Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №564/2425/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2425/26

07 вересня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О.С.

з участю секретаря судових засідань Янчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якому просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , визначивши їх в розмірі по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову зазначає, що судовим наказом від 06.05.2022, з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання спільних неповнолітніх дітей в розмірі по 1/3 частки щомісячно. Вказує, що на даний час сума присуджених судом аліментів є недостатньою для належного утримання дітей.

06.07.2026 відповідач звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначив, що позивачкою не надано будь яких доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Зазначив, 01.05.2023 уклав шлюб з ОСОБА_7 , і від шлюбу в них народилася дочка – ОСОБА_8 . Також зазначив, що він та його дружина не працевлаштовані, і перебувають на обліку як безробітні. У 2026 році не отримував доходів, а за 2025 рік його доходи склали 18019,39 грн. Окрім того, зазначив, що міг би сплачувати по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, в позовні заяві просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що позивачка 17.09.2022 уклала шлюб та змінила своє прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи.

З судового наказу №564/644/22 від 06.05.2022, судом встановлено, що з відповідача на користь позивачки на утримання спільних дітей, стягуються аліменти у розмірі 1/3 частик від його доходу щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 29.04.2022 і до досягнення дітьми повноліття.

З матеріалів справи судом встановлено, що спільні неповнолітні діти проживають разом з позивачкою по справі.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, законодавець чітко визначив: по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі; по-друге правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Проте, право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182 та ст.184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс14.

Позовні вимоги позивачки про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на тому, що встановлений судовим наказом розмір аліментів є недостатнім.

Так, діюче законодавство надає позивачці право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей, а при необхідності змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Так, згідно приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 3512 грн.

Судом встановлено, що відповідач 18.05.2025 уклав шлюб та в нього ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_8 , що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач з своєю дружиною не працюють та перебувають на обліку як безробітні.

Згідно витягу з державного реєстру у відповідача відсутнє нерухоме майно.

Вирішуючи питання, щодо зміни способу стягнення аліментів та їх розміру, суд враховує позицію позивачки, відповідача та те, що відповідач є фізично здоровий та не позбавлений можливості працювати.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний і зможе забезпечити виплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 4000 грн. щомісячно, на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці.

Окрім того, цей розмір аліментів на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Відповідно до приписів п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Оскільки, позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 133, 137, 141, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу на утримання неповнолітніх дітей – задоволити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів з частки від доходу на тверду грошову суму, які стягуються згідно судового наказу Костопільського районного суду Рівненської області №564/644/22 від 06.05.2022, і стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 4000 (чотири тисячі) грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 10.09.2026.

СуддяО. С. Цвіркун