Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №537/3429/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1986/2026

Справа № 537/3429/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Нежеренко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач, ОСОБА_2 звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до відповідача згідно якого прохає суд позбавити відповідача, ОСОБА_3 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтуванні позову вказала, що вона, ОСОБА_6 , є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком зазначених дітей у свідоцтвах про народження записаний відповідач - ОСОБА_3 .

Шлюб між нею та відповідачем було розірвано заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.09.2019 у справі № 537/2629/19. Із тексту цього рішення вбачається, що на час розгляду справи діти вже проживали разом зі позивачем та перебували на її утриманні. У рішенні судом зафіксовано, що сторони шлюбних відносин не підтримують, проживають окремо та спільного господарства не ведуть та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам сторін.

Після припинення сімейних відносин відповідач не просто перестав проживати разом із дітьми. Він системно і свідомо самоусунувся від виконання будь-яких батьківських обов`язків: не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться їхнім фізичним, емоційним, моральним та освітнім розвитком, не підтримує з ними сталого особистого контакту, не відвідує заклади освіти, не спілкується з педагогами, не бере участі в шкільному та дошкільному житті дітей, не створює для них відчуття батьківської присутності, турботи та захисту.

З наданого листа Кременчуцької гімназії № 1 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 04.11.2024 № 01-23/644 вбачається, що відповідно до відомостей, наданих класними керівниками, батько дітей - ОСОБА_3 батьківські збори в період навчання дітей не відвідував, участі у заходах закладу та класу (свята, вистави тощо) не приймав та не звертався до педагогів з питань розвитку та/або поведінки дітей. Тобто заклад освіти прямо підтвердив фактичну відсутність будь-якої батьківської участі відповідача у житті дітей.

З листа Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2024 № 01-40/192 щодо ОСОБА_7 вбачається, що батько не забирав і не приводив дитину до закладу, працівникам закладу невідомо про участь відповідача у вихованні дитини, з вихователями групи він не спілкувався, у святах, виставах та інших заходах участі не брав. Листом того ж закладу від 06.11.2024 № 01-40/194 підтверджено, що стосовно дитини приводила і забирала її із закладу лише мати, а відомостей про ОСОБА_8 немає. Останній документ має значення як підтвердження того, що фактичне батьківське піклування щодо дітей здійснюється не біологічним батьком, а іншими членами моєї теперішньої сім`ї.

Крім того, надані довідки зі шкіл у м. Золінген (Федеративна Республіка Німеччина) та їх офіційні переклади підтверджують, що діти фактично навчаються та проживають у стабільному середовищі разом зі позивачем, а саме: щодо ОСОБА_9 - довідка Міської муніципальної початкової школи в Розенкампі (довідка про навчання у школі) від 12.03.2025, з якої вбачається, що дитина навчається у 4 класі та проживає за адресою в м. Золінген; щодо ОСОБА_10 - довідка тієї ж школи від 12.03.2025, з якої вбачається, що дитина навчається у 3 класі.

Згідно висновку психолога № 6 від 02.04.2025 щодо ОСОБА_4 , то зафіксовано, що у дитини виявлено ознаки легкої тривоги та помірний вплив травматичної події на дитину (в результаті відсутності батька в житті дитини). Із висновку також вбачається, що ОСОБА_11 прямо вказує на відсутність у батька бажання жити спільно з дітьми, допомагати фінансово та проводити з ним час; дитина відчуває до батька байдужість як відповідь на багаторічну байдужість самого батька. У документі сформульовано особливо важливий висновок: небажання батька спілкуватися з ОСОБА_12 травмує дитину.

Із висновку психолога № 7 від 02.04.2025 щодо ОСОБА_5 , вбачається, що при згадці батька у дитини спостерігалися тривожність та занепокоєність, а також відображено, що відповідач дуже рідко спілкується з дитиною та не підтримує її. У висновку прямо зазначено, що сформовані теперішні родинні стосунки частково компенсують відсутність батька, однак саме небажання батька спілкуватися з дитиною її травмує.

Отже, надані психологічні документи підтверджують не абстрактну образу матері на батька, а конкретні наслідки для дітей: тривожність, емоційний дискомфорт, негативне переживання від системного ігнорування з боку біологічного батька, а також втрату сприйняття його як реального члена сім`ї.

Крім того наявне тривале невиконання відповідачем обов`язку з утримання дітей. Так на примусовому виконанні перебуває судовий наказ Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.08.2019 у справі № 537/3181/19 про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у розмірі 1/3 частини доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи з 29.07.2019 і до досягнення дітьми повноліття (виконавче провадження № 60120911). Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним Крюківським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, підтверджено, що станом на 01.02.2026 заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 387797,62 грн. Такий розмір заборгованості не може бути пояснений випадковими тимчасовими труднощами. Він свідчить про тривале, стійке, свідоме ігнорування обов`язку матеріально утримувати власних дітей.

Крім того, із листа Крюківського відділу державної виконавчої служби в місті Кременчуці від 12.02.2026 № 2982 вбачається, що відповідач не виконує судове рішення належним чином, на майно накладався арешт, виносилися постанови про обмеження у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання, а також вживалися інші заходи примусового виконання. Це ще раз підтверджує, що невиконання відповідачем обов`язків щодо дітей має не одноразовий, а системний і свідомий характер.

Також відповідач неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронних органів та суду. Вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.04.2018 у справі № 537/1320/18 його визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 186 Кримінального кодексу України. Із тексту вироку вбачається, що відповідач на той час уже мав на утриманні двох малолітніх дітей. Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.08.2022 у справі № 536/872/22 його визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням статті 75 КК України. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.10.2023 у справі № 536/872/22 його звільнено від призначеного покарання після закінчення іспитового строку. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі № 536/966/22 було закрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 125 КК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Позивач не ототожнює сам факт наявності у відповідача кримінальних проваджень чи вироків із автоматичною підставою для позбавлення його батьківських прав. Однак зазначені обставини у сукупності з багаторічною несплатою аліментів, цілковитим самоусуненням від виховання дітей, ігноруванням їх потреб, відсутністю участі у навчанні та житті дітей, а також доведеним негативним впливом такої поведінки на психоемоційний стан дітей, характеризують особу відповідача як таку, що тривалий час поводиться безвідповідально, асоціально та всупереч інтересам дітей.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

28.05.2026 року позивачем усунуто виявлені недоліки.

01.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання. Зобов`язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

06.08.2026 року від Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, на виконання ухвали суду надійшов лист, де останні вказують, що у результаті проведеної роботи та відповідно до матеріалів, наданих по справі стало відомо, що гр. ОСОБА_2 із дітьми ОСОБА_4 , 2015 р.н., та ОСОБА_5 , 2016 р.н., фактично проживають в Німеччині, м. Золінген, Брюдерштрассе, та навчаються в міській муніципальній початковій школі в Розенкамп Гайдштрассе, 11 м. Золінген, 42719.

Окрім цього відповідно до ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (справа № 536/2283/17) відповідача по справі, гр. ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 186 Кримінального кодексу України. Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.08.2022 у справі № 536/872/22 його визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням статті 75 КК України. Ухвалою Крюківського районного суду Полтавської області від 18.10.2023 у справі № 536/872/22 його звільнено від призначеного покарання після закінчення іспитового строку.

Наразі встановити місце перебування батька дітей, гр. ОСОБА_3 є неможливим, що унеможливлює об`єктивно вивчити питання та з`ясувати думку батька щодо позбавлення його батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , 2015 р.н., та ОСОБА_5 , 2016 р.н.

З вище наведених обставин провести відповідну бесіду з матір`ю дітей ОСОБА_2 , відвідати дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем їхнього проживання, поспілкуватися з ними, здійснити обстеження їх умов проживання не виявилося можливим.

Відповідно до вище викладеного орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не має можливості всебічно вивчити питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно малолітніх ОСОБА_4 , 2015 р.н., та ОСОБА_5 , 2016 р.н., оскільки не має можливості провести відповідну роботу та зібрати необхідні матеріали для підготовки такого рішення. Враховуючи викладене, справу просять розглядати без участі представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у прийнятті рішення по цій справі покладаюся на розсуд суду.

19.08.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Нежеренко С.В. підтримала позицію Служби у справах дітей, по суті на підставі матеріалів справи підтримала вимоги позивача про позбавлення батьківських прав відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки, відзиву до суду не подав та з урахуванням клопотання представника позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши представника позивача та третьої особи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_13 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , від 23.04.2015 року, виданого Автозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №378, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого 11.08.2016 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №619.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_13 з 16.01.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбу, який був розірваний на підставі заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.09.2019 у справі № 537/2629/19, що набрало законної сили 24.10.2019 року. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_3 залишено « ОСОБА_3 ». Згідно тексту рішення сторони припинили шлюбні відносини і перестали вести спільне господарство з травня 2019 року.

На підставі судового наказу виданого Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області від 21.08.2019 у справі № 537/3181/19 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_13 стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 29.07.2019 і до досягнення дітьми повноліття.

Вказаний виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні у Крюківському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (виконавче провадження № 60120911). Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 10.02.2026 №21902, станом на 01.02.2026 заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 387 797,62 грн.

29.04.2021 року ОСОБА_13 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 , що підтверджується, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 29.04.2021 року Подільським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №67. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_13 ».

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 разом із малолітніми дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2022 року та на теперішній час перебувають за межами України, а саме: проживають на території Федеративної Республіки Німеччина у місті Золінген, Брюдерштрассе, та навчаються в міській муніципальній початковій школі в Розенкамп Гайдштрассе, 11 м. Золінген, 42719.

Факт перебування та навчання дітей за кордоном підтверджується долученими до позовної заяви довідками навчального закладу міста Золінген та їх офіційними перекладами, а саме: щодо ОСОБА_9 - довідка Міської муніципальної початкової школи в Розенкампі (довідка про навчання у школі) від 12.03.2025, з якої вбачається, що дитина навчається у 4 класі та проживає за адресою в м. Золінген; щодо ОСОБА_10 - довідка тієї ж школи від 12.03.2025, з якої вбачається, що дитина навчається у 3 класі.

З наданого листа Кременчуцької гімназії № 1 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 04.11.2024 № 01-23/644 вбачається, що відповідно до відомостей, наданих класними керівниками, батько дітей - ОСОБА_3 батьківські збори в період навчання дітей не відвідував, участі у заходах закладу та класу (свята, вистави тощо) не приймав та не звертався до педагогів з питань розвитку та/або поведінки дітей.

З листа Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2024 № 01-40/192 щодо ОСОБА_7 вбачається, що батько не забирав і не приводив дитину до закладу, працівникам закладу невідомо про участь відповідача у вихованні дитини, з вихователями групи він не спілкувався, у святах, виставах та інших заходах участі не брав. Листом того ж закладу від 06.11.2024 № 01-40/194 підтверджено, що стосовно дитини приводила і забирала її із закладу лише мати, а відомостей про ОСОБА_8 немає.

Згідно висновку психолога № 6 від 02.04.2025 щодо ОСОБА_4 , то зафіксовано, що у дитини виявлено ознаки легкої тривоги та помірний вплив травматичної події на дитину (в результаті відсутності батька в житті дитини). Із висновку також вбачається, що ОСОБА_11 прямо вказує на відсутність у батька бажання жити спільно з дітьми, допомагати фінансово та проводити з ним час; дитина відчуває до батька байдужість як відповідь на багаторічну байдужість самого батька. У документі сформульовано особливо важливий висновок: небажання батька спілкуватися з ОСОБА_12 травмує дитину.

Із висновку психолога № 7 від 02.04.2025 щодо ОСОБА_5 , вбачається, що при згадці батька у дитини спостерігалися тривожність та занепокоєність, а також відображено, що відповідач дуже рідко спілкується з дитиною та не підтримує її. У висновку прямо зазначено, що сформовані теперішні родинні стосунки частково компенсують відсутність батька, однак саме небажання батька спілкуватися з дитиною її травмує.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронних органів та суду, а саме: вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.04.2018 у справі № 537/1320/18 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 186 Кримінального кодексу України. Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.08.2022 у справі № 536/872/22 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням статті 75 КК України. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.10.2023 у справі № 536/872/22 ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання після закінчення іспитового строку. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі № 536/966/22 було закрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 125 КК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо, зокрема, позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно наданого Органом опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області листа щодо розв`язання спору, то останнім встановити місце перебування батька дітей, гр. ОСОБА_3 не вдалося, що унеможливило об`єктивно вивчити питання та з`ясувати думку батька щодо позбавлення його батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , 2015 р.н., та ОСОБА_5 , 2016 р.н. З вказаних обставин провести відповідну бесіду з матір`ю дітей ОСОБА_2 , відвідати дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем їхнього проживання, поспілкуватися з ними, здійснити обстеження їх умов проживання також не виявилося можливим. А тому орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не має можливості всебічно вивчити питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно малолітніх ОСОБА_4 , 2015 р.н., та ОСОБА_5 , 2016 р.н., оскільки не має можливості провести відповідну роботу та зібрати необхідні матеріали для підготовки такого рішення. Враховуючи викладене, у прийнятті рішення по цій справі покладаюся на розсуд суду.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно зі ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п. п. 15, 16, Постанови Пленуму верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини , захист її інтересів…), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

На підставі викладеного, повно, всебічно та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 після припинення сімейних відносин з позивачем тривалий час не вчиняв жодних дій спрямованих на спілкування, виховання та утримання дітей, та не цікавиться їх подальшою долею. Тобто, ОСОБА_3 повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дітей, оскільки він припинив піклування про них, не займається їх здоров`ям, вихованням, матеріально не забезпечує, не проявляє до них батьківської уваги та турботи та не спілкуються з дітьми в необхідному обсязі.

Приймаючи рішення суд враховує наданий лист органу опіки та піклування щодо неможливості подати висновок суду щодо вирішення даного спору, з огляду на його обґрунтованість.

Також суд бере до уваги, що відповідач неодноразово судимий, що свідчить про його безвідповідальне ставлення до свого життя. Також враховує наявність заборгованості по аліментам, що свідчить про цілковите самоусунення від утримання дітей та ігнорування потреб дітей.

При цьому, суд також бере до уваги наді висновки психологів, що того що у дітей сформована думка про небажання батька спілкуватися із ними, що їх травмує.

Нехтування батьківськими обов`язками з боку відповідача, ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, принижує гідність дітей та може в подальшому привезти до негативних наслідків у житті дитини, як з моральної так і з правої точки зору.

Суд вважає, що відповідач свідомо нехтував та нехтує своїми батьківськими обов`язками по вихованню дітей та свідомо вчиняє дії, спрямовані на порушення прав дітей, що є підставою для задоволення позову.

Відповідачем не подано до суду жодних доказів які б свідчили про зміну його відношення до дітей, тобто, що він став на шлях виправлення та вчиняє якісь активні дії спрямовані на зміну ситуації.

Суд при вирішенні справи керується, якнайкращими інтересами дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач свідомо, умисно ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей та в найкращих інтересах для дітей буде позбавлення відповідача батьківських прав, тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають до задоволення.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України ухвалюючи рішення суд, зокрема, вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, згідно положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України ст. ст. 75, 77, 91, 104, 105, 110, 112,113, 114, 115, 160, 180, 182, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич

Повний текст рішення складено 11.09.2026 року.