Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №925/1307/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. Справа№ 925/1307/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Жукової К.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Сивенко В.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Потапенко С.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "ДЖМЕЛИК"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026, повний текст якого складено та підписано 25.03.2026

у справі №925/1307/25 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Фермерського господарства "Джмелик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС-Трейдинг"

про розірвання договору в частині і стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

20.10.2025 Фермерське господарство «ДЖМЕЛИК» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС-ТРЕЙДІНГ» про розірвання договору поставки в частині та стягнення коштів за товар неналежної якості. Позивач просить суд:

- розірвати Договір поставки № 308 від 23.08.2024 р., укладений фермерським господарством «Джмелик» з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМС-Трейдінг» у частині поставки Гранулятора GRAND-300, 22 кВт у зв`язку з поставкою товару неналежної якості;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 43158349. 18028, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, вул. 14-го Грудня, буд.6/1) на користь фермерського господарства «Джмелик» (код ЄДРПОУ 39353013. 42077, Сумська обл., Роменський район, с. Зарудне, вул. Миру, буд.61) грошові кошти, сплачені за товар неналежної якості, у сумі 254 640,00 (двісті п`ятдесят чотири тисячі шістсот сорок) гривень, у тому числі ПДВ 42 440,00 грн;

- судові витрати в розмірі 137798,16 грн (сто тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 16 коп.) покласти на Відповідача.

У своєму позові позивач зазначає, що спірні правовідносини виникли на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 308 від 23.08.2024, за умовами якого відповідач (продавець) зобов`язався передати у власність товар (Гранулятор GRAND-300, 22 кВт) належної якості, що відповідає технічним умовам експлуатаційного документа, із гарантійним строком експлуатації 12 місяців, а позивач (покупець) прийняти та оплатити його. На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату товару, який у подальшому був йому поставлений, однак під час експлуатації обладнання покупцем було виявлено істотні недоліки товару, які продавець у добровільному порядку не усунув, а претензію про повернення сплачених коштів залишив без виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що поставлений відповідачем товар (Гранулятор GRAND-300) має системні приховані конструктивні дефекти, які виникли до моменту його передання покупцю. Зокрема, такі недоліки проявляються у вигляді систематичного розтріскування матриць, їх осьового зміщення та прокручування, що унеможливлює досягнення заявленої продуктивності й необхідного розміру гранул.

Позивач наголошує, що виявлені дефекти мають повторюваний характер, а їх усунення є неможливим без зміни базової конструкції обладнання. Наведене, на переконання позивача, свідчить про істотне порушення продавцем вимог щодо якості товару. Крім того, скаржник вказує, що запропонована відповідачем модифікація гранулятора є разовою та експериментальною; вона не передбачена виробником, що створює ризики під час експлуатації та унеможливлює подальше нормальне гарантійне і технічне обслуговування.

Як на об`єктивне підтвердження невідповідності поставленого обладнання заявленим технічним характеристикам позивач посилається на висновок експертного дослідження від 14.10.2025 № 8443/14577, складений фахівцями Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

З огляду на наведене, позивач стверджує про наявність у нього законного права відмовитися від договору поставки в частині придбання спірного гранулятора у зв`язку з істотними недоліками та вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Свої вимоги позивач обґрунтовує приписами статей 673, 675, 678, 679, 681 Цивільного кодексу України та статей 1, 2, 15, 22, 54, 82, 129, 162 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст заперечень відповідача

Відповідач 11.11.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки від 23.08.2024 № 308, поставивши позивачу товар (гранулятор GRAND-300, 22 кВт), який останній прийняв без будь-яких зауважень чи рекламацій. Відповідач наголошує, що покупець самостійно та свідомо замовив комплектацію обладнання менш потужним двигуном (22 кВт замість штатного 30 кВт). З огляду на це отримана позивачем нижча продуктивність є закономірним наслідком його власного вибору та повністю вписується у визначені технічним паспортом межі (до 800 кг/год).

Крім того, відповідач вказує, що усі описані позивачем недоліки стосуються виключно матриць, які є зношуваними розхідними елементами (обертаючими деталями) гранулятора. Відповідно до умов договору на обертаючі деталі встановлено гарантійний строк 100 робочих нормо-годин, який позивач повністю вичерпав під час експлуатації первісної матриці. Усі наступні матриці придбані позивачем у невідомих третіх осіб, а тому відповідач не несе відповідальності за працездатність та якість цих неоригінальних деталей.

Відповідач також звертає увагу на те, що не направляв свого уповноваженого представника для проведення огляду обладнання та не підписував жодних актів про виявлені дефекти, у зв`язку з чим складені позивачем документи є виключно односторонніми. Долучений до позовної заяви висновок експерта відповідач вважає неналежним та бездоказовим доказом, оскільки він містить суперечності та ґрунтується на дослідженні неоригінальної матриці невідомого виробника. Загалом відповідач вважає, що позивачем не надано належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження факту поставки товару неналежної якості та порушення продавцем умов договору.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує приписами статей 74, 178 Господарського процесуального кодексу України, а також пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026 у справі №925/1307/25 у задоволенні позову Фермерського господарства «Джмелик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС-Трейдінг» про розірвання договору поставки від 23.08.2024 № 308 у частині поставки гранулятора GRAND-300, 22 кВт та стягнення сплачених за товар грошових коштів у сумі 254 640,00 грн відмовлено повністю.

Судове рішення мотивовано недоведеністю з боку позивача факту порушення його прав відповідачем, зокрема щодо постачання товару неналежної якості, що свідчить про відсутність правових підстав для розірвання договору в оскаржуваній частині та повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що 23.08.2024 між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір поставки № 308, за умовами якого продавець взяв на себе обов`язок передати товар (гранулятор GRAND-300, 22 кВт та інше обладнання) належної якості, а покупець зобов`язався його прийняти та оплатити. Покупець виконав свій обов`язок щодо стовідсоткової попередньої оплати, а продавець своєчасно передав обумовлений товар згідно з видатковою накладною від 24.09.2024 без будь-яких зауважень з боку покупця під час його приймання.

Суд установив, що позивач свідомо обрав та погодив комплектацію гранулятора електродвигуном меншої потужності (22 кВт) замість передбаченого технічним паспортом штатного двигуна (30 кВт) для переробки комбікорму. Згідно з умовами договору гарантійний строк на товар становить 12 місяців, однак для обертаючих деталей, до яких належить матриця як зношувальний елемент, гарантія обмежена 100 робочими нормо-годинами.

Як встановлено судом, поставлена в комплекті оригінальна матриця повністю відпрацювала свій гарантійний ресурс, виготовивши близько 20 тонн корму за 111- 133 нормо-години, після чого вийшла з ладу внаслідок природного зносу. Подальші поломки стосувалися виключно неоригінальних матриць невідомого походження, які позивач придбав у третіх осіб. З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про відсутність порушень умов договору та вимог законодавства щодо якості поставленого товару з боку відповідача.

Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції визнав безпідставними твердження позивача щодо невідповідності товару заявленим технічним характеристикам (зокрема, щодо низької продуктивності), оскільки такі показники стали прямим наслідком свідомого вибору покупцем двигуна меншої потужності. Твердження позивача про поставку неякісного товару через утворення тріщин на матрицях суд відхилив з тих мотивів, що матриця є зношувальною обертаною деталлю (розхідним матеріалом) з окремим гарантійним лімітом експлуатації, який оригінальна деталь повністю відпрацювала. Водночас суд визнав обґрунтованими заперечення відповідача про те, що всі описані покупцем дефекти після заміни первісної деталі стосувалися матриць невідомого походження, за якість яких виробник або продавець оригінального гранулятора відповідальності не несе.

Наданий позивачем висновок комплексного інженерно-механічного та електротехнічного дослідження Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» від 14.10.2025 № 8443/14577 місцевий господарський суд відхилив та не визнав належним і допустимим доказом з огляду на те, що відповідна експертиза проводилася щодо неоригінальної матриці, яка не постачалася відповідачем за спірним договором.

Застосовуючи стандарт вірогідності доказів, суд констатував, що позивач не довів факту допущення відповідачем порушень та наявності істотних недоліків саме у поставленому обладнанні, що виключає можливість задоволення майнової вимоги про стягнення коштів та розірвання договору.

Судове рішення ґрунтується на приписах статей 3, 6, 11, 13, 14, 15, 16, 204, 205, 509, 510, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 626, 627, 628, 629, 632, 638, 639, 640, 655, 663, 673, 679, 693, 712 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 13, 14, 43, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 104, 129, 178, 233, 236- 240, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України. Також судом враховано положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та Закону України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство «Джмелик» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026 у справі № 925/1307/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що першопричиною спору є наявність неусувних дефектів самого механізму поставленого гранулятора (осьове зміщення матриці, прокручування матриці по осі вхідного валу), які зумовили систематичні поломки матриць, швидкий знос деталей та неспроможність обладнання забезпечити заявлені виробничі показники. На переконання позивача, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про те, що недоліки стосувалися виключно матриць, які є зношувальним елементом, чим безпідставно сплутав причину і наслідки виходу обладнання з ладу.

Позивач вказує, що відповідач не зміг усунути дефекти товару, а проведена ним модифікація гранулятора (заміна роликів, встановлення експериментальної матриці) була разовою та несерійною, що унеможливлює його подальше технічне обслуговування та стабільну експлуатацію в господарській діяльності.

Крім того, скаржник стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відхилив та визнав неналежним доказом висновок судової комплексної інженерно-механічної та електротехнічної експертизи від 14.10.2025 № 8443/14577 лише з тих мотивів, що дослідження проводилося без використання первісної матриці. Позивач зауважує, що вказаний висновок категорично та однозначно підтверджує невідповідність поставленого товару критеріям якості та технічним характеристикам.

Апелянт також зазначає, що місцевим господарським судом порушено правила розподілу тягаря доказування. Скаржник наполягає, що за умови виявлення недоліків товару протягом гарантійного строку діє презумпція вини постачальника, і саме на відповідача покладається обов`язок довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу, проте жодних доказів на спростування своєї вини продавець не надав. На думку позивача, оскаржуване судове рішення ґрунтується виключно на непідтверджених доказами запереченнях відповідача, тоді як суд проігнорував подані позивачем докази та не надав їм належної оцінки в сукупності.

З огляду на викладене, скаржник вважає, що наявні передбачені законом підстави для розірвання договору поставки у відповідній частині та стягнення вартості неякісного товару через виявлення істотних прихованих недоліків, які виникли до передання товару покупцеві та які неможливо усунути. Також позивач звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано релевантну правову позицію Верховного Суду щодо наслідків виявлення повторюваних недоліків товару під час гарантійного строку та щодо розгляду вимог про розірвання договору і повернення коштів як єдиної майнової вимоги.

Свої вимоги та доводи апеляційної скарги скаржник обґрунтовує приписами статей 525, 526, 610, 629, 651, 652, 673, 674, 675, 676, 678, 679, 680, 681 ЦК України та статей 236, 253, 254, 256, 257, 258, 259, 275, 277 ГПК України.

Правова позиція відповідача щодо апеляційної скарги

Відповідач 22.06.2026 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заперечуючи проти доводів скаржника, відповідач зазначає, що покупець свідомо погодив поставку гранулятора з менш потужним двигуном (22 кВт замість штатного 30 кВт), що закономірно призвело до нижчої продуктивності обладнання під час виробництва комбікорму та підвищеного зносу матриці. Водночас відповідач звертає увагу на те, що відповідно до умов договору матриця є розхідним елементом (обертаною деталлю), гарантійний строк експлуатації якої становить 100 робочих нормо-годин, і цей ресурс первісна матриця повністю відпрацювала.

Відповідач наголошує, що всі наступні матриці купувалися позивачем у третіх осіб, а не у виробника, тому результати їх експлуатації не можуть оцінюватися як недолік первісно поставленого товару. З огляду на це відповідач вважає безпідставними твердження скаржника про неналежну якість товару з посиланням на експертний висновок, оскільки відповідне дослідження проводилося щодо неоригінальної матриці, у зв`язку з чим вказаний висновок є неналежним та недопустимим доказом.

Крім того, відповідач вказує, що особа, яка брала участь у технічних випробуваннях обладнання нібито від імені продавця, не перебуває з останнім у трудових відносинах і не уповноважувалася на підписання будь-яких актів. Свої заперечення відповідач обґрунтовує приписами статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а також статтею 8 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

У поданих 23.07.2026 додаткових поясненнях відповідач заперечує проти доводів позивача щодо порядку повернення спірного майна та стягнення коштів.

Відповідач зазначає, що заява позивача про готовність повернути обладнання створює лише видимість такого наміру, оскільки заявлені позовні вимоги не містять вимоги про приведення сторін у первісний стан (повернення гранулятора). Задоволення апеляційної скарги за таких обставин поставить відповідача у вкрай невигідне становище, адже покупець намагається стягнути кошти як за новий виріб, покладаючись виключно на власну добру волю щодо його фактичного повернення. При цьому спірний гранулятор вже тривалий час використовувався позивачем, зазнав зносу та втратив свою первісну цінність і цілісність.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що наведені позивачем приписи статей 538, 653, 678 Цивільного кодексу України не передбачають автоматичного зобов`язання привести сторони у первісний стан без заявлення відповідної позовної вимоги, якої позивач не висував.

Крім того, відповідач наголошує на недоведеності позивачем факту неналежної якості безпосередньо самого гранулятора. Усі описані проблеми стосуються виключно матриці, яка є обертаною деталлю та зношуваним розхідним елементом (аналогічно до гальмівних колодок чи мастила), що потребує періодичної заміни. Прискорений знос цієї деталі зумовлений діями самого позивача, який використовував двигун меншої потужності (22 кВт замість технологічно необхідних 30 кВт). З огляду на це наданий експертний висновок є неналежним доказом, оскільки експертне дослідження проводилося щодо неоригінальної матриці, придбаної у невідомих осіб.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає додаткові пояснення позивача безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 витребувано матеріали справи у Господарського суду Черкаської області у цій справі. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з господарського суду першої інстанції.

01.05.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства "ДЖМЕЛИК" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026 у справі №925/1307/25 залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів доплати сплати судового збору у розмірі 2 487,72 грн. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

05.05.2026 недоліки апеляційної скарги усунуто.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ДЖМЕЛИК" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026 у справі №925/1307/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 29.06.2026. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 22.06.2026 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 22.06.2026 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов`язковою.

Розгляд справи відкладався, зокрема до 26.08.2026.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2026 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.08.2026 заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Місцевим господарським судом під час розгляду справи по суті на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлені такі фактичні обставини.

23.08.2024 між Фермерським господарством «Джмелик» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМС-Трейдінг» (продавець) укладено договір поставки № 308 (а.с. 11-13).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язався в порядку, на умовах і в терміни, передбачені цим договором, передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити товар, визначений у пункті 1.2 договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість товару зазначаються сторонами у Специфікації до договору, що є його невід`ємною частиною.

Сторонами погоджено, що право власності та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходять до покупця з моменту передачі товару та підписання акта приймання-передачі або видаткової накладної (пункти 3.1, 3.2 договору).

За умовами пунктів 3.6, 3.7 договору товар повинен відповідати технічним умовам Технічного паспорту, що надається продавцем, із врахуванням нормального технічного зносу товару. Гарантійний строк експлуатації (придатності, зберігання) з моменту отримання товару покупцем становить 12 місяців, виняток становлять обертаючі деталі - 100 робочих нормо-годин.

Згідно зі Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору, а.с. 14) сторони погодили поставку товару на загальну суму 583 404,00 грн (у тому числі ПДВ 97 234,00 грн), до складу якого входив Гранулятор GRAND-300, 22 кВт у кількості 1 шт.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату товару в сумі 583 404,00 грн, що підтверджується виставленим відповідачем рахунком № 308 від 23.08.2024 та платіжною інструкцією позивача від 29.08.2024 № 496 (а.с. 16).

За видатковою накладною від 24.09.2024 № 300 (а.с. 15) відповідач передав, а позивач отримав обумовлений товар без зауважень.

На спірний товар було передано Технічний паспорт «Гранулятор серії Grand/Granulator machine Grand series» (а.с. 17-33). Згідно з пунктом 2.1 паспорта гранулятор типу GRAND-300 має продуктивність до 800 кг/год для комбікорму при комплектації електродвигуном потужністю 30 кВт та 3000 об/хв. Пунктом 2.3 паспорта визначено, що матриця є зношувальним елементом, який потребує періодичної заміни в процесі грануляції.

Під час замовлення товару покупець погодив комплектацію гранулятора GRAND-300 двигуном потужністю 22 кВт (замість штатного 30 кВт, передбаченого для виробництва комбікормів).

У процесі експлуатації обладнання після гранулювання позивачем близько 20 тонн корму із використанням двигуна 22 кВт (при розрахунковій продуктивності 150-180 кг/год) відбулася поломка (тріщина) оригінальної матриці, що поставлялася в комплекті з гранулятором.

Після виходу з ладу первісної матриці позивач придбав та використовував інші матриці та ролики, які вийшли з ладу в подальшому. Місцевим судом встановлено, що зазначені матриці та ролики придбані позивачем у фізичної особи-підприємця Романенко Н.П. та ТОВ «Техномашстрой», які є пов`язаними особами з відповідачем.

22.04.2025 представниками позивача складено Акт про виявлені дефекти Гранулятора GRAND-300, 22 кВт (а.с. 35), у якому зафіксовано прокручення матриці по осі вихідного валу та осьове зміщення матриці до вихідного валу. Зазначений акт представником відповідача не підписано, про що позивачем складено Акт про відмову підписати акт від 22.04.2025 (а.с. 36).

13.05.2025 позивач направив відповідачу претензію від 12.05.2025 № 2 з вимогою у добровільному порядку повернути 254 640,00 грн вартості гранулятора (а.с. 37-40). Відповідач отримав претензію 15.05.2025, проте залишив її без відповіді та виконання.

На підтвердження факту поставки товару неналежної якості позивач надав висновок комплексного інженерно-механічного та електротехнічного дослідження Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» від 14.10.2025 № 8443/14577 (а.с. 45-85), який було складено за результатами дослідження гранулятора GRAND-300 з використанням неоригінальної матриці (матриці № 5).

Норми матеріального права, які застосовує суд

За результатами перевірки правильності застосування норм матеріального та процесуального права у цій справі колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, проте вважає за необхідне деталізувати нормативне обґрунтування та зазначити таке.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог та надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд апеляційної інстанції застосовує такі норми матеріального права:

- відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

- згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

- відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами;

- згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- частиною першою статті 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу;

- положеннями частин першої, другої та третьої статті 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором;

- відповідно до частини другої статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару;

- згідно з частинами першою та другою статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили;

- частинами першою та другою статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правова позиція суду апеляційної інстанції

Щодо якості переданого обладнання

Скаржник стверджує, що причиною спору є неусувні конструктивні дефекти самого механізму гранулятора GRAND-300 (осьове зміщення, прокручування матриці), які зумовили систематичні поломки матриць та неможливість досягнення заявленої продуктивності. Відповідач заперечує це, наголошуючи, що позивач свідомо замовив двигун меншої потужності (22 кВт замість 30 кВт), що вплинуло на продуктивність, а первісна матриця повністю вичерпала свій гарантійний ресурс у 100 нормо-годин.

Колегія відхиляє цей довід с таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Згідно з частиною першою статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з пунктом 3.7 договору поставки гарантійний строк на обертаючі деталі становить 100 робочих нормо-годин. Фактичні обставини свідчать, що первісна матриця виготовила близько 20 тонн корму при продуктивності 150-180 кг/год. Зважаючи на те, що зазначені показники виробітку та продуктивності визнаються самим позивачем у поданих ним заявах по суті спору, вони не підлягають доказуванню в силу приписів частини першої статті 75 ГПК України. Здійснивши відповідний розрахунок на підставі наведених позивачем даних, суд констатує, що час роботи первісної матриці становить від 111 до 133 нормо-годин експлуатації. Отже, оригінальна матриця повністю вичерпала свій гарантійний ресурс.

При застосуванні стандарту вірогідності доказів (стаття 79 ГПК України), суд зобов`язаний оцінювати докази з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Крім того, застосовуючи принцип свободи договору (стаття 627 ЦК України), колегія суддів наголошує, що сторони у господарських зобов`язаннях несуть власні комерційні ризики настання наслідків вчинених ними дій щодо погодження специфічних умов (зокрема, свідомої зміни технічної комплектації обладнання на вимогу покупця).

Отже, зазначений довід скаржника підлягає відхиленню. Суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано встановив, що недоліки стосувалися зношувальних елементів, які відпрацювали свій гарантійний строк, а нижча продуктивність є наслідком свідомого вибору позивачем двигуна меншої потужності. Оцінка судом першої інстанції цієї обставини є цілком вірною.

Відповідно до частини другої статті 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Наведеною нормою матеріального права закріплено презумпцію вини продавця за недоліки товару, виявлені протягом дії гарантійного строку. Водночас матеріалами справи доведено, а судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факти порушення покупцем правил експлуатації товару та здійснення несанкціонованого втручання неуповноважених третіх осіб у його базову конструкцію. З огляду на встановлені обставини суд апеляційної інстанції констатує, що визначена частиною другою статті 679 ЦК України презумпція вини продавця є належним чином спростованою, що виключає можливість покладення на нього відповідальності за виявлені в процесі експлуатації недоліки та, як наслідок, унеможливлює застосування правових наслідків, передбачених статтею 678 ЦК України.

Щодо тягаря доказування

Позивач в апеляційній скарзі вказує на порушення судом правил розподілу тягаря доказування, оскільки загальний гарантійний строк на сам гранулятор (12 місяців) не сплинув, а тому саме відповідач мав довести, що дефекти базового механізму (осьове зміщення матриці, знос валу та посадкового місця) виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації. В свою чергу відповідач зазначає, що використання неоригінальних деталей та самовільна модифікація механізму є порушенням правил експлуатації.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Суд погоджується з доводом скаржника, що загальний гарантійний строк на базовий механізм (12 місяців) не закінчився. Разом з тим, суд констатує, що відповідач виконав свій процесуальний обов`язок із доведення обставин, які звільняють його від відповідальності. Матеріалами справи (зокрема, поясненнями позивача та актами огляду) підтверджується факт тривалої експлуатації обладнання з використанням неоригінальних матриць третіх осіб, а також факт несерійної модифікації механізму (спроба заміни погодженого штатного електродвигуна на двигун з іншими характеристиками, зміна посадкового місця) неуповноваженими особами. Зазначені дії є грубим порушенням покупцем правил експлуатації товару та беззаперечно свідчать про втручання третіх осіб у базову конструкцію.

У пункті 41 постанови Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 925/1429/21 викладено правовий висновок, згідно з яким у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18.

Застосовуючи наведений правовий висновок до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції констатує, що в матеріалах цієї справи наявні належні та допустимі докази, які беззаперечно підтверджують факт порушення покупцем інструкцій з експлуатації, здійснення несанкціонованого втручання в базову конструкцію товару (спроба заміни штатного двигуна) та тривалого використання непередбачених виробником неоригінальних деталей. Зазначені обставини належним чином спростовують визначену частиною другою статті 679 ЦК України презумпцію вини продавця, оскільки відповідач у повному обсязі виконав свій процесуальний обов`язок із доведення факту виникнення дефектів саме внаслідок порушення правил користування виробом з боку позивача та дій неуповноважених третіх осіб.

На підставі викладеного довід скаржника колегією відхиляється. Суд першої інстанції допустив неточність у мотивуванні, зосередивши увагу виключно на вичерпанні гарантійного ресурсу матриці та залишивши поза увагою дію 12-місячної гарантії на механізм. Проте це не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що презумпція вини продавця щодо дефектів базового механізму є спростованою в силу імперативних приписів частини другої статті 679 ЦК України через доведене грубе порушення правил експлуатації з боку позивача.

Щодо доводів про модифікацію обладнання

В цій частині позивач стверджує, що особа, яка здійснювала модифікацію обладнання ( ОСОБА_1 ), була представником відповідача, що підтверджує намагання продавця виправити конструктивні недоліки в межах гарантії. Водночас відповідач категорично заперечує це, наголошуючи, що вказана особа не перебуває з ним у трудових відносинах і не уповноважувалася на виконання ремонту від його імені.

Дослідивши обставини справи колегія суддів висновує таке.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з частиною третьою статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Разом з тим, частиною першою статті 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Застосовуючи наведені імперативні приписи матеріального права до фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції констатує, що позивачем у порядку статей 74, 77 ГПК України не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності трудових чи представницьких відносин між ОСОБА_1. та відповідачем. У матеріалах справи відсутні будь-які докази (довіреність, договір, наказ про відрядження, офіційне листування), з яких би випливали повноваження вказаної особи діяти від імені продавця, у тому числі здійснювати технічний огляд, ремонт чи модифікацію спірного гарантійного обладнання.

Крім того, матеріали справи не містять доказів наступного схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМС-Трейдінг» дій вказаної фізичної особи. За таких обставин будь-яке втручання в конструкцію гранулятора не може юридично розцінюватися як виконання продавцем своїх гарантійних зобов`язань, а є самовільною модифікацією, здійсненою за ініціативою покупця із залученням неуповноваженої третьої особи, що свідчить про грубе порушення правил експлуатації товару.

Щодо надання правової оцінки висновку судової експертизи

Скаржник наголошує, що висновок судової експертизи від 14.10.2025 № 8443/14577 підтверджує наявність системних конструктивних вад самого механізму гранулятора (осьове зміщення, знос посадкового місця та валу). На думку позивача, суд першої інстанції підійшов до оцінки цього доказу формально, відхиливши його лише через використання неоригінальної матриці.

Відповідно до частин першої та другої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Згідно з частиною першою статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Апеляційний суд встановлює, що експертне дослідження проводилося щодо обладнання, яке вже зазнало самовільного втручання, несерійної модифікації (заміна двигуна) та тривало експлуатувалося з використанням неоригінальних деталей третіх осіб. За таких умов виявлені експертом фізичні пошкодження валу та посадкового місця не можуть бути достовірно кваліфіковані як первісні виробничі дефекти, оскільки з високим ступенем вірогідності вони є прямим наслідком експлуатації механізму зі зміненою геометрією деталей.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачем заявлялися клопотання про призначення додаткової або повторної судової експертизи для розмежування первісних недоліків та наслідків втручання. З огляду на закріплений у статті 14 ГПК України принцип диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду щодо застосування статей 86, 104 ГПК України висновок експерта, складений за результатами дослідження об`єкта, первісний стан якого був суттєво змінений або знищений стороною (внаслідок несанкціонованого втручання або ремонту) до проведення експертизи, не може визнаватися належним, допустимим та вірогідним доказом існування первісних виробничих дефектів, оскільки об`єктивно унеможливлює розмежування відповідальності сторін.

Суд першої інстанції дійсно допустив процесуальну неточність, не надавши вичерпної мотивованої оцінки висновку експерта в частині вад самого механізму (валу та посадкового місця). Апеляційний суд усуває цей недолік та констатує, що висновок експерта є неналежним доказом у повному обсязі, оскільки дослідженню піддавався механізм, який вже зазнав істотного втручання та експлуатувався з порушенням базових технічних вимог.

Щодо наявності підстав для розірвання договору

Позивач стверджує, що наявні законні підстави для розірвання договору поставки в частині та стягнення вартості неякісного товару (стаття 678 ЦК України), оскільки виявлені недоліки є істотними та не можуть бути усунуті.

Відповідно до частини другої статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Положення статті 678 ЦК України є застосовними лише у випадку доведення факту передачі товару неналежної якості саме продавцем. Оскільки позивачем не доведено наявності істотних виробничих дефектів у первісно поставленому обладнанні, а встановлено факт порушення правил експлуатації, правові підстави для відмови від договору відсутні.

Застосування наслідків статті 678 ЦК України вимагає від покупця доведення належними та допустимими доказами того, що виявлені недоліки є саме істотними, виникли до моменту передачі товару та не є наслідком природного зносу чи порушення правил експлуатації.

Отже суд першої інстанції зробив цілком вірний висновок про відсутність правових підстав для розірвання договору поставки в частині та стягнення з відповідача 254 640,00 грн.

Щодо інших доводів позивача

Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним у додаткових поясненнях, щодо готовності здійснити зустрічне виконання (повернути спірний гранулятор відповідачу) одночасно зі стягненням сплачених за товар коштів з посиланням на положення статей 538, 653 ЦК України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Згідно з частиною четвертою статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія констатує, що вимоги про застосування наслідків розірвання договору, зокрема у вигляді реституції чи зустрічного виконання, є цілком похідними від основної вимоги про розірвання договору через істотне порушення вимог щодо якості. Якщо суд доходить висновку про безпідставність основної позовної вимоги про розірвання договору, усі похідні вимоги або аргументи учасників справи щодо порядку повернення сторін у первісний стан не підлягають задоволенню та детальному аналізу, оскільки відсутня сама матеріально-правова підстава для їх застосування.

Оскільки апеляційний суд не встановив правових підстав для розірвання договору поставки, аргументи позивача щодо порядку застосування наслідків такого розірвання не впливають на правильність загального висновку суду першої інстанції про відмову в позові та підлягають відхиленню.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, який заперечує проти позову з посиланням на положення Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів», суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Враховуючи імперативні приписи наведеної норми права, дія законодавства про захист прав споживачів категорично не поширюється на правовідносини, що виникають між юридичними особами під час здійснення ними господарської діяльності. Норми зазначеного Закону не підлягають застосуванню до правовідносин, суб`єктний склад яких обмежується виключно суб`єктами господарювання.

З огляду на викладене, вказаний довід відповідача є юридично неспроможним. Суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано не застосував норми Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» під час вирішення цього господарського спору.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини, що мають значення для справи, належним чином оцінив надані сторонами докази та правильно застосував норми матеріального права.

Доводи, викладені Фермерським господарством «Джмелик» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального права та не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для розірвання договору поставки й стягнення сплачених грошових коштів. Скаржником не доведено належними та допустимими доказами факту передачі продавцем товару неналежної якості та наявності істотних виробничих недоліків. Натомість матеріалами справи беззаперечно підтверджується вихід обладнання з ладу внаслідок порушення покупцем правил його експлуатації та здійснення несанкціонованого втручання в базову конструкцію.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026 у справі № 925/1307/25, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фермерського господарства «Джмелик» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення -залишенню без змін.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026 у справі №925/1307/25 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, порядку та строки, передбачені статтями 286, 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 11.09.2026.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков