Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №379/1705/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1705/26

Провадження № 1-кп/379/101/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши, в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026116290000119 від 02.09.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Володимирівка Таращанського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до статті 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття. Одним із способів виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначених у ст. 181 Сімейного кодексу України є присудження за рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

ОСОБА_2 , будучи зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 01.02.2024 по 01.09.2026 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини за наступних обставин.

Так, судовим наказом Таращанського районного суду Київської області від 02.02.2024 ОСОБА_2 зобов`язано щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.02.2024 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

На підставі вищевказаного судового наказу державним виконавцем Таращанського районного відділу державної виконавчої ЦМУМЮ (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліментів.

ОСОБА_2 , маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), достовірно знаючи про необхідність їх сплати, так як до останнього здійснювались виклики державного виконавця під час яких його попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, його обов`язку повідомити державного виконавця не пізніше наступного дня про своє працевлаштування, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, на роботу не влаштувався, на обліку у Білоцерківській філії Київського обласного центру зайнятості не перебував, грошові кошти (аліменти) на утримання дитини не сплачував, будь якої іншої допомоги не надавав, тобто добровільно рішення суду не виконував і таким чином злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_2 , спрямованих на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) у період з 01.02.2024 по 01.09.2026 утворилася заборгованість в сумі 82490,35 (вісімдесят дві тисячі чотириста дев`яносто гривень тридцять п`ять копійок) гривень, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор ОСОБА_6 подав до суду клопотання від 09.09.2026 про розгляд обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12026116290000119 від 02.09.2026 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України у спрощеному провадженні.

Обвинуваченим подано заяву, складену у присутності захисника ОСОБА_7 , згідно якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), згоден із встановленими досудовим розслідуванням фактами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Захисник ОСОБА_7 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, надав заяву, згідно якої не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_3 також подала письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Просила призначити обвинуваченому покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як кримінальний проступок.

Обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий (а.к.п. 104), не працює, на обліку в службі зайнятості як безробітній не перебуває (а.к.п. 121), розлучений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п. 115), характеризується позитивно (а.к.п. 111), на обліку у центрі пробації не перебуває (а.к.п. 106), виключений з військового обліку (а.к.п. 114).

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , не встановлені

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 – не встановлені.

Беручи до уваги викладене, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також враховуючи те що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення яке відноситься до кримінального проступку, його ставлення до скоєного, майновий стан, думку потерпілої, суд приходить до висновку що з метою виправлення обвинуваченого та з метою попередження вчинення ним нових злочинів, міру покарання ОСОБА_2 слід призначити у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України. Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не вбачається.

Визначене таким чином покарання обвинуваченому на переконання суду буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 – не обирався. Відповідних клопотань до суду не надходило.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 302, 369, 370, 371, 373, 374, 381-382, 394, 532 КПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

– не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

– виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази – копії матеріалів виконавчого провадження №74630143 з примусового виконання судового наказу №379/135/24 від 02.02.2024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_8