Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №910/14718/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. Справа№ 910/14718/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу 19 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 (повний текст складено 22.04.2026)

у справі № 910/14718/25 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом 19 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал енерджі солюшен"

про стягнення 20 403,72 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

26.11.2026 19 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - Загін) сформував у системі «Електронний суд» позовну заяву, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал енерджі солюшен" (далі - Товариство) 5 209,20 грн пені та 15 194,52 грн штрафу.

На обґрунтування заявлених вимог Загін посилається неналежне виконання Товариством зобов`язань за договором №ГЕС-01/2025/143 від 31.12.2024.

Позиції учасників справи.

Товариство у відзиві проти заявлених до нього вимог заперечило, просило відмовити у їх задоволенні. Відповідач вважає, що будь-які вимоги щодо стягнення штрафних санкцій після 17.10.2025 є безпідставними. Також Товариство посилається на пп.16 п. 1 постанови НКРЕКП №333 від 27.02.2022, якою зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Загін у відповіді на відзив проти доводів Товариства заперечив та зауважив, що пп.16 п. 1 постанови НКРЕКП №333 від 27.02.2022 має рекомендований, а не обов`язковий характер.

Позивач також зазначив, що відповідно до ч. 9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідач не є суб`єктом господарювання, що проводить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг. Тому, обов`язковість виконання постанов НКРЕКП стосується вичерпного переліку осіб - або учасникам оптового ринку електричної енергії або суб`єктам господарювання, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг. Для споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку та не є суб`єктом господарювання, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, обов`язковість виконання постанов НКРЕКП відсутня.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у позові відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу за невиконання умов договору, оскільки пп. 16 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2026, Загін звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Загін не погоджується із даним рішенням та вважає його безпідставним, необґрунтованим, ухваленим з неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі, та невірним застосуванням норм права.

Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що рішення Регулятора (НКРЕКП) не скасовують встановлену нормами ЦК України та ГК України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електричної енергії, з метою забезпечення стабільного функціонування такого ринку, у тому числі фінансового стану учасників ринку під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень не може тимчасово зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії». Апелянт вважає, що такими повноваженнями Регулятора - НКРЕКП не наділено з огляду на Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Загін зазначає, що він не є суб`єктом господарювання, що проводить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг. Водночас обов`язковість виконання постанов НКРЕКП належить вичерпному переліку осіб - або учасникам оптового ринку електричної енергії, або суб`єктам господарювання, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг. Для споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку та не є суб`єктами господарювання, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, обов`язковість виконання постанов НКРЕКП відсутня.

Загін також зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2728/26 за позовом Загону до Товариства про стягнення грошових коштів (збитків, що їх зазнав Загін з огляду на протиправну відмову Товариства від виконання зобов`язань та укладення договору з ПОН - ДПЗД «Укрінтеренерго»), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Загону 849,37 грн збитків та витрати зі сплати судового збору у розмірі 837,74 грн. Відповідач сплатив розмір таких збитків, що фактично свідчить про те, що Товариство визнає протиправність своєї поведінки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14718/25 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Загону на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 до надходження матеріалів справи №910/14718/25.

29.06.2026 матеріали справи №910/14718/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 апеляційну скаргу Загону на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/14718/25 залишено без руху. Надано Загону строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн у встановленому порядку. Попереджено Загін, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Позиції учасників справи.

Від Товариства відзив на апеляційну скаргу або інші заяви по суті не надійшли.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

31.12.2024 Загін (споживач) та Товариство (постачальник) за результатами проведеної процедури закупівлі у системі PROZORRO за номером UA-2024-12-25-008786-a уклали договір №ГЕС-01/2025/143 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується постачати споживачу електричну енергію з розподілом, згідно CPV за ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія (далі - електрична енергія / товар / електроенергія), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Обсяг закупівлі електричної енергії за договором становить 21000 кВт*год. Планові обсяги споживання електричної енергії визначені в Додатку 1 до договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору строк (термін) поставки товару з 01.01.2025 до 31.12.2025 (включно).

Загальна вартість цього договору становить 207 375,00 грн, крім того ПДВ - 41 475,00 грн, разом з ПДВ - 248 850,00 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складається із: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; регульованого тарифу на передачу / розподіл електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 12.1 договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими на те особами та реєстрації у встановленому порядку та діє до 31.12.2025.

11.08.2025 Товариство листом №11/08-18 повідомило Загін про неможливість подальшого постачання електричної енергії, оскільки закупівельна ціна електричної енергії має прямий та безпосередній вплив на формування економічно обґрунтованої ціни для кінцевого споживача, дії НКРЕКП з прийняттям Постанови №1133 від 25.07.2025 фактично змінили істотні обставини, якими сторони керувались при укладанні договору, та запропонувало достроково розірвати договір за згодою сторін.

Загін листом №50 0019-1259/50 0019 06 від 27.08.2025 повідомив Товариству про відсутність належних аргументованих підстав для дострокового розірвання договору та необхідність у безперервному постачанні електричної енергії. Загін відмовив у достроковому припиненні (розірвання) договору за згодою сторін та наполіг на виконанні зобов`язань сторонами за договором.

Товариство з 01.09.2025 перевело Загін до постачальника «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго», що фактично свідчить про те, що з 01.09.2025 відповідач відмовився від виконання зобов`язань за Договором.

У зв`язку з цим Загін звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) зі скаргою на дії Товариства.

НКРЕКП за результатами поданої Загоном скарги листом №12141/20.4/7-25 від 14.10.2025 повідомила (в т.ч. і Товариству), що Товариство має поновити постачання електричної енергії за договором, провести коригування розрахунків із Загоном та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Водночас Загін у разі недосягнення врегулювання спірного питання щодо невиконання Товариством умов договору має право:

- ініціювати зміну постачальника у порядку, визначеному розділом VI ПРРЕЕ;

- вимагати стягнення в судовому порядку з Товариства збитків, понесених у зв`язку із припиненням постачання електричної енергії за договором постачання, укладенням договору з постачальником «останньої надії» та інші пов`язані збитки.

Загін листом №500019-1630/50 0019 06 від 21.10.2025, посилаючись на умови п. 13.11 договору, повідомив Товариству про розірвання Договору в односторонньому порядку з 12.11.2025.

17.10.2025 Загін уклав з ТОВ «Газенерго-Трейд» договір №39 про постачання електричної енергії.

Загін в порядку п. 7.6 договору нарахував Товариству пеню у сумі 5 209,20 грн та штраф у розмірі 15 194,52 грн за період з 01.09.2025 по 11.11.2025 за невиконання зобов`язань поставити електричну енергію.

Товариство надало свій контррозрахунок, у якому вважає, що такі нарахування можуть бути здійснені тільки за період, що передував укладенню Загоном з ТОВ «Газенерго-Трейд» договору №39 від 17.10.2025 про постачання електричної енергії. При цьому Товариство вважає, що Загін не має права нараховувати штрафні санкції за договором, оскільки положеннями пп.16 п. 1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (доповнених згідно постанови №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Позивач, у свою чергу, вважає, що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має саме рекомендаційний, а не зобов`язальний характер, оскільки підзаконний акт має меншу юридичну силу, ніж положення ЦК України та інших законів.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1, п. 1, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

За визначенням ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Суд встановив, що сторони (Загін та Товариство), керуючись в т.ч. Законом України «Про ринок електричної енергії», уклали договір, за умовами якого Товариство як постачальник зобов`язалося постачати Загону як споживачу електричну енергію, а Загін зобов`язався прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.

Відповідно до ч. 2 цієї статті учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням обмежень, визначених відповідною нормою.

У п. 7.6 договору сторони погодили відповідальність за порушення виконання зобов`язання за договором у вигляді пені та штрафу.

27.02.2022 НКРЕКП відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 26.02.2022, ухвалила постанову №333, якою внесла до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» зміни, зокрема, після пункту 2 постанову НКРЕКП від 25.02.2022 №332 доповнено трьома новим пунктами, в т.ч. 5 такого змісту: «Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії».

Підпунктом 16 п. 1 постанови №332 (доповненим відповідно до постанови від 26.04.2022 №413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. При цьому повноваження НКРЕКП визначені Законом України «Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», п. 1 ч. 2 ст. 17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Постанова НКРЕКП від 26.04.2022 №413, якою доповнено постанову №332 пп. 16 п. 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.

Вказаною постановою регулятор дав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у тому числі у разі застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, але й у разі застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 констатувала, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у т.ч. пп. 16 п. 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Об`єднана палата зауважила, що НКРЕКП в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Згідно з пунктом 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, які уклали типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

У постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам ЦК України та ГК України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у т. ч. в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому Об`єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами ЦК України та ГК України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування такого ринку, у т.ч. фінансового стану учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата у свої постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 зауважила на тому, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень. Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з ЦК України та ГК України, але її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями ст. 179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

З огляду на наведене, підстави для задоволення вимог Загону та стягнення з Товариства пені та штрафу за невиконання умов договору відсутні.

Щодо посилань Загону на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2728/26 колегія суддів зазначає таке.

Оскаржуване у справі, що розглядається, рішення було ухвалене 22.04.2026. Отже, станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення у справі №910/2728/26 ухвалене не було. Таким чином, відповідних документів (обставин) на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції не існувало.

Апеляційний перегляд рішення місцевого суду з урахуванням документів, які не існували станом на час ухвалення оскаржуваного рішення та, відповідно, не могли бути подані суду першої інстанції, фактично призвів би до перегляду справи по суті на основі зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.

З наведених підстав колегія суддів відхиляє посилання Загону на всі докази (обставини), що мали місце після прийняття оскаржуваного рішення місцевого суду.

Водночас колегія суддів відзначає, що згідно з ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу 19 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/14718/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/14718/25 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова