслухано судові дебати.

В судовому засіданні 02.09.2026 господарський суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 10.09.2026 о 12:30 годині.

02.09.2026 ухвалою господарського суду повідомлено учасників справи, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №904/2218/26 призначено на 10.09.2026 о 12:30 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання №3-409 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1.

У судове засідання 10.09.2026 представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.09.2026 за результатами розгляду справи проголошено рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем-2 своїх зобов`язань за кредитним договором, за яким позивач надав кредитні кошти. Позичальник (відповідач-2) не здійснював погашення кредиту у встановлені договором строки, що призвело до утворення простроченої заборгованості. Незважаючи на направлення позивачем вимоги про погашення простроченої заборгованості, відповідач-2 її не виконав, відповіді не надав.

З метою забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки, за яким відповідач-1 прийняв на себе солідарну відповідальність за виконання грошового зобов`язання. Водночас, за наявності заборгованості та отримання вимог про її погашення, поручитель не вчинив дій, спрямованих на погашення боргу.

Невиконання позичальником основного зобов`язання та невиконання поручителем забезпеченого порукою обов`язку стало підставою для звернення позивача до суду.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення кредитного договору та договору поруки, їх положення та умови.

(2) Факт надання позивачем кредитних коштів відповідачу-2 у межах ліміту кредитної лінії, на виконання умов кредитного договору.

(3) Факт порушення відповідачем-2 умов кредитного договору, зокрема неповернення кредиту та несплати процентів у встановлені строки.

(4) Факт направлення позивачем вимог про погашення простроченої заборгованості боржнику та поручителю.

(5) Наявність, склад та розмір заборгованості, що заявлена до солідарного стягнення.

1. Укладення кредитного договору та договору поруки, їх положення та умови

1.1. Укладення та умови кредитного договору

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем - Акціонерним товариством "Банк Альянс" та відповідачем-2 - Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", як позичальником, був укладений договір про надання кредиту від 23.06.2025 шляхом приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ “Банк Альянс” (надалі - публічний договір) (заява про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ “Банк Альянс” №ID667144-VKL/272 (надалі - кредитний договір, а.с. 20-55, 62-64).

Пунктом 1.1 кредитного договору визначено, що банк в порядку та на умовах договору та цієї заяви про приєднання (разом заява про приєднання та договір - також кредитний договір) за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (надалі - відновлювальна кредитна лінія або ВКЛ) в межах ліміту, встановленого цією заявою про приєднання, загальною сумою ВКЛ або частинами (траншами), а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути ВКЛ і сплатити проценти за користування ВКЛ, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору. ВКЛ надається на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 , відкритий у АТ “Банк Альянс” (надалі - поточний рахунок), з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, в межах встановленого ліміту відновлювальної кредитної лінії (далі - ліміт ВКЛ) (пункт 1.2 кредитного договору).

Ліміт ВКЛ: 2 000 000,00 грн (пункт 2.1 кредитного договору).

Валюта ВКЛ: гривня (пункт 2.2 кредитного договору).

Пунктом 2.3 кредитного договору визначено вартість: розмір разової комісійної винагороди за видачу ВКЛ: 1% (підпункт 2.3.1 кредитного договору).

Пунктом 2.4 кредитного договору визначено, що строк траншу та відповідний розмір процентної ставки: диференційована, встановлюється у наступних розмірах:

підпункт 2.4 для траншів строком до 30 днів - 25% (Двадцять п`ять цілих 00 сотих) річних;

підпункт 2.4.2 для траншів строком до 60 днів - 27% (Двадцять сім цілих 00 сотих) річних;

підпункт 2.4.3 для траншів строком до 90 днів - 30% (Тридцять цілих 00 сотих) річних;

підпункт 2.4.4 для траншів строком до 180 днів - 33% (Тридцять три цілих 00 сотих) річних; Строк траншу визначається у заяві на видачу траншу, яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.5 кредитного договору визначено, що за видачу кожного траншу позичальник сплачує банку комісію в розмірі:

підпункт 2.5.1 для траншів строком до 30 днів - 1,25% (Одна ціла 25 сотих) від суми виданого траншу;

підпункт 2.5.2 для траншів строком до 60 днів - 1,50% (Одна ціла 50 сотих) від суми виданого траншу;

підпункт 2.5.3 для траншів строком до 90 днів - 1,75% (Одна ціла 75 сотих) від суми виданого траншу;

підпункт 2.5.4 для траншів строком до 180 днів - 2,00% (Дві цілих 00 сотих) від суми виданого траншу.

Відповідно до пункту 2.6 кредитного договору за користування кредитними коштами/кожним траншем відповідно в разі порушення позичальником строків їх повернення (всіх належних до сплати платежів, в т.ч. комісії, проценти, штрафні санкції) - процентна ставка встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної в пункті 2.4 даної заяви про приєднання (для кожного траншу відповідно), і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/траншу, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ/траншу (день погашення простроченої суми ВКЛ/траншу не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (стаття 625 ЦК України), що встановлений кредитним договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання по поверненню ВКЛ/траншу (в.т.ч. після настання кінцевого терміну повернення заборгованості), який погоджений сторонами в даній заяві про приєднання. Сторони домовились, що застосування процентної ставки за користування кредитом, в розмірі, визначеному п.п.2.6 є правом кредитора. Кредитор має право (з власної ініціативи або з урахуванням вимог/обмежень чинного законодавства) відмовитись від застосування до позичальника процентної ставки, передбаченої п.п.2.6 та застосовувати процентну ставку, що діяла до моменту порушення в розмірі, визначеному в п.2.4 цього договору до повного погашення простроченої суми кредиту (день погашення простроченої суми кредиту не враховується).

Пунктом 2.7 кредитного договору визначено, що період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця. Період сплати комісії (за наявності): з 01 по 10 число кожного місяця.

Відповідно до пункту 2.8 кредитного договору строк користування ВКЛ встановлюється сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладення договору. Не пізніше цього строку позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за ВКЛ, на кінець операційного дня, в останній день строку кредитування. Сторони погодили, що дія кредитного договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців на тих самих умовах. Порядок та умови застосування автолонгації, в тому числі направлення банком повідомлень, щодо автолонгації/припинення автолонгації кредитного договору передбачені в договорі.

Відповідно до умов даного договору, позичальник зобов`язаний починаючи з наступного повного календарного місяця від дати укладення даного договору забезпечити чисті обороти (грошові надходження на рахунок позичальника в банку від основної діяльності позичальника) за своїм/-ми поточним/-и рахунком/-ами, відкритим/-и в банку, в сумі не менше 4 000 000,00 грн (чотири мільйона гривень) в місяць (пункт 2.9 кредитного договору).

Пунктом 3.1 кредитного договору визначено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку, або на рахунку для погашення кредиту НОМЕР_3 грошових коштів у сумі, необхідній для обслуговування кредиту, в т.ч. сплати процентів та комісії у період сплати, визначений у підпунктах 2.4-2.6.

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору остаточне погашення за ВКЛ позичальник повинен здійснити не пізніше строку, зазначеного в пункті 2.8 цієї заяви про приєднання.

У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення, а також штраф за кожен факт порушення зобов`язання за кредитним договором у розмірі 2% (два відсотка) від суми простроченої заборгованості на дату нарахування (але не менше 200,00 грн) (пункт 3.3 кредитного договору).

Позичальник підписанням цього договору погоджується, що ця заява про приєднання, договір комплексного банківського обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “БАНК АЛЬЯНС” та тарифи Банку є кредитним договором (пункт 4.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору ця заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст. 642 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим:

підпункт 4.2.1 умови договору комплексного обслуговування корпоративних клієнтів АТ “Банк Альянс” визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://alliancebank.org.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому;

підпункт 4.2.2 особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов;

підпункт 4.2.3 у випадку незгоди зі змістом та формою договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір має право відмовитися від його укладення;

підпункт 4.2.4 вимоги щодо зміни або розірвання договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень договору та законодавства України.

Згідно з пунктом 4.3 кредитного договору до укладення заяви про приєднання позичальник отримав всю інформацію стосовно послуг в обсязі та в порядку, що передбачені частиною другою статті 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Позичальник засвідчує, що зазначена інформація є доступною в відділеннях банку та/або на сайті банку, а також є повною та достатньою для правильного розуміння суті послуг, що надаються банком за договором.

Шляхом підписання даної заяви про приєднання позичальник (уповноважений представник позичальника) підтверджує, що ознайомлений та погоджується із умовами надання ВКЛ, в тому числі, із порядком зміни та припинення кредитного договору, обсягом прав та обов`язків, відповідальності за порушення кредитного договору, положення про які зазначені в договорі (пункт 4.4 кредитного договору).

Пунктом 4.7 кредитного договору визначено, що клієнт, що підписав електронний документ КЕП\УЕП, засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо використав свій КЕП\УЕП у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився).

Відповідно до пункту 3.2 публічного договору положення цього договору застосовуються до відносин між банком та клієнтом щодо надання клієнту послуг за відповідною заявою про приєднання і є невід`ємною частиною договору і не застосовуються окремо від умов договору. Перелік банківських послуг, які банк надає клієнту в рамках договору на підставі прийнятої від клієнта заяви про приєднання: відкриття та обслуговування поточних рахунків, в.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (у національній та/або іноземній валютах); надання кредиту “Овердрафт Зручний” у формі овердрафт; надання кредиту “Кредит Зручний” у формі кредит; надання кредиту “Відновлювальна кредитна лінія Зручна” у формі відновлювальна кредитна лінія; надання послуги Інтернет - еквайринг. Перелік банківських послуг, які банк може надати клієнту в рамках окремих договорів відкриття та обслуговування поточних рахунків, в.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (у національній та/або іноземних валютах): надання послуг “Торговий еквайринг”, Еквайринг “Альянс каса” та “Інтернет-еквайринг”; надання інших послуг, відповідно до умов заяв про приєднання, договору та тарифів банку.

Пунктом 10.2.7 публічного договору визначено, що проценти, комісії нараховуються з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту та не нараховуються після закінчення строку дії кредитного договору.

У разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення та не нараховуються після закінчення строку дії кредитного договору (пункт 10.2.8 публічного договору).

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк, зазначений в заяві про приєднання. Якщо дата сплати процентів за користування кредитом згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в перший банківський день після вихідного або святкового дня. У випадку порушення позичальником встановлених строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою. В разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, проценти, які будуть нараховуватися за такою заборгованістю будуть вважатися простроченими в день їх нарахування і віднесені на відповідні рахунки простроченої заборгованості. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням кредиту. Позичальник повертає кредит та сплачує проценти за його користування у національній валюті України - гривні (пункт 10.2.9 публічного договору).

Відповідно до пункту 10.3.13.2 публічного договору за користування ВКЛ позичальник сплачує проценти в розмірі, зазначеному у заяві про приєднання. Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт в останній робочий день поточного місяця з дати видачі ВКЛ по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно, та в день остаточного погашення заборгованості за ВКЛ. Розмір процентної ставки за користування ВКЛ може збільшуватися в порядку та у випадках, передбачених договором або може змінюватися (збільшуватися або зменшуватися) на підставі додаткових угод (договорів про внесення змін та/або доповнень) до цього договору, що укладаються в порядку, передбаченому договором.

В разі порушення строків повернення кредитних коштів (в тому числі його частини), що передбачені договором, процентна ставка за користування ВКЛ встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної у заяві про приєднання, і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/траншу, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ (день погашення простроченої суми ВКЛ не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 ЦК України), що встановлений цим договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання по поверненню ВКЛ та/або її частини (в т.ч. після настання кінцевого терміну повернення заборгованості відповідно до умов договору), який погоджений сторонами.

Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов договору та/або зміною процентної ставки за договором, що здійснюється кредитором в односторонньому порядку, і, відповідно, не потребує укладення окремого договору про внесення змін до договору.

Сторони домовились, що застосування процентної ставки за користування кредитом, у разі порушення строків повернення кредитних коштів (в тому числі його частини) в подвійному розмірі (яка є іншим розміром процентів відповідно до ст. 625 ЦК України), є правом кредитора. Кредитор має право (з власної ініціативи або з урахуванням вимог/ обмежень чинного законодавства) відмовитись від застосування до позичальника процентної ставки, в подвійному розмірі що діяла до моменту порушення та зазначеному у заяві про приєднання до повного погашення простроченої суми кредиту (день погашення простроченої суми кредиту не враховується) та не нараховуються після закінчення строку дії кредитного договору.

Сплата процентів: щомісячно з 1 по 10 число місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також в день остаточного погашення ВКЛ. Клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі свого поточного рахунку у валюті ВКЛ для виконання зобов`язань з погашення, комісії, процентів за його використання в строки, обумовлені договором або самостійно перераховує кошти на транзитний рахунок НОМЕР_4 в Банку.

Дострокове (повне) або частково-дострокове погашення ВКЛ/траншу, відбувається за поданням клієнтом до банку заяви, в якій зазначається номер заяви про приєднання /Траншу, сума дострокового погашення ВКЛ/траншу, з урахуванням забезпечення клієнтом необхідної суму грошових коштів на поточному рахунку або клієнт переказує кошти для дострокового погашення кредиту на відповідний транзитний рахунок 2909 Банку. При цьому клієнт зобов`язаний одночасно сплатити банку проценти, комісію, неустойку, якщо на момент дострокового погашення кредиту у банку виникли підстави для стягнення зазначених грошових зобов`язань клієнта, а також інші платежі відповідно до умов договору.

У разі повного повернення ВКЛ, в тому числі, але не виключно, дострокового, проценти, нараховані за користування ВКЛ, повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повне повернення ВКЛ, недостатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається що строк сплати таких процентів наступив, і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів з урахуванням черговості: 1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування ВКЛ; 2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії; 3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті ВКЛ; 4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування ВКЛ; 5) в п`яту чергу сплачуються нараховані комісії; 6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по ВКЛ; 7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції; 8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим договором.

Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.

У випадку переказу/перерахування грошових коштів на сплату (погашення) будь-яких грошових зобов`язань позичальника за цим договором у порушення вищевказаної у цьому пункті договору черговості, кредитор вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок сплати (погашення) таких грошових зобов`язань, відповідно до викладеної в цьому пункті договору черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Сума заборгованості по сплаті процентів, що не повернена у будь-який з зазначених вище строків, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою.

Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то днем погашення суми заборгованості по сплаті процентів є перший банківський день, що слідує за таким днем.

Розміри процентних ставок зазначаються в тарифах банку / заяві про приєднання до договору.

У разі надлишково сплачених коштів позичальником на рахунок НОМЕР_4 (при повному погашенні заборгованості за кредитом), банк має право повернути залишок коштів на поточний рахунок позичальника.

Судом встановлено, що у вказаному кредитному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного кредитного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого кредитного договору.

1.2. Укладення та умови договору поруки, укладеного з ОСОБА_1

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №ID667144-VKL/272 від 23.06.2025 між позивачем та відповідачем-1 ОСОБА_1 як поручителем було укладено договір поруки №ID667144-VKL/272/П1 від 23.06.2025 (надалі - договір поруки, а.с. 65-67).

Пунктом 1 договору поруки визначено, що в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поручитель поручається перед банком за виконання ПП "ВКП "Авангард", ідентифікаційний код юридичної особи 23943603, далі - позичальник, зобов`язань за заявою № ID667144-VKL/272 від 23 червня 2025 року про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних Клієнтів АТ “БАНК АЛЬЯНС” (продукт “Відновлювальна кредитна лінія Зручна”), включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, надалі за текстом - “Кредитний договір”.

Згідно з цим договором порукою забезпечуються наступні зобов`язання позичальника, що випливають з кредитного договору:

повернути отримані кредитні кошти (далі - кредит) в розмірі 2 000 000,00 грн (два мільйона гривень) в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, у строки, визначені кредитним договором, в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення, автолонгації передбачені кредитним договором (підпункту 2.1);

щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 30 днів -25% (Двадцять п`ять) річних; строком до 60 днів - 27% (Двадцять сім) річних; строком до 90 днів - 30% (тридцять) річних; строком до 180 днів - 33% (тридцять три) річних (підпункт 2.2);

сплатити будь-які комісії, передбачені кредитним договором (підпункт 2.3);

використати грошові кошти (кредит) на цілі, передбачені кредитним договором (пункт 2.4 );

у разі порушення умов кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (підпункт 2.5);

відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у банку, в зв`язку з укладенням та виконанням кредитного договору, та які передбачені умовами кредитного договору (підпункт 2.6);

виконати інші зобов`язання позичальника, які випливають з кредитного договору (підпункт 2.7).

Пунктом 3 договору поруки визначено, що поручитель має право самостійно (за власною ініціативою), без отримання повідомлення/вимоги банку, протягом дії кредитного договору, виконувати (в т.ч. достроково) зобов`язання позичальника за кредитним договором, в тому числі погасити повністю або частково заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати всі інші зобов`язання по кредитному договору за позичальника.

За виконання зобов`язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники (пункт 4 договору поруки).

Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. Наступним сторони домовилися, що у разі збільшення або зменшення обсягу зобов`язань позичальника за кредитним договором (в тому числі зміни розміру суми кредиту, строків виконання зобов`язань за кредитним договором, тощо), обсяг поруки згідно з умовами цього договору без додаткового повідомлення поручителя та укладання додаткового договору до цього договору збільшується або зменшується відповідно до обсягу забезпеченого порукою основного зобов`язання таким чином, щоб поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі (пункт 5 договору поруки).

Відповідно до пункту 6 договору поруки при настанні/порушенні позичальником термінів, строків виконання будь-якого із своїх зобов`язань за кредитним договором, поручитель надає право (доручає) банку самостійно (без надання поручителем розрахункових документів та заявок) здійснювати договірне списання (списувати) грошові кошти повністю та/або частково з будь-якого його поточного (-них) та/або вкладного (-них) рахунку (-ів), всіх інших рахунків поручителя в іноземній та/або національній валютах, при наявності на них необхідної суми грошових коштів, не наданих в кредит, в межах сум, що підлягають сплаті банку за кредитним договором (здійснювати договірне списання).

Поручитель доручає банку здійснити договірне списання необхідної суми коштів:

- у разі несплати позичальником самостійно суми кредиту, процентів, комісій та будь-яких інших платежів, в тому числі штрафних санкцій, нарахованих згідно з умовами кредитного договору, в останній робочий день періоду сплати чи дати сплати таких платежів, визначених кредитним договором та/або

- у разі наявності у позичальника будь-яких невиконаних зобов`язань за кредитним договором (у повному обсязі або у частині) по сплаті будь-якої заборгованості за кредитним договором (як простроченої так і строкової), в тому числі, але не виключно, утримувати комісійні винагороди, встановлені тарифами банку, суми збору на обов`язкове пенсійне страхування/податків/інших зборів/інших витрат, якщо це передбачено чинним законодавством України, та інші витрати, пов`язані з купівлею/продажем та/або обміном валюти для погашення заборгованості за кредитним договором та/або

- у разі невиконання позичальником вимоги банку про дострокове повернення будь-якої заборгованості за кредитним договором на початок наступного робочого дня після закінчення строку, зазначеному у вимозі банку.

Якщо валюта кредиту та валюта рахунку поручителя є різними, поручитель доручає банку здійснювати договірне списання у сумах, еквівалентних заборгованості у валюті кредиту за курсом, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату проведення договірного списання. При цьому здійснювати утримання комісії у відповідності з діючими тарифами банку та передбачених чинним законодавством України зборів та податків. Сплата нарахованих комісій, податків і зборів при здійсненні договірного списання за цим договором здійснюється за рахунок коштів поручителя шляхом їх договірного списання з рахунку поручителя на відповідні облікові рахунки банка одночасно з проведенням договірного списання заборгованості позичальника за кредитним договором. Якщо коштів на рахунку поручителя недостатньо для сплати вищезазначених комісій і зборів та заборгованості за кредитним договором, в першу чергу кошти направляються банком на сплату комісій, зборів та податків, потім погашається заборгованість позичальника за кредитним договором в черговості, встановленій кредитним договором.

Здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку поручителя банк оформляє відповідний(і) меморіальний(і) ордер(и). При цьому, при визначенні черговості надходження розрахункових документів поручителя (стосовно поручителя) до банку протягом банківського дня здійснення банком договірного списання, такий(і) меморіальний(і) ордер(и) вважатиметься(муться) першочерговим(и) щодо його(їх) надходження до банку, і тому, відповідно підлягає(ють) виконанню раніше за інші розрахункові документи.

Банк є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню.

У разі недостатності коштів на поточному (-их) рахунку (-ах) поручителя у валюті заборгованості за кредитним договором та/або цим договором, поручитель доручає банку самостійно, але не зобов`язує його (без надання поручителем розрахункових документів та заявок) від його імені та за його рахунок та/або від власного імені, але за рахунок поручителя, при здійсненні договірного списання здійснити конвертацію, а саме:

- здійснити списання коштів з будь-якого поточного (-их) та/або вкладного (-них) рахунку (-ів) в іншій іноземній валюті, який (які) відкрито у банку, інших відомих банку рахунків поручителя, в сумі, еквівалентній сумі заборгованості, збільшеній на розмір комісійної винагороди банку за обмін валюти, за ринковим курсом на день списання, здійснити обмін відповідної іноземної валюти та зарахувати: отриману суму, яка дорівнює сумі заборгованості позичальника за кредитним договором та/або поручителя за цим договором на відповідний рахунок банку для погашення заборгованості; а суму, яка дорівнює розміру комісійної винагороди банку - на відповідний рахунок обліку доходів банку;

- здійснити списання коштів з будь-якого поточного (-их) та/або вкладного (-них) рахунку (-ів) в національній валюті, який (які) відкрито у банку, в сумі, еквівалентній сумі заборгованості, збільшеній на розмір комісійної винагороди банку за купівлю валюти за ринковим курсом на день списання, здійснити купівлю відповідної іноземної валюти в сумі заборгованості та зарахувати: отриману суму, яка дорівнює сумі заборгованості позичальника за кредитним договором та/або поручителя за цим договором на відповідний рахунок банка для погашення заборгованості; суму, яка дорівнює розміру комісійної винагороди банку - на відповідний рахунок обліку доходів банку; у випадку, якщо чинним законодавством передбачені будь-які збори/податки за конвертацію - утримані суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування/податків/інших зборів/інших витрат, пов`язаних з конвертацією, відповідно до чинного законодавства України перерахувати до відповідного бюджету. При цьому, шляхом укладення цього договору, поручитель доручає банку при купівлі іноземної валюти утримати суму(и) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування/податків/інших зборів/інших витрат, пов`язаних з конвертацією, якщо це передбачено чинним законодавством України.

Банк має право (а не обов`язок) використовувати зазначене в цьому договорі право договірного списання з будь-якого рахунку(-ів) поручителя у банку та/або інших відомих банків рахунків будь-яку кількість разів протягом всього строку дії цього договору.

У випадку невиконання позичальником будь-якого зобов`язання, передбаченого кредитним договором (в т.ч. хоча б одноразового порушення порядку повернення кредиту, хоча б одноразової прострочки сплати процентів, тощо) банк направляє поручителю відповідну вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання (-ь) шляхом направлення листа (вимоги) за допомогою програмного комплексу “Клієнт-Банк” (або іншого програмного комплексу, до якого поручитель підключений банком) та/або рекомендованою чи кур`єрською поштою на адресу поручителя, що зазначена в реквізитах цього договору або шляхом особистого вручення поручителю з відміткою про отримання.

Сума грошових коштів, що буде зазначена у вимозі банку, може бути відмінною (збільшеною або зменшеною) від суми заборгованості позичальника за кредитним договором, що підлягає задоволенню (виконанню), на момент фактичного погашення такої заборгованості за кредитним договором поручителем (пункт 7 договору поруки).

Пунктом 8 договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати відправлення (надсилання) банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше.

Датою отримання поручителем вимоги банка, направленої рекомендованою чи кур`єрською поштою, є дата її особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача на повідомленні про вручення такої поштової кореспонденції.

У разі повернення вимоги (листа) на адресу банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресату за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше), датою отримання поручителем вимоги банка є дата відправлення такого повідомлення.

Всі вимоги/листи/повідомлення за цим договором також будуть вважатися направленими/зробленими належним чином у разі, якщо вони передаються в електронному вигляді засобами системи “Клієнт-Банк” (або іншого програмного комплексу, до якого поручитель підключений банком) з використанням електронних підписів (в т.ч. електронних цифрових підписів, кваліфікованих електронних підписів) у порядку, визначеному законодавством, та договором, укладеним із поручителем, який передбачає обслуговування поручителя банком в тому числі за допомогою відповідного програмного комплексу.

Сторони договору встановлюють, що у разі відсутності коштів у поручителя для виконання своїх зобов`язань за цим договором, банк має право звернути стягнення на майно поручителя згідно чинного законодавства України (пункт 10 договору поруки).

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з умовами кредитного договору (у т.ч. про розмір та строки виконання зобов`язань за кредитним договором) та підписанням цього договору підтверджує свою згоду на забезпечення порукою виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому. У разі виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позичальник зобов`язаний негайно повідомити про це поручителя (пункт 11 договору поруки).

У разі виконання поручителем зобов`язання за кредитним договором до поручителя переходять права кредитора (регресу). При цьому, банк на запит поручителя в строк, зазначений у запиті, зобов`язаний надати поручителю відповідні, зазначені у запиті, документи, що підтверджують дійсність вимоги, розмір виконаного поручителем зобов`язання, а також інші необхідні поручителю документи для реалізації належного йому права зворотної вимоги до позичальника (пункт 12 договору поруки).

Цей Договір вступає в дію з дати його укладання, за умови його підписання сторонами або шляхом накладення електронних підписів обох сторін і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором (пункт 13 договору поруки).

Порука за цим договором припиняється після закінчення 3х (трьох) років з дня настання терміну виконання основного зобов`язання, передбаченого кредитним договором, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що у вказаному договорі поруки сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору поруки чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання договору поруки.

2. Надання позивачем кредитних коштів відповідачу-2 у межах ліміту кредитної лінії, на виконання умов кредитного договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов кредитного договору позивачем було відкрито відповідачу-2 відновлювальну кредитну лінію (надалі – ВКЛ) в розмірі 2 000 000,00 грн. (два мільйони гривень 00 копійок), з щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами згідно з умовами кредитного договору, а саме:

для траншів строком до 30 днів -25% (Двадцять п`ять цілих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 60 днів - 27% (Двадцять сім цілих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 90 днів - 30% (Тридцять цілих 00 сотих) річних;

для траншів строком до 180 днів - 33% (Тридцять три цілих 00 сотих) річних.

Строк користування відновлювальною кредитною лінією встановлюється сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладання договору.

Згідно з заявою на видачу траншу №1 від 23.06.2025 (а.с. 56, 97) позичальник отримав 23.06.2025 транш у сумі 900 000,00 грн (дев`ятсот тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

Згідно із заявою на видачу траншу №2 від 24.06.2025 (а.с. 57, 98) позичальник отримав 24.06.2025 транш у сумі 900 000,00 грн (дев`ятсот тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

Згідно із заявою на видачу траншу №3 від 24.06.2025 (а.с. 58, 99) позичальник отримав 24.06.2025 транш у сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

Згідно із заявою на видачу траншу №4 від 24.06.2025 (а.с. 59, 100) позичальник отримав 24.06.2025 транш у сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

Вказане підтверджується, зокрема, виписками по особовому рахунку за період з 23.06.2025 по 14.04.2026 (а.с. 60-61), що свідчить про фактичне надання кредитних коштів позичальнику.

Також на виконання ухвали суду від 28.04.2026 позивачем надано протоколи перевірки КЕП/УЕП, які підтверджують підписання заяв відповідачем-2 на видачу траншів №1–№4. Судом досліджено зазначені докази.

3. Порушення відповідачем-2 умов кредитного договору, зокрема неповернення кредиту та несплата процентів у встановлені строки.

Відповідно до пункту 2.8 кредитного договору строк користування ВКЛ встановлюється сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладення договору. Не пізніше цього строку позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за ВКЛ, на кінець операційного дня, в останній день строку кредитування. Сторони погодили, що дія кредитного договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців на тих самих умовах. Порядок та умови застосування автолонгації, в тому числі направлення банком повідомлень, щодо автолонгації/припинення автолонгації кредитного договору передбачені в договорі.

Відповідно до умов даного договору, позичальник зобов`язаний починаючи з наступного повного календарного місяця від дати укладення даного договору забезпечити чисті обороти (грошові надходження на рахунок позичальника в банку від основної діяльності позичальника) за своїм/-ми поточним/-и рахунком/-ами, відкритим/-и в банку, в сумі не менше 4 000 000,00 грн (чотири мільйона гривень) в місяць (пункт 2.9 кредитного договору).

Пунктом 3.1 кредитного договору визначено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку, або на рахунку для погашення кредиту UA643001190000029095667144002 грошових коштів у сумі, необхідної для обслуговування кредиту, в т.ч. сплати процентів та комісії у період сплати, визначений у підпунктах 2.4-2.6.

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору остаточне погашення за ВКЛ позичальник повинен здійснити не пізніше строку, зазначеного в пункті 2.8 цієї заяви про приєднання.

Водночас, пунктом 2.4 кредитного договору визначено, зокрема, що строк траншу визначається у заяві на видачу траншу, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно з заявою на видачу траншу №1 від 23.06.2025 (а.с. 56, 97) позичальник отримав 23.06.2025 транш у сумі 900 000,00 грн (дев`ятсот тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

Згідно з заявою на видачу траншу №2 від 24.06.2025 (а.с. 57, 98) позичальник отримав 24.06.2025 транш у сумі 900 000,00 грн (дев`ятсот тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

Згідно з заявою на видачу траншу №3 від 24.06.2025 (а.с. 58, 99) позичальник отримав 24.06.2025 транш у сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

Згідно з заявою на видачу траншу №4 від 24.06.2025 (а.с. 59, 100) позичальник отримав 24.06.2025 транш у сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно з умовами кредитного договору № ID667144-VKL/272.

При цьому суд бере до уваги, що договором визначено строк дії кредитної лінії як кредитного продукту - 12 місяців, однак строк виконання зобов`язання щодо повернення кожного фактично отриманого траншу визначений відповідною заявою на видачу траншу і становить 180 днів

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 зазначених договірних зобов`язань не виконав, не забезпечив своєчасного та повного повернення кредитних коштів, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість. Факт порушення умов кредитного договору підтверджується банківськими виписками за позичковим рахунком та розрахунком заборгованості, наявними в матеріалах справи.

4. Направлення позивачем вимог про погашення заборгованості боржнику та поручителю.

Підпунктом 10.2.20.3 кредитного договору визначено, що всі листи/повідомлення за кредитним договором будуть вважатися направленими/зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі за підписом уповноваженого представника сторони та надіслані рекомендованим листом, кур`єром або вручені особисто за адресами сторін, зазначеними у заяві або за адресами сторін, що зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату відправки.

Датою отримання таких листів/повідомлень буде вважатися дати їх особисто вручення, а у разі повернення листа на адресу банку з іншими поштовими відмітками (у тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше) - дата направлення такого повідомлення.

Всі листи/повідомлення за цим договором також будуть вважатися направленими/зробленими належним чином у разі, якщо вони передаються в електронному вигляді засобами системи “iBank 2 UA” з використанням електронних підписів у порядку, визначеному законодавством.

Позивач звертався до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" з листом-вимогою №75.3/2927 від 16.03.2026 про усунення порушення (а.с. 68-69), у якому банк, зокрема, вимагав в строк до 30.03.2026 усунути допущені порушення виконання умов кредитного договору, а саме: сплатити заборгованість у розмірі 2 436 553,58 грн.

Направлення позивачем листа-вимоги про усунення порушення №75.3/2927 від 16.03.2026 відповідачу-2 на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (49064, Дніпропетровська область, місто Дніпро, просп. Нігояна Сергія, будинок 68, кабінет 21) підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною АТ “Укрпошта” та фіскальним чеком (а.с. 69), що відповідає умовам підпункту 10.2.20.3 кредитного договору.

Пунктом 8 договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати відправлення (надсилання) банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше.

Датою отримання поручителем вимоги банка, направленої рекомендованою чи кур`єрською поштою, є дата її особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача на повідомленні про вручення такої поштової кореспонденції.

У разі повернення вимоги (листа) на адресу банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресату за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше), датою отримання поручителем вимоги банка є дата відправлення такого повідомлення.

Всі вимоги/листи/повідомлення за цим договором також будуть вважатися направленими/зробленими належним чином у разі, якщо вони передаються в електронному вигляді засобами системи “Клієнт-Банк” (або іншого програмного комплексу, до якого поручитель підключений банком) з використанням електронних підписів (в т.ч. електронних цифрових підписів, кваліфікованих електронних підписів) у порядку, визначеному законодавством, та договором, укладеним із поручителем, який передбачає обслуговування поручителя банком в тому числі за допомогою відповідного програмного комплексу.

Відповідно до пункту 9 договору поруки поручитель зобов`язується письмово повідомити банк, зокрема, про зміну адреси реєстрації та/або проживання протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання таких обставин.

Позивач звертався до ОСОБА_1 з листом-вимогою №75.3/2928 від 16.03.2026 про усунення порушення (а.с. 70-72), у якому банк, зокрема, вимагав в строк до 30.03.2026 усунути допущені порушення виконання умов кредитного договору, а саме: сплатити заборгованість у розмірі 2 436 553,58 грн.

Направлення позивачем листа-вимоги про усунення порушення №75.3/2928 від 16.03.2026 відповідачу-1 на адресу, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі ( АДРЕСА_2 ), підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною АТ “Укрпошта” та фіскальним чеком (а.с. 71 на звороті-72), що відповідає умовам пункту 8 договору поруки.

5. Наявність, склад та розмір заборгованості, що заявлена до солідарного стягнення.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №ID667144-VKL/272 від 23.06.2025 між позивачем та відповідачем-1 ОСОБА_1 , як поручителем було укладено договір поруки №ID667144-VKL/272/П1 від 23.06.2025, відповідно до умов пункту 1 якого поручитель в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поручається перед банком за виконання ПП "ВКП "Авангард", ідентифікаційний код юридичної особи 23943603, далі - позичальник, зобов`язань за заявою № ID667144-VKL/272 від 23 червня 2025 року про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних Клієнтів АТ “БАНК АЛЬЯНС” (продукт “Відновлювальна кредитна лінія Зручна”), включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, надалі за текстом - “Кредитний договір”.

Згідно із цим договором порукою забезпечуються наступні зобов`язання позичальника, що випливають з кредитного договору:

повернути отримані кредитні кошти (далі - кредит) в розмірі 2 000 000,00 грн (два мільйона гривень) в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, у строки, визначені кредитним договором, в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення, автолонгації передбачені кредитним договором (підпункт 2.1);

щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 30 днів -25% (Двадцять п`ять) річних; строком до 60 днів - 27% (Двадцять сім) річних; строком до 90 днів - 30% (тридцять) річних; строком до 180 днів - 33% (тридцять три) річних (підпункт 2.2);

сплатити будь-які комісії, передбачені кредитним договором (підпункт 2.3);

використати грошові кошти (кредит) на цілі, передбачені кредитним договором (пункт 2.4 );

у разі порушення умов кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (підпункт 2.5);

відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у банку, в зв`язку з укладенням та виконанням кредитного договору, та які передбачені умовами кредитного договору (підпункт 2.6);

виконати інші зобов`язання позичальника, які випливають з кредитного договору (підпункт 2.7).

За виконання зобов`язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники (пункт 4 договору поруки).

Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. Наступним сторони домовилися, що у разі збільшення або зменшення обсягу зобов`язань позичальника за кредитним договором (в тому числі зміни розміру суми кредиту, строків виконання зобов`язань за кредитним договором, тощо), обсяг поруки згідно з умовами цього договору без додаткового повідомлення поручителя та укладання додаткового договору до цього договору збільшується або зменшується відповідно до обсягу забезпеченого порукою основного зобов`язання таким чином, щоб поручитель відповідав перед банком за виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі (пункт 5 договору поруки).

У випадку невиконання позичальником будь-якого зобов`язання, передбаченого кредитним договором (в т.ч. хоча б одноразового порушення порядку повернення кредиту, хоча б одноразової прострочки сплати процентів, тощо) банк направляє поручителю відповідну вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання (-ь) шляхом направлення листа (вимоги) за допомогою програмного комплексу “Клієнт-Банк” (або іншого програмного комплексу, до якого поручитель підключений банком) та/або рекомендованою чи кур`єрською поштою на адресу поручителя, що зазначена в реквізитах цього договору або шляхом особистого вручення поручителю з відміткою про отримання.

Сума грошових коштів, що буде зазначена у вимозі банку, може бути відмінною (збільшеною або зменшеною) від суми заборгованості позичальника за кредитним договором, що підлягає задоволенню (виконанню), на момент фактичного погашення такої заборгованості за кредитним договором поручителем (пункт 7 договору поруки).

Пунктом 8 договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати відправлення (надсилання) банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше.

Положеннями частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами частин 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, зважаючи на порушення відповідачем-2 своїх зобов`язань за кредитним договором позивач набув право вимоги до відповідача-1, як солідарного з ним боржника, обсяг відповідальності яких, за умовами договору поруки збігається з обсягом відповідальності відповідача-2.

Позивач звертався до поручителя ОСОБА_1 з листом-вимогою №75.3/2928 від 16.03.2026 з вимогою про усунення порушення (а.с. 70-72), у якому банк, зокрема, вимагав в строк до 30.03.2026 усунути допущені порушення виконання умов кредитного договору, а саме: сплатити заборгованість у розмірі 2 436 553,58 грн.

Направлення позивачем листа-вимоги про усунення порушення №75.3/2928 від 16.03.2026 відповідачу-1 на адресу, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі ( АДРЕСА_2 ), підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною АТ “Укрпошта” та фіскальним чеком (а.с. 71 на звороті-72), що відповідає умовам пункту 8 договору поруки.

При цьому, відповідач-1, як поручитель, своїх зобов`язань не виконав.

ІV. Мотиви суду

1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, серед іншого, може забезпечуватися порукою.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом частини 1 та частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

За приписами частин 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

У рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, першого речення частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 Цивільного кодексу України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 Цивільного кодексу України як наслідок правомірної поведінки.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за "користування кредитом" могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 Цивільного кодексу України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд зазначає наступне.

Як вище встановлено судом, між позивачем та відповідачем-2 укладено договір про надання кредиту від 23.06.2025 шляхом приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ “Банк Альянс” (надалі - публічний договір) (заява про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ “Банк Альянс” №ID667144-VKL/272, кредитний договір з відкриттям відновлюваної кредитної лінії, на виконання якого позивач надав відповідачу-2 кредитні кошти в розмірі 2 000 000 грн, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку за період з 23.06.2025 по 14.04.2026 (а.с. 60-61), з яких вбачається, що:

- 23.06.2025 відповідачу-2 за кредитним договором відповідно до заяви №1 від 23.06.2025 видано кредитні кошти у розмірі 900 000,00 грн;

- 24.06.2025 відповідачу-2 за кредитним договором відповідно до заяви №2 від 24.06.2025 видано кредитні кошти у розмірі 900 000,00 грн;

- 24.06.2025 відповідачу-2 за кредитним договором відповідно до заяви №3 від 24.06.2025 видано кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн;

- 24.06.2025 відповідачу-2 за кредитним договором відповідно до заяви №1 від 24.06.2025 видано кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн;

Матеріали справи не містять заперечень факту отримання відповідачем-2 кредитних коштів в розмірі 2 000 000 грн.

Відповідач-2 не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором, що підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості (а.с.10-14) та банківськими виписками по рахункам (а.с. 60-61).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Аналогічні норми містяться в пункті 42 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри: клієнтські рахунки та виписки з них (пункт 59 Положення).

Пунктом 62 Положення визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій.

Дослідивши надані позивачем банківські виписки з рахунків, суд встановив, що вони містять всі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 61 Положення.

Отже, надані позивачем банківські виписки з рахунків є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

За змістом пункту 1.1 кредитного договору банк в порядку та на умовах договору та цієї заяви про приєднання (разом заява про приєднання та договір - також кредитний договір) за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (надалі - відновлювальна кредитна лінія або ВКЛ) в межах ліміту, встановленого цією заявою про приєднання, загальною сумою ВКЛ або частинами (траншами), а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути ВКЛ і сплатити проценти за користування ВКЛ, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

Тобто, відповідач-2 протягом строку дії кредитної лінії мав право на неодноразове отримання кредитних коштів (траншів) в межах суми ліміту, зокрема, й повторне отримання повної суми ліміту після повернення цих коштів (траншу) згідно графіку.

Строк дії кредитної лінії (строк в межах якого можуть бути видані кошти) та строк на який фактично видаються кошти (транш) не є тотожними поняттями.

Виходячи з положень пункту 2.4 кредитного договору строк траншу та відповідний розмір процентної ставки: диференційована, встановлюється у наступних розмірах:

підпункт 2.4 для траншів строком до 30 днів-25% (Двадцять п`ять цілих 00 сотих) річних;

підпункт 2.4.2 для траншів строком до 60 днів-27% (Двадцять сім цілих 00 сотих) річних;

підпункт 2.4.3 для траншів строком до 90 днів-30% (Тридцять цілих 00 сотих) річних;

підпункт 2.4.4 для траншів строком до 180 днів-33% (Тридцять три цілих 00 сотих) річних; Строк траншу визначається у заяві на видачу траншу, яка є невід`ємною частиною договору.

У заявці Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на видачу траншу №1 від 23.06.2025 заявлено про видачу траншу у сумі 900 000,00 грн на 180 днів;

У заявці Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на видачу траншу №2 від 24.06.2025 заявлено про видачу траншу у сумі 900 000,00 грн на 180 днів;

У заявці Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на видачу траншу №3 від 24.06.2025 заявлено про видачу траншу у сумі 100 000,00 грн на 180 днів;

У заявці Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на видачу траншу №4 від 24.06.2025 заявлено про видачу траншу у сумі 100 000,00 грн на 180 днів;

Відтак, кредитні кошти (транші) мали бути повернуті відповідачем-2:

транш за заявою №1 від 23.06.2025 - 20.12.2025;

транш за заявою №2 від 24.06.2025 - 21.12.2025;

транш за заявою № 3 від 24.06.2025 - 21.12.2025;

транш за заявою №4 від 24.06.2025 - 21.12.2025, незалежно від факту отримання вимоги позивача.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем вимоги про усунення порушення виконання умов кредитного договору відповідачам-1,-2.

Матеріали справи, зокрема, банківські виписки по рахункам, свідчать, що у встановлений договором строк кредитні кошти банку позичальником не повернуті. На час розгляду справи заборгованість за кредитом згідно з наданими доказами складає 2 000 000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення прострочених процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

З розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом, який здійснений позивачем (а.с.10-14) станом на 31.03.2026, позичальник має прострочену заборгованість процентами в загальній сумі 436 553,58 грн, а саме:

- за траншем №1 в сумі 194 926,03 грн за період з 23.06.2025 по 31.03.2026;

- за траншем №2 в сумі 197 687,83 грн за період з 24.06.2025 по 31.03.2026;

- за траншем №3 в сумі 21 969,86 грн за період з 24.06.2025 по 31.03.2026;

- за траншем №4 в сумі 21 969,86 грн за період з 24.06.2025 по 31.03.2026.

При цьому відповідно вказаного розрахунку вбачається, що проценти нараховані за межами строку користування наданих траншів №№1-4, який визначений в заявах на видачу траншу.

Так, за умовами кредитного договору та заяв на видачу траншу №№1-4 транши отримано строком на 180 днів.

Таким чином, виходячи із положень укладеного між сторонами договору та заяв на видачу траншу, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав:

- для траншу № 1 - 20.12.2025;

- для траншу № 2 - 21.12.2025;

- для траншу № 3 - 21.12.2025;

- для траншу № 4 - 21.12.2025.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду навела висновок про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку кредитування) стягуються проценти на підставі частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку кредитування) - на підставі положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 касаційний суд визначив, що проценти за користування кредитом нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі, вони розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник, порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Одночасно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

Пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, на період дії в Україні воєнного стану законодавець звільнив позичальника, зокрема, від відповідальності, визначеної статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором.

Після перерахунку суду, з урахуванням викладеного, розмір простроченої заборгованості за процентами, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів-1,-2 складає:

- за траншем №1 (заява на видачу траншу а.с. 56) підлягали сплаті проценти за користування траншем у розмірі 900 000,00 грн із розрахунку 33 % річних за період з 23.06.2025 (дата надання траншу) по 20.12.2025 включно (180 день з дати отримання траншу), що становить 146 465,75 грн (з розрахунку 900 000,00 х 33% х (180/365), у свою чергу позичальником сплачено прострочену заборгованість за процентами у загальному розмірі 9 312,33 грн, у зв`язку із чим у останнього обліковується зі сплати процентів за користування траншем у розмірі 137 153,42 грн (146 465,75 грн - 9 312,33 грн);

- за траншем №2 (заява на видачу траншу а.с. 57) підлягали сплаті проценти за користування траншем у розмірі 900 000,00 грн із розрахунку 33 % річних за період з 24.06.2025 (дата надання траншу) по 21.12.2025 включно (180 день з дати отримання траншу), що становить 146 465,75 грн (з розрахунку 900 000,00 х 33% х (180/365), у свою чергу позичальником сплачено прострочену заборгованість за процентами у загальному розмірі 4 883,71 грн, у зв`язку з чим у останнього обліковується зі сплати процентів за користування траншем у розмірі 141 582,04 грн (146 465,75 грн - 4 883,71 грн);

- за траншем №3 (заява на видачу траншу а.с. 58) підлягали сплаті проценти за користування траншем у розмірі 100 000,00 грн із розрахунку 33 % річних за період з 24.06.2025 (дата надання траншу) по 21.12.2025 включно (180 день з дати отримання траншу), що становить 16 273,97 грн (з розрахунку 100 000,00 х 33% х (180/365), у свою чергу позичальником сплачено прострочену заборгованість за процентами у загальному розмірі 632,88 грн, у зв`язку з чим у останнього обліковується зі сплати процентів за користування траншем у розмірі 15 641,09 грн (16 273,97 грн - 632,88 грн);

- за траншем №4 (заява на видачу траншу а.с. 59) підлягали сплаті проценти за користування траншем у розмірі 100 000,00 грн із розрахунку 33 % річних за період з 24.06.2025 (дата надання траншу) по 21.12.2025 включно (180 день з дати отримання траншу), що становить 16 273,97 грн (з розрахунку 100 000,00 х 33% х (180/365), у свою чергу позичальником сплачено прострочену заборгованість за процентами у загальному розмірі 632,88 грн, у зв`язку з чим у останнього обліковується зі сплати процентів за користування траншем у розмірі 15 641,09 грн (16 273,97 грн - 632,88 грн);

З огляду на викладене, прострочена заборгованість за процентами складає 310 017,64 грн.

Нарахування позивачем процентів після спливу строку користування траншами є неправомірним, оскільки після настання прострочення проценти як плата за користування кредитом не нараховуються, а застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання у період дії воєнного стану відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України не допускається нормами матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо відповідачів-1,-2 підлягають задоволенню в частині простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 2 000 000,00 грн та в частині простроченої заборгованості за процентами в розмірі 310 017,64 грн, в решті - позовні вимоги слід відхилити.

Положеннями частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами частин 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, зважаючи на порушення відповідачем-2 своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач набув право вимоги до відповідача-1, як солідарного з ним боржника, обсяг відповідальності яких, за умовами договору поруки збігається з обсягом відповідальності відповідача-2.

Відповідно до частини 1 статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Наслідки солідарного обов`язку боржників передбачено статтею 543 Цивільного кодексу України, основний з яких визначено у частині першій цієї статті, а саме: у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Вимоги до поручителя про виконання ними солідарного з боржником зобов`язання за договором пред`явлено позивачем в межах строку дії поруки згідно з договором поруки.

За таких обставин, враховуючи, що боржник та поручитель відповідають перед кредитором за кредитним договором, як солідарні боржники, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів-1,-2 в солідарному порядку простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 2 000 000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 310 017,64 грн.

V. Висновки Суду

Суди зобов`язані належно мотивувати свої рішення, забезпечуючи право учасників справи на справедливий судовий розгляд та можливість здійснення контролю за здійсненням правосуддя. При цьому суд не повинен надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін, а має викласти мотиви рішення в обсязі, необхідному для розуміння правової позиції суду у межах встановлених обставин та характеру спору.

Дослідивши надані сторонами докази, у тому числі кредитний договір, договір поруки, банківські виписки, розрахунок заборгованості суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів-1,-2 в солідарному порядку простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 2 000 000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 310 017,64 грн є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів у розмірі 126 535,94 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом, господарський суд вирішив відмовити виходячи з того, що нарахування позивачем процентів після спливу строку користування траншами є неправомірним, оскільки після настання прострочення проценти як плата за користування кредитом не нараховуються, а застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання у період дії воєнного стану відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України не допускається.

Позовні вимоги заявлені у спосіб, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, та відповідають характеру порушеного права й обраній моделі солідарної відповідальності боржника та поручителя.

З огляду на встановлені судом обставини справи, підтверджені належними доказами, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

VІ. Судові витрати

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів-1, 2 порівну, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 17.05.2023 у справі № 522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі №745/342/19, від 24.03.2021 у справі №462/2077/17, від 20.02.2024 у справі № 922/2200/23.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (49064, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Нігояна Сергія, будинок 68, кабінет 21 ідентифікаційний код 23943603) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 14360506) 2 000 000,00 грн (два мільйони гривень нуль копійок) - простроченої заборгованості за кредитом та 310 017,64 грн (триста десять тисяч сімнадцять гривень шістдесят чотири копійки) - простроченої заборгованості за процентами.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (49064, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Нігояна Сергія, будинок 68, кабінет 21 ідентифікаційний код 23943603) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 14360506) 13 860,11 грн (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень одинадцять копійок) - судових витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 14360506) 13 860,11 грн - (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень одинадцять копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.09.2026

Суддя Т.В. Іванова