Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №953/5167/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5167/25

н/п 2/953/262/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Демченко С.В.,

секретар судового засідання – Тюльпа Я.Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач – Харківська міська рада,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробова Інна Григорівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробова Інна Григорівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

28 травня 2025 року адвокат Вдовидченко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АН № 1694471 від 26 травня 2025 року, звернувся до суду з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробова І.Г., в якій просить визначити позивачці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання законної сили рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Монреаль провінції Квебек помер батько позивачки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 19 січня 2000 року державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Грошевою О.Ю., зареєстрований у реєстрі за № 5-98, за яким усю належну йому частку квартири АДРЕСА_1 , заповів дочці - ОСОБА_1 . У зв`язку зі збройною агресією РФ проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року та триває по теперішній час, позивачка 11 березня 2022 року разом зі своїм батьком були змушені покинути Україну з метою порятунку життя. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки помер у м. Монреаль, провінція Квебек, Канада. На час смерті батька позивачка проживала разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_2 . У період часу з травня по жовтень 2024 року позивачка, перебуваючи за кордоном, неодноразово намагалася через портал Міністерства закордонних справ України записатися на прийом до Посольства України в Канаді для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, проте щоразу отримувала повідомлення про відсутність вільних дат для запису. 19 вересня 2024 року позивачка отримала свідоцтво про смерть батька у відділі актів запису цивільного стану Квебек. У жовтні 2024 року позивачка замовила послугу проставлення апостиля на цьому свідоцтві з метою його подальшого визнання в Україні. Вказав, що у період часу з листопада по грудень 2024 року поштова служба Канади не працювала у зв`язку зі страйком, унаслідок чого пересилання поштової кореспонденції на території Канади було фактично зупинено: міжнародні відправлення, отримані станом на 15 листопада 2024 року, зберігалися в спеціальних контейнерах і не оброблялися аж до 17 грудня 2024 року. Апостиль на свідоцтво про смерть батька позивачка отримала лише на початку грудня 2024 року. Лише 31 січня 2025 року позивачка потрапила на прийом до Посольства України в Канаді, де другий секретар з консульських питань Костенко Н.В. засвідчила справжність її підпису на заяві про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, про що вчинено реєстраційний запис за № 574-176. Зазначену заяву з доданими до неї документами, необхідними для оформлення спадщини після смерті батька, позивачка надіслала поштою приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробовій І.Г. Однак приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробова І.Г. 31 березня 2025 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що позивачка не подала відповідну заяву до нотаріальної контори у строк, установлений законом. Представник зазначає, що позивачка не мала можливості подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України вона разом із батьком була вимушена евакуюватися до Канади. Також причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивачка зазначає неможливість записатися на прийом до Посольства України в Канаді, а також через тривалий страйк поштової служби Канади. Посилаючись на викладене, представник позивача просив визначити позивачці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільної справи № 953/5167/25, провадження № 2/953/2461/25, який здійснено відповідно до розпорядження керівника апарату Київського районного суду м. Харкова Яхновського В. № 01-06/526 від 18 грудня 2025 року у зв`язку з розглядом Вищою радою правосуддя 16 грудня 2025 року заяви про звільнення судді ОСОБА_3 з посади судді Київського районного суду м. Харкова, відповідно до п.2.3.44 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, цивільну справу 18 грудня 2025 року передано в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження судді Київського районного суду м. Харкова та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробової Інни Григорівни копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2026 року за наслідками підготовчого судового засідання справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

15 липня 2026 року від представника позивачки – адвоката Вдовиченка О.І. до суду надійшли додаткові письмові пояснення, у яких він, зокрема, зазначив про причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачкою.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про місце, день та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином.

Представник позивачки – адвокат Вдовидченко О.І. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробова І.Г. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим перекладом свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , виданим 19 вересня 2024 року Відділом записів актів цивільного стану провінції Квебек.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04 січня 1960 року.

З долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб 22 січня 1983 року з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу, посвідченого 19 січня 2000 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тимченко Т.В., реєстр. № 229, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 придбали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 .

У Договорі купівлі-продажу зазначено про реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на вказану вище квартиру в Харківському міському бюро технічної інвентаризації від 11 квітня 1996 року за № В-10884.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 30 березня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Виконкому Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, мати позивачки – ОСОБА_9 , якій на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зі змісту копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВН № 581157, виданого 17 жовтня 2000 року державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, реєстр. № 1-2928 вбачається, що ОСОБА_1 , яка є дочкою померлої ОСОБА_9 , після смерті матері набула у власність частини квартири АДРЕСА_1 .

Отже, на момент смерті ОСОБА_2 позивачці та її батькові ОСОБА_2 на праві власності належало по частини зазначеної вище квартири.

Як вбачається з матеріалів справи 19 січня 2000 року, ОСОБА_2 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів належну йому частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , дочці - ОСОБА_1 .

Вказаний заповіт серії АВЕ № 308492 посвідчений 19 січня 2000 року, державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Грошевою О.Ю., зареєстрований у реєстрі за № 5-98.

Згідно з відмітками у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_4 22 липня 2017 року, позивачка 11 березня 2022 року прибула з України до Республіки Польща, а 15 травня 2022 року прибула до Канади.

Зі змісту копії свідоцтва про смерть, номер документа НОМЕР_1 , виданого 19 вересня 2024 року (актовий запис про смерть № 3202404420197, підписаного 29 квітня 2024 року реєстратором актів цивільного стану провінції Квебек) вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Монреаль Квебек, Канада.

Відповідно до вказаного свідоцтва на момент смерті ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

З долученого до матеріалів справи договору оренди житлового приміщення від 16 грудня 2022 року (номер бланка договору 52001-01206929), а також повідомленням про рішення щодо виплати ОСОБА_2 субсидії на житло (ідентифікаційний номер повідомлення № НОМЕР_5 ) вбачається, що ОСОБА_1 мешкала разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

До матеріалів справи долучено скріншоти з офіційного вебсайту Міністерства закордонних справ України, які підтверджують відсутність вільних місць для попереднього запису на прийом громадян до Посольства України в Канаді у період із червня по жовтень 2024 року.

Крім того, до матеріалів справи долучено скріншоти з офіційного вебсайту поштової служби Канади, на яких міститься інформація про страйки працівників та пов`язані з ними перебої в роботі поштової служби.

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи № 13/2025, наданої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробовою І.Г., що смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , було заведено спадкову справу.

Із матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 звернулася його дочка ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 11/02-31 від 31 березня 2025 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коробовою І.Г. позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставою для відмови зазначено те, що ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_2 за заповітом відповідно до статей 1222, 1223 Цивільного кодексу України, у встановлений законом строк спадщину не прийняла.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Приписами ст. 1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини..

Отже, законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Позивач повинен довести поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини не лише у межах шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України, а й упродовж усього періоду від дати відкриття спадщини до дати звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Позивачка як на підставу пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини посилалася на факт проведення бойових дій, пов`язаних із повномасштабним вторгненням в Україну ворожих військ Російської Федерації,перебування її за кордоном на момент відкриття спадщини та після цього, неможливість записатися на прийом до Посольства України в Канаді, а також через тривалий страйк поштової служби Канади.

Суд приймає до уваги, що встановлений положеннями статті 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини позивачкою після смерті її батька сплив ще 28 вересня 2024 року, а із заявою про прийняття спадщини позивачка звернувся до нотаріуса лише 29 березня 2025 року, тобто фактично пропущений строк для звернення з такою заявою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені позивачкою обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки були пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які перешкоджали їй своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. Сукупність зазначених обставин, зокрема неможливість своєчасного звернення до консульської установи України в Канаді, відсутність можливості здійснити попередній запис на прийом та тривалі перебої в роботі поштової служби Канади, об`єктивно ускладнювала реалізацію позивачкою права на прийняття спадщини та подання відповідної заяви у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк.

З урахуванням обставин цієї справи, зокрема того, що позивачка є спадкоємицею за заповітом, а також беручи до уваги незначний проміжок часу між закінченням встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та її зверненням до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її батька.

При цьому суд виходить із принципу пропорційності між застосованим заходом та легітимною метою, яка полягає у забезпеченні ефективного захисту порушених прав та інтересів позивачки, з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності й розумності.

Визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини у цьому випадку відповідає завданням цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів і забезпечує справедливий баланс між правами та інтересами учасників спадкових правовідносин.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачці додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Суд роз`яснює позивачці, що на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробова Інна Григорівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Відповідач - Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.

Третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коробова Інна Григорівна, місцезнаходження: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 68.

Повний текст рішення складений 10 вересня 2026 року

Суддя С.В. Демченко