Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №643/13323/26
Суддя: Власенко М. В.
Справа № 643/13323/26
Провадження № 2/643/7839/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
10.09.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Власенка М. В.,
за участю секретаря судового засідання Бахтин В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До Салтівського районного сулу міста Харкова надійшов позов ОСОБА_1 , в якому вона просить:
– розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 22.03.2008, актовий запис № 254.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 22.03.2008 сторони зареєстрували шлюб у Московському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції (актовий запис № 254). У шлюбі у подружжя народилася дитина – дочка ОСОБА_3 , яка проживає разом з ОСОБА_1 . Остаточні шлюбно-сімейні відносини між позивачем та відповідачем припинені 12 років тому, із цього часу їх шлюб має формальний характер. Незважаючи на вимушене спільне проживання, кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Окрім цього, мають окремий бюджет та господарство. Позивач зазначає, що всі спроби зберегти родину заради їхньої дитини ні до чого не призвели, тим більше, що відповідач зловживає спиртними напоями, не цікавиться проблемами родини, а також відсутня матеріальна допомога. Примирення та відновлення відносин є неможливим. Подальше збереження шлюбу є недоцільним, неможливим і суперечить інтересам позивача.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 10.07.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
У матеріалах справи міститься заява позивача, у якій остання просить проводити розгляд справи без її участі та задовольнити позов, розірвати шлюб між сторонами, а також зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причини неявки суду невідомі. Відзиву на позов суду не надано. Будь-яких інших клопотань щодо розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, а також, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або письмового відзиву на позов, неявки відповідача, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у матеріалах справи доказів згідно положень ст. 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
У судовому засіданні встановлено, що з 22.03.2008 сторони перебувають у, зареєстрованому Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії
НОМЕР_1 .
Від вказаного шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя не склалось у зв`язку із повним непорозумінням, що привело до розпаду сім`ї.
Згідно положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні об`єктивно встановлено, що подальше спільне життя сторін із збереженням шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (ст. 24 СК України). Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ст. 104 СК України). Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Суд доходить висновку, що у даний час шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому вважає, що шлюб між сторонами повинно бути розірвано.
Керуючись ст. 4, 12, 76 – 81, 89, 263 – 265, 268, 274, 280 – 282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання
шлюбу– задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 22.03.2008 Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 254, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище – « ОСОБА_4 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2026.
Позивач – ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua