Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №922/2529/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/2529/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників сторін:

позивача – Статіва О.В.

відповідача – Дикань О.М.

розглянувши апеляційну скаргу ПП "Сервісний центр "Слававто" (вх. №1612Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/2529/26 (постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Аріт К.В.)

за позовом Приватного підприємства "Сервісний центр "Слававто", м. Слав`янськ

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 року Приватне підприємство "Сервісний центр "Слававто" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов Приватного підприємства "Сервісний центр "Слававто", що буде поданий до відповідача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2026 року №70/132-р/к по справі №2/01-61-24 та зупинити дію рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2026 року №70/132-р/к по справі №2/01-61-24 в частині, що стосується Приватного підприємства "Сервісний центр "Слававто" ЄДРПОУ 37230673 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у даній справі в порядку статті 136, 137 ГПК України, ПП "Сервісний центр "Слававто" зазначає, що :

- 08.07.2026 року Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі за текстом - Відділення), розглянувши матеріали справи №2/01-61-24 про порушення Приватним підприємством "Сервісний центр "Слававто" і ФОП Бондаренко Р.М. законодавства про захист економічної конкуренції та подання Другого відділу досліджень та розслідувань Відділення від 29.05.2026 року №70-03/369-П визнала дії Заявника та ФОП Бондаренко Р.М. під час участі у торгах в системі Prozorro, ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-29-004947-b, антиконкурентними узгодженими діями і наклало штраф у розмірі 68 000.00 грн. на кожного з учасників;

- у заяві про забезпечення позову зазначено, що заявник не згоден з таким рішенням, свою позицію він висловлював і під час участі у засіданні Адміністративної колегії і відповідно він готує позовну заяву до суду з метою захисту своїх інтересів і доведення відсутності в його діях порушення законодавства про захист економічної конкуренції; так як належна підготовка позову потребує певного часу, а негативні наслідки для Заявника вже настали від подає заяву про забезпечення до подання позовної заяви. Предметом позову буде визнання незаконним та скасування спірного рішення АМКУ, у зв`язку з не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а також притягнення до відповідальності Заявника після спливу строку встановленого ч.1 ст.42 Закону України “Про захист економічної конкуренції”;

- ключовим наслідком прийняття спірного рішення є те, що відомості про Заявника автоматично внесені до Зведених відомостей щодо рішень органів АМКУ про визнання вчинення суб`єктами господарювання порушень у вигляді змови на торгах, також ці відомості з`явились на всіх загально доступних платформах в мережі Інтернет;

- здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад відбувається виключно із використанням системи електронних закупівель в умовах воєнного стану, якщо сума угоди не велика, це можуть бути прямі закупівлі, але вони все одно є тендерними, так як інформація про них оприлюднюється в системі Prozorro;

- рішенням АМК, яке заявник має намір оскаржувати в суді, обмежені права Заявника брати участь у публічних закупівлях.;

- заявник має статус критично важливого підприємства, що підтверджується розпорядженням голови Донецької обласної військової адміністрації. В умовах воєнного стану Заявник є єдиним підприємством на підконтрольній частині Донецької області, яке забезпечує комунальну та військову техніку запчастинами та проводить комплексні ремонтні роботи такої техніки;

- заявник має необхідну матеріально технічну базу, ремонтні майстерні, необхідне обладнання і обслуговує автотранспорт комунальних підприємств у м. Миколаївка та м. Святогірську;

- без окремої ухвали суду про зупинення дії рішення АМКУ заявник протягом всього часу судового розгляду буде позбавлений права брати участь у тендерах, отже, належним заходом забезпечення позову буде саме зупинення дії рішення АМКУ, в частині, що стосується його, яке передбачено ч.5 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/2529/26 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Сервісний центр "Слававто" про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№2529/26 від 17.07.2026).

Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд керувався тим, що:

- положення статей 48, 56, 60 Закону України № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» розмежовують поняття «зупинення дії» та «зупинення виконання рішень органів АМК», при цьому зупинення дії рішення АМК полягає в тому, що таке рішення або його частина не діють протягом часу їх зупинення, відповідно, не створюють наслідків для зазначених у них суб`єктів, у тому числі щодо їх виконання, тоді як зупинення виконання рішення АМК не зупиняє його дію, проте зупиняє виконання зазначеними в ньому суб`єктами зобов`язань, покладених на них цим рішенням ;

- норми статей 48, 56, 60 Закону № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» передбачають такий механізм: за загальним правилом прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу АМК не зупиняє його виконання, проте якщо рішення АМК прийняте згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2210-III, то порушення судом провадження у справі про визнання його недійсним зупиняє виконання такого рішення на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного судового рішення (постанови) та не вимагає окремого рішення суду для цього”;

- забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення АМК в порядку частини 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» призведе до продовження діяльності позивача/заявника на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною, а за своїми наслідками таке забезпечення позову є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається положеннями частини 11 статті 137 ГПК України;

- зупинення виконання оскаржуваного рішення в силу вимог ч. 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є достатньою гарантією забезпечення непорушення прав позивача щодо виконання оскаржуваного рішення під час розгляду справи судом.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ПП "Сервісний центр "Слававто" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/2529/26 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ПП "Сервісний центр "Слававто" про забезпечення позову, що буде поданий до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2026 № 70/132-р/к по справі № 2/01-61-24, та зупинити дію рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2026 № 70/132-р/к по справі № 2/01-61-24 в частині, що стосується ПП "Сервісний центр "Слававто" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- оскаржувана ухвала містить висновки про те, що апелянт здійснював протиправну поведінку, тобто фактично суд першої інстанції без розгляду справи по суті встановив факт здійснення протиправної поведінки, що не відповідає основним засадам верховенства права;

- судом першої інстанції не було проаналізовано подані апелянтом докази, не надано оцінку негативному впливу спірного рішення на господарську діяльність апелянта та тому факту, що у випадку прийняття судом рішення по суті на користь апелянта, вже буде відсутній об`єкт судового захисту, так як апелянт стане банкрутом банкрутом і припинить свою господарську діяльність через те, що його дохід від господарської діяльності на 90% складається з тендерних закупівель ;

- незастосування заходу забезпечення саме шляхом зупинення дії рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2026 року №70/132-р/к по справі №2/01-61-24 в частині, що стосується Приватного підприємства «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «СЛАВАВТО» ЄДРПОУ 37230673 до набрання законної сили судовим рішенням у справі спричинить негативні суспільні наслідки для прифронтового міста в умовах воєнного стану та для підприємства ;

- захід забезпечення, про який просить апелянт, є співмірним із позовними вимогами, що будуть заявлені, та не порушує прав інших осіб чи суспільних інтересів. Навпаки, він дозволяє зберегти баланс інтересів сторін до вирішення спору по суті та запобігти знищенню діючого бізнесу та настанню негативних наслідків для прифронтового міста.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Сервісний центр "Слававто" (вх. №1612Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/2529/26. Призначено справу до розгляду на 01.09.2026 о 12:00 год. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань - протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.

17.08.2026 від представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу – залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 3 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день

Відповідач 04.08.2026 о 16:44 год. отримав до електронного кабінету ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2026, отже, 10-тиденний строк, визначений судом апеляційної інстанції, становив період з 05.08.2026 по 14.08.2026, при цьому 14.08.2026 не є вихідним днем, а тому є останнім днем строку.

Відповідачем подано відзив 17.08.2026 з пропуском встановленого судом строку і питання про продовження зазначеного строку відповідачем не порушується.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на наведене, поданий відповідачем відзив залишається судом без розгляду.

21.08.2026 від апелянта надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій апелянт зазначає про те, що критичність апелянта не є одним аргументів, а одним з низки аргументів, що підтверджені доказами і апелянт вказує на те, що незабезпечення позову зумовить повну зупинку підприємства, звільнення людей, несплату податків до бюджету прифронтового міста.

Також апелянт звертає увагу на те, що, подаючи відзив відповідач вказав, що останнім днем для подання відзиву є 15.08.2026 року відповідно відзив подається 15.08.2026 року у межах встановленого судом 10-ти денного строку. Відповідач ввів суд в оману і спрямував відзив поза межами строку встановленого судом. Це твердження відповідача навіть спростовує сам відзив, який був сформований в системі Електронного суду 17.08.2026 року.

В судове засідання 01.08.2026 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу, а також представник відповідача, який проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як зазначено у частині 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів Відповідача (Відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20).

Рішенням №70/132-р/к від 08.07.2026 року Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дії Заявника визнано такими, що є антиконкурентними узгодженими діями, накладено штраф. Наслідком такого Рішення, як стверджує заявник, є також внесення відомостей про заявника до Державного реєстру суб`єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, що забороняє підприємству участь у закупівлях.

Заявник стверджує, що рішенням АМК, яке заявник має намір оскаржувати в суді, обмежені права заявника брати участь у публічних закупівлях. Водночас заявник має статус критично важливого підприємства, що підтверджується розпорядженням голови Донецької обласної військової адміністрації. В умовах воєнного стану Заявник є єдиним підприємством на підконтрольній частині Донецької області, яке забезпечує комунальну та військову техніку запчастинами та проводить комплексні ремонтні роботи такої техніки. Проте, без встановлення обмежень щодо зупинення дії рішення АМК, заявник може опинитись у скрутному становищі, оскільки основний дохід підприємства від державних контрактів.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, у частині 4 статті 60 Закону № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом АМК відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу АМК.

У постанові від 16.03.2026 у справі № 910/11233/25 Верховий зазначив про таке:

“ З наведених норм права вбачається, що певні рішення АМК, визначені частиною першою статті 48 Закону № 2210-III, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, встановлюють певні обставини та не зобов`язують суб`єктів вчиняти подальші дії на їх виконання. Натомість інші рішення АМК, визначені частиною першою статті 48 Закону № 2210-III, зокрема, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зобов`язання органу влади чи місцевого самоврядування скасувати або змінити прийняті ними рішення чи розірвати угоди, про примусовий поділ суб`єкта господарювання, накладення штрафу, блокування цінних паперів, усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зобов`язують суб`єктів вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення на виконання цих рішень.

Враховуючи це, наведені норми статей 48, 56, 60 Закону № 2210-III розмежовують поняття 1) зупинення дії та 2) зупинення виконання рішень органів АМК. Зупинення дії рішення АМК полягає в тому, що таке рішення або його частина не діють протягом часу їх зупинення, відповідно, не створюють наслідків для зазначених у них суб`єктів, у тому числі щодо їх виконання. У свою чергу, зупинення виконання рішення АМК не зупиняє його дію, проте зупиняє виконання зазначеними в ньому суб`єктами зобов`язань, покладених на них цим рішенням.

При цьому, наведені норми статей 48, 56, 60 Закону № 2210-III передбачають такий механізм. За загальним правилом прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу АМК не зупиняє його виконання.

Проте, якщо рішення АМК прийняте згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2210-III, порушення судом провадження у справі про визнання його недійсним зупиняє виконання такого рішення на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного судового рішення (постанови) та не вимагає окремого рішення суду для цього.”.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 15.06.2020 у справі №910/13158/19, від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19, від 20.07.2021 у справі № 914/312/20 зробив правові висновки про те, що право суду зупинити дію оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не може розглядатися як підстава для забезпечення позову в порядку приписів статей 136, 137 ГПК України, оскільки відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, між тим за приписами частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Близька за змістом правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №910/13158/19, від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19, від 20.07.2021 у справі № 914/312/20, від 22.09.2025 у справі №922/1327/25.

Також Верховний Суду постанові від 22.09.2025 у справі № 922/1327/25 виклав правовий висновок про те, що , беручи до уваги зміст позовних вимог (визнання недійсним та скасування рішення АМК), підстави позову, ураховуючи, що відповідно до антиконкурентного законодавства, Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин; а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, водночас, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення АМК призводить до продовження діяльності заявником/позивачем/відповідачем у антимонопольній справі на противагу рішенню АМК, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів). Вказані вище правові висновки є сталими та неодноразово і послідовно висловлювалися Верховним Судом (постанови Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі № 914/938/19, від 15.06.2020 у справі № 910/13158/19, від 18.03.2021 у справі № 910/13451/20, від 04.09.2024 у справі № 904/5133/23, від 29.11.2024 у справі № 922/2921/24).

Отже, задоволення вимоги позивача про зупинення дії Рішення АМК фактично є частковим задоволенням позову, оскільки правомірність висновків Відділення, викладених у спірному рішенні, щодо вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій встановлюється за результатами розгляду судом даної справи по суті, тоді як оскаржуване Рішення АМК до прийняття судового рішення і набрання останнім законної сили є чинним. Водночас, як вже зазначалося, за приписами частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті

Крім того, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення АМК може призвести до продовження діяльності заявником/позивачем/відповідачем у антимонопольній справі на противагу рішенню АМК, з урахуванням того, що до моменту скасування судом цього рішення зазначений документ вважається чинним, а зроблені в ньому висновки щодо порушення позивачем конкуренційного законодавства– правомірними.

Отже, зупинення виконання оскаржуваного рішення в порядку частини 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке відбувається у зв`язку із самим фактом порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК та не потребує окремого документа, є достатньою гарантією забезпечення не порушення прав позивача щодо виконання оскаржуваного рішення під час розгляду справи судом, про що обґрунтовано вказав місцевий господарський суд.

Твердження апелянта про те, що він є критично важливим підприємством, само по собі не є підставою для вжиття заявлених ним заходів забезпечення позову. При цьому, позивач не навів наявності інших обставин, які б могли бути підставою для задоволення зого заяви про забезпечення позову, про що вже зазначалося вище.

Також апелянт зазначає, що фактично суд першої інстанції без розгляду справи по суті встановив факт здійснення протиправної поведінки, що не відповідає основним засадам верховенства права. Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями, оскільки місцевим господарським судом про факт протиправної поведінки позивача у разі зупинення дії оскаржуваного рішення АМК зазначалося в гіпотетичному аспекті.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Разом з цим, апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 апеляційну скаргу ПП "Сервісний центр "Слававто" (вх. №1612Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/2529/26 залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі. Встановлено апелянту десятиденний строк, з дня вручення цієї ухвали скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом доплати судового збору за подання апеляційної скарги на суму 166,40 грн. Роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

01.08.2026 на виконання вимог ухвали від 29.07.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява, додатком до якої є докази допллати судового збору - платіжний документ №4494 від 30.07.2026.

При цьому, відповідно до Довідки №12-21/ 36 від 10.08.2026, складеної начальником статистично- інформаційного відділу САГС, за результатом проведеної перевірки інформації щодо зарахування судового збору до державного бюджету по апеляційній скарзі вх. 1612 Х/1 по справі №922/2529/26, сплаченого за платіжним документом №4494 від 30.07.2026, встановлено, що по рахунку UA758999980313151206082020653 Східного апеляційного господарського суду в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства в КП “Діловодство спеціалізованого суду” відсутня інформація про зарахування судового збору до державного бюджету України, сплаченого за вказаним платіжним документом.

Отже, недоплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 166,40 грн. підлягає стягненню з позивача на користь державного бюджету на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у цій справі.

Керуючись статтями 129, 270, 271, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПП "Сервісний центр "Слававто" (вх. №1612Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/2529/26 залишити без задоволення

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/2529/26 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Сервісний центр "Слававто" (вул. Ярослава Мудрого 90/А, м. Слов`янськ, Краматорський р-н., Донецька область, ЄДРПОУ 37230673) у дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 166,40 грн. за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 11.09.2026.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко