Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №641/1556/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3/641/596/2026Справа №: 641/1556/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Кожихова Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

представника адвоката Донського Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Згідно супровідного листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області від 20.02.2026 № 1070с/41/14/04-2026 на адресу суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1 № 593798 від 17.02.2026, до якого долучені направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, рапорт до протоколу разом із компакт-диском із відеозаписом події) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593798 від 17.02.2026, складеним заступником командира роти 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області капітаном поліції Шевченко М.О., вбачається, що 17.02.2026 о 11 годині 45 хвилин в м. Харків, пр. Байрона, 135 водій керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря-нарколога, відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.5 ПДР -відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Процесуальні дії у справі

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Донський Д.Б.. не погодилися із вказаним протоколом про адміністративне правопорушення.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Донський Д.Б. подав клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що 17 лютого 2026 року після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівником поліції Шевченком М.О. спочатку було винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а надалі тим самим працівником поліції щодо ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 № 593798 за частиною другою статті 130 КУпАП. На думку захисника, притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП та одночасне притягнення за частиною другою статті 130 КУпАП за обставин однієї події суперечить положенням статті 61 Конституції України щодо недопустимості двічі притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім того, вказує, що на момент складання протоколу ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, а тому, на його переконання, не відповідав поняттю «водій», наведеному у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України. Оскільки вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України щодо проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння встановлені саме для водія, захисник вважає, що ОСОБА_1 не був суб`єктом виконання вимог цього пункту. На підтвердження такої позиції посилається на пункт 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 та постанову Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 145/932/20. У зв`язку із цим вважає, що протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП у частині належного викладення суті адміністративного правопорушення. Окремою підставою для закриття провадження захисник зазначає обставини, за яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. За твердженням захисника, під час складання протоколу 17 лютого 2026 року в місті Харкові була оголошена повітряна тривога, що підтверджується роздруківкою з Telegram-каналу «Харків life». Посилаючись на постанову Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 752/8937/24, захисник зазначає, що факт оголошення повітряної тривоги є загальновідомою обставиною. Представник стверджує, що повітряна тривога об`єктивно унеможливлювала виконання ОСОБА_1 вимоги працівників поліції щодо проходження медичного огляду. При цьому посилається на частину другу статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» щодо обставин непереборної сили та пункт 2.14-е Правил дорожнього руху України щодо права водія відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян. Зазначає, що під час складання протоколу в автомобілі як пасажир перебувала дружина ОСОБА_1 , а сам ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції про необхідність дістатися до лікарні та під час повітряної тривоги намагався залишити відкрите місце і перейти до спеціалізованого укриття. Тому представник уважає, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у спеціалізованому медичному закладі була зумовлена дією обставин непереборної сили — повітряною тривогою, а не наміром ухилитися від проходження такого огляду. З огляду на наведене стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та просить закрити провадження у справі.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або у режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 593798 від 17.02.2026, складеним заступником командира роти 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області капітаном поліції Шевченко М.О., з якого вбачається, що 17.02.2026 о 11 годині 45 хвилин в м. Харків, пр. Байрона, 135 водій керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря-нарколога, відмовився, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушивп. 2.5 ПДР -відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно рапорту заступником командира роти 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області капітаном поліції Шевченко М.О., 17.02.2026 за адресою пр. Байрона, 135, у складі екіпажу 2052 було зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортний засіб ВАЗ 2171 н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .. Під час перебування за базами ІПНП було встановлено, що водій позбавлени права керування ТЗ. Було проведено розгляд справи та винесено постанову ЕНА № 6680045 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Водію неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що водій відмовився. Водій ОСОБА_1 відмовився від отримання копії протоколу (а.с. 11).

Постановою Немишлянського районного суду міста Харкова у справі 645/7297/25 від 06.11.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено штраф в розмірі 17000 грн та позбавлено права керування строком на один рік (а.с. 8-10).

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП ХОР ОНКЛ від 17.02.2026, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (арк. 6).

У матеріалах справи також наявні відеозаписи події від 17.02.2026 за участю ОСОБА_1 , а саме; відеозапис з реєстратора 70МАІ та бодікам №№ 475917, 475503 (арк. 5).

Зазначені відеозаписи відтворює обставини події та хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції: факт керування транспортним засобом (оскільки було зафіксовано рух автомобіля та те, що саме ОСОБА_1 знаходився на місці водія); відмова від проходження огляду у відповідному медичному закладі; складання працівниками поліції адміністративних матеріалів.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп`яніння, а, відтак, ці ознаки не могли бути встановлені співробітниками поліції, що на його думку свідчить про безпідставність висунутої вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки особиста суб`єктивна оцінка водієм свого стану не звільняє його як від обов`язку виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, передбачену п. 2.5 Правил дорожнього руху, так від адміністративної відповідальності за невиконання такої вимоги.

Суд зазначає, що ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли висновку, що він має ознаки наркотичного сп`яніння та відповідно до відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 було повідомлено, що у нього виявлено ознаки саме наркотичного сп`яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

При цьому в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП ХОР ОНКЛ від 17.02.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, але огляд у медичному закладі не проводився (відмова) (арк. 6).

Посилання захисника на судову практику суд відхиляє, оскільки обставини у цій справі є нерелевантними до обставин у справі, що розглядається.

Даних, що відеофіксація велась з недозволеного технічного засобу, матеріали справи не містять.

Щодо доводів захисника про неможливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП у зв`язку з тим, що на момент події він був позбавлений права керування транспортними засобами та, на думку сторони захисту, не мав статусу водія, суд зазначає таке.

Як установлено під час розгляду справи та безпосередньо підтверджується відеозаписом події, 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 фактично здійснював керування транспортним засобом. Саме під час такого керування транспортний засіб під його керуванням був зупинений працівниками поліції.

Позбавлення особи права керування транспортними засобами означає встановлення заборони на реалізацію такого права протягом визначеного строку, однак сам по собі факт такого позбавлення не спростовує фактичної обставини керування цією особою транспортним засобом.

Диспозиція статті 130 КУпАП у частині відповідальності за відмову від проходження огляду передбачає відповідальність саме особи, яка керує транспортним засобом. Отже, визначальним для вирішення питання про наявність складу цього адміністративного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом відповідною особою, а не наявність у неї на цей момент права на таке керування.

Інше тлумачення фактично призводило б до того, що особа, яка всупереч установленій судовим рішенням забороні продовжує керувати транспортним засобом, була б звільнена від передбаченого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху обов`язку пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп`яніння виключно через те, що раніше була позбавлена права керування транспортними засобами. Такий висновок не відповідає змісту та меті правового регулювання відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп`яніння та відмову від проходження відповідного огляду.

За таких обставин посилання захисника на те, що ОСОБА_1 у зв`язку з позбавленням права керування транспортними засобами не був суб`єктом виконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, суд відхиляє.

Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про порушення вимог статті 61 Конституції України у зв`язку з тим, що працівником поліції за обставин цієї ж події відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП було пов`язане з керуванням ним транспортним засобом як особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Натомість протокол серії ЕПР1 № 593798 від 17 лютого 2026 року складено у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та у якого працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Таким чином, зазначені правопорушення мають різний склад, передбачають відповідальність за різні протиправні діяння та посягають на різні встановлені правила поведінки учасника дорожнього руху. Факт їх вчинення в межах однієї події та виявлення одним і тим самим працівником поліції не свідчить про повторне притягнення ОСОБА_1 до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Тому положення статті 61 Конституції України в цьому випадку не порушені.

Відхиляє суд і посилання захисника на пункт 2.14-е Правил дорожнього руху України та обставини непереборної сили як на підставу правомірності відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

З дослідженого судом відеозапису не вбачається, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зумовлена необхідністю негайного вжиття дій для уникнення небезпеки, пов`язаної з повітряною тривогою. Навпаки, працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 від такої пропозиції відмовився. При цьому він не пов`язував свою відмову з необхідністю пройти до укриття та не заявляв працівникам поліції про неможливість проходження огляду саме внаслідок оголошення повітряної тривоги. Його пояснення стосувалися передусім необхідності терміново відвезти дружину до лікарні та небажання витрачати час на проходження огляду.

Сам по собі факт оголошення повітряної тривоги, без установлення причинного зв`язку між такою обставиною та об`єктивною неможливістю виконати конкретний обов`язок, не свідчить про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 був позбавлений фактичної можливості пройти запропонований йому огляд у закладі охорони здоров`я або погодився на його проходження після припинення обставин, які, за твердженням сторони захисту, цьому перешкоджали.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у постанові колегії cуддів Третьої судової палати ККС у складі ВС від 17.11.2025 (справа №642/7051/23), згідно якої проведення розгляду справи в умовах оголошення сигналу «повітряна тривога» не утворює істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, за умови відсутності клопотання про відкладення її розгляду, забезпечення відповідного рівня безпеки та дотримання процесуальних прав учасників процесу.

Так само посилання на необхідність доставити дружину до лікарні саме по собі не спростовує факту відмови від проходження огляду. Доказів існування на той момент такого невідкладного стану дружини ОСОБА_1 , який об`єктивно унеможливлював виконання ним законної вимоги працівників поліції та вимагав саме від ОСОБА_1 особистого керування транспортним засобом, матеріали справи не містять.

За таких обставин наведені стороною захисту причини відмови від проходження огляду не спростовують установлених судом обставин та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області лейтенанта поліції В.Бурикіної вбачається, що згідно облікових даних ІКС ПНПУ ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 категорії В1, В.

Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність чи обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не встановлено.

З урахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, ставлення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, ступінь вини та інших обставин, передбачених ст. 33 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (один) рік.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (з останніми змінами та доповненнями), у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно дост. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік`становить 3 328 грн 00 коп., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (3 328 х 0,2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Код банку отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, Код платежу 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп (Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.

Суддя Г. В. Кожихова