Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №525/785/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/785/26

Провадження №3/525/266/2026 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.

секретаря судових засідань Лопатки О.В.,

з участю захисника адвоката Сахна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого, як фізична особа-підприємець, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

12.06.2026 о 23 год. 29 хв. по вулиці Європейська, 68 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi A8» днз НОМЕР_2 не маючи діючого посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортними засобами категорії «В», повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав повністю. Суду пояснив, що він зустрівся в м. Миргород зі своєю знайомою ОСОБА_2 , яка попросила надати їй можливість попрактикуватися у керуванні транспортними засобами, оскільки має намір здавати іспит для отримання посвідчення водія. Він має тривалий водійський стаж, на автомобілі міститься знак «навчальний транспортний засіб», тому, переконавшись, що ОСОБА_3 має навики керування, він надав їй таку можливість та вони поїхали до селища Велика Багачка, щоб зустрітися з його знайомим ОСОБА_4 . У центрі селища Велика Багачка вони зустрілися з ОСОБА_4 , випили кави та поспілкувалися. Після цього ОСОБА_4 поїхав додому, а вони з ОСОБА_5 поїхали в напрямку м. Миргород. Весь час за кермом його автомобіля перебувала ОСОБА_3 , він знаходився на передньому пасажирському сидінні. Він у липні 2025 року був позбавлений права керування транспортними засобами, тому автомобілем не керував. Рухаючись по селищу Велика Багачка, вони були зупинені працівниками поліції за допомогою проблискових маячків. ОСОБА_3 зупинила транспортний засіб і вони вийшли з автомобіля. Поліцейські підійшли до нього, причини зупинки не повідомили, запитали посвідчення водія, потім повідомили, що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували проїхати до лікарні для проходження медичного огляду, він погодився. Його відвезли до відділення поліції в селищі Велика Багачка, там поліцейські запропонували продути алкотестер «Драгер» він погодився, результати огляду показали нулі. Тоді поліцейські привезли його назад на місце зупинки, де ще раз провели огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат був негативний. Після цього поліцейські почали складати на нього протокол за те, що він керував автомобілем без посвідчення водія. Він повідомляв, що не перебував за кермом, просив опитати свідків, але поліцейські на його прохання не реагували.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона точної дати та часу не пам`ятає, у місті Миргород біля магазину «Барвінок» зустрілася зі своїм знайомим ОСОБА_1 . Вона попросила ОСОБА_1 , щоб той навчив її керувати автомобілем, на що останній погодився. Вони поїхали до селища Велика Багачка, де зустріли товариша на ім`я ОСОБА_4 , прізвища вона не знає, випили кави та поїхали додому. По дорозі їх зупинили працівники поліції. За кермом автомобіля весь час перебувала вона, ОСОБА_1 знаходився на передньому пасажирському сидінні. Після зупинки автомобіля поліцейські попросили у неї документ, який посвідчує її особу, інших документів у неї не перевіряли. Поліцейські про щось спілкувалися з ОСОБА_1 , про що їй не відомо, оскільки вона стояла осторонь. Потім поліцейські забрали ОСОБА_1 та кудись поїхали, куди саме їй не відомо. Їх не було близько 15-20 хвилин, потім приїхав інший екіпаж поліції та привезли ОСОБА_1 назад. Далі ОСОБА_1 спілкувався з поліцейськими, проходив огляд на стан сп`яніння, після чого вони викликали таксі та поїхали додому. Підтверджує, що весь час саме вона перебувала за кермом автомобіля.

Під час розгляду справи в суді захисник адвокат Сахно Є.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , оскільки у дату та час, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення останній транспортним засобом не керував, його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не доведено.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691551 від 13.06.2026 (а.с. 1);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5559497 від 24.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, згідно якої на останнього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. (а.с. 4);

- копією постанови Шевченківського районного суду міста Полтави від 30.06.2025 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, постанова набрала законної сили 11.07.2025 (а.с. 5-7);

- відеозаписом вчиненого адміністративного правопорушення (а.с. 8).

Стороною захисту було заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_6 , клопотання було задоволено судом, зобов`язано сторону захисту забезпечити явку свідка у судове засідання. У судове засідання 10.09.2026 свідок ОСОБА_6 втретє не з`явився, причини неявки суду не повідомив. За повідомленням сторони захисту свідок був належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, мав з`явитися до суду, причини його неявки не відомі.

Клопотання захисника адвоката Сахна Є.В. про відкладення розгляду справи для виклику свідка у судове засідання було відхилено судом, суд прийшов до переконання про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та можливість розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням того, що події зазначені в протоколі зафіксовані на боді-камеру патрульного поліцейського, який досліджений судом у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 5 статті 126 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частинами 2, 4 вказаної статті встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Сахна Є.В., покази свідка ОСОБА_3 , дослідивши сукупність наявних матеріалів справи, переглянувши відеозапис (в обсязі, який наданий суду органом Національної поліції) і давши цим доказам належну оцінку, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд критично оцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_3 про те, що за кермом автомобіля на момент, коли він був зупинений працівниками поліції перебувала свідок ОСОБА_3 , та вважає їх обраним способом захисту.

Указані покази спростовуються переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з боді-камери патрульного поліцейського, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу автомобіля «Audi A8» днз НОМЕР_2 та його зупинку поліцейськими. При цьому на відеозаписі зафіксовано ( 23 год. 29 хв. 40 с.), як ОСОБА_1 виходить з автомобіля з місця водія, при цьому свідок залишається в автомобілі на місці пасажира. Коли працівники поліції просять пред`явити документи ОСОБА_1 повідомляє, що у нього відсутнє посвідчення водія ( 23 год. 31 хв. 10 с.).

Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст. 23 КУпАП).

За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом не встановлено.

Ураховуючи суть та характер вчиненого грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, для досягнення мети адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому, судом не встановлено правових підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що він належить ОСОБА_1 .

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративні правопорушення належить стягнути з гр. ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 27, 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Попередити ОСОБА_1 , що керування транспортними засобами протягом строку позбавлення права керування транспортними засобами може бути підставою притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, що передбачено ч. 1 ст. 382 КК країни.

Суддя Я.В. Прасол